.

Господарство США (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4841
Скачать документ

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

Господарство США

США – високорозвинута індустріальна країна. Для її господарства
характерний комплексний розвиток усіх сучасних виробництв, їх величезні
розміри, новітні техніка, технологія і організація праці, високий
освітній рівень населення. Майже 2/3 зайнятих працюють у нематеріальній
сфері (послуги, торгівля і харчування, фінанси, управління), 0,6 % – у
добувній, 19 % – в обробній промисловості, 6 % – у будівництві, б % – на
транспорті, у зв’язку і в комунальному господарстві, 2,7 % – у
сільському господарстві, лісорозробках і рибальстві. Такий розподіл
трудових ресурсів є прогресивним і відповідає сучасним вимогам.

Ринкова економіка США поєднує державну, велику корпоративну і дрібну
приватну власність. Державна власність включає інфраструктурні об’єкти
(транспортні, комунікаційні, енергетичні, екологічні, освітні, наукові),
військове майно, їй належить 300 млн гектарів земель (майже 1/3 площі
країни). Вирішальну роль у матеріальному виробництві відіграють великі
корпорації’. Найбільшими з них є “Дженерал Моторз», “Форд Мотор”, «ІБМ»,
«Дженерал Електрик», «Філіпп Моріс», «Екон», «Мобіл», «Боїнг» та ін.
Дрібна приватна власність особливо поширена в торгівлі, громадському
харчуванні і обслуговуванні. Виникнення і розміщення дрібних підприємств
здебільшого стихійні. Великі і корпоративні підприємства розміщуються на
науковій основі. Засобами державного впливу на всю економіку є
оподаткування, дозвіл або заборона, субсидії, закупки продукції,
регулювання цін і умов діяльності. Важливим для країни галузям надається
пряма державна допомога. У 80-ті роки таку допомогу одержали
автомобільні корпорації, що опинилися в скрутному становищі внаслідок
японської конкуренції. Важливою частиною господарства стали наукові
дослідження, їх здійснюють урядові установи, лабораторії корпорацій та
університети. Характерною рисою США є наявність величезного
військово-промислового комплексу. Військові замовлення уряду мають
істотне значення для цілих галузей та територій.

Внутрішній ринок завжди був головним для господарства США. Він найбільш
місткий у світі як для споживчих товарів, так і для продукції
виробничого призначення. Водночас США широко користуються всіма вигодами
міжнародного поділу праці, і їх частка у світових економічних відносинах
є найбільшою. Країна експортує виробниче обладнання і машини, літаки і
аерокосмічну техніку, зброю, вугілля, пшеницю, кормове зерно, сою,
бавовну, тютюн. Як експортер наукоємних товарів, патентів та інформації
США – поза конкуренцією. Держава імпортує нафту і нафтопродукти,
автомобілі, побутові техніку і вироби, газетний папір, продукти
тропічного землеробства. Широкий імпорт трудомістких виробів, особливо
споживчого призначення, виправданий високою вартістю американської
робочої сили. Так. американські заводи випускають 11-12 млн автомобілів
на рік. Ще 5-6 млн автомобілів країна імпортує. Головними торговельними
партнерами США є індустріально розвинуті країни Європи, Канада і Японія.
Регіонами прямих приватних інвестицій є Канада і Латинська Америка.

Добувна промисловість. Головними кам’яновугільними басейнами країни є
Аппалачський і Центральний. Нафту і природний газ добувають у таких
районах:

1) Галф – узбережжя і шельф Мексиканської затоки в штатах Техас і
Луїзіана:

2) Мідконтинент – внутрішня частина штатів Техас і Оклахома;
3) Каліфорнія та ї’ї шельф; 4) північне узбережжя Аляски.

Потоки нафти і природного газу спрямовані в Приозер’я і на атлантичне
узбережжя Півночі. Транспортування газу здійснюється трубопроводами,
нафти і наф-топродуктів ~ трубопроводами та морем. Танкери везуть їх з
Аляски до Сієтла і .І Галфа навколо Флориди в район Філадельфії та
Нью-Йорка. Головний залізорудний басейн знаходиться біля озера
Верхнього. Уран і руди кольорових металів добувають у Кордильєрах,
фосфорити – у Флориді, калійні солі – в штаті Нью-Мексико. США посідають
перше місце в світі за вартістю мінеральної сировини, яку добувають
самі, і водночас – перше місце як її імпортер. Це пояснюється як
величезними потребами, так і бажанням і можливістю одержати дешеву
продукцію. І інших країн і заощадити свої ресурси. Так, видобуток нафти
в США дорівнює 400 млн тонн у рік, а імпорт нафти і нафтопродуктів –
понад 200 млн тонн. Toб то імпортують 1/3 того, що споживають.

