Реферат на тему:

“Ірак”

(економіко-географічна характеристика країни)

Офіційна назва — Республіка Ірак (Republic of Iraq).

Географічне положення — займає південно-західну частину
південно-азійського субконтинента, держава розташована на північному
сході Аравійського півострова. На сході межує з Іраном, на півночі — з
Туреччиною, на північному сході і сході — з Сирією, Йорданією та
Суадівською Аравією, на півдні з Кувейтом та омивається Аравійським
морем.

Територія — 438 тис. кв. км.

Населення — Згідно з даними останнього перепису населення, в
листопаді 1998 в Іраку налічувалося 22196 тис. осіб. 75% населення
країни становлять араби, приблизно 18% — курди, 7% припадає на
туркменів, ассірійців, вірменів та інші невеликі етнічні групи.

Столиця — Багдад (Bagdad) — за даними перепису 1998 року,
населення Багдада становило 5123 тис. жителів, приблизно чверть всього
населення Іраку.

Інші великі міста — в Мосулі і Басрі налічується приблизно по 1,5
млн. жителів, а в Киркуці — приблизно 800 тис. осіб.

Офійні мови — арабська та курдська.

Релігія — більшість жителів Іраку (95%) сповідує іслам. Шиїти
становлять майже половину всіх мусульман і переважають на півдні. В
інших областях більшість становлять суніти. Християнство сповідує 3%
населення.

Державний прапор — складається з розміщених послідовно червоної,
білої та чорної горизонтальних смуг з трьома зеленими п’ятикутними
зірками та надписом арабською мовою посередині.

Три національні кольори символізують здобуту у жорстокій боротьбі
свободу і незалежність іракського народу.

Державний прапор затверджений у 1968 році.

Державний герб — на фоні жовтого прямокутника зображено орла, який
дивиться на захід. На грудях у нього розташований триколірний щит.
Вертикально розміщені cмуги національних червоного, білого та чорного
кольорів. На стрічці білого кольору три п’ятикутні зелені зірки. В лапах
орел тримає вимпел з національним гаслом.

Національне свято — 17 липня — річниця Дня Революції (1968).

Природа країни

Територію Іраку поділяють на чотири природних райони: гірська північ і
північний схід, Верхня Месопотамія (рівнина Ель-Джазіра), алювіальні
рівнини Нижньої Месопотамії і пустельні плато південного заходу.

Складчасті гори з крутими схилами витягнуті паралельно
іраксько-турецьким та іраксько-іранським кордонам. Вони складені
вапняками, гіпсами, мергелями і піщаниками і глибоко розчленовані
численними водотоками басейну Тигру. Особливо виділяється ущелина
Равандуз з гірським перевалом Шинек. По цій ущелині проходить дорога, що
з’єднує Ірак з Іраном.

Горбкувата рівнина Ель-Джазіра (в перекладі «острів») розташована
на міжріччі середньої течії рік Тигр і Євфрат на північ від міст Самара
(на р.Тигр) і Хіт (на р.Євфрат) і підвищується у північному напрямку
приблизно від 100 до 450 м над рівнем моря. Місцями рівнинний характер
місцевості порушується невисокими горами. На сході витягнуті хребти
Макхуль і Хамрин (з вершиною 526 м над рівнем моря), а на північному
заході — дещо вищі гори Сінджар (з вершиною Шельміра висотою 1460 м над
рівнем моря). Рівнина глибоко розчленована численними руслами річок,
стік яких спрямований у внутрішні западини Євфрат та озера. Тигр і
Євфрат у межах Ель-Джазіри течуть у вузьких долинах, глибоко врізаних на
півночі і північному заході.

Нижня Месопотамія простягається на південний схід аж до Перської
затоки і має довжину близько 500 км, площа — приблизно 120 тис. кв. км,
складена алювіальними відкладеннями і характеризується плоским рельєфом.
Її абсолютні висоти зазвичай менше 100 м над рівнем моря (на півночі, у
районі Багдада, — 40 м, на півдні, біля Басри, — 2-3 м). Монотонний
рельєф місцями порушується природними береговими валами, численними
протоками, іригаційними і дренажними каналами. На багатьох ділянках
днища Тигру і Євфрату підняті над прилеглою місцевістю.

Південно-західний пустельний район є продовженням
Сирійсько-Аравійського плато. Його поверхня поступово знижується у
напрямку до долини р.Євфрат і на південь від 700-800 м на заході до
200-300 м на сході і на півдні. Над щебенево-галечною поверхнею
піднімаються пагорби і височини. Іноді зустрічаються піщані пустелі.
Плато відділене від алювіальної рівнини чітким уступом висотою близько 6
м.

