Реферат з гідрології на тему:

Гідрохімічні дослідження в київському національному

університеті імені Тараса Шевченка

Початок систематичних гідрохімічних досліджень у Київському
національному університеті імені Тараса Шевченка і подальший їх розвиток
пов`язаний з організацією і діяльністю в університеті гідрохімічної
лабораторії. З 1969 р. на геологічному факультеті в проблемній
науково-дослідній лабораторії (ПНДЛ) фізико-хімічних досліджень гірських
порід почала функціонувати група, якій було доручено вивчення гідрохімії
території України. Організатором і керівником цієї групи був доц.
Пелешенко В.І.

В 1970 р. на базі цієї групи була створена науково-дослідна гідрохімічна
лабораторія “з метою посилення науково-дослідних робіт по вивченню
хімічного складу природних вод з застосуванням сучасних високочутливих і
швидкісних методів…” (наказ ректора від 26.03.1970р., №43).
Лабораторію було створено на географічному факультеті при кафедрі
гідрології суші. Наукове керівництво покладено на доц. Пелешенка В.І. У
штаті лабораторії було уже 5 осіб. Крім того, до розробки наукової
тематики по гідрохімії були залучені співробітники ПНДЛ фізико-хімічних
досліджень гірських порід: к.г.-м.н. Вовк І.Ф., к.г.-м.н. Закревський
Д.В., а з 1971 р. (після звільнення Вовка І.Ф.) — к.г. — м.н. Горєв Л.М.

В 1969-1970 рр. особливу увагу було приділено організації лабораторних
визначень хімічного складу природних вод в стаціонарних умовах з
використанням новітніх на той час інструментальних методів аналізу
(атомно-адсорбційна спектрофотометрія, полум`яна фотометрія,
колориметрія, потенціометрія тощо) та організації експедиційних
гідрохімічних досліджень з проведенням хімічних аналізів води в польових
умовах.

Основні результати досліджень за ці роки найшли відображення в оцінці
інструментальних методів визначення вмісту в природних водах хімічних
елементів, особливо їхніх мікрокількостей, приладами з різною чутливістю
(Вовк І.Ф., Пелешенко В.І., Пилипюк Я.С. [1]) і в публікаціях про
можливості інструментальних методів аналізу природних вод (Вовк І.Ф.,
Пелешенко В.І. [2]) та про досвід застосування фізико-хімічних методів
дослідження природних вод (Закревський Д.В., Пилипюк Я.С., Сергієнко
А.Й. [3]).

Вихідними матеріалами розробок були для [1,2] фондові та літературні
дані, а для [3] — дані експедиційних досліджень у Поліссі, лісостеповій
та степовій зонах у межах Українського кристалічного масиву та
Причорноморської западини (начальник експедиції Закревський Д.В.).

Основні етапи подальших гідрохімічних досліджень окреслювались планами
проведення в лабораторії науково-дослідних робіт. За роками ці етапи
визначались таким чином: 1970-1975; 1976-1980; 1981-1985; 1986-1990;
1991-1996 і 1997-2000 рр.

1970-1975 рр. Основні дослідження полягали у вивченні взаємозв`язку
хімічного складу різних типів природних вод суші: атмосферних,
поверхневих і підземних зони активного водообміну (Пелешенко В.І.,
Закревський Д.В., Горєв Л.М., Косовець О.О., Ромась М.І., Сергієнко
А.Й.). Теоретичною базою цих досліджень стало вчення В.І.Вернадського
про цілісність і єдність води в природі, про взаємозв`язок всіх
компонентів гідросфери.

У період досліджень у цьому напрямку в статусі та структурі
гідрохімічної лабораторії відбулися суттєві зміни. Рада Міністрів
Української РСР прийняла Постанову від 17.12.1971р. №570 “Про
організацію в Київському державному університеті імені Т.Г.Шевченка
проблемної науково-дослідної гідрохімічної лабораторії”. За цією
постановою на лабораторію (ПНДЛ гідрохімії) покладено “вивчення
регіональних закономірностій формування фізико — хімічної обстановки в
природних водах суші”. На виконання цієї постанови вийшов аналогічний
наказ міністра вищої і середньої спеціальної освіти УРСР №912 від
29.12.1991р. та наказ ректора Київського державного університету
ім.Т.Г.Шевченка №95 від 11.05.1972р. За наказом ректора ПНДЛ гідрохімії
була підпорядкована кафедрі гідрології суші, а науковим керівником
лабораторії призначено доц. Пелешенка В.І.

У цей же період постановою Держкомітету Ради Міністрів СРСР з питань
праці та зарплати від 10.09.1974р. №258 ПНДЛ гідрохімії віднесено до
2-ї категорії за оплатою праці співробітників, що дало можливість
зараховувати до штату лабораторії спеціалістів вищої кваліфікації,
поскільки в лабораторії такої категорії вони мали можливість
отримувати зарплату за науковий ступінь. В 1974 р. за наказом ректора
університету №473 від 18.10. завідувачем ПНДЛ гідрохімії було призначено
к.г.-м.н., с.н.с. Закревського Д.В. До нього посаду завідувача
лабораторії обіймали з березня 1970р. по червень 1972 р. Пилипюк Я.С., а
пізніше до жовтня 1974 р. — Ромась М.І.

У результаті дослідження взаємозв`язку хімічного складу різних типів
природних вод суші вперше на території України виконана кількісна оцінка
хімічного складу атмосферних опадів, поверхневих вод, підземних вод у
четвертинних відкладах і підземних вод у дочетвертинних відкладах зони
активного водообміну, розроблена схема балансу головних іонів цієї зони.
Визначена загальна кількість розчинених мінеральних речовин, які
випадають на поверхню суші України з атмосферними опадами та виносяться
з її території поверхневим і підземним водним стоком.

Розроблена методика оцінки антропогенної складової іонного стоку та
виконана кількісна оцінка цієї складової.

Дослідження супроводжувались картографуванням хімічного складу,
мінералізації, загальної жорсткості та вуглекислої агресивності
річкових вод у період літньої межені, підземних вод у четвертинних
відкладах і підземних вод у дочетвертинних відкладах зони активного
водообміну. Усі дослідження і картографування виконувались із
застосуванням імовірно-статистичних методів для аналізу гідрохімічних
даних з використанням ЕОМ.

Основні результати гідрохімічних досліджень в 1970-1975 рр. наведені в
низці публікацій, зокрема [4-8], а підсумковим результатом став у 1980
р. захист дисертації Пелешенком В.І. на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук за спеціальністю “ гідрохімія” [9].

У ці ж роки Ромась М.І. розпочав дослідження атмосферних опадів України
як складової частини у взаємозв`язку хімічного складу атмосферних,
поверхневих і підземних вод [10-12]. Ці дослідження були завершені
дисертацією на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за
спеціальністю “гідрохімія” [13].

1976-1980 рр. Основні дослідження полягали у вивченні закономірностей
поширення, накопичення та міграції хімічних компонентів у природних
водах Прип`ятського Полісся України в зв`язку з проведенням осушувальних
меліорацій (Закревський Д.В., Пелешенко В.І., Ромась М.І., Савицький
В.Н., Хільчевський В.К.) Слід зазначити, що систематичні дослідження
хімічного складу природних вод України у зв`язку з осушувальними
меліораціями розпочаті в Київському державному університеті імені Т.Г.
Шевченка ще в 1972 р.

Тоді була виконана перша робота по узагальненню в регіональному плані
інформації про показники фізико-хімічної обстановки в поверхневих і
підземних водах Правобережного Полісся України з точки зору оцінки
гідрохімічних процесів, які розвиваються під впливом осушення і
сільськогосподарського освоєння боліт і заболочених земель. Основні
результати цієї роботи опубліковані в [14], доповідалися на IV
Всесоюзному гідрологічному з`їзді (1973р.) і наведені в працях цього
з`їзду [15].

Важливою особливістю досліджень після 1972 р. було те, що вони
виконувались безпосередньо на осушувальних системах у різних
фізико-географічних зонах та областях України. В зоні мішаних лісів — у
Волинському Поліссі, в Житомирському Поліссі, в Київському Поліссі. В
Лісостеповій зоні — в Малому Поліссі та в Північній області Дніпровської
терасової рівнини.

