7

План

1. Географічна характеристика Корецького району Рівненської області

2. Села Корецького району

3. Географічна класифікація

Список використаної літератури

1. Географічна характеристика Корецького району Рівненської області

К???? ??н ??? пi???-?i?у ???у Рі????ї ???і i ??є ? ??дi ? пi??i з Г?а???
? Б??нi??? ???? Рi????, ? ??i — з Н???д-В????м ??н? Ж?????, ? пi?нi —
С????? ???м Хм?????.

Т???iєю ?аю ??i?є кi?? ????х рi?к, якi ??аю? у рi?у С?ч. В??i лi?вi ???
? ??? ???ю? пi?i?у ???у ???.

А?iнi????? ???м ??? є м. К??ь (лi???? К???к), ??а ??? ?о я?й ??є?ся у
лi??сi Р???у пiд 1150 р. К?й ?є ??? i ??? i??iю. У 2000 р. місто
відсвяткувало свій 850-річний ювілей. Населення району становить 36,3
тис. чол., з них 7,9 тис. міського і 28,4 сільського населення.

До ?рi?у К???? Русi ???? ??нi ???? ? ????? ???у сiл С???, С???, У?я, м.
К??ь. А «????i ?чi», ?о якi ????ся у «С?вi о ??у I??вiм», ??, як ??аю?
??i??и, ??то??i у ??я?i с. Х??? з ???, ?????? в ??ицях ?сi?iх сiл З?i??я
? Д??iв з ???? ?д.

Пiд ?с ?язi??? мi???? ????я К?ця ? ????нiх сiл ????? ????? ?язям у їх
???бi за ????я?й ?iл у ??то???у К?вi. К?и в 1151 р. Iзя?? М?????ч ????
???? вi?у ??и Юрiя До????о ? ?? ????iв i ?? з В??i ? К?в, ???кi ??лi
«????, з ?дi?ю ???я?ся ??».

С?е ця пi???а ??х ??якiв з ?????? ? ????х сiл ????а Iзя??у М?????? п???и
Юрiя i ????о ?????я у ?о??? ??i. Н???и ???? ?ая? ??ж i ?? Iзя??а — М????
в ?? ???бi ? ???? К?в.

У 1157 р. ??я??я у К?вi ? ?? ????? ?я? — Iзя?? Да???ч (? ??о ?????я ?я?м
К????м). Як ???, К??ь з ???я? ?в ?дi?ою ??ою ????? ?язiв у їх ????я?i з
пi?i?о-?i??и ????я?.

Д??iй К??ь 1239 ?? б?? ???? ?????i??а Д??а Г????о. В??е Д??о (??р ?е як
???) ???в в ???i К?че?? з вi??? у 1258 р., ?б ??? ???? ??? ??вi Ш??у у
ка???? ??дi ??и ?к ??? «?т???х лю?й».

Т? ???? ??лiв Во?я?я (пi?i? Звя?ля, ??р Н???д-В????го ? Ж????нi) ? i??
мi? ? ?iд вiд К????, якi ???i?? пi???я ???-???? i пi?и в ??жi?я ?????м.
П?’я?є К??ь ?язя Ф??а О????? (???ря мi?а з 1386 р) — ??? з ??їв ??и пiд
Грю???? (1410 р) ? ??ж? ??? ??някiв у вi?i ?хiв з нi?я? в 1422-1430 ?.
(????i вi?и).

К??ь ?в ???ю ???ою ?язiв К????, ??д я?х ?? ??i ??нi??? ??рi??? ????,
??ї?i й вi?мi ?????i, ? ?????? у ???бi з ???и й ????.

З???, ?и ?? ?язя I?? — В??ь, Л? i О???? ? ???? ???? в 1519 р. у к??вiй
??i з ???? пiд С??? (Л?i??а). Б?? у К?цi i ????? ?ї??? П?? М??а, ??? я??
К???а ?? ???ою ?г????о С?i?а К????о, ? ??л??ся ? ?ю Є??у ??ю ??вi??ою
????ю з ???и i ???в у 1622 р. у С??улi лю?ю ??тю, пi?i??м ? ?? ? ??а.