Річки Тигр і Євфрат, які перетинають всю країну, найповноводніші на
всьому Близькому Сході і відіграють важливу роль у господарстві Іраку.
Євфрат бере початок від злиття рік Карасу і Мурат, витоки яких
знаходяться на Вірменському нагір’ї в Туреччині, далі через территорию
Сирії потрапляє в межі Іраку. У цих країнах води Євфрату значною мірою
використовуються для гідроенергетики та інших господарських цілей.
Довжина Євфрату — приблизно 3060 км. У верхній течії Євфрат — бурхлива
гірська ріка, у Сирії її течія трохи уповільнюється, біля
сирійсько-турецького кордону ширина русла становить 150 м, а швидкість
течії — 1,5-2 м/с. Перепад висот становить в середньому 1 м на 1 км.
Після міста Хіт ширина ріки — близько 1,5 км при середніх глибинах 2-3
м. При злитті Євфрату з Тигром утворюється повноводна течія
Шатт-ель-Араб довжиною близько 190 км, яка впадає в Перську затоку.
Нижче міста Файсалія русло Євфрату роздвоюється і знову з’єднується вище
міста Ес-Самава. Далі, нижче за течією, на південь від міста Ен-Насирія,
ріка знову роздвоюється і змінює напрямок течії. Один потік впадає в
міста Ель-Курна в Шатт-ель-Араб, а другий харчує озерно-болотну систему
Ель-Хаммар і, випливаючи з однойменного озера, теж впадає в Шатт-ель
Араб вище Басри. Пік паводка припадає на квітень — червень, коли тане
сніг у горах, а межень на серпень — жовтень.

Ріка Тигр довжиною 1850 км бере початок з о. Хазар на Вірменському
нагір’ї в Туреччині і майже 1500 км тече по території Іраку. В
середньому плині ця досить бурхлива річка має вузьке русло, що пролягає
через ряд гірських хребтів північного Іраку. У межах Месопотамської
низовини ширина русла коливається від 120 до 400 м, а глибина від 1,5 до
кількох метрів. Швидкість плину — близько 2 м/с. Оскільки тут рівень
водяної поверхні майже на 1,5 м вище навколишньої місцевості, русло
штучно обваловане. На відміну від Євфрату, Тигр має багатоводні
припливи, які беруть початок у горах північно-східного Іраку. Найбільші
припливи — Великий і Малий Заб, Дияла, Керхе, Ель-Узайм. Водність Тигру
значно збільшується з жовтня по березень. Пік паводка припадає на
квітень, рідше — березень. Повені в Іраку часто бувають катастрофічними
і завдають серйозних економічних збитків. Проте Ірак має значні
гідроенергоресурси.

Ріки Євфрат, Тигр і Шатт-ель-Араб несуть велику кількість наносів,
які відкладаються на заплаві під час повеней. Разом з мулистими опадами
внаслідок високої випаровуваності щорічно відкладається на поверхні
ґрунту до 22 млн. т хімічних речовин. В результаті цього на південь від
Багдада збільшується засолення ґрунтів, що істотно обмежує
сільськогосподарську діяльність.

Корисні копалини

У надрах Іраку залягають багаторудні і нерудні корисні копалини.
Провідне місце серед них займають величезні запаси нафти, природного
газу, твердих бітумів та асфальту. Основні запаси нафти зосереджені в
околицях Киркука (родовища Баба-Гургур, Бай-Хассан, Джамбур) і Ханакіна
в передгір’ях Загроса, на півдні в районі Басри (родовище Ер-Румайла) і
на півночі біля Мосула. Буровугільні родовища розвідані в районі
Киркука, Заху та в горах Хамрин, кухонної солі — в околицях Багдада,
залізної руди — в Сулейманії, мідної руди, сірки, бітуму — біля Мосула.
Виявлені також срібло, свинець, цинк, хром, марганець, уран. В Іраці є
величезні запаси таких будівельних матеріалів, як мармур, вапняк,
кварцовий пісок, доломіт, гіпс, глини та ін.

Клімат

Клімат Іраку субтропічний середземноморський з спекотним сухим
літом і теплою дощовою зимою. Найбільш виражені два сезони: тривале
спекотне літо (травень — жовтень) і коротша прохолодна, а іноді й
холодна зима (грудень — березень). Влітку погода зазвичай безхмарна і
суха. Опади взагалі не випадають протягом чотирьох місяців, а в інші
місяці теплого сезону становлять менше 15 мм.