Польові експедиційні роботи (начальники експедицій-Ромась М.І. 1976 р.
Закревський Д.В., 1972 р.; Хільчевський В.К. 1978-1980 рр.) проводили в
літньо-осінню межень (червень-вересень). Досліджували поверхневі води
(озер, зокрема оз. Світязь, річок — водоприймачів — Стохід, Перга,
Здвиж, Трубіж), воду каналів осушувальної мережі, грунтові води і в ряді
випадків — напірні. Суттєво важливим було те, що водневий показник (рН)
і нестійкі компоненти хімічного складу води ( CO2, O2, NH4+, NO2-, Fe2+
i Fe3+) визначали безпосередньо біля водопункту, а головні іони — в день
відбору проб води з закінченням аналізу на наступний день. Проби води на
мікроелементи консервували біля водного об`єкту. Аналізи проводили в
стаціонарній лабораторії атомно-абсорбційнним методом. Досвід польових
гідрохімічних досліджень у зв`язку з осушувальними меліораціями
узагальнений у методичних вказівках [16].

Гідрохімічні дослідження проводились на осушуваних землях і після 1980
р. Вони були пов`язані з вивченням хімічних характеристик стоку річок
України (1981-1985 рр.), кількісною оцінкою впливу різних антропогенних
чинників ( в тім числі і осушувальних меліорацій) на гідрохімічний режим
річок України (1986-1990 рр.) тощо.

Основні результати гідрохімічних досліджень у зв`язку з осушувальними
меліораціями наведені в цілій низці публікацій, зокрема [17-28].

Підсумковим результатом стала дисертація Закревського Д.В. на здобуття
наукового ступеня доктора географічних наук за спеціальністю “Гідрологія
суші, водні ресурси, гідрохімія” [29], чим започатковано новий науковий
напрямок — гідрохімія осушуваних земель. Більш детально про ці
дослідження в Київському національному університеті імені Тараса
Шевченка сказано в статті Закревського Д.В. [30].

1981-1985 рр. Основні дослідження полягали у вивченні хімічних
характеристик стоку річок України в Чорне та Азовське моря. (Пелешенко
В.І., Закревський Д.В., Хільчевський В.К., Горєв Л.М., Савицький В.М.,
Сніжко С.І., Осадчий В.І., Федорченко С.С., Василенко В.П., Шевчук
І.О.). Начальником експедицій, які проводилися в основному в басейні
Дніпра (річки — Дніпро, Прип`ять, Рось) та Південного Бугу був
Хільчевський В.К.

Тоді ж виконувались підпорядковані цим дослідженням: а) оцінка
гідрохімічного режиму малих річок у природному стані та під впливом
антропогенних чинників і побудова карти гідрохімічного районування по
зоні України (Пелешенко В.І., Закревський Д.В., Сніжко С.І., Дубовицька
І.О., Хільчевський В.К.). Ці роботи проводились спільно з Українським
філіалом Центрального науково-дослідного інституту комплексного
використання водних ресурсів (УФ ЦНДІКВВР) згідно з планом Держкомітету
по науці і техніці СРСР; б) вивчення хімічного складу річкових вод
басейну Дніпра під впливом антропогенних чинників, розпочате ще до 1981
р. дослідженнями водойм і водотоків Київської області (Пелешенко В.І.,
Горєв Л.М., Хільчевський В.К.); в) розробка методик атомно-абсорбційного
визначення важких металів у природних водах (Пелешенко В.І., Савицький
В.М., Осадчий В.І.); г) гідрохімія зрошуваних земель (Горєв Л.М.,
Пелешенко В.І.); д) організація гідролого-гідрохімічного стаціонару в
м.Богуславі Київської області (наказ ректора Київського університету від
12.02.1981р., №99) та організація гідрохімічних досліджень на ньому
(Пелешенко В.І., Хільчевський В.К., Осадчий В.І.). Науковим керівником
досліджень на Богуславському стаціонарі рішенням кафедри гідрології і
гідрохімії був призначений Хільчевський В.К.

Ще до аварії на Чорнобильській АЕС в Київському університеті за
ініціативою Ромася М.І. розпочато дослідження впливу атомної енергетики
на природні води. Спільно з інститутом “Гідропроект” ім. С.Я.Жука (м.
Москва) вивчались процеси формування гідрохімічного режиму і якості води
у Верхньо-Деснянській водоймі-охолоджувачі Смоленської АЕС, розроблялась
методика ведення теплового і гідрохімічного моніторингу
водойм-охолоджувачів АЕС і прилеглих до них водойм на прикладі
Чорнобильської АЕС (Пелешенко В.І., Ромась М.І., Семерик В.М., Осадчий
В.І., Черненко А.А., Засядчук Н.М., Соколова І.Л., Кордюм А.Б.).

Основні результати досліджень за 1981-1985 рр.: а) складені 27 картосхем
хімічного стоку річок України за 18 показниками по трьох гідрологічних
періодах (весняна повінь, літньо-осіння межень, зимова межень) за
1971-1980 рр.; б) визначені об`єм, структура і склад середньорічного
хімічного стоку р.Дніпро, Південний Буг, Дністер, Обіточна і Кальчик у
Чорне та Азовське моря; г) розроблений прогноз іонного стоку в Чорне та
Азовське моря і його антропогенної складової; д) розроблений разом з УФ
ЦНДІКВВР “Альбом картосхем гідрохімічних показників малих річок УРСР”,
куди увійшли 30 картосхем в масштабі 1:5 000 000; в) розроблені
картосхеми якості річкових вод басейну Верхнього Дніпра; є) закінчена
розробка методики екстракційно-атомно-абсорбційного визначення міді та
цинку в поверхневих водах суші та методика групового
екстракційно-атомно-абсорбційного визначення важких металів у
поверхневих водах суші.

Основні результати гідрохімічних досліджень за 1981-1985рр. вийшли
друком, зокрема в статтях [31-40], навчальних посібниках [41-43],
довідниках [44,45], Гідрохімічному атласі СРСР [46] тощо.

Важливим підсумковими результатами гідрохімічних досліджень в 1981-1985
рр. є: дисертація Хільчевського В.К. на здобуття наукового степеня
кандидата географічних наук за спеціальністю “гідрохімія” [47];
дисертація Горєва Л.М. на здобуття наукового ступеня доктора
географічних наук за спеціальністю “гідрохімія” [48], чим започатковано
новий науковий напрямок — гідрохімія зрошуваних земель; монографія
Горєва Л.М., Пелешенка В.І. [49].

В 1983р. ПНДЛ гідрохімії в складі наукової частини Київського державного
університету ім. Т.Г.Шевченка віднесена до 1-категорії за оплатою праці
співробітників (наказ Мінвузу СРСР від 18.01.1983р., №82, наказ Мінвузу
УРСР від 18.02.1983р., №80, наказ ректора університету від 23.06.1983р.,
№433 “О”), що сприяло активізації гідрохімічних досліджень.

1986-1990рр. Гідрохімічні дослідження проводились за такими основними
напрямками: а) кількісна оцінка впливу різних антропогенних чинників на
гідрохімічний режим річок України (Пелешенко В.І., Закревський Д.В.,
Хільчевський В.К., Савицький В.М., Горєв Л.М., Сніжко С.І., Гребінь
В.В., Шевчук І.О.): б) дослідження мікроелементів донних відкладів
водосховищ Дніпровського каскаду і Південно-Бузького лиману ( Пелешенко
В.І., Савицький В.М., Осадчий В.І.); в) гідролого-гідрохімічні умови
водних об`єктів у районах розташування Чорнобильської АЕС та інших АЕС
на території України (Пелешенко В.І., Ромась М.І., Савицький В.М.,
Сніжко С.І.), розробка і впровадження методичних рекомендацій по
спостереженню і контролю за гідролого-гідрохімічним режимом і якістю
водойм-охолоджувачів АЕС і прилеглих до них річок на території України,
дослідження впливу теплових і техногенних скидів АЕС на якість води
(Пелешенко В.І., Ромась М.І., Семерик В.М., Соколова І.Л., Осадчий В.І.,
Черненко А.А., Засядчук Н.М.), дослідження впливу землеробства на
хімічний склад поверхневих вод на малих водозборах Богуславського
стаціонару (Хільчевський В.К.).

Крім того, виконувались роботи по вивченню гідрохімії малих річок
України у зв`язку з їх паспортизацією (Закревський Д.В., Сніжко С.І.,
Галенко Т.В.), хімічного складу води і донних відкладів Дунаю (у
Міжнародній екологічній експедиції “Голубий Дунай — 90” брали участь
Пелешенко В.І., Савицький В.К., Осадчий В.І., Стецько М.С., Кирничний
В.В.). Вивченням гідрохімії середньої та нижньої частин басейну Дунаю
займався Хільчевський В.К. під час наукового стажування в Румунії
Бухарестський університет, (1988-1989рр.). В 1987 р. спільно з
співробітниками Гідрохімічного інституту Гідрометслужби СРСР
(м.Ростов-на-Дону) здійснено гідрохімічні зйомки Київського водосховища
(за тематикою з оцінки наслідків аварії на Чорнобильській АЕС) і річок
басейну Південного Бугу із застосуванням методу дистанційного відбору
проб води з вертольота (Хільчевський В.К.).