С?я? й мi?? ?аю ??и ???у ??? у ????i С???а На???а. З???, м???i М??iч ??о
вi????ся ? ??? ??? iз ?????iв Н??а?а — Г??рiя Л??и, ? ???? ??х лю?й «з
Ов?? ? рi?i мi?я» (у т. ч. й ? К?ця ? М??iч), i ???ли в 1596 р. в ?лi ?
???ях ?i ?????i с?нi пiд ???? м??i??? вi?а О?i? Г?????о.

С? С??? ???? з ?????? вi??? ??з ? ??? ?ло, ?я?ю? ???i?i лю?? 1596 р. iз
С??ня ? К?ця, я?й ??я?м мiсяця ?в пiд ?i?ю ????iв.

А пiд ?с Х?????и ??? М??? К???? ???i?i ??я 1648 р. ???и К??ь, пi?i??
??i??? ????нiх сiл ? ???? з ????я?. Мi?о ?i?? ? ??? ????ї ?р?? й ??
?лю?? у Звя????й ?? ? ?лi з ?????м I??м Д??м.

П????кi за?? М??? К?в??а ?????я ???? ??ля? К???, Ме?рiч, Щ???а ? i??
сiл. А в ??iй ???нi 1649 р. в К?цi ???ну? ??д? ????я, ????и я?? ?? мi??i
??лi В??о К??ов??й, Ф??о В??ця, Я?? К???, Т?? Р?????. Б?о с???о ???й
?гiн, ? пi?i? ?? ??? у ??i пiд Б?????.

У 1654 р. у К?цi з вi??? п???? Б. Х?????й. Д? ?лi на??? ???цiв М??iч ?
??? рi??о мi??? в ??нi 1660 р., ?? пiд ?? ?i? пiдi?? ???я?е ???? вi??о.
Опiр ??нян ?в та?й ??iй, ? ??г вi???в.

На В??i i?я ????? ????у ? ???а ???? ????о ?? i пi?я ??тi ???? Б???. У
1658 р. ???кi ??? ?оя? в К?цi, М??i?х, Г?i та i?? ????? мi??. На ?лi
??ор?нi???? ?????о ??у ?в Т?????, я?й ?в ????iю в М??i?х.

Пiд ?с Пi?i?? вi?и мiж Р?iєю ? Ш?цiєю у М??i?х ? ??ицях у 1774 р. ????
???кi ??и ???? I?? М??и.

У 1920-21 ?. у К?цi дiяв ?? з ??х ??i????х ??тiв ??ра? Ю?а Тютю??а,
?є????? ?мiї УНР, ? ????я ? Д??? З???о П??у в пi??я??у У???.

У ??у ??дi ??и ??? i кор???. З???, ??д 360 ????iв, ? ????и в п?? ?
бi???кiв i ?? ???iлянi 22 ????а 1921 р. в м. Б?? ? Ж??ир?нi, ?в ??? с.
Гвi?iв Б?нi?? Бi??ч.

Н??кi?i ???я 1921 р. з ???ь К?ця у ?? ? ?i??????i ?млi вi?? ?гiн у 30
??? пiд о??ю В??я Н??????.

У 20-тi ?? К??ь ?и??я ? ??? ?дя??о-????? кор?нi. В?нi у вi?? ?? ???iв у
??i ?чi ?? ?я?? ?я ?х, ?о ?i?в з бi?????? «?ю». С?е ?т, в ???ях К?ця,
???? ?р?н ?? з ??нi??рiв Вi??? К???а, ?рi?? ???н??? ?? в Г?????у ?вiтi ?
Вi???нi ??? А?нiй В???ь, я?? пi?i? ??? ???iляю?.

У ?? вi?и (1941-1945) ? ??н? ??? ???о дiя? ??? УПА ? пi?i???. У лi?х
???у сiл Д??iв i Г???ця дiя? ??а ?во??цiв УПА. А ? ??????? ??дi в К?цi
?я ????iв ????? ????я?ся ????.

