Реферат на тему:

Насінництво цукрових буряків

1. Схема розмноження насіння ЧС гібридів

2. Вирощування базисного насіння

3. Вирощування гібридного насіння

Останніми роками в Реєстр сортів рослин України занесено низка
високопродуктивних диплоїдних і триплоїдних гібридів цукрових буряків,
створених на цитоплазматичній чоловічостерильній основі —
Білоцерківський ЧС-57, Білоцерківський ЧС-90, Верхняцький ЧС-63, УЛВ
ЧС-37, Олександрія, Уманський ЧС-76, Уманський-90, Уманський-97,
Ялтушківський ЧС-72, Алтій, Іванівсько-Веселоподільський ЧС-84,
Український ЧС-72, Шевченківський, Явір, КВ-Дніпро, КВ-Степ, КВ-Збруч,
КВ-Бар, КВ-Ялтушків, КВ-Буг, КВ-Вінниця, КВ-Умань, КВ-Десна,
Слов’янський ЧС-94, Анічка, Ворскла, БЦ-СІД. Інститутом цукрових буряків
розроблена технологія вирощування насіння гібридів. Вона передбачає
розміщення маточних буряків і насінників в сівозміні після кращих
попередників, дотримання просторової ізоляції (табл. 7.4) між посівами
маточних цукрових буряків і насінників, між насінниками різних сортів і
гібридів, а при розмноженні насіння компонентів схрещування — між
насінниками батьківських форм. Технологія передбачає застосування
науково обґрунтованих норм органічних та мінеральних добрив,
високоякісне і своєчасне виконання всіх агротехнічних заходів з
використанням машин як загального призначення, так і спеціальних,
обробку насіння на високопродуктивних насіннєвоочисних агрегатах та
насіннєочисних сушильних комплексах одночасно з обмолотом насінників.

7.4. Норми просторової ізоляції насінників цукрових буряків

Площі маточних коренеплодів та насінників цукрових буряків порівняно з
іншими сільськогосподарськими культурами досить великі. Тому тут
актуальним є впровадження інтенсивної технології, яка передбачає
застосування необхідної кількості добрив, пестицидів та інших необхідних
матеріально-технічних ресурсів для отримання високої врожайності насіння
та забезпечення високого коефіцієнту розмноження насіння.

1. Схема розмноження насіння ЧС гібридів

Оригінатори гібридів — селекційні установи Інституту цукрових буряків
(ІЦБ) (Білоцеркіська, Верхняцька, Веселоподільська, Іванівська,
Уладово-Люлинецька, Ялтушківська дослідно-селекційні станції та філіал)
— вирощують насіння батьківських компонентів (базових ліній) гібридів
(рис.7.1, табл. 7.5).

7.5. Схема насінництва ЧС гібридів

Гібридне (фабричне) насіння виробляють дослідні господарства ІЦБ і
спеціалізовані насінницькі господарства, які атестовані згідно з
Державним реєстром виробників насіння. Передпосівна підготовка
фабричного насіння

Рис. 7.1. Схема вирощування насіння ЧС гібридів цукрових буряків

Здійснюється на Тростянецькому, Вінницькому, Лебединському та
Буринському насіннєвих заводах. У зазначених господарствах допускається
вирощування насіння цукрових буряків лише тих категорій, на виробництві
яких вони спеціалізуються згідно з Державним Реєстром виробників
насіннєвого матеріалу, що визначається сортовою документацією, зокрема
Державним стандартом.

2. Вирощування базисного насіння

Базисне насіння гібридів — однонасінний чоловічостерильний (ЧС)
компонент та багатонасінний запилювач (диплоїдний або тетраплоїдний)
-розмножують в різних селекційних установах (насіннєвих господарствах).
Посіви репродукційних буряків чоловічостерильної форми і закріплювача
стерильності розміщують в одному господарстві, але на різних дільницях.
Технологія вирощування репродукційних буряків як чоловічостерильної
форми так і закріплювача стерильності та багатонасінного запилювача
аналогічна такій для маточних буряків.

Коренеплоди чоловічостерильної форми і закріплювача стерильності
збирають і зберігають окремо. Садять їх у співвідношенні 1:2 смугами (8
: 4 рядків) з шириною стикових міжрядь 140 см. Догляд за насінниками
такий же, як і для одержання гібридного насіння. Обов’язковим заходом є
вилучення рослин багатонасінних буряків на обох компонентах перед
цвітінням. Після закінчення цвітіння рослини закріплювача стерильності
скошують на кормові цілі.