В результаті проведених робіт: а) розроблені методичні рекомендації по
оцінці впливу на хімічний склад річкових вод сільськогосподарського
виробництва (Хільчевський В.К.), осушувальних меліорацій (Закревський
Д.В.), інших видів господарської діяльності (Пелешенко В.І., Сніжко
С.І.), по оптимізації гідрохімічного режиму річкового басейну в умовах
техногенезу на основі імітаційної системи (Горєв Л.М., Пелешенко В.І.,
Кирничний В.В.); б) розроблені рекомендації по комплексному визначенню
важких металів у різних водних об`єктах суші. Спосіб групового
визначення мікродомішок металів в об`єктах навколишнього середовища
захищений авторським свідоцтвом (Пелешенко В.І., Савицький В.М., Осадчий
В.І. та ін.). Винахід зареєстрований в Державному реєстрі винаходів СРСР
15.07.1988р.; розроблена оптимальна інформаційна мережа
гідролого-гідрохімічного моніторингу для АЕС з різними типами
водойм-охолоджувачів руслового (Смоленська АЕС), наливного
(Чорнобильська і Запорізька АЕС), руслово-наливного (Південно-Українська
і Хмельницька АЕС), а також при використанні в системі оборотного
водопостачання градирень (Рівненська АЕС) (Пелешенко В.І., Ромась М.І.,
Семерик В.М., Соколова І.Л., Черненко А.А., Засядчук Н.М.).

Крім того, розроблена гідрохімічна частина паспортів малих річок України
(Пелешенко В.І., Закревський Д.В., Сніжко С.І., Чернявська А.П.),
отримані нові методичні розробки та дані щодо вмісту мікроелементів у
різних компонентах природного середовища (Савицький В.М., Осадчий В.І.,
Стецько М.С.).

Основні результати гідрохімічних досліджень за 1986-1990рр. наведені в
статтях [50, 51, 53-61], в дисертаціях Сніжка С.І. і Осадчого В.І. [69]
на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за
спеціальністю “гідрохімія” [62] та в монографії Горєва Л.М., Пелешенка
В.І., в якій розглянуті методи оптимізації
меліоративно-водогосподарських систем [63] та природного середовища
мешкання [64], а також у низці наукових статей, які вийшли друком після
1990р. [65-68, 70-75].

1991-1996 рр. У ці роки була посилена екологічна спрямованість
гідрохімічних досліджень. ПНДЛ гідрохімії була переіменована за
пропозицією кафедри гідрології і гідрохімії в ПНДЛ гідроекології і
гідрохімії (наказ ректора університету від 6.07.1992р. №477).

Основні наукові роботи полягали в дослідженні та оцінці впливу різних
видів господарської діяльності на формування хімічного складу води річок
України (Пелешенко В.І., Закревський Д.В., Савицький В.М., Галенко
Т.В.), в тому числі впливу агрохімічних засобів (Хільчевський В.К), у
досліженні закономірностей трансформації хімічного складу води річок в
умовах техногенезу, дослідженні антропогенної складової стоку і
концентрацій хімічних компонентів у річкових водах (Закревський Д.В.), у
дослідженні закономірностей поширення, накопичення та міграції
специфічних забруднюючих речовин басейну Дніпра (Пелешенко В.І.,
Савицький В.М., Шевчук І.О.) та районуванні річок цього басейну за
умовами формування якості води (Сніжко С.І.).

Виконувались роботи по створенню гідрохімічного атласу (електронних
карт) України і банку даних гідролого-гідрохімічного моніторингу в
районах розміщення АЕС України (Пелешенко В.І., Ромась М.І., Семерик
В.М., Мельничук В.І.). Досліджувались природно-екологічні основи
оптимізації екосередовищ, в тому числі водного (Горєв Л.М. у
співавторстві з Дорогунцовим С.І., Хвесиком М.А. — Рада по вивченню
продуктивних сил України НАН України), вивчався стік важких металів у
лісостеповій зоні України (Гребінь В.В.), досліджувались осади стічних
вод м.Дніпропетровська, м.Запоріжжя і м.Нетішин Хмельницької обл.
(Савицький В.М., Хільчевський В.К. та ін.).

Основні результати гідрохімічних досліджень в 1991-1996 рр.: а)
досліджена трансформація хімічного складу поверхневих вод під впливом
зрошувальних і осушувальних меліорацій, застосування агрохімічних
засобів, атомної і теплової енергетики; б) вивчені умови формування
антропогенної складової в іонному стоці та концентраціях хімічних
компонентів за методиками, розробленими в ПНДЛ гідроекології і
гідрохімії, зокрема досліджено антропогенну складову іонного стоку річок
Приазов`я як джерело забруднення Азовського моря; в) вивчені
закономірності поширення, накопичення і міграції хімічних компонентів у
природних водах України: важких металів, неорганічних сполук азоту,
нафтопродуктів, фенолів, пестицидів; г) розроблені методика і комплекс
програмних заходів для створення електронних карт і картосхем за
гідрохімічними, гідрологічними та іншими даними; д) узагальнені методи
і результати природно-екологічної оцінки та дослідження процесів,
пов`язаних з прогнозуванням і оптимізацією якості водного середовища, а
також методи і результати розв`язання еколого-економічних проблем
відтворення водних і грунтових ресурсів; е) оцінена можливість
використання осадів стічних вод як добрив.

Ці результати знайшли втілення в статтях [76-90], навчальних посібниках
[91-94,96], підручниках [95-97], монографіях [98-100], технічних умовах
[101,102], патенті [103].

В роботі [93] було опубліковане одне з перших визначень поняття
“гідроекологія” (Хільчевський В.К. та ін., 1995), в якому поєднуються
гідрологічні, гідрохімічні і гідробіологічні процеси, що вібуваються як
у водному об`єкті, так і на водозборі.

Суттєвим підсумковим результатом досліджень за 1991-1996 рр. є
дисертація Хільчевського В.К. на здобуття наукового ступеня доктора
географічних наук за спеціальністю “гідрологія суші, водні ресурси,
гідрохімія” [104], чим започаткований новий науковий напрямок в
гідрохімії — агрогідрохімія, який було визнано ВАК України. На основі
досліджень на експериментальних водозборах Придеснянської (зона мішаних
лісів), Богуславської (лісостепова зона) і Велико-Анадольської (степова
зона) водобалансових станцій була створена методологія оцінки впливу
агрохімічних засобів на якість поверхневих вод. При цьому запропоновано
геосистемно-гідрохімічний метод досліджень як різновид
географо-гідрологічного методу [99, 113].

За результатами досліджень у ці роки виконана також дисертація Гребеня
В.В. на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за
спеціальністю “гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія” [105].

1997-2000 рр. На цьому етапі переважаючими напрямками в гідрохімічних
дослідженнях були: а) оцінка впливу об`єктів атомної енергетики на
гідролого-гідрохімічний режим та якість водних ресурсів (Пелешенко В.І.,
Ромась М.І., Закревський Д.В., Семерик В.М., Мельничук Ю.І.); б)
дослідження закономірностей поширення, міграції і накопичення
специфічних забруднюючих речовин у воді річок басейну Дніпра — в межах
України (Пелешенко В.І., Савицький В.М., Закревський Д.В., Хільчевський
В.К., Сніжко С.І., Шевчук І.О.); в) визначення пріоритетних чинників
забруднення малих і середніх річок басейну Дніпра та розробка
рекомендацій по зменшенню їх впливу на якість водних ресурсів (Пелешенко
В.І., Савицький В.М., Хільчевський В.К., Сніжко С.І., Шевчук І.О.).