У ??нi 1945 р. вi??а НКВД ??? ?i?ню?? ???? ???у мi?ь б???ня ??????
вi?iлiв у ????? Г?а-М??iчi-К??ь. Т?i ж ??? ?? ?????о ????i?? ??д, ??
?????и у ??i ?якiв УПА ??? ??iй i ???? в ??х ? ? ???х ?аю.

П?? ???? ??????ся. П? ??я? i ??? цiєї ?рi?? бо???, ?о її ??їв i ря??х
???кiв, ?о ??х i ???х, ?о ?х, ?о ??в у ф???? ?????тi У??? ?? ???’я, ??
?о й ?? ?ття, ?, ???i ??чi, дi???ся з цiєї ??и.

Територія Корецького району складає 72 тис. га., протяжність з півночі
на південь — 25 км, зі сходу на захід — 32 км. Лісовий фонд становить
10.4 тис. га.

Природно-ресурсний потенціал: поклади каоліну, гончарна глина,
будівельний камінь та пісок, запаси мінеральних родонових вод.

В усіх сферах економічної діяльності зайнято близько 5 тисяч чоловік.

У промисловому комплексі району діє 7 промислових підприємств різної
форми власності: ДП АТЗТ «Фаворит», КВТП «Радон». Великомежиріцький
плодоовочевий консервно-сушильний завод, СП «Корецький хлібокомбінат»,
Корсцький комбікормовий завод, ТОВ «Віта» (виробництво цукру-піску,
хлібобулочних, кондитерських, ковбасних виробів), ПП » Богданівський
цегельний завод».

Провідне місце в економіці району займає сільське господарство.

В агропромисловий комплекс району входять 50 підприємств, у т.ч.:

9 сільськогосподарських товариств

8 сільськогосподарських виробничих кооперативів.

7 приватних сільськогосподарських підприємств.

2 державні сільськогосподарські підприємства.

24 фермерські господарства.

Основні напрями розвитку:

виробництво продукції тваринництва,

вирощування зернових культур,

цукрових буряків,

кукурудзи,

кормів.

Транспортне обслуговування району здійснюється автомобільним
транспортом. У сфері торгівельного обслуговування населення працює 257
підприємств. Функціонує два ринки на 1200 робочих місць.

В галузі культури діють:

11 будинків культури,

25 клубів,

будинок школяра,

школа мистецтв,

32 бібліотеки,

історичний музей.

На державному обліку знаходиться 74 пам’ятки історії та культури.

В районі 50 населених пунктів, з них одне місто.

Вигідне географічне положення, розміщення на перетині торгових шляхів
спонукало до інтенсифікації економічного розвитку міста і околиць, що в
свою чергу сприяло містобудуванню, особливо в середні віки. Найбільшої
уваги в історико-архітектурному аспекті заслуговують споруди світського
і церковного характеру.

Головною архітектурно-історичною перлиною Корця без сумніву є живописні
руїни старого замку. Як магнітом притягують подорожнього загадкові руїни
— німі свідки колишньої магнатської слави князів Корецьких.

Замок закладений у 1386 році князем Федором Острозьким. В першій
половині ХVI ст. князь Богуш Корецький укріпив замок мурами. Тоді ж було
побудовано чотириарковий кам’яний міст. Зараз подібні мости збереглися
тільки в Кам’янець — Подільському та в смт. Цумань на Волині.

В ХVIІ — ХVIІІ ст. замок перебудовувався і набув рис світського
характеру. Це був цілісний комплекс, який складався з житлових,
господарських споруд, замкової церкви, розкішного саду та ін.

Замок оточений високими стінами і ровом, куди в свій час були відведені
води р. Корчик. В 1832 році в замку спалахнула пожежа, яка повністю його
знищила всередині. Залишилися тільки стіни. Потім декілька разів
намагалися його відреставрувати, але без відчутного результату.

На північ від замку, майже впритул до головної вулиці міста, стоїть
Миколаївська церква, збудована в 1834 році в стилі класицизму за
заповітом Ю. Чарторийського.