3. Вирощування гібридного насіння

Вирощування маточних буряків.

У зоні достатнього зволоження маточні буряки розміщують після озимини,
яка йде після багаторічних трав однорічного використання (на один чи два
укоси) гороху на зерно чи занятого пару. В зоні нестійкого зволоження
маточні буряки висівають після озимини, яку розміщували після чистих чи
зайнятих парів, кукурудзи на зелений корм чи багаторічних трав
однорічного використання (на один укіс). В зоні недостатнього зволоження
маточні буряки вирощують після озимої пшениці, яку висівають після
чистого пару, однорічних чи багаторічних трав однорічного використання
(на один укіс).

Щоб запобігти розповсюдженню хвороб і шкідників, у сівозміні
передбачають просторову ізоляцію між маточними буряками і насінниками не
менш 1 км. З цієї ж причини не можна висівати їх після цукрових буряків
і їхніх насінників. Посіви маточних буряків чоловічостерильного
компоненту і запилювача розміщають на окремих полях. Якщо їх розміщають
на одному полі, то ділянки з компонентами розділяють незасіяною смугою
розміром майже ширини захвату сівалки.

В системах обробітку ґрунту на маточних і фабричних цукрових буряках
багато спільного. Але маточні буряки висівають пізніше, ніж фабричні, що
обумовлює потребу в додатковому весняному обробітку для боротьби з
бур’янами та розпушування ґрунту. Для цього з застосовують культиватори
УСМК-5,4Б, які обладнані плоскоріжучими робочими органами. Потім ґрунт
прикочують легкими коточками. Для передпосівної обробки використовують
тільки гусеничні трактори. Норма висіву насіння: чоловічостерильного
компоненту — 22-24 плода, батьківського — 18-20 на 1 м довжини рядка.
Для сівби застосовують бурякові сівалки точного висіву.

Під маточні буряки добрива вносять у три строки: основне — під глибоку
оранку восени, рядкове — під час сівби, підживлення — кореневе та
позакореневе — під час вегетації рослин. Заходи догляду за маточними
буряками повинні бути спрямовані на формування і збереження високої
густоти насадження, забезпечення рівномірності розміщення рослин в
рядках. У початкових фазах росту маточних буряків у зоні достатнього
зволоження на кожному метрі рядка повинно бути 12 рослин, в зоні
нестійкого зволоження — 10. Маточні буряки збирають з настанням стійкого
похолодання при середньодобовій температурі повітря 6-8°С, строк
закінчення збирання — до 20 жовтня. Маточні коренеплоди
чоловічостерильного компонента та запилювача збирають і кагатують на
зберігання окремо.

Вирощування насінників.

У сівозміні насінники розміщують після тих же попередників, що й маточні
буряки. При розміщенні насінників у сівозміні передбачають просторову
ізоляцію: між насінниками цукрових буряків і кормових, столових,
напівцукрових — не менше 10 км; між насінниками гібридів однієї
біологічної форми (диплоїдні чи поліплоїдні) — не менше 3, різних форм —
5, стерильними за пилком і фертильними (з нормальним пилком) — не менше
10 км. Під насінники застосовують поліпшений зяблевий обробіток ґрунту,
добрива вносять під осінню оранку.

Безпосередньо перед садінням коренеплодів ґрунт рихлять
культиваторами-глибокорозпушувачами на глибину до 22 см без
перемішування його шарів. Мета рихлення — забезпечити вертикальність
розміщення висадків і оптимальну глибину заробки їх у ґрунт, щоб над
голівкою коренеплоду було 2-2,5 см землі.

При садінні коренеплодів масою до 250 г і довжиною 16-18 см для
передсадильного рихлення застосовують також парові чи протиерозійні
культиватори, які доповнюють рихлячими або стрілчастими лапами шириною
до 150 мм. На запливаючих ґрунтах і в районах достатнього зволоження
передсадильну культивацію проводять у два сліди (перший — на глибину
10-12 см, другий — на 16-20 см) одночасно з боронуванням.