Крім того, виконувались роботи по вивченню стоку хімічних компонентів
як джерела забруднення морських вод і ролі в цьому антропогенної
складової стоку хімічних компонентів (Закревський Д.В., Шевчук І.О.); по
вивченню органомінеральних добрив на основі стічних вод (Савицький В.М.,
Хільчевський В.К., Шевчук І.О.), по оптимізації гідрохімічного режиму в
умовах техногенезу (Горєв Л.М., Яцюк М.В., Хільчевський В.К.) та
оптимізації екосередовищ (Горєв Л.М. у співавторстві); досліджувались
гідрохімічний режим річок Житомирської області (Сніжко С.І., Закревський
Д.В., Пелешенко В.І.), гідроекологічні аспекти водопостачання і
водовідведення, проблеми якості питної води (Хільчевський В.К.),
гідрохімічні системи як комплекс хімічних речовин і процесів у природних
водах (Сніжко С.І.) якість води малих водотоків і водойми м.Києва
(Хільчевський В.К., Курило С.М., Бойко О.В.); спільно з екоцентром “НІЦ
ВЕМОВ” розвивалися радіогідроекологічні дослідження (Самойленко В.М.,
Хільчевський В.К.).

Гідрохімічні дослідження в 1997-2000 рр. являли собою в цілому, з одного
боку, продовження в тій чи іншій мірі наукових робіт, які проводились
раніше, з іншого — стали завершальним етапом наукових досліджень в
області гідрохімії в Київському національному університеті імені Тараса
Шевченка в ХХ ст. У ці роки виходять в світ значна кількість наукових
статей [106-141,145], рекомендації [142], підручники [143,144],
монографія [146].

Важливим підсумковим результатом цих досліджень стала Всеукраїнська
наукова конференція “Гідрологія і гідрохімія на межі XX-XXI сторіч”,
яка відбулася 10-11 листопада 1999р. в Києві на географічному факультеті
і була присвячена 50-річчю кафедри гідрології і гідрохіміїї. Матеріали
цієї конференції лягли в основу наукового збірника “Гідрологія,
гідрохімія і гідроекологія”, 2000, т.1(відповідальний редактор
Хільчевський В.К.), яким започатковано публікацію результатів досліджень
в першу чергу в Україні по гідрології, гідрохімії і гідроекології [147].
Згідно постанови ВАК України від 13.12.2000р. №1-01/10 цей збірник
включено до “Переліку фахових видань України, в яких можуть
публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових
ступенів доктора і кандидата наук” з географічних наук (Бюлетень Вищої
атестаційної комісії України, К., 2001, №1. — С.4.).

Важливою формою популяризації результатів гідрохімічних і
гідроекологічних досліджень кафедри і лабораторії, розрахованою на
вчителів і школярів — майбутніх абітурієнтів, стала публікація серії
статей у газеті — тижневику Асоціації вчителів географії України
“Краєзнавство, географія, туризм” у 2001р. [48 — 153].

Підсумкові результати гідрохімічних досліджень в Київському
національному університеті імені Тараса Шевченка наведені при
характеристиці наукової школи гідрохімії [154], досліджень по гідрохімії
осушуваних земель [30], при короткому розгляді історії кафедри
гідрології і гідрохімії у зв`язку з її 50-річним (1949-1999рр.) ювілеєм
[155 — 156].

Завершуючи розгляд розвитку гідрохімічних досліджень в Київському
національному університеті імені Тараса Шевченка, варто відзначити
внесок цих досліджень у навчальний процес на географічному факультеті.

З початком гідрохімічних досліджень розпочалась підготовка на кафедрі
гідрології суші спеціалістів гідрологів — гідрохіміків. В 1976 р.
кафедра гідрології була переіменована в кафедру гідрології і гідрохімії.
Вперше в Україні ( і в колишньому СРСР) була відкрита нова спеціалізація
— гідрохімія.

Впровадження результатів наукових досліджень по гідрохімії в навчальний
процес здійснювалось шляхом використання цих результатів у складанні
програм нових спецкурсів, розробці лекцій, створенні посібників для
виконання лабораторних робіт, практичних занять, при виконанні курсових
і дипломних робіт студентами гідрохімічної спеціалізації. Студенти
проходили виробничу і переддипломну практики, приймаючи участь у
наукових дослідженнях кафедри і лабораторії. За безпосередньої участі в
експедиціях вони освоювали методи польових робіт, а в лабораторних
умовах — визначень хімічного складу природних вод з використанням,
інструментальних методів аналізу (атомно-абсорбційна спектрофотометрія,
полум`яна фотометрія, колориметрія, потенціометрія тощо).

Першими доробками по гідрохімії, які впроваджені в навчальний процес,
були зведена таблиця вмісту в природних водах хімічних елементів і
чутливостей їх визначення різними методами [1], узагальнені дані про
можливості інструментальних методів аналізу природних вод [2] та досвід
застосування в лабораторії фізико-хімічних методів дослідження природних
вод [3].

Отримані результати подальших наукових досліджень і досвід використання
їх в навчальному процесі були використані при підготовці та публікації
навчальних посібників по застосуванню ймовірно-статистичних методів для
аналізу гідрохімічних даних [5], розрахунку гідрохімічного балансу і
прогнозуванню сольового складу води річок [6], картографуванню хімічного
складу річкових вод на основі дисперсного аналізу [41], методах очистки
вод [91], агрогідрохімії [93].

Особливо слід відзначити навчальні посібники з грифом Міносвіти України
по меліоративній гідрохімії [42], методиці гідрохімічних досліджень
[43], регіональній гідрохімії [52], радіоактивності природних вод [92]
та підручники по основах меліоративної гідрохімії [94], гідрохімії
України [95], основах моделювання в гідроекології [97], загальній
гідрохімії [143], водопостачанню і водовідведенню [144].

Гідрохімічні дослідження відіграли головну роль у підготовці
спеціалістів вищої кваліфікації — кандидатів і докторів наук. Упродовж
усіх досліджень по гідрохімічній тематиці серед студентів, які проходили
виробничу практику і писали дипломні роботи за цією тематикою,
визначились найбільш здібні. Їм пропонувалась після закінчення
університету робота за науковою тематикою і ставилась вимога працювати
над кандидатською дисертацією.

Так, випускник кафедри гідрології та гідрохімії 1976 р. Хільчевський
В.К. був запрошений на посаду інженера ПНДЛ гідрохімії. З часом він став
молодшим науковим співробітником, закінчив заочно аспірантуру, а після
захисту кандидатської дисертації — став старшим науковим
співробітником, потім перейшов на викладацьку роботу — доцентом кафедри
гідрології та гідрохімії (1989р.). Нині — доктор географічних наук,
професор, обіймає посаду завідувача цієї кафедри.

Випускник кафедри 1980 р. Сніжко С.І. пройшов шлях від інженера до
старшого наукового співробітника, також закінчивши заочно аспірантуру і
захистивши кандидатську дисерацію. Нині він доцент кафедри і навчається
в докторантурі, завершує докторську дисертацію. Аналогічний шлях пройшов
випускник кафедри 1987 р. Гребінь В.В., який захистив кандидатську
дисертацію, працював асистентом кафедри, а зараз — доцент.

Випускник кафедри 1981р. Осадчий В.І. також працював у ПНДЛ гідрохімії,
закінчив заочну аспірантуру і захистив кандидатську дисертацію. Зараз
він працює на посаді директора Українського науково-дослідного
гідрометеорологічного інституту Мінекоресурсів України, завідує відділом
гідрохімії.

В цілому за весь час розглянутих досліджень по гідрохімічній тематиці
було підготовлено і захищено 5 кандидатських (Ромась М.І. [13],
Хільчевський В.К. [47], Сніжко С.І. [62], Осадчий В.І. [69], Гребінь
В.В. [105]) ) та 4 докторських (Пелешенко В.І. [9], Горєв Л.М. [48],
Закревський Д.В. [29], Хільчевський В.К [104] дисертації. У стадії
завершення докторська дисертація Ромася М.І., присвячена проблемам
якості води водойм-охолоджувачів АЕС, та Сніжка С.І. — дослідженню
гідрохімічних систем.

Таким чином, результати гідрохімічних досліджень в Київському
національному університеті імені Тараса Шевченка є важливим внеском у
фундаментальні дослідження гідрохімічної науки на сучасному етапі її
розвитку. Вони значно доповнюють, розширюють нові теоретичні положення
головної проблеми сучасної гідрохімії — формування хімічного складу
природних вод за умов техногенезу і мають практичний вихід, особливо
щодо проблем екології.

Список основної літератури

Вовк И.Ф., Пелешенко В.И., Пилипюк Я.С. Сводная таблица о содержании в
природных водах химических элементов и чувствительности их определения
различными методами. – К.: Картографические мастерские треста
“Киевгеология”, 1970. – 34 с.

Вовк И.Ф., Пелешенко В.И. Современные инструментальные методы анализа
природных вод. – К.: УкрНИИНТИ, 1970. – 52 с.

