РЕФЕРАТ

на тему:

Нерівномірність розміщення

населення на Землі

Населення на Землі розміщене нерівномірно. Це зумовлено різними
причинами:

 а) впливом природного фактора: пустелі, тундра, високогір’я, території,
вкриті льодом, та тропічні ліси не сприяють розселенню людей;

б) дією історичних особливостей заселення земної суші;

в) відмінностями в сучасній демографічній ситуації: особливості
приросту населення на континентах;

г) впливом соціально-економічних умов життя людей, їх господарською
діяльністю, рівнем розвитку виробництва.

Найвищу щільність населення мають країни, в яких на 1 км2 припадає 200
осіб. До цієї групи входять: Бельгія, Нідерланди, Німеччина,
Великобританія, Ізраїль, Ліван, Бангладеш, Індія, Республіка Корея,
Японія, Філіппіни. Країни, в яких щільність населення близька до
середньосвітової, — 46 осіб/км2: Камбоджа, Ірак, Ірландія, Малайзія,
Марокко, Туніс, Мексика, Еквадор. Найнижчу щільність населення — 2
особи/км2 мають: Монголія, Лівія, Мавританія, Намібія, Гвіана,
Австралія.

Загальна щільність населення Землі постійно змінюється. Якщо в 1950 р.
вона становила 18 осіб/км2, в 1983 — 34, на початку 90-х років — 40, а в
2004 р. — 53. Близько 60 % людства живе на низовинних ділянках Землі не
вище 200 м, а 4/5 — на висотах до 500 м над рівнем моря. Рідкозаселені
або зовсім не заселені території (у т.ч. материкові льодовики Антарктиди
і Гренландії) займають майже 40 % території суші, де проживає 1 %
населення Землі.

У найбільш заселених районах світу, що займають до 7,0 % території
ойкумени, проживає до 70 % усього населення Землі.

Значні скупчення населення сформувалися як у старих
сільськогосподарських, так і в нових індустріалізованих районах.
Особливо висока щільність населення у промислове розвинених районах
Європи, Північної Америки, а також у давніх районах штучного зрошення
(Ганська, Нільська та Велика Китайська низовини). Тут, у найбільш
густонаселених районах земної кулі, що займають менше 10% суші, живе
близько 2/3 населення планети.

Найбільш заселеною частиною світу є Азія. Демографічний центр в Азії
розташований у районі Індостанського субконтиненту. Найбільш заселеними
тут є райони інтенсивного сільського господарства, зокрема вирощування
рису: дельти Гангу з Брахмапутрою, Іраваді. В Індонезії більшість
населення концентрується на острові Ява з родючими фунтами вулканічного
походження (щільність населення перевищує 700 осіб/км2). Сільське
населення Південно-Західної Азії зосереджене вздовж передгір’їв Лівану,
у межиріччї Тигру і Євфрату. Досить висока щільність населення на
узбережжі Перської затоки, що пов’язано з видобутком нафти, а також
навколо Японського моря (на Японських островах — більше 300 осіб/км2, у
Південній Кореї — близько 500 осіб/км2).

p

Нерівномірно заселена і Європа. Один регіон з підвищеною щільністю
населення простягається з півночі на південь — від Північної Ірландії
через Англію, долину Рейну до Північної Італії, — і переривається лише в
Альпах. Цей пояс зосереджує багато галузей промисловості та інтенсивне
сільське господарство, розвинену інфраструктуру. Другий проходить на
заході Європи від Бретанї, вздовж річок Самбр і Маас через північ
Франції та Німеччину. Висока концентрація населення у Північно-Західній
Європі пояснюється тим, що саме тут зародилися промислові райони, що
призвело до підвищення природного приросту населення і притоку робочої
сили. У Західній, Центральній, Південно-Західній і Південній Франції, на
Піренейському, Апеннінському півостровах, на островах Середземного моря
проживає близько 130 млн. осіб. Середня щільність населення тут досягає
119 осіб/км2.

Серед країн Центрально-Східної Європи високу щільність населення має
Україна — 79особа/км2, Молдова — 130 осіб/км2. Середня щільність
населення Росії -8,7 особи/км2.

Розміщення населення у Північній Америці значною мірою залежить від
часу заселення окремих територій. Основна кількість населення США і
Канади зосереджена на схід від 85° зх. д. у регіоні, обмеженому
Атлантичним узбережжям, вузькою смугою кордону між США і Канадою (до
Великих озер), південними берегами озер до рік Міссісіпі і Огайо. У цій
частині материка проживає близько 130 млн. осіб.

У регіоні Центральної Америки особливо густо заселені Антильські
острови: на Ямайці на 1 км2 припадає 200 осіб, на Тринідаді, Тобаго і
Барбадосі — 580 осіб. Невисокі показники щільності населення в
пустельних районах північно-західної Мексики.

Значна кількість жителів Південної Америки живе в прибережних районах
на західних і східних окраїнах континенту. Великі площі екваторіальних
лісів Амазоніі та саван (чако), а також Патагонія і Вогняна Земля
заселені недостатньо.

На Африканському континенті щільність населення дуже низька. Основні
причини — природні умови (пустелі, вологі екваторіальні ліси, гірські
території), а також колонізація, работоргівля в минулому. Найбільше
населення сконцентровано у прибережних районах, де зосереджені великі
міста або плантації. Це середземноморські райони Магрібу, береги
Гвінейської затоки від Кот-д’Івуару до Камеруну, а також рівнини
Нігерії.

В Австралії найгустіше заселені території на східній, південно-східній
окраїнах континенту.

Суворі кліматичні умови завадили заселенню арктичної та субарктичної
зон, тут живе менше 0,1 % населення планети.

У сучасних умовах роль контрастів, викликаних природними умовами,
знижується. У зв’язку з індустріалізацією, впровадженням
науково-технічного прогресу щораз більший вплив на розміщення населення
мають соціально-економічні фактори.

Похожие записи