Енергетика є однією з найбільш динамічних галузей господарства США. В
стру ктурі енергоспоживання є всі види промислових джерел: нафта (її
частка 41 %). природний газ (24 %), вугілля (24 %), атомна, гідро- і
геотермальна енергія (11 ) Загальна енергозабезпеченість виробництва і
побуту дуже висока. Вугілля використовують передусім як паливо для
теплових електростанцій, природний газ –в комунальному господарстві,
нафту – як моторне паливо. Країна виробляє понад 2 600 млрд кВт • годин
електроенергії. Вирішальною є частка теплових електростанцій. Найбільші
гідростанції побудовані на річці Колумбія, багато невеликих -у
Каліфорнії і на річці Теннесі в Аппалачах. Геотермальна станція
потужністю 1 млн кіловат діє в Долині Гейзерів у Каліфорнії. Працюють
110 атомних реакторів загальною потужністю 104 млн кіловат. Найбільше їх
навколо Чикаго, Детройта і Нью-Йорка.

Обробна промисловість – основа матеріального виробництва США.
Представлена всіма сучасними галузями. У країні виготовляють
найрізноманітніші засоби виробництва і споживчі товари. На першому місці
за вартістю продукції (майже 2/5) стоїть машинобудування.

Значну роль відіграють також харчова, хімічна, поліграфічна, паперова,
металургійна, швейна промисловість та виготовлення виробів із пластмаси.
Важливим у структурі обробної промисловості є зрушення від важкої
індустрії в напрямі електроніки і засобів автоматизації. Якщо в 70-х
роках виплавляли майже 140 млн тонн сталі, то тепер – близько 100. На
передньому плані за кількістю зайнятих виявилися авіакосмічна
промисловість, виробництво електронних компонентів, конторського
обладнання (оргтехніки) і комп’ютерів, а також засобів зв’язку.

У територіальному плані головні зміни пов’язані з переміщенням
підприємств у передмістя та в цілому на Південь і Захід. Колись
промислові підприємства розмішувались у внутрішніх зонах міста. У
процесі субурбанізацїї вони переміщуються в передмістя. Якщо в 1950 р.
на Північ припадало 72 % промислової продукції, на Південь – 20 % і на
Захід – 8 %, то нині – відповідно 50 %, 33 % і 17 %. На Півночі обробна
промисловість, як і раніше, зосереджена в так званому промисловому
поясі. Орієнтовні його межі: Бостон – Балтимор – Онт-Луїс – Мілуокі.
Незважаючи на зростання ролі інших районів, промисловий пояс і тепер
залишається головною індустріальною частиною СІЛА. На Півдні обробна
промисловість більш роззосереджена, але й тут є дві компактні
індустріальні зони; Аппалачський Підмонт і узбережжя Галфа. На Заході
головні райони обробної промисловості сформувалися в Каліфорнії та на
Північному Заході. Найбільшими промисловими центрами є Нью-Йорк, Чикаго,
Лос-Анджелес, а також Бостон, Філадельфія, Клівленд, Детройт, Сент-Луїс,
Даллас – Форт-Уерт і Х’юстон.

На розміщення традиційних галузей обробної промисловості насамперед
впливали сировинно-транспортний чинник, наявність дешевої робочої сили і
ринків збуту. Нові наукоємні галузі орієнтуються в своєму розміщенні на
наукові установи, наявність кадрів вищої кваліфікації і екологічно чисте
природне середовище. Вони найбільше концентруються на Атлантичному
узбережжі і Півночі Каліфорнії. Але

й поза цими двома ареалами є багато окремих міст, де новітні виробництва
такої дістали значний розвиток.

Сільське господарство США виробляє продукцію для власних потреб і на
порт. Цьому сприяє природне середовище й ефективне господарювання. Якщо
в Індії один селянин обробляє 1 гектар землі, то один фермер США – 50-60
гектарів. Американські ферми високомеханізовані, мають прекрасну
енергетичну, інфраструктурі ну і наукову забезпеченість. Для підтримки
фермерів уряд вже протягом кількох десятиліть щорічно надає їм
багатомільярдні субсидії, Проте і в цих умовах традиційні сімейні ферми
з наділами по 64 гектари землі не витримують конкуренції і розоряються.
їх стає дедалі менше. В 1950 р. налічувалось 5,6 млн ферм, нині – 2,1.
Більша частина товарної продукції давно вже надходить від великих
господарств, які використовують найману робочу силу. Безпосередньо у
сільськогосподарському виробництві працює понад 3 млн чоловік, їх
доповнюють майже два десятки мільйонів тих, хто обслуговує сільське
господарство, переробляє і реалізує його продукцію.