Закревський Д.В., Пилипюк Я.С., Сергієнко А.Й. Можливості та досвід
застосування фізико-хімічних методів дослідження природних вод // Фіз.
географія та геоморфологія. – 1972, вип.8. — С.93-97.

Пелешенко В.И. Оценка взаимосвязи химического состава различных типов
природных вод (на примере равнинной части Украины) – К.: Вища школа.
Изд-во при Киев.ун-те, 1975. – 168 с.

Пелешенко В.И., Ромась Н.И. Применение вероятностно-статистических
методов для анализа гидрохимических данных. – К.: Изд-во при Киев.
ун-те, 1977. – 66 с.

Горев Л.Н., Пелешенко В.И. Расчет гидрохимического баланса и
прогнозирование солевого состава рек. – К.: Изд-во при Киев. ун-те,
1978. – 74 с.

Гидрохимическое картирование с применением вероятностно-статистических
методов. Авторы Горев Л.Н., Закревский Д.В., Косовец А.А., Пелешенко
В.И., Ромась Н.И. (под общ. ред. В.И.Пелешенко).- К.: Вища школа,
Головное изд-во, 1979. – 100 с.

Закревский Д.В., Пелешенко В.И., Горев Л.Н., Ромась Н.И. Об
использовании гидрохимических показателей при физико-географическом
районировании // Физ. география и геоморфология. – 1979, вып.22. —
С.94-99.

Пелешенко В.И. Исследование взаимосвязи химического состава различных
типов природных вод суши (оценка, баланс и прогноз на примере Украины).
– Автореф. дис… доктора геогр. наук, Ростов-на-Дону, 1980. – 58 с.

Ромась Н.И. О формировании химического состава атмосферных осадков в
различных физико-географических зонах УССР // Физ. география и
геоморфология, 1979, вып. 21. — С.126-131.

Ромась М.І. Дослідження ймовірно-статистичних закономірностей розподілу
хімічних компонентів в атмосферних опадах на території України // Вісн.
Київ. ун-ту. Географія, 1979, вип.21. — С.43-48.

Ромась М.І. Дослідження хімічного складу різних типів атмосферних опадів
// Вісн. Київ. ун-ту. Географія, 1981, вип.23. — С.57-62.

Ромась М.И. Закономерности формирования химического состава атмосферных
осадков на территории УССР. – Автореф. дис… канд. геогр. наук,
Ростов-на-Дону, 1981. – 24 с.

Горєв Л.М., Закревський Д.В., Пелешенко В.І., Ромась М.І. Гідрохімічні
умови Правобережної частини Українського Полісся в зв”язку з осушенням
земель // Фіз. географія та геоморфологія, 1974, вип.12. — С.65-71.

Пелешенко В.И., Закревский Д.В., Горев Л.Н., Ромась Н.И., Сергиенко А.И.
Физико-химическая обстановка в природных водах Украинского Полесья и
возможные ее изменения под влиянием искусственных факторов. Тр. IV
Всесоюзн. гидролог. съезда. – Л.: Гидрометеоиздат, 1976, т.9. —
С.305-311.

Пелешенко В.И., Савицкий В.Н., Закревский Д.В. Гидрохимические
исследования в районах осушительных мелиораций. Методические указания по
проведению полевых работ. – К.: Изд-во Киев. ун-та, 1979. — 55 с.

Пелешенко В.І., Закревський Д.В., Хільчевський В.К. Про вплив
осушувальних меліорацій на хімічний склад вод Шацького природного
підрайону // Вісн. Київ. ун-ту. Географія, 1978, вип. 20. — С.56-60.

Закревський Д.В., Рябцева Г.П. О роли геологических факторов в
формировании химического состава подземных вод Припятского Полесья
Украины в связи с проведением осушительных мелиораций // Мелиорация и
водное хозяйство, 1979, вып.48. — С.14-20.

Закревський Д.В., Пелешенко В.І., Ромась М.І. Оцінка та прогнозування
гідрохімічних умов на осушених землях // Вісн. Київ. ун-ту. Географія,
1979, вип.21. — С.37-42.

Пелешенко В.І., Закревський Д.В., Хільчевський В.К. Хімічний склад
дренажних і поверхневих вод нижньої частини осушувальної системи
“Верхів”я р.Стохід” // Вісн. Київ. ун-ту. Географія, 1980, вип.22. —
С.41-47.

Закревський Д.В., Савицький В.М., Пелешенко В.І., Хільчевський В.К.
Вміст мікроелементів у водах осушувальних систем УРСР // Вісн. с.-г.
науки, 1983, №4. — С.12-15.

Закревський Д.В. Результати досліджень іонного складу грунтових вод
осушених торфових грунтів Прип”ятського Полісся УРСР // Вісн. с.-г.
науки, 1983, №11. — С.14-17.

Закревский Д.В., Осадчий В.И. Гидрохимические условия на Трубежской
осушительной системе // Мелиорация и водное хозяйство, 1984, вып.60. —
С.29-33.

Закревский Д.В. О химическом составе трещенно-карстовых вод
мелиорируемых территорий Волынского Полесья // Физ. география и
геоморфология, 1985, вып.32. — С.92-97.

Закревский Д.В., Терещенко К.П., Бурдан В.М. Особенности формирования
химического состава грунтовых вод торфа на Ярычевской осушительной
системе Львовской области // Мелиорация и водное хозяйство, 1985,
вып.63. — С.29-34.

Закревський Д.В., Терещенко К.П., Бурдан В.М. Прогнозування хімічного
складу грунтових вод на осушувальних системах в залежності від режиму
рівнів // Вісн. Київ. ун-ту. Географія, 1987, вип.29. — С.54-60.

Закревский Д.В. Об оценке влияния осушительных мелиораций на вынос
химических элементов речными водами // Мелиорация и водное хозяйство,
1988, вып.68. — С.10-14.

Закревский Д.В. О влиянии осушительных мелиораций на состав химических
веществ речных вод Припятского Полесья Украины // Водные ресурсы, 1991,
№6. — С.50-59.

Закревский Д.В. Гидрохимия осушаемых земель (в условиях северо-запада
Украины). – Автореф. дис… доктора геогр. наук, Ростов-на-Дону, 1992. —
48 с.

Закревський Д.В. Розвиток гідрохімії осушуваних земель в Київському
національному університеті імені Тараса Шевченка // Гідрологія,
гідрохімія і гідроекологія, 2000, т.1. — С.44-49.

Пелешенко В.И., Горев Л.Н., Хильчевский В.К. Качественная оценка вод
водоемов и малых водотоков Киевской области // Физ. география и
геоморфология, 1981, вып.25. — С.102-108.

Пелешенко В.І., Хільчевський В.К., Гарасевич І.Г. Гідрохімічний режим
річок Київського і Чернігівського Полісся в умовах антропогенного впливу
// Вісн. Київ. ун-ту. Географія, 1982, вип.24. — С.43-46.

Пелешенко В.І., Закревський Д.В., Хільчевський В.К., Ромась М.І.,
Савицький В.М., Сніжко С.І. Про точність розрахунків хімічного стоку //
Вісн. Київ. ун-ту. Географія, 1983, вип.25. — С.29-34.

Хільчевський В.К. Комплексна оцінка якості річкових вод басейну
Верхнього Дніпра // Вісн. с.-г. науки, 1983, №11. — С.38-41.

Хільчевський В.К. Основні види господарської діяльності, які впливають
на якість вод басейну верхнього Дніпра // Вісн. Київ. ун-ту. Географія,
1984, вип.26. — С.42-47.

Пелешенко В.І., Закревський Д.В., Хільчевський В.К., Сніжко С.І.,
Коберник Ю.А. Вплив господарської діяльності на гідрохімічний режим та
якість води р.Рось // Вісн. Київ. ун-ту. Географія, 1985, вип.27. —
С.37-49.

Савицкий В.Н., Пелешенко В.И., Осадчий В.И.
Экстракционно-атомно-абсорбционное определение микрограммовых количеств
меди и железа в природных водах // Гидробиол. журн. 1986, т.27, №1. —
С.62-65.

Пятницкий И.В., Савицкий В.Н., Франковский В.А., Пелешенко В.И., Осадчий
В.И. Получение трехфазных систем для концентрирования // Укр.хим. журн.
1986, т.52, №1. — С.44-49.

Пелешенко В.И., Закревский Д.В., Ромась Н.И., Савицкий В.Н., Хильчевский
В.К. Гидрохимия поверхностных вод УССР в условиях антропогенного
воздействия. – В кн.: Современные проблемы региональной и прикладной
гидрохимии. – Л.: Гидрометеоиздат, 1987. – С.140-152.