В основі композиції її плану лежить типова для волинського культового
будівництва трьохчастинна структура з дещо розширеною та підвищеною
середньою, або центральною частиною. В 1844 році в храмі було
встановлено іконостас, а в 1860 р. — горішнє місце і жертовник.

Біля Миколаївської церкви знаходиться добре збережений малий палац Ю.
Чарторийського, збудований ним в 1788 році з наміром надати цій будові
світського характеру на противагу просторово ізольованому розташуванню
старого замку. Широкий покатий партер об’єднає двоповерхову будівлю з
головною вулицею Корця. Навпроти малого палацу видно будівлю келій
Воскресенського монастиря.

Є непідтверджені документально свідчення, що в 1064 році ігумен
Києво-Печерського монастиря Варлаам заклав на цьому місці жіночий
монастир Благовіщення Пресвятої Богородиці, який був зруйнований
татарами в 1242 році.

Вони збудовані в 1764-1767 р. в стилі пізнього бароко. Належали
колишньому Воскресенському монастирю отців василіан. Споруда зараз
реставрується за участі Свято-Троїцького монастиря. На лівому березі р.
Корчик, на невеличкому підвищенні розмістився приходський костел св.
Антонія.

Костел на цьому місці був заснований князями Корецькими ще в 1533 році.
В 1706 році споруду було оздоблено декором в стилі бароко, а в 1916 році
повністю перебудовано.

В південній частині розміщений вхід і дзвіниця з арками для дзвонів.
Костел орієнтований алтарною частиною на захід. Основний об’єм
доповнений часовнею, покритою куполом. Нині діючий.

Найбільшим архітектурним ансамблем м. Корця є жіночий Свято-Троїцький
монастир. Він задумувався в 1620 році як францисканський кляштор.

Як вiдзначалось вище в 1831 р. через польське антиросійське повстання
будівлю у католиків було вилучено й передано православній громаді.

В 1863 році тут заснували жіночий православний монастир, який без перерв
діє до сьогодні. Підпорядкований безпосередньо Московському Патріарху.

Ансамбль складається з Троїцької церкви, Теплої (літньої) церкви Іоанна
Предтечі, келій і Надбрамної дзвіниці. Трохи далі в сторону Києва біля
дороги видніється дерев’яна церква св. Георгія. Вона знаходиться на
території центрального міського кладовища. Дата побудови не з’ясована.
Відомо, що поновлена вона була в 1877 році.

2. Села Корецького району

Березівка (до 1957 року-Мала Харуча). Перша згадка — 1623 рік. Площа —
121,8 га. Населення — прибл.225 чол. Кількість дворів — 102. На
території села є ЗОШ І ступеня., ФАП., Українська православна церква св.
Параскеви, Село підпорядковане Іванівській сільській раді.

Богданівка. Перша згадка — 1584 р. Площа-171,6 га. Населення — прибл.591
чол. Кількість дворів — 233. Підпорядковане Бриківській сільській раді.
В селі діє загальноосвітня школа І-ІІ ступеня, публічно-шкільна
бібліотека та фельдшерсько-акушерський пункт.д.іє церква св. Параскеви
(УПЦ). Поблизу села — курган ІІІ-ІІ тис. до н. е.

Бокшин. Перша згадка — 1577 р. Площа — 99,1 га. Населення — бл.78 чол.
Кількість дворів — 102. Підпорядковане Світанківській сільській раді. На
території села знаходиться Українська православна церква св. Параскеви.

Бранів. Перша згадка — 1855 рік. Площа — 55,4 га. Населення — бл.103
чол. Кількість дворів — 55. На території знаходиться
фельдшерсько-акушерський пункт, українська православна церква св.
Михайла.

Бриків (центр сільської ради). Перша згадка — 1577 р. Площа — 146,4 га.
Населення — бл.484 чол. Кількість дворів — 178. На території села є
загальноосвітня школа І-ІІ ст., публічно-шкільна бібліотека, клуб, ФАП.
Діє Українська православна церква св. Параскеви.