Сільське господарство США є багатогалузевим. Важливу роль відіграють і
землеробство, і тваринництво. Орні землі становлять 180 млн гектарів (це
більше, ніж в усій Латинській Америці), природних пасовищ – майже 220
млн гектарів. Понад 18 млн гектарів земель у посушливій західній частині
країни штучно зрошується.

У землеробстві головними є кормові культури: кукурудза, сорго, ячмінь,
сіянії трави. Так званий кукурудзяний пояс знаходиться на Центральних
рівнинах. Тут щороку вирощують 200-230 млн тонн кукурудзи, або 2/5 її
світового збору. Пшениці як продовольчого зерна одержують 60-80 млн
тонн, її посіви зосереджені в преріях, у так званому пшеничному поясі,
який простягнувся від Канади до Техасу.: «кукурудзяний”, і «пшеничний»
пояси належать до найбільш відомих зернових районів світу, їх освоєння є
легендарною сторінкою американської історії. Природні] умови мало
впливають на валові збори зерна і посівні площі. Проте розміри їх
коливаються з року в рік у зв’язку з кон’юнктурою на внутрішньому і
особливо світовому ринках. З олійних культур поширені соя, арахіс і,
останнім часом, соняшник. До Другої світової війни США були головним
імпортером олії, тепер завдяки сої вени стали її головним експортером. У
північних штатах вирощують цукрові буряки,, в дельті Міссісіпі, у
Флориді та Гаванських островах – цукрову тростину. Збір картоплі
порівняно незначний, оскільки, як і хліба, її споживають у країні мало.
Збір та різноманіття овочів і фруктів у країні чи не найбільші у світі,
їх споживають багато, протягом усього року у свіжому вигляді. Значна їх
частина іде на переробку особливо на виготовлення соків. Колись овочі й
фрукти вирощували на кожній фермі, тепер тільки в спеціалізованих
районах. Це узбережжя Великих озер, Приатлантична низовина, Флорида та
Каліфорнія. Овочі й фрукти для власного споживання, як і інші
продовольчі товари, фермери купують у магазинах.

З технічних культур традиційними стали тютюн і бавовник. Тютюн вирощують
на Приатлантичній низовині і по другий бік від Анпалачських гір,
особливо в штатах Північна Кароліна і Кентуккі. Переважає світлий і
слабкий тютюн, який призначається для виготовлення сигарет. Бавовник
колись вирощували на рабовласницьких плантаціях Півдня. Південь і
«бавовниковий пояс» були синонімами. Тепер «бавовниковий пояс» як
суцільна смута перестав існувати і перетворився на рад розрізнених
ареалів. Це алювіальна долина Міссісіпі і оазиси зрошуваних земель від
Техасу до Каліфорнії.

Тваринництво має чудову кормову базу. Це кормове зерно, сіяні і природні
пасовища. Переважає м’ясний напрям. М’ясо є важливим елементом
харчування американців. Його значне виробництво орієнтовано на
задоволення внутрішніх потреб, М’ясо не експортується, його трохи навіть
завозять з інших країн. Поголів’я великої рогатої худоби становить
близько 100 млн голів, свиней – 55. Бройлерів щорічне вирощують до 5,5
млрд штук. Найбільше великої рогатої худоби зосереджується не фермах і
ранчо Великих рівнин, що простягайсь у меридіональному напрямі від
Канади до Мексики. Свинарство – характерне для ” кукурудзяного пояса”,
вирощування бройлерів – для штатів Півдня. Частка молочного стада
порівняно невелика. Найбільше молока і молочних продуктів виробляють у
Приозер’ї і на Північному Сході. Заготівля лісу в США зосереджена в
Кордильєрах Північного Заходу і на Південному Сході. Найбільше
промислове значення мають дугласова ялиця, жовта південна сосна і дуб.
Лісові багатства не тільки широко використовуються, а й активно
поновлюються, особливо в умовах вологого і теплого клімату Південного
Сходу, США – одна з найбільших риболовних країн світу. Промисел ведеться
в морях Атлантичного і Тихого океанів.

