.

Географічне положення, адміністративно-територіальний поділ Хмельницької області (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1797
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Географічне положення, адміністративно-територіальний поділ Хмельницької
області.

 За площею території (20,6 тис. кв. км або 3,4% від площі країни)
Хмельницька область належить до невеликих областей України і посідає
серед них 19 місце. Населення області на 1 січня 2004 року налічувало 1,
4 млн.осіб. Центром регіону є м. Хмельницький.

Сучасна територія області знаходиться між 48°26’56” і 50°35’28”
північної широти та 26°08’05” і 27°54’05” східної довготи. Крайніми
точками області є:

– на півночі – с. Веселинівка Славутського району;

– на півдні – с. Гринчук Кам’янець-Подільського району;

– на сході – с. Вівсяники Деражнянського району;

– на заході – околиці с. В’язовець Білогірського району та с. Мислова
Волочиського району.

Протяжність області з півночі на південь – 220 км, із заходу на схід –
120 км (обчислено по меридіану і паралелі обласного центру).

Географічний центр області майже співпадає з місцерозташуванням м.
Хмельницького, що є дуже вигідним чинником соціально-економічного
розвитку території.

Область розташована на південному заході Східноєвропейської рівнини в
зонах лісостепу і мішаних лісів (Полісся). Рельєф, грунтові та
агрокліматичні умови території сприятливі для господарського і
сельбищного освоєння, що зумовило давнє заселення її і видозміну
ландшафтів внаслідок активного антропогенного впливу.

Хмельниччина межує з Тернопільською, Рівненською, Житомирською,
Вінницькою і Чернівецькою областями. Всі вони мають, здебільшого,
агропромисловий розвиток без значного промислового і паливно-ресурсного
потенціалу.

Тому важливе значення має її положення на транспортних шляхах, що
зв’язують основні промислові райони України (столичний, Харківський,
Придніпров’я, Донбас) і Росії, а також чорноморські порти із
західноукраїнськими областями та країнами Центральної і Західної Європи.
Такими магістральними шляхами є 2 залізниці, 4 автодороги, 3 газопроводи
широтного простягання, від яких відходять розгалуження, нафтопровід. З
півночі на південь область перетинають залізниця і ряд автошляхів, які
дають вихід на Білорусь і країни Балтії, Молдову і країни
Південно-Східної Європи. Дністер, хоч і судноплавний, не має суттєвого
значення для зв’язків з іншими регіонами.

Вигідне транспортно-географічне положення разом із значними трудовими
ресурсами в умовах ринкового реформування економіки України можуть
заохотити надходження в область іноземного капіталу.

Хмельницька область поділяється на 20 адміністративних районів, різних
за площею, чисельністю населення, кількістю поселень,
соціально-економічним розвитком тощо. Площа середнього за розмірами
території району становить 1,03 тис. кв. км (приблизно таким є
Летичівський район), 10 районів мають більшу від нього площу, а 9 –
меншу.

У Хмельницькій області станом на 1 січня 2004 р. налічується 13
міських, 24 селищних і 550 сільських рад; останні об’єднували 1410
сільських поселень. 5 міст (Хмельницький, Кам’янець-Подільський,
Шепетівка, Славута, Нетішин) мають обласне підпорядкування, решта міст –
районне.

З історії формування території області.

jUe@

o

????і тривалий час були державними кордонами.

У XI ст. середня Наддністрянщина, що з XII ст. відома в літописах під
назвою Пониззя, входила до Теребовлянського князівства, а з 1141 р. – до
Галицького. В цей же час землі середньої і північної частин сучасної
Хмельниччини належали Київському князівству. В 1199 р. вся територія
області увійшла до Галицько-Волинського князівства. Невелика територія
на сході області (в басейнах Південного Бугу і Случа) разом з прилеглими
землями сучасної Вінничини і Житомирщини відома в XII – XIII ст. під
назвою Болохівської землі, князі якої були прихильниками феодальної
роздрібленості. У 1241 р. Данило Галицький прилучив Болохівську землю до
Галицько-Волинського князівства.

Після падіння Руської держави на території між середньою течією Дністра
і верхів’ям Південного Бугу існувало політичне утворення з центром у м.
Бакота (донедавна – однойменне село в Кам’янець-Подільському районі,
знесене при створенні Дністровського водосховища), яке служило буферною
зоною між Золотою Ордою та Галицько-Волинською державою.

У другій половині XIV ст. спочатку Волинь, а пізніше й Поділля (1362
р.) потрапили під владу Литви і були в ній до середини XV ст.
автономними князівствами. В 1430-1434 рр. Західне Поділля відійшло до
Польщі (утворено Подільське воєводство з центром у Кам’янці), а після
Люблінської унії 1569 р. до неї перейшло й Волинське воєводство.

На території області відбувались активні військові дії під час
визвольної війни українського народу проти шляхетської Польщі під
проводом Богдана Хмельницького (битви під Пилявцями і Старокостянтиновом
у 1648 р.; під Жванцем у 1653 р.). Однак за угодою 1667 р. Поділля і
Волинь залишились за Польщею і перебували в її складі до 1793 р. (за
винятком 1672-1699 рр., коли Поділля було захоплене турками).

У 1793 р. Правобережна Україна була приєднана до Росії; землі області
відійшли до Волинської та Подільської губерній. З цього часу річка Збруч
майже на півтора століття “перекроїла” суцільну українську етнічну
територію, ставши кордоном між Російською та Австро-Угорською імперіями
(до 1917 р.), межею між проголошеними, але не до кінця з реалізованими у
вихорі воєнних подій 1917-1919 рр., Українською та Західноукраїнською
Народними Республіками, кордоном між Україною та Польщею (1920-1939
рр.). Дністер же в 1918-1940 рр. відділяв Україну від Румунії.

У совєтський час (1923 р.) в Подільській губернії на території сучасної
Хмельницької області створено Кам’янецьку і Проскурівську, у Волинській
– Шепетівську округи. У 1925 р. ліквідовано губернський поділ, а 22
вересня 1937 р. на території названих округ створено
Кам’янець-Подільську область. В 1941 р. обласний центр перенесено до м.
Проскурів, однак область ще тривалий час носила стару назву. З
перейменуванням у 1954 р. Проскурова на Хмельницький область отримала
нинішню назву. У роки перед ІІ світовою війною Хмельниччина з
прикордонної стала внутрішньою областю в країні. Вузька смуга
Чернівецької області на півдні відділяє її від Молдови (10 км по прямій
лінії) і Румунії (24 км), значно дальше “відсунулись” на захід кордони
Польщі (165-240 км).

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020