Велика Клецька (центр сільської ради). Перша згадка — 1629 р. В селі
знайдено предмети епохи неоліту.

За 3 кілометри на захід села та на сході села є кургани. 1910 р. —
відкрито церковно-приходську школу, в якій навчалося 30 дітей.

Площа-354 га. Населення — бл.60чол. Дворів-265.

Заклади соціальної сфери: ЗОШ І-ІІІ ступенів, клуб, публічно-шкільна
бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, стоматологічний кабінет.

На території села є УПЦ св. Дмитра.

Великі Межиричі (до 1965 року — Межиричі) — центр сільської Ради. Перша
згадка — 1544 рік. Площа населеного пункту — 583,7 га. Кількість
населення — бл. 2071чол. Кількість дворів — 751. З ХУІ до поч. ХХ ст.
Межиричі були містом.1793 — 1800 роки — в містечку закладений перший на
Волині Ботанічний сад.

Замок (мур) 1550-1780 рр. вул. Б. ХмельницькогоКостел Св. Антонiя (мур)
1533-1916 рр. вул. Костельна Троїцький монастир (мур) 17-19 ст. вул.
Київська, 56 Троїцький собор (мур) 1620-1880 рр. вул. Київська, 56
Корпус келiй (мур) 1620-1880 рр. вул. Київська, 56 Тепла церква Iоанна
Предтечi (мур) 1890 р. вул. Київська, 56 Дзвiниця (мур) 1905 р. вул.
Київська, 56 Миколаївська церква (мур) 1834 р. вул.Б. ХмельницькогоКелiї
монастиря францисканiв (мур) 1754-1767 рр. вул. Монастирська с. Великі
МежирічіКостел Св. Антонiя (мур) 1702-1725 рр. Садиба графiв Стецьких
(мур) 18 ст. Палац (мур) 1789 р. Флiгелi (мур) 1789 р.
Петропавлiвська церква (дер) 1733-1848 рр. Покровська церква (дер) 18
ст. с. Світанок

3. Географічна класифікація

Географічна класифікація опирається на факт географічного сусідства
народів і відбиває спільний характер їхнього проживання в межах якийсь,
найчастіше великої території.

Єдиною прийнятою у всіх країнах світу географічною класифікацією є так
звана «континентальна» класифікація:

народи Австралії й Океанії;

народи Азії;

народи Америки;

народи Африки;

народи Європи.

Географічна класифікація ґрунтується на тому об’єктивному, безсумнівному
факті, що етноси розселені в певних частинах ойкумени й зони їхнього
розселення перебувають у межах регіонів, відомих за географічними
даними.

Користуючись матеріалами різних розділів географічної науки, можна в
межах великих регіонів розглядати етноси по певних кліматичних або
ландшафтних областях і одержати уявлення про фізико-географічне
середовище їхнього перебування. Зазначені обставини, цінні самі по собі
й тим, що відбивають як загальні, так і часткові моменти, для
характеристики етносів, однак, дають лише первинну схему.

Із цієї причини географічна класифікація, зручна на початковому етапі
вивчення етнічної картини світу, повинна доповнюватися іншими
класифікаціями, тому що не може відповістити на запитання, чому в
подібних за ландшафтом й клімату областях Старого й Нового Світу живуть
різні етноси.

Або чому великі регіони типу Азії, Америки, Африки багатоетнічні і як у
такому різноманітті виділяти родинні й неспоріднені етноси, тобто як їх
систематизувати?

Список використаної літератури

1. Гуссейн-Заде С.М., Тикунов В.С. Состояние, проблемы и перспективы
классификации в географии. В кн.: Классификация в современной науке. —
Новосибирск, Наука, Сибирское отд., 1989. — С.119-129.

2. Пам’ятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — К.,
1986. — Т.4. — С.161-162.

3. Tикунов В.С. Классификации в географии: ренессанс или увядание? (Опыт
формальных классификаций). — Москва-Смоленск: Изд-во СГУ, 1997. — 367 с.

Похожие записи