Для північних гірських районів характерні жарке сухе літо і м’яка
тепла зима з рідкими морозами і частими снігопадами. В Ель-Джазірі сухе
спекотне літо і м’яка дощова зима. Для Нижньої Месопотамії характерні
жарке літо і тепла зима з дощами і відносно висока вологість повітря.
Для південно-західного району типові сухе жарке літо і прохолодна зима з
рідкими дощами. У багатьох районах Іраку зареєстровані значні сезонні і
добові перепади температури (іноді сягають 30? С).

Середні температури липня — 32-35?, максимальні — 40-43?,
мінімальні — 25-28?, абсолютний максимум — 57? С. Середні температури
січня +10-13?, середній січневий максимум 16-18?, мінімум — 4-7?,
абсолютний мінімум на півночі країни становив -18? С.

Опади випадають переважно взимку (у грудні — січні), причому їх
небагато в центральних і південних районах країни: середня річна
кількість опадів у Багдаді -180 мм, на південному заході — близько 100
мм, у Басрі — 160 мм. В міру просування на північ їх кількість
збільшується і становить майже 300 мм на рівнинах і близько 500-800 мм у
горах.

Влітку (у травні — червні) безупинно дмуть вітри північно-західних
румбів, які несуть масу піску (т.зв. курні бурі), а взимку переважають
північно-східні вітри, особливо сильні в лютому.

Грунти

У долинах Євфрату і Тигру і їх припливів найродючіші грунти.
Щоправда, на півдні і сході вони зазнають сильного засолення. На більш
високих плато Ель-Джазіри переважають каштанові ґрунти сухих і
пустельних степів, а в горах північного сходу — гірничо-каштанові і
гірничо-коричневі ґрунти. На півдні поширені морені піски.
Південно-східні райони Іраку сильно заболочені, а ґрунти часто засолені.

Рослинний світ

Найбільше поширена в Іраку субтропічна степова і напівпустельна
рослинність, яка росте в західних, південно-західних і південних районах
(на захід і на південь від долини Євфрату) і представлена в основному
полинями, солянками, верблюжою колючкою, джузгуном, астрагалом. У горах
на півночі і північному сході країни збереглися масиви гірничо-дубових
лісів, у яких переважають дуб, сосна, дика груша, фісташка, яловець та
ін. Біля підніжжя гірських хребтів поширені колючі чагарники. Для заплав
Євфрату, Тигру і його припливів характерна тугайна лісова рослинність з
чагарниковим підліском, а саме тополі, верби, гребенщик. На південному
сході країни великі заболочені масиви зайняті очеретяними заростями і
солончаковою рослинністю. У нинішній час у долинах рік центрального і
південного Іраку, аж до узбережжя Перської затоки, значні площі
відведені під плантації фінікової пальми.

Тваринний світ

Тваринний світ Іраку небагатий. У степах і напівпустелях зустрічаються
газель, шакал, смугаста гієна. Поширені гризуни і плазуни, у тому числі
варан і отруйна змія кобра. По берегах річок оселяються водоплавні птахи
(фламінго, пелікани, качки, гуси, лебеді, чаплі та ін.). Ріки й озера
багаті на рибу. Промислове значення мають коропи, сазани, соми та ін. У
Перській затоці ловлять ставриду, макрель, барракуду, креветок. Справжнє
лихо Іраку — комахи, особливо комарі і москіти, рознощики малярії та
інших захворювань.

Економіка країни

Ірак — аграрно-індустріальна країна. Має значні запаси нафти, природного
газу, сірки, фосфатів. Доходи від експорту нафти — основа економічного
розвитку країни і здійснення соціально-економічних перетворень.
Високорозвинуті такі галузі промисловості, як нафтовидобувна,
нафтопереробна, газова, цементна, металургійна, електроенергетика,
машинобудування та ін. В обробній промисловості велика увага
приділяється розвитку імпортозамінних та експортоорієнтованих
виробництв. Є завод з виробництва двигунів, азотних добрив,
сільськогосподарських машин, а також електротехнічний і металургійний
заводи, фабрика з виробництва пальт. Кустарні промисли.

У сільському господарстві переважає екстенсивне землеробство.
Головні продовольчі культури — пшениця, ячмінь, рис, овочі, цитрусові,
тютюн, бавовна. Розводять велику рогату худобу, овець, кіз. У країні
ведуться роботи з іригації та механізації сільськогосподарського
виробництва, а також створення великих агропромислових комплексів.

ЕКСПОРТ:

нафта, сировинні товари, продовольство, готові вироби та
напівфабрикати.

ІМПОРТ:

машини, устаткування і транспортні засоби, продовольство, товари
широкого споживання.

Похожие записи