Реферат на тему:
“Камбоджа”
(економіко-географічна характеристика країни)
Офіційна назва – Королівство Камбоджа (Kingdom of Cambodia).
Державний устрій – Конституційна монархія, Глава держави – Король.
Конституція передбачає як законодавчий орган однопалатні Національні
Збори.
Географічне розташування – держава знаходиться у Південно-Східній
Азії, на півдні півострова Індокитай. На сході і південному сході межує
з В`єтнамом (довжина кордону – 1228 км), на заході і північному заході –
з Таїландом (803 км), на північному сході – з Лаосом (541 км). З півдня
Камбоджа омивається водами Сіамської (Таїландської) затоки.
Площа території – 181,04 тис. кв. км (88 місце у світі).
Адміністративний поділ – 19 провінцій (кхетів) і 2 міста
центрального підпорядкування (Пномпень і Сіануквіль).
Кількість населення – 12,5 млн. осіб (за даними на липень 2001
року).
Столиця – Пномпень (1,134 млн. жителів).
Інші великі міста: Баттамбанг (94 тис. жителів), Кампонгчам (33
тис.), Кампут (13 тис.).
Державна мова – кхмерська.
Релігія – буддизм.
Державне свято – 9 листопада – День Незалежності.
Державний прапор – прямокутне полотнище, що складається з трьох
горизонтальних смуг: верхньої і нижньої синіх і середньої – ширшої
червоного кольору. Посередині червоної смуги – обриси символу Камбоджі
храму Ангкорват білого кольору.
Державний герб.
Гасло країни: “Нація – Релігія – Король”.
Грошова одиниця – рієль.
Членство у міжнародних організаціях – ООН, МБРР, МВФ, МФЧХіЧП,
АСЕАН.
Економіка країни
Сільське господарство
Камбоджа – аграрна країна. 13% від загальної площі земель країни
використовується у сільському господарстві. При цьому більше ніж
половина орних земель використовується для вирощування рису. Він є
головним продуктом харчування для більшості населення. Внаслідок війни і
різних соціальних потрясінь його виробництво було дуже нестабільним. В
останні п’ять років правління принца Сіанука (1966-1970) середній
щорічний врожай рису становив 2,9 млн. т, причому приблизно 30% йшло на
експорт. За п’ятирічний період перебування при владі генерала Лон Нола
(1970-1975) обсяг виробництва рису різко скоротився через безперервні
воєнні дії і масовані американські бомбардування. Жителі районів, що
перебували під урядовим контролем, залежали від американської
продовольчої допомоги. У період, коли влада в Камбоджі утримувалася
угрупованням “червоних кхмерів” (1975-1978), річні врожаї рису
залишалися на рівні 1,6 млн. т.
Якщо у 1979-1983 рр. щорічно вирощувалося в середньому лише 1,3
млн. т рису, то в наступні чотири роки цей показник підвищився до 1,9
млн. т, а у 1997 сягнув 3,5 млн. т.
Другим важливим аграрним продуктом країни є каучук. Створення
каучукових плантацій припало на колоніальний період. Значну частку
робітників на цих плантаціях становили в’єтнамці. Під час воєнних дій
1970-х років багато каучукових плантацій було знищено, однак у
наступному десятилітті виробництво частково вдалося відновити, і
натуральний каучук на сьогодні – провідна стаття експорту.
До числа інших сільськогосподарських культур, що вирощуються у
країні, відносяться цукрова тростина, маніок, банани, кукурудза,
цитрусові, банани, манго, бавовняне дерево тощо.
Цінним продуктом харчування і основним джерелом тваринного білка у
раціоні камбоджійців є сушена риба. Рибальство ведеться в основному у
водах Сіамської затоки і в озері Тонлесап.
Тваринництво включає розведення великої рогатої худоби, свиней,
буйволів.
Землі і корисні копалини
Приблизно 3/4 площі Камбоджі покрита лісами, які досі слабо
використовуються, особливо гірські райони, які погано забезпечені
транспортом.
Хоча надра Камбоджі вивчені недостатньо, у провінції Кампонгтхом
виявлені сліди міді, золота і вугілля. У провінції Стингтраєнг виявлені
розсипи золота, цирконові і корундові, а біля містечка Тукмеах у
провінції Кампот – родовище фосфатів. Крім того, є родовища бокситів,
заліза, марганцю, дорогоцінних каменів.
Промисловість
Більшість промислових підприємств Камбоджі займаються переробкою
сільськогосподарської продукції і виготовленням різного роду споживчих
товарів – бавовняної пряжі, велосипедних шин, гумового взуття, мила,
сигарет, різноманітних напоїв.
Транспорт
Камбоджа має автомобільні шляхи загальною довжиною приблизно 15
тис. км, але лише п’ята частина з них з асфальтовим покриттям. Дві
залізничні лінії завдовжки приблизно 650 км з’єднують столицю з Пойпетом
на кордоні з Таїландом і з містом Кампонгсаом на південному узбережжі.
До будівництва нового порту у Кампонгсаомі, що забезпечив Камбоджі
вихід в океан через Сіамську затоку, головним портовим центром країни
був Пномпень. Великі морські судна в період високих вод можуть
підніматися по р. Меконг до Пномпеня.
Зовнішня торгівля
Обсяг зовнішньої торгівлі Камбоджі у 1997 р. становив приблизно
1,8 млрд. дол. (852 млн. дол. – імпорт, 425 млн. – експорт, 523 млн. –
реекспорт). Країна вивозить за кордон каучук, деревину, сою, рис,
кукурудзу, кунжут, готовий одяг, а імпортує нафтопродукти, устаткування,
трактори, вантажні автомобілі, цемент, споживчі товари.
Головні зовнішньоторговельні партнери: Сінгапур, Таїланд,
Малайзія, В’єтнам, Японія, Австралія, Індонезія, Франція, ФРН, США.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter