Реферат на тему:

Київська область

Площа — 28,1 тис. км2

Населення — 1830,5 тис.чол.

(на 2000 р., без Києва)

Центр — м.Київ

Загальні дані. Київська область утворена 27.ІІ.1932 р. Розташована на
півночі України, в басейні середньої течії Дніпра, головним чином на
Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на
південному-сході та сході — з Черкаською, на південному-заході — з
Вінницькою, на заході — з Житомирською областями, на півночі — з
Гомельською областю Білорусі. В області 25 районів, 25 міст, в тому
числі обласного підпорядкування, 29 селищ міського типу, 1194 населених
пунктів.

Населення. Основне населення — українці; живуть також росіяни, євреї,
білоруси, поляки та інші. Середня щільність населення (без м.Києва) —
68,7 чол. на 1 км2 (1985). Найщільніше заселені центральні та південні
райони області. Міське населення (крім Києва) становить 52% (1985).
Великі міста (крім Києва): Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Васильків,
Переяслав-Хмельницький, Фастів.

Природа. Поверхня області — горбиста рівнина із загальним нахилом до
долини Дніпра. За характером рельєфу ділиться на три частини. Північна
частина зайнята Поліською низовиною (вис. до 198 м). Лівобережжя займає
Придніпровська низовина з розвиненими річковими долинами.
Південно-західна частина зайнята Придніпровською височиною — найбільш
розчленованою і припіднятою частиною області з абсолютними висотами до
273 м.

Корисні копалини. Виявлені і розробляються переважно мінеральні
будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцеві піски. Є
невеликі поклади торфу. Є джерела мінеральних радонових вод (Миронівка,
Біла Церква).

Клімат помірно континентальний, м’який, з достатнім зволоженням.
Середня температура січня -6(, липня +19,5(. Тривалість вегетаційного
періоду 198-204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з
Півночі на Південь від 2480 до 2700(. За рік на території області
випадає 500-600 мм опадів, головним чином влітку. Київщина має густу
річкому мережу (177 річок завдовжки понад 10 км). Найважливіша водна
артерія — Дніпро (довжина його в межах області — 246 км), його головні
притоки — Прип’ять, Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і Трубіж
(ліві). На території області — Київське водосховище і частина
Канівського водосховища (створені на Дніпрі). Усього в області — 13
водосховищ і понад 2000 озер.

Грунти. На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах рік —
дерново-глеєві, лучні й болотні грунти. У центральній частині на лесах —
опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові грунти; у
південних районах — глибокі малогумусні чорноземи. На лівобережжі
зустрічаються лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні
солончакові грунти.

Загальна площа лісового фонду області — 675,6 тис.га. Для північної
частини території області характерні масиви хвойних і змішаних лісів,
значні площі різнотравно-злакових луків і заболочені ділянки. На півдні
переважають широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа), кущі й
луки. Область розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів
(Київське Полісся) і лісостепової. На півночі області переважають
недреновані перезволожені і заболочені, поліські алювіально-зандрові і
терасні, на півдні — луково-степові височинні розчленовані і терасні, а
також лісостепові височинні розчленовані природно-територіальні
комплекси. В області — 77 територій і об’єктів природно-заповідного
фонду (загальна площа — 80,3 тис. га), в тому числі
Дніпровсько-Тетерівське і заліське заповідно-мисливські господарства, 7
заказників (Дніпровсько-Деснянський, Звонківський, Жорнівський,
Іллінський, Усівський тощо), пам’ятник природи (урочище Бабка),
дендропарк “Олександрія” (Біла Церква).

Народне господарство. Економіка області — складний багатогалузевий
комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої
індустрії у поєднанні з легкою і харчовою промисловістю і
високоінтенсивним сільським господарством зерно-бурякового і
м’ясо-молочного напрямів.

Промисловість. Прискорено розвиваються галузі, які визначають
науково-технічний прогрес (машинобудування і металообробка, в тому числі
приладобудування, електронна, електроенергетика, порошкова металургія,
хімія і нафтохімія), а також нові для області виробництва —
мікробіологічне і картонно-паперове. На території області розташовані
Трипільська ГЕС, Київська ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства
машинобудівної і металообробної галузей випускають хімічне устаткування,
машини для тваринництва і кормовиробництва, екскаватори, меліоративну
техніку, технологічне устаткування для підприємств тогівлі, а також
товари побутового призначення.

Серед діючих підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості —
Білоцерківське виробниче об’єднання шин і гумоазбестових виробів і завод
гумотехнічних виробів, Броварський з-д пластмас. Мікробіологічна
промисловість представлена заводами Трипільським біохімічним і
біохімічних препаратів у селищі міського типу Немішаєво. В Обухові
картонно-паперовий комбінат. Підприємства харчової промисловості:
цукрові (основні — в Яготині і смт Гребінки), молочні, маслоробні,
спиртові, крохмальні, консервні зводи, м’ясо- птахокомбінати.

На території області — 21 комбікормовий завод. Легка промисловість
об’єднує підприємства швейної, трикотажної шкіряної, льонообробної
галузей (розташовані в містах Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі,
Білій Церкві, Броварах, Богуславі, Василькові та ін.). На базі місцевих
мінерально-сировинних і лісових ресурсів розвинена будівельна і
деревообробна промисловість: заводи залізобетонних виробів (Біла Церква,
Бровари, Вишгород), цегляні, по обробці граніту (Буча), скляні, по
виробництву санітарно-технічних виробів. Добування граніту поблизу
Богуслава і Білої Церкви.

На території області сформувалися Київський і Білоцерківський промислові
вузли. Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна і
машинобудівна промисловість, доповнена харчовою промисловістю. Серед
багатогалузевих промислових центрів області найбільші — Бровари, Фастів,
Васильків, Бориспіль, які входять в Київський промисловий вузол.

Сільське господарство. У структурі сільського господарства за валовою
продукцією перше місце посідає тваринництво (54,7%, 1985). В області
1771 тис.га під сільськогосподарськими угіддями. Площа зрошуваних земель
— 122,3 тис.га, осушених — 176,8 тис.га. Найбільша зрошувальна система
Бортницька. Сільськ. господарство області характеризується розвиненим
високотоварним зерновим господарством (основна культура — озима
пшениця), виробництвом технічних культур (цукровий буряк,
льон-довгунець), картоплі, овочів.

Тваринництво спеціалізується на виробництві м’ясо-молочної продукції,
яєць. В усіх районах області провідним є скотарство, крім того в
лісо-степовій зоні значний розвиток одержали свинарство та птахівництво.
Розвинені також кролеводство, бджолярство, рибне господарство.

Транспорт. Розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина
залізниці — 880 км (1985 р.). Через територію області проходять лінії:
Москва – Київ – Львів, Київ – Дніпропетровськ – Донецьк тощо.
Електрифіковані приміські ділянки залізниці: Київ – Фастів – Козятин,
Київ – Фастів – Миронівка, Київ – Тетерів, Київ – Ніжин, Київ – Яготин.
Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка. Довжина автомобільних доріг —
7760 км, в т.ч. з твердим покриттям — 7489 км. Найважливіші автомобільні
дороги: Санкт-Петербуг – Київ — Одеса, Київ – Харків, Київ –
Дніпропетровськ. Судноплавство по Дніпру, Десні, Прип’яті. У Києві —
аеропорти Бориспіль і Жуляни. Газопроводи: Уренгой — Помари — Ужгород,
Шебелинка — Полтава — Київ.

Похожие записи