Закревский Д.В., Пелешенко В.И., Хильчевский В.К. Сток химических
компонентов рек Украинской ССР // Водные ресурсы, 1988, т.15, №6. —
С.63-73.

Пелешенко В.И., Закревский Д.В., Ромась Н.И., Снежко С.И.
Картографирование химического состава речных вод на основе
дисперсионного анализа. – К.: УМК ВО, 1988. – 76 с.

Горев Л.Н., Пелешенко В.И. Мелиоративная гидрохимия. – К.: Вища школа,
Головное изд-во, 1984. – 256 с.

Горев Л.Н., Пелешенко В.И. Методика гидрохимических исследований. – К.:
Вища школа, 1985. – 215 с.

Справочник по водным ресурсам / Под ред. Б.И.Стрельца (Соавторы
Закревский Д.В., Пелешенко В.И. и др. / — К.: Урожай, 1987. – 304 с.

Малі річки України. Довідник / За ред. А.В.Яцика / (Співавтори
Закревський Д.В., Пелешенко В.І., Сніжко С.І., Хільчевський В.К. та
ін.). – К.: Урожай, 1991. – 296 с.

Гидрохимический атлас СССР. – М.: ГУГК (Соавторы Горев Л.Н., Пелешенко
В.И., Закревский Д.В., Ромась Н.И., Хильчевский В.К. и др.), 1990. – 112
с.

Хильчевский В.К. Изменение химического состава речных вод бассейна
Верхнего Днепра под влиянием антропогенного фактора. – Автореф. дис…
канд. геогр. наук, Ростов-на-Дону, 1985. – 17 с.

Горев Л.Н. Теоретические и методологические основы гидрохимии орошаемых
земель. – Автореф. дис… доктора геогр. наук, Ростов-на-Дону, 1986. – 49
с.

Горев Л.Н., Пелешенко В.И. Современные методы оптимизации оросительных
мелиораций. — К.: Вища школа, 1988. – 172 с.

Хільчевський В.К., Пелешенко В.І. Зміна концентрацій та стоку іонів у
річкових водах Дніпра, Прип”яті, Десни під впливом антропогенних
факторів // Вісн. Київ. ун-ту. Географія. – 1987, вип.29. — С.50-53.

Пелешенко В.І., Хільчевський В.К., Закревський Д.В., Сніжко С.І.,
Осадчий В.І., Савицький В.М. Дослідження гідрохімічних умов на
Богуславському гідролого-гідрохімічному стаціонарі Київського державного
університету // Вісн. Київ. ун-ту. Географія, вип.30. — С.47-50.

Горев Л.Н., Никаноров А.М., Пелешенко В.И. Региональная гидрохимия. –
К.: Вища школа, 1989. – 280 с.

Пелешенко В.І., Сніжко С.І. Вплив зарегулювання стоку річок басейну
Дніпра на пониження концентрацій біогенних речовин // Вісн. Київ. ун-ту.
Географія, 1989, вип.31, с.16-21.

Закревський Д.В., Сніжко С.І., Шевчук І.О. Взаємозв”язок між витратами і
мінералізацією води річок басейну Дніпра // Вісн. Київ. ун-ту.
Географія, 1989, вип.31. — С.25-30.

Хільчевський В.К. Основні напрямки досліджень впливу
сільськогосподарського виробництва на хімічний склад річкових вод //
Вісн. Київ. ун-ту. Географія, 1989, вип.31. — С.43-47.

Пелешенко В.И., Закревский Д.В., Горев Л.Н., Ромась Н.И., Хильчевский
В.К. Гидрохимические проблемы освоения природных ресурсов Украинской ССР
// Изд-во Всесоюзн. географич. Общества. – 1989, т.121, вып.3. —
С.244-249.

Hilcevskii V. Resursele de apa Ucrainei protectia calitatii lor //
Terra. – 1989. – V.21. №9, p.54-57 (Romania).

Hilcevskii V. Cercetari hidrochimice in cadrul bazinului experimental al
unul riu mic Dnipro zona de agricultura intensiva // Analele
universitati Bucuresti. Geogratie. – 1990, №39, р.71-77 с

Савицкий В.Н., Осадчий В.И., Ромась Н.И., Чеботько К.А. Химический
состав и некоторые свойства донных отложений устьевой части
Днепро-Бугского лимана // Водные ресурсы. – 1990, т.2. С.

Хільчевський В.К. Гідролого-гідрохімічна характеристика середньої та
нижньої частини басейну Дунаю // Вісн. Київ. ун-ту. Географія, 1990,
вип.32. — С.29-33.

Пелешенко В.И., Закревский Д.В., Снежко С.И., Гребень В.В. Исследования
условий формирования стока химических компонентов в бассейне малой реки
// Мелиорация и водное хозяйство. – 1990, вып.73. — С.37-42.

Снежко С.И. Особенности формирования речного стока биогенных элементов
бассейна Днепра (в пределах УССР). – Автореф. дис… канд. геогр. наук,
Ростов-на-Дону, 1989. – 23 с.

Горев Л.Н., Пелешенко В.И. Унифицированная методика оптимизации
мелиоративно-водохозяйственных систем (эколого-гидрохимичкский аспект).
– К.: Лыбидь, 1991. – 296 с.

Горев Л.Н., Пелешенко В.И., Кирничный В.В. Методика оптимизации
природной среды обитания. – К.: Лыбидь, 1992. – 528 с.

Hilcevskii V. Aspecte metodice all cercetral influentel agriculturii
asupra calitatii apel riurilar // Studii si cercetrai de geologia,
geofisica si geografia. Geografia. – 1991, №33. — p.48-53. (Acad.
R.Romania).

Peleschenko W.I., Osadtschi W.I., Sawizki W.N., Greben W.W.,
Schewtschuk I.A. Die Besonder-heiten der Verteilung von Schwermetallen
der Donau // Limnologische Berichte Der 29. Tagung der Internationale
Arbeitsge-meinschaft Donauforschung. – Kiew, 1991, s.162-166.

Пелешенко В.И., Савицкий В.М., Стецко Н.С., Михайленко В.П. Содержание и
динамика нефтепродуктов в водоемах и водотоках, расположенных в зонах
влияния крупных энергетических объектов // Гидробиол. журн., 1991, т.27,
№6. — С.54-59.

Савицкий В.Н., Проскура Н.И., Осадчий В.И., Пелешенко В.И. Применение
пеларгоновой кислоты для группового выделения тяжелых металлов при
анализе твердых природных материалов // Ж. аналит. химии – 1991, т.46,
№11. — С.2204-2208.

Осадчий В.И. Распределение, накопление миграция тяжелых металлов в
бассейне Днепра. – Автореф. дис. канд.геогр.наук, Ростов-на-Дону, 1991.
– 23 с.

Осадчий В.И., Пелешенко В.И., Савицкий В.Н., Кирничный В.В., Гребень
В.В., Годун О.С. Распределение тяжелых металлов в воде, взвешенных
веществах и донных отложениях Дуная // Водные ресурсы. – 1993, т.20, №4.
– С.455-165.

Савицкий В.Н., Стецко Н.С., Осадчий В.И., Хильчевский В.К., Пелешенко
В.И. Содержание и распределение некоторых загрязняющих веществ в водах
Дуная // Водные ресурсы. – 1993, т.20, №4. — С.462-468.

Хильчевский В.К. Влияние сельскохозяйственного производства на
химический состав природных вод // Гидробиол. журн. – 1993, т.29, №1.-
С.74-85.

Хільчевський В.К. Сполуки азоту і пестициди в природних водах України //
Меліорація і водне господарство, 1993, вип.79. — С.31-34.

Хильчевский В.К. Агрогидрохимические аспекты охраны речных вод // Мат-лы
Международного симпозиума “ Методы охраны атмосферы и водной среды.» –
Санкт-Петербург, 1994. – С.19-22.

Savitsky V.N., Khilchevsky V.K., Chebotko K.A., Stezko N.S., Kosmaty
V.E. The content and dynamics of nitrogenbearing and some other
biologically active sabstonces in the Danube // XXVII-th Conference of
the Danube Countries on Hydrological Forecasting and Hydrological Bases
of Water Mangement. Budapest. 6-9 September. – 1994. –
Procee?????????????

Хильчевский В.К., Чеботько К.А. Оценка эколого-гидрохимического
состояния природных вод Украины // Водные ресурсы. – 1994, т.21, №2,
с.182-188.