Весною ґрунт між рядами кагатів боронують кілька разів до повного
висихання. Землю з кагатів знімають у міру підсихання бульдозерами, а
поверхню ґрунту вздовж траншей вирівнюють грейдерами. Після цього над
коренеплодами в траншеях повинен залишитися шар ґрунту 8-10 см. Ранньою
весною з настанням потепління, щоб запобігти підтоплення коренеплодів
талими водами, з кагатів знімають сніговий покрив. При вибиранні
коренеплодів із траншей ефективно використовувати модернізований
траншеєкопач ТКУ-0,9А.

Для садіння необхідно забезпечити якісну підготовку садивного матеріалу.
Коренеплоди сортують на сортувальних столах на три групи: придатні до
садіння — цілком здорові коренеплоди; сумнівні — з нерозвиненими
загниваючими «вічками»; непридатні до садіння — підмерзлі, загниваючі
більш ніж на третину чи із загниваючою голівкою. Згнивші паростки і
загниваючі кінці хвостів зрізують, здорові — залишають. Коренеплоди,
придатні до садіння, одразу висаджують, а сумнівні складають у кучі,
добре вкривають землею шаром 30 см і через 7 днів сортують. Здорові
коренеплоди висаджують, а інші використовують на кормові цілі.

Виходячи з конкретних умов господарства необхідно створювати оптимальний
запас маточних коренеплодів до садіння, застосовуючи перебирання і
досадивне зберігання здорових коренеплодів у траншеях. Коренеплоди, які
залишили на відкритому повітрі, швидко в’януть, втрачають тургор, а у
висадків з таких коренеплодів значно збільшується кількість упрямців, у
яких не розвиваються квітконосні стебла.

Прив’ялювання коренеплодів негативно впливає на урожайність насіння. При
садінні коренеплодів, як і при збиранні і укладанні їх на зимове
зберігання, необхідно дотримуватись правила «із землі в землю». Перед
садінням у маточних коренеплодів бажано видалити кінчики хвостів, щоб
вони не випирали з ґрунту після садіння.

Для підвищення якості садіння коренеплоди калібрують за розмірами. При
садінні у полі коренеплодів однакових розмірів садильні апарати машин
заробляють їх у ґрунт в основному у вертикальному положенні і на
однакову глибину, а також з однаковим зусиллям ущільнюють ґрунт навколо
них. Це забезпечує одночасну появу сходів, рівномірний розвиток і
дозрівання насіння. В результаті підвищуються їхні посівні якості.

Садіння маточних коренеплодів необхідно проводити в ранні строки. При
цьому краще вкоріняються, забезпечується нормальний розвиток бруньок —
майбутніх стебел-квітконосів на голівці коренеплоду. При пізньому
садінні виникає більше упрямців, цвітіння насінників відбувається в
період вегетації, коли температура повітря більш висока, при низькій
відносній вологості. Через це погіршується процес запліднення. Дуже
важливо не тільки дотримуватись ранніх строків, але й скорочувати термін
садіння коренеплодів на кожному полі. Розтягування строків садіння ще
більше поглиблює неодночасність дозрівання насінників. Садіння
коренеплодів здійснюється роздільно за компонентами схрещування.

Співвідношення однонасінного чоловічостерильного компонента та
багатонасінного запилювача диплоїдних гібридів становить 4:1 (16 рядків
материнського і 4 рядки батьківського), а триплоїдних гібридів — 3:1
(відповідно 12 і 4 рядки). При садінні за схемою 70х70 см не
забезпечується оптимальна густота через пропуски, наявність рослин, які
не зійшли тощо. Пусті місця займають бур’яни, проте в другій половині
вегетації застосування гербіцидів і механічних засобів практично
неможливі, тому для оптимальної густоти застосовують схему садіння 70х60
см, 70х55 та 70х50 см. Коренеплоди масою до 150 г висаджують за схемою
70х35 см.

Висаджені коренеплоди не завжди заробляються на однакову глибину, тому
після садіння поле вирівнюють кільчасто-шпоровими котками і боронують
легкими боронами. Через 5-6 днів проводять рихлення ґрунту легкими,
середніми чи сітчастими боронами. Після появи сходів (не менш 25-35%)
виконують боронування, під час якого знищуються бур’яни, розкриваються
розетки і розрихлюється ґрунт до дрібногрудкуватого стану. При цьому не
допускається підсаджування висмикнутих коренеплодів.

