Реферат на тему:

“Г а н а”

(економіко-географічна характеристика країни)

Республіка Гана — держава у Західній Африці.

Територія 238,537 тис. кв. км.

Країна розташована на північ від екватора.

На півночі межує з Буркіна-Фасо, на заході з Кот д’Івуар, на сході з
Того.

З півдня омивається водами Гвінейської затоки Атлантичного океану.

Колишня колонія Великобританії Золотий Берег.

6 березня 1957 року оголошена як незалежна Республіка Гана.