Савицький В.М., Хільчевський В.К., Чеботько К.О., Дупляк В.Д., Шумов
Ю.А. Особливості використання надлишкового мулу сучасних очисних споруд
на сільськогосподарських угіддях // Гідротехніка і меліорація в Україні.
– 1994. – вип.3. — С.109-120.

Закревський Д.В. Трансформація хімічного складу води Дніпра біля Києва
та її можливі екологічні наслідки // Гідротехніка і меліорація, 1995,
вип.4. — С.15-22.

Сніжко С.І. Оцінка виносу азоту і фосфору поверхнево-схиловим стоком //
Гідротехніка і меліорація, 1995, вип.4. — С.34-41.

Закревський Д.В. Про від”ємну антропогенну складову хімічних компонентів
річкового стоку // Гідротехніка і меліорація, 1995, вип.4. — С.85-90.

Макаренко В.Г., Хільчевський В.К., Савицький В.М.
Господарсько-екологічна ситуація в басейні Дніпра // Вісн. Київ. ун-ту.
Геогрфія, 1995, вип.41. — С.105-111.

Воронов Г.С., Ромась М.І. Емпірична оцінка забруднення снігу і повітря в
крупному промисловому регіоні // Вісн. Київ. ун-ту. Географія, 1995,
вип.41. — С.126-136.

Закревський Д.В., Галенко Т.В., Макаренко В.Г. Антропогенні складові
концентрації головних іонів та їх роль у трансформації хімічного складу
води р.Случ // Вісн. Київ. ун-ту. Географія, 1995, вип.41. — С.136-141.

Закревський Д.В. Річки Українського Полісся в умовах техногенезу:
трансформація хімічного складу води // Водне господарство України. –
1996, №5. — С.19-22.

Закревський Д.В. Про оцінку забрудненості поверхневих вод за гранично
допустимими концентраціями хімічних компонентів // Меліорація і водне
господарство, 1996, вип.83. — С.86-91.

Гребінь В.В. Умови формування та характеристики стоку наносів р.Рось //
Вісн. Київ. ун-ту. Географія. – 1997, вип.42. — С.61-64.

Закревський Д.В., Сніжко С.І. Формування хімічного складу води річок
зони мішаних лісів України // Водне господарство України. – 1997, №5. —
С.18-20.

Горєв Л.М., Яцюк М.В. Теоретико-методологічні аспекти гідрохімічного
режиму в умовах техногенезу // Водне господарство України. – 1997, №3. –
С.2-4.

Савицький В.М., Косматий В.Є. , Чеботько К.О., Канченко Ю.Я., Конієнко
С.В., Огородніков В.І. Вплив удобрювальних композицій на основі
надлишкового мулу біологічних очисних споруд на вміст важких металів у
грунтах сільськогосподарських угідь та деяких продуктах урожаю // Зб.
наук праць Уманської с.-г. академії. – К.: Нора-принт, 1997, с.129-131.

Чеботько К.О., Савицький В.М., Косматий В.Є., Канченко Ю.А., Шевчук
І.О., Огородніков В.І. Мікробіологічні властивості осадів стічних вод та
їх вплив на грунтову мікробіоту // Зб. наук праць Уманської с.-г.
академії. – К.: Нора-принт, 1997, с.261-263.

Хільчевський В.К., Горєв Л.М., Пелешенко В.І., Методи очистки вод. – К.:
ВПЦ “Київ. ун-т”, 1993. – 117 с.

Горєв Л.М., Пелешенко В.І., Хільчевський В.К. Радіоактивність природних
вод. – К.: Вища школа, 1993. – 174 с.

Хільчевський В.К. Агрогідрохімія. – К.: ВПЦ “Київ. ун-т”, 1995. – 162 с.

Горев Л.Н., Пелешенко В.И. Основы мелиоративной гидрохимии. – К.: Вища
школа, 1991. – 535 с.

Горєв Л.М., Пелешенко В.І., Хільчевський В.К. Гідрохімія України. – К.:
Вища школа, 1995. – 307 с.

Хільчевський В.К., Пелешенко В.І. Методи визначення хімічного складу
природних вод. – К.: ВПЦ “Київ. ун-т”, 1993. – 97 с.

Горєв Л.М. Основи моделювання в гідроекології. – К.: Либідь, 1996. –
336 с.

Горев Л.Н., Дорогунцов С.И., Хвесик М.А. Естественно-экологические
основы оптимизации экосред. Книги 1, 2, 3. – К.: Лыбидь, 1994. – 238 с.,
240 с., 248 с.

Хільчевський В.К. Роль агрохімічних засобів у формуванні якості вод
басейну Дніпра. – К.: ВПЦ “Київ. ун-т”, 1996. – 222 с.

Хільчевський В.К., Савицький В.М., Чеботько К.О., Сніжко С.І., Курінний
І.Л. Використання осадів стічних вод у сільському господарстві. – К.:
ВПЦ “Київ. ун-т”, 1997. – 103 с.

Чеботько К.А., Савицкий В.Н., Калмыкова Н.А., Куренный И.Я., Овчинникова
В.А., Зайцев В.В., Гриневич В.В., Косматый В.Е. Осадок сброженных
сточных вод. Техногенные условия, ТУ У 03341305.001-95. – К.: Ин-т
“Укрводпроект”, 1995. – 22 с.

Чеботько К.А., Савицкий В.Н., Канченко Ю.А., Куринный И.Л., Овчинникова
В.А., Зайцев В.В. Удобрения органоминеральные из осадка сточных вод.
Технические условия. ТУ У 1035102.64-95. – К.: Ин-т “Укрводпроект”,
1996. – 27 с.

Канченко Ю.А., Савицький В.М., Чеботько К.О. Спосіб отримання
органомінерального добрива. – Патент України на винахід №20808 А, 1997.
– 10 с.

Хільчевський В.К. Оцінка впливу агрохімічних засобів на стік хімічних
речовин та якість поверхневих вод (на прикладі басейну Дніпра). Автореф.
дис… доктора геогр. наук, — К., 1996. – 50 с.

Гребінь В.В. Формування стоку важких металів у лісостеповій зоні України
(на прикладі басейну р.Рось). — Автореф. дис… канд. геогр. наук, К.:
1998. – 17 с.

Закревський Д.В., Шевчук І.О., Ститішина В.П. Винос солей річками
Українського Приазов”я як джерело забруднення Азовського моря //
Меліорація і водне гос-во, 1998, вип.85. — С.82-88.

Закревський Д.В. Антропогенна складова концентрацій хімічних компонентів
у воді річок Правобережного Полісся України. В кн.: Українське Полісся:
вчора, сьогодні, завтра. Луцьк: Надстир”я, 1998. – С.174-176.

Пелешенко В.І., Савицький В.М., Хільчевський В.К., Закревський Д.В.,
Шевчук І.О. Про деякі аспекти антропогенного забруднення річкових вод
Правобережного Полісся України. – В. кн.: Українське Полісся: вчора,
сьогодні, завтра, Луцьк: Надстир”я, 1998. – С.180-181.

Мельничук Ю.І., Ромась М.І., Семерик В.М. Методичні аспекти
гідрохімічного картографування з застосуванням комп”ютерних технологій.
В кн.: Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра. Луцьк: Надстир”я,
1998. – С.61-62.

Ромась М.І. Про вплив Рівненської АЕС на водні ресурси басейну р.Стир. В
кн.: Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра. Луцьк: Надстир”я,
1998. – С.189-191.

Огородніков В.І., Савицький В.М., Дезірон О.В., Палієнко Е.Т.,
Скаржинський О.В. Донні відкладення: гідрохімічні умови, розподіл та
накопичення елементів // Водне господарство України, 1998. №1-2. –
С.67-69.

Сніжко С.І., Брагар М.С., Чеботько К.О., Слабчак А. Розсолення води
Джарилгацької затоки // Водне господарство України, 1998, №3. — С.5-8.

Хільчевський В.К., Курило С.М. Оцінка стоку хімічних речовин із
застосуванням геосистемно-гідрохімічного методу // Ландшафт як
інтегруюча концепція ХХІ сторіччя. – К.: ВЦ “Київ. ун-т”, 1999. –
С.99-103.

Хільчевський В.К., Хільчевський Р.В., Гороховська М.С.
Еколого-гідрохімічна оцінка поверхневих вод басейну Дніпра //
Меліорація і водне гос-во, 1998, вип.85. — С.88-95.