За вегетацію проводять міжрядні рихлення залежно від ущільнення і
забур’янення ґрунту: перше — після розкриття розеток на глибину 10-12
см, наступні — на 5-7 см, так як глибші рихлення пересушують ґрунт і
пошкоджують кореневу систему висадків. У фазі стеблування розпушування
ґрунту в міжряддях проводять з використанням присипаючих відвальників з
метою знищення бур’янів у зоні рядка.

Залежно від потенційної забур’яненості поля і видового складу бур’янів
застосовують ґрунтові гербіциди, які вносять після садіння коренеплодів
і заробляють боронами, а також посходові гербіциди в період вегетації
насінників. На насінниках застосовують ті ж гербіциди, що й на посівах
фабричних буряків. Після закінчення цвітіння насінники запилювача
збирають на кормові цілі.

Біологічною особливістю насінників цукрових буряків є неодночасність
дозрівання насіння навіть на одній рослині. Ще сильніше це проявляється
при неоднорідності насінників за морфологічними ознаками (одностеблові і
багатостеблові, сильно- й слабогілчасті тощо).

Дозрівання насіння буряків визначають за побурінням плодів (при
розмноженні батьківських форм), появою вишнево-червоного забарвлення
оболонки насіння, а також борошнистості перісперма насіння на перезі. На
сьогодні вважається, що до збирання насінників потрібно приступати, коли
побуріє 40-50 % плодів у основної маси рослин.

В умовах вологого і прохолодного літа, коли затримується побуріння
плодів, до зрізання насінників приступають, коли у них (з середини
першого порядку) насіння на перерізі борошнисте. Необхідно пам’ятати, що
при пізніх строках збирання хоч і відмічається повніше дозрівання
насіння, проте збільшується обсипання плодів. При визначенні строків
збирання насінників не можна брати до уваги передчасно засохлі рослини і
пізньостиглі біотипи, а також дрібне неповноцінне насіння, яке
сформувалося на верхівках насіннєвих пагонів.

Звичайно застосовують двофазне збирання насінників: зрізання рослин з
укладанням їх у валок і обмолот валків. Для зрізання насінників
використовують навісні чи причіпні жатки. При використанні останніх
загінки готують заздалегідь — роблять прокоси жатками-прокосчиками чи
вручну зрізають насінники з кількох рядків.

У зв’язку з тим, що при міжрядних обробітках утворюються борозни
(особливо при використанні присипаючих відвальників), скошування
насінників поперек рядків збільшує втрати насіння; особливо у незрізаних
стебел. Тому зрізання проводять тільки вздовж рядків. Ширину захвату
жатки встановлюють залежно від кількості вегетативної маси насінників,
висоту — з розрахунком, щоб виключити втрати врожаю. Для збирання
незрізаних і підбирання гілок, які були зрізані і впали, а також для
поправлення валків вручну виділяють робітників.

При збиранні насінників цукрових буряків можна застосовувати пряме
комбайнування при попередній обробці плантацій десикантами, які
підсушують листя, стебла і насіння рослин. Найбільш ефективний препарат
реглон. Обробляють ним насінники при побурінні 60-70% плодів,
застосовуючи широкозахватні штангові оприскувачі, які забезпечують
рівномірний розподіл препарату. Через 6-8 днів оброблені насінники можна
збирати комбайнами. Враховуючи, що після десикації ворох насіння після
обмолоту може мати вологість 20-30%, його необхідно відправляти до
сушарки, щоб насіння не втратило схожості. Для підбирання та обмолоту
насінників використовують зернозбиральні комбайни, які перед тим
обладнують полотняно-транспортерами-підбирачами типу ППТ-3А. Перед
обмолочуванням насінників комбайни старанно очищають від післяжнивних
решток інших культур, закривають можливі канали втрат насіння, регулюють
оберти молотильного барабана і зазори між декой та бичами барабана на
вході й виході з нього. Всі ці регулювання повинні забезпечити повний
вимолот насіння з мінімальним продрібненням стебел. Очистку вороха
регулюють числом обертів вентилятора, а також ступенем відкриття його
заслінок та жалюзей решета. Щоб запобігти забивання зернового і
колосового елеваторів їх ланцюги із кроком скребків 152 мм замінюють
ланцюгами із кроком скребків 76 мм. Післязбиральну обробку насіння
здійснюють на зерноочисних комплексах ЗАВ і КЗС.

Література:

Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп.
Київ – 2004 р. 2 томи.

Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua

Похожие записи