РЕФЕРАТ

на тему:

Містечко Скалат Тернопільської області

Підволочиський район, Тернопільська область

Невелике містечко на Тернопільщині, розташоване за 36 км від Сатанова
та приблизно за 30 км на південний схід від Тернополя. До Скалата з
Тернополя дуже часто ходять рейсові автобуси, квиток на який коштуватиме
5 грн. (1$).

Центр міста

Перша писемна згадка про Скалат датується 1564 р., а спорудження замку
відносять до 1630 р.

Будинок міської ради

Замок, в долині ріки Гнилої, з усіх чотирьох сторін був оточений
глибоким ровом з водою. В плані близький до квадрата з чотирма
п’ятикутними потужними баштами і невисокими стінами. Палац зруйновано в
роки Першої світової війни. Башти відреставровані. У роки
національно-визвольної війни 1648-57 рр. замок здобули загони Максима
Кривоноса.

Сучасний вигляд замку (1630 р.) у Скалаті

Відоме містечко з 1564 р., магдебурзьке право отримало в 1600 p.
Дослідник української середньовічної архітектури Орест Мацюк писав про
старовинну синагогу в Скалаті, особливостю якої було планування в
вигляді літери Т. Якщо ви відвідаєте це містечко, то обов’язково
побачите чотири гарні башти Скалатського замку, які видно вже здалеку,
коли ви лише під’їжджаєте до міста і минаєте великий став. 

Скалатський став

Поруч розташовано прекрасний костел — навряд чи той, про який писав
польський «Slownik Geograficzny» у 1880р. (Там є згадка про мурований
Маріяцький храм з 1827р.). 

Костел поблизу замку

Цей храм підірвали в 1950-х перед візитом в край Микити Хрущова
(боялися, аби не гірше — він був тим ще шанувальником архітектури).
Відбудували костел вже за незалежної України.

Католицька парафія тут існує ще з 1632 р. До замку можна під’їхати як
центральною дорогою міста, так і звернувши в провулочок, але краще їхати
таки центральною трасою. Дорогою зверніть увагу на кілька збережених
сецесійних кам’яничок, в яких розташовані крамниці і кафе «Зорепад».

Кафе «Зорепад»

Розташований замок у південно-західній частині міста, у заплаві ріки
Гнилої. Побудовано його у 1630 р. польским мечником Кшиштофом
Віхровським у формі неправильного чотирикутника. На той час замок
охороняв під’їзди до міста, а зараз знаходиться в самому центрі
населеного пункту. З півночі та південного сходу оплот міста оточував
рів глибиною до 2 метрів, заповнений річковою водою. З двох інших боків
доступ до фортеці перекривали болота.

Замок. Підготовка до реконструкції

Найдовшою була північна сторона форпосту (92 м), південна і західна
мали по 72 метри, найкоротша східна стіна була 63 метри завдовжки. На
рогах стоять п’ятикутні в плані вежі. Ставок коло замку відігравав певну
роль в обороні замку: принаймні, свідчення про нього є в костельних
книгах ще від 1728 року.

Замок постраждав у 1648 та 1651 роках від Хмельниччини: озброєні загони
бідноти захопили і зруйнували фортецю.

?

?

?

¬

f h X

Z

\

^

`

b

?

?

?Т?’

?

¬

f `

b

?

?$???????

?

? Під час війни з турками (1672р.) фортеця була сильно зруйнована та
втратила свої оборонні функції. В кінці XVII ст. новий власник замку Ян
Фірлей перебудував його та використовував як своє житло. На замковому
дворі, поблизу східної стіни, виростає палац, у північно-східній
фортечній стіні з’являється кам’яна в’їздна брама з двома воротами по
боках, пишно декорована кам’яним рицарем, вазами і меморіальною дошкою з
описом історії замку. Старі вежі теж оновили: два верхніх яруси
вимуровали з цегли і обличкували тесаними регулярними блоками вапняку.
Стіни замку з усіх боків сягали 6-метрової висоти та двометрової
товщини.

Пам’ятник Т.Шевченку у селищі

В кінці ХІХ ст. на кошти графа Ростовського архітектор Теодор
Талевський відреставрував башти замку в неоготичному стилі. Тут потрібно
пояснити, що в той час історичні споруди реставрували досить своєрідно.
Настільки оригінально, що англійський мистецтвознавець ХІХ ст. Д. Рескін
казав: ”Реставрація є найбільш повний вид руйнування, яке може перенести
будинок”. Реставрували тоді в так званому стилістичному стилі, основи
якого заклав французький архітектор та історик Віолле де Дюк. Вважалося,
що якщо реставратор виявляв стиль споруди, то він міг в цьому стилі
відновлювати будь-які частини будівлі, а оскільки чистота стилю була
головним у витворі архітектури, то реставратор орієнтувався на певну
епоху в історії пам’ятки, яка вважалася “оптимальною для реставраціі”.
Тому-то зараз ми і можемо милуватись такими гарними, зовсім не грізними
баштами Скалатського замку, хоча чи виглядали вони настільки ж
декоративно в XVII ст.? А ось чому є документальні свідоцтва — так це
наявності ще в 20-ті роки ХХ століття високих стін навколо замку та
неоготичної брами до замкового подвір‘я.

Спортмайданчик

Палац на момент реставрації перебував в стані руйнації, його
перебудували, але в значно скромнішому вигляді. Поруч виросли
одноповерхові господарські приміщення.

Інші свідоцтва кажуть, що під час Першої світової замок був
зруйнований, але швидко по тому відбудований. Та за кілька десятиліть —
нова світова війна і нова руйнація. Палац повністю зникає з землі.

В 60-х рр. ХХ ст. була проведена консервація будівлі. Ще не так давно,
кажуть, замок був оточений з усіх боків глибоким ровом з водою. Залишки
вхідної брами ще можна побачити у північно-східній частині фортечних
мурів. До цієї брами вів колись дерев’яний міст. План замку наближений
до квадрату, чотири абсолютно однакові наріжні башти орієнтовані точно
за сторонами світу. У вежах розташовувались стрільниці, що мали чотири
яруси. Вежі п’ятикутні, з високими шатровими покрівлями з червоної
черепиці. Саме зараз (листопад 2007 року) йдуть реставраційні роботи.

Реконструкція замку у 2007 році

Зараз Скалат – це чудове місто! Тут знаходяться три аптеки, банкомат,
безліч магазинів, банк, дві перукарні, магазин «Будівельник», палатки
Оболонь, школа, професійно-технічне училище, два бари, музична школа,
костел і дві церкви, два ставки, будинок культури, кіоск торгпреси,
прекрасний стадіон і ще багато потрібних і цікавих об’єктів.

Греко-католицька церква

Тому ласкаво просимо до Скалата – райського куточка західної України.

Похожие записи