Транспорт. CШA мають розвинуту транспортну систему. Саме завдяки їй ця
велика країна добре освоєна. Вантажі перевозять залізницями, автомобіля
ми, внутрішнім водним і трубопроводним транспортом. Залізниці побудовані
ще І минулому столітті, їх довжина навіть зменшується. Будівництво
автошляхів продовжується й нині. Практично немає населених місць, у тому
числі й ферм, до яких ш були б прокладеш дороги з твердим покриттям.
Найбільш ефектний вигляд має система швидкісних між штатних автострад –
хайвеїв. Загальна довжина їх становить майже 70 тис. кілометрів, і вони
сполучають між собою всі міста з населенням по над 50 тис. чоловік. Це
багатосмугові магістралі з розділеним рухом і перехрещенням на різних
рівнях. Залізниці й автомобільні дороги утворюють кілька широтних і
меридіональних напрямів, які дістали назву «транспортних коридорів», їх
вузловими центрами на узбережжях стали великі міста, а в середині країни
– Чикаго Сент-Луїс і Атланта.

Man. . Географія транспорту США

До внутрішніх водних шляхів належать озера, річки і канали. З’єднані між
собою канапами річка Міссісіпі, Великі озера і річка Св. Лаврентія
утворили найдовший у світі внутрішній водний шлях від Мексиканської
затоки до Північної Атлантики. Поглиблення каналів на річці Св.
Лаврентія на території Канади дало можливість океанським суднам
підніматись аж до Чикаго і Дулута. Великим озерам офіційно надано статус
четвертого морського узбережжя США. Берегові канали, які з’єднують гирла
річок і лагуни, оперізують Атлантичне та Мексиканське узбережжя. Ними
річкові судна пересуваються вздовж берега, не виходячи у відкрите море.
Розгалужена мережа трубопроводів з’єднує місця видобутку та споживання
нафти й газу. Густота транспортної мережі є найбільшою в східній частині
країни І в Каліфорнії, тобто вона пропорційна розміщенню населення і
його господарської діяльності, США мають значний торговий флот. Багато
кораблів ходять також під «дешевими прапорами». Найважливіші системи
морських портів сформувалися навколо Нью-Йорка, Нового Орлеана, Х’юстона
і Лос-Анджелеса. В морських комунікаціях істотну роль відіграє
Панамський канал, через який здійснюється морський зв’язок між східним і
західним узбережжями країни.

У перевезенні пасажирів переважає власний автомобіль. Насиченість країни
автомашинами є найвищою в світі – 500 одиниць легкових і 200 одиниць
вантажних на 1000 жителів. Усього на ходу в країні майже 180 млн
автомашин, у тому числі – 125 млн легкових. Власна автомашина стала
традицією і елементом престижа ще в 20-ті роки XX ст. Вона має
величезний вплив на життя країни, стала передумовою субурбанізації і
встановлення міського способу життя в позаметрополітенській Америці.
Автомобілебудування вже багато десятиліть посідає перше місце в обробній
промисловості. У ньому зайнято 750 тис. робітників. Крім того, понад 5
млн чоловік працюють в системі автосервісу. Автомобільний транспорт
щороку споживає 400-500 млн тонн бензину і е головним забруднювачем
атмосфери в містах, У перевезеннях пасажирів важливе місце посідає
повітряний транспорт. За насиченістю аеропортами, розмірами парку
магістральних літаків і кількістю перевезених пасажирів США не мають
рівних у світі. Аеропорти Чикаго, Далласа – Форт-Уерта, Атланти і
Лос-Анджелеса вважаються чотирма найбільш завантаженими в світі.

Розміщення більшості галузей невиробничої сфери в США збігається з
розміщенням населення. Це роздрібна торгівля та громадське харчування,
освіта, медицина, автосервіс і персональні послуги.

«Верхні поверхи» фінансових, ділових і професійних послуг сконцентровані
територіально, Вони тяжіють до великих міст, значення і статус яких
визначаються тепер не стільки матеріальним виробництвом, скільки
розмірами невиробничої сфери. Саме у великих містах розміщені
штаб-квартири корпорацій, банки, страхові, торгові, транспортні і
туристські компанії. Тут же розміщені головні видавництва, редакції
газет і журналів, рекламні агентства, радіо- і телевізійні студії,
культурні і спортивні заклади. Центральні ділові райони великих міст
стали своєрідною вітриною США. Вони займають значні площі, мають модерну
архітектуру, привабливий вигляд і зелене оздоблення. Тут багато готелів
і так званих місць інтересу: фешенебельних магазинів і салонів, театрів,
концертних залів, музеїв тощо.

Національні парки переважно знаходяться в Гірських і Тихоокеанських
штатах. Серед курортних місцевостей найпопулярніші Флорида й Гаваї.
Культурна спадщина США, порівняно з країнами Азії і Європи, – молода.
Ставлення до неї дбайливе. Визначною пам’яткою історії США є будинок
«Індепенденс-Холл» у Філадельфії, де в 1776 році була проголошена
незалежність країни.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020