Хільчевський В.К., Курило С.М. Оцінка гідролого-гідрохімічного стану
водних об”єктів м.Києва // Вісн. Київ. ун-ту. Географія, 1999, вип.45. —
С.61-62.

Хильчевский В.К., Хильчевский Р.В., Гороховская М.С. Экологические
аспекты выноса с речным стоком химических веществ в водные объекты
бассейна Днепра // Водные ресурсы, 1999, т.26, №4. – С.506-511.

Хільчевський В.К., Курило С.М. Гідролого-гідрохімічна характеристика
малих водотоків території м.Києва // Водне господарство України, 1999,
№3-4. – С.22-27.

Хільчевський В.К., Курило С.М. Гідролого-гідрохімічна характеристика
водойм м.Києва // Водне господарство України, 1999, №5-6. – С.17-22.

Ромась М.І. Про вплив золовідвалів теплових електростанцій на якісний
склад поверхневих і підземних вод // Вісн. ун-ту. Географія, 1999,
вип.45. — С.63-65.

Закревський Д.В., Шевчук І.О. Материковий стік хімічних компонентів як
джерело забруднення морських вод // Україна та глобальні процеси:
географічний вимір. Київ-Луцьк: Вежа, 2000, т.2 — С.248-250.

Сніжко С.І., Закревський Д.В., Сіренький С.П. Багаторічні особливості
гідрохімічного режиму річок Житомирщини та виявлення його основних
тенденцій // Велика Волинь, 2000, т.2. — С.212-215.

Бондаренко Е.Л., Шевченко В.О., Сніжко С.І., Радченко Н.Л., Сіренький
С.П. Оцінка та картографування якості води річок Житомирської області //
Велика Волинь, 2000, т.2. — С.261-262.

Сніжко С.І. Науково-методичні основи гідрохімічних досліджень
водно-болотних екосистем // Велика Волинь, 2000, т.2. — С.201-205.

Пелешенко В.І., Ромась М.І., Гребінь В.В., Семерик В.М. Розподіл важких
металів в донних відкладах Хмельницької АЕС // Україна та глобальні
процеси: географічний вимір. — Київ-Луцьк: Вежа, 2000, т.2. — С.298-301
с.

Пелешенко В.І., Шевчук І.О., Савицький В.М. Просторовий і часовий
розподіл залишків деяких пестицидів у малих та середніх річках басейну
Дніпра // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. –
Київ-Луцьк: Вежа, 2000, т.2. — С.301-304.

Ромась М.І. Про вплив водойми-охолоджувача Хмельницької АЕС на водні
ресурси р.Горинь // Україна та глобальні процеси: географічний вимір.
Київ-Луцьк: Вежа, 2000, т.2. — С.304-308.

Трачевський В.В., Чеботько К.О., Савицький В.М., Чеботько О.К., Канченко
Ю.А. Теоретичні основи технології цілеспрямованого формування та
застосування органомінеральних добрив // Наук. вісн. націон. аграрного
ун-ту, 2000, вип.26. — С.17-45.

Чеботько К.О., Савицький В.М., Розгуляєв В.М., Косматий В.Є. Вплив
органомінерального добрива з осаду стічних вод на агрохімічні
властивості грунту // Наук. вісн. націон. аграрного ун-ту, 2000, вип.26.
— С.51-59.

Савицький В.М., Шевчук І.О., Савицька О.В., Косматий В.Є. Динаміка
нафтопродуктів, фенолів і СПАР в річкових водах басейну Дніпра //
Меліорація і водне гос-во, 2000, вип.87. — С.116-123.

Хільчевський В.К., Яцюк М.В. Основні проблеми екологічного стану басейну
р.Самари в умовах інтенсивного техногенного впливу // Экологическая и
техногенная безопасность. – Харьков, 2000. – С.156-159.

Шевчук І.О., Хільчевський В.К. Динаміка залишків хлорорганічних
пестицидів в річкових водах Українського Полісся. // Экологическая и
техногенная безопасность. – Харьков, 2000. – С.

Ромась М.І. Особливості формування гідрохімічного балансу
водоймищ-охолоджувачів АЕС різного типу // Гідрологія, гідрохімія і
гідроекологія, 2000, т.1. — С.54-57.

Сніжко С.І. Сучасні методи дослідження гідрохімічних систем //
Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 2000, т.1. — С.67-68.

Сніжко С.І., Сіренький С.П. Моніторинг якості води річок Житомирської
області // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 2000, т.1. — С.78-79.

Хільчевський В.К., Бойко О.В. Гідрохімічна характеристика малих річок
м.Києва // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 2000, т.1. —
С.106-112.

Пелешенко В.І., Савицький В.М., Шевчук І.О., Сніжко С.І., Семерик В.М.
Про деякі чинники формування якості поверхневих вод басейну р.Горинь у
сучасних умовах // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 2000, т.1. —
С.116-118.

Шевчук І.О. Про деякі особливості екологічного стану річкових вод
центральної частини Прип”ятського Полісся // Гідрологія, гідрохімія і
гідроекологія, 2000, т.1. — С.128-131.

Яцюк М.В. Оцінка і прогноз динаміки якості води для своєчасного
прийняття рішень щодо оптимізації водогосподарської ситуації в басейні
// Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 2000, т.1. — С.220-222.

Яцюк М.В. Оцінка автоматизаційних розрахунків гідрохімічного балансу та
їх застосування для річкових басейнів на прикладі басейну р.Самара //
Україна та глобальні процеси: географічний вимір. – Київ-Луцьк: Вежа,
2000, т.2. — С.331-336.

Самойленко В.М., Хільчевський В.К. Комп”ютерно-географічне комплексне
районування річкових басейнів Полісся і півночі Лісостепу за
гідрологічно-ландшафтними умовами та можливими радіоекологічними
наслідками місцевого водо- і ресурсокористування // Картографія і вища
школа, 2000, вип.4. – С.97-102.

Самойленко В.Н., Хильчевский В.К. Система
водохозяйственно-экологического мониторинга водоемов: подходы и
структура // Метеорологія, кліматологія і гідрологія, 2000, вип.41. –
С.14-21.

Чеботько К.О., Масло І.П., Ярощук В.А., Тивоненко І.Г., Канченко Ю.А.,
Савицький В.М. та ін. Технологія одержання та застосування
органомінеральних добрив на основі осадів стічних вод (Рекомендації). –
К.: Вид-во УАННП “Фенікс”, 2000. – 26 с.

Пелешенко В.І., Хільчевський В.К. Загальна гідрохімія. — К.: Либідь,
1997. – 384 с.

Хільчевський В.К. Водопостачання і водовідведення. Гідроекологічні
аспекти. – К.: ВЦ “Київ. ун-т”, 1999. – 319 с.

Хільчевський В.К. Проблеми кондиціювання якості питної води в Україні //
Україна та глобальні процеси: географічний вимір. – Київ-Луцьк: Вежа,
2000, т.2. – С.222-226.

Горев Л.Н., Коваленко П.И., Лаврик В.И. Гидроэкологические модели. –
К.: Аграрна наука, 1999. – 524 с.

Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. Наук. збірник. / Відп. редактор.
– В.К.Хільчевський. – К.: Ніка-центр, 2000, Том 1. – 248 с.

Хільчевський В.К. Гідрологія – наука географічна // Краєзнавство,
географія, туризм, 2001, №3. – С.1-2.

Сніжко С.І. Річки стануть чистішими // Краєзнавство, географія, туризм,
2001. — №3. – С.5.

Закревський Д.В. Різноманітність хімічного складу природних вод //
Краєзнавство, географія, туризм, 2001. — №3. – С.6.

Хільчевський В.К. Енциклопедія води // Краєзнавство, географія, туризм,
2001, №3. – С.7-8.

Галущенко М.Г., Галущенко О.М. Гідрографічна мережа і водні ресурси
України // Краєзнавство, географія, туризм. – 2001, №4. – С.1-2.

Бойко О.В., Хільчевський В.К., Ободовський О.Г. Малі річки Києва //
Краєзнавство, географія, туризм. – 2001, №4. – С.4-5.

Пелешенко В.І., Закревський Д.В. Наукова школа гідрохімії в Київському
національному університеті імені Тараса Шевченка // Гідрологія,
гідрохімія і гідроекологія, 2000, т.1. — С.8-12.

Хільчевський В.К. Кафедрі гідрології і гідрохімії – 50 років //
Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 2000, т.1. — С.229-247.

Хільчевський В.К. Кафедра гідрології і гідрохімії: освіта і наука. – К.:
Ніка-центр, 2000. – 22 с.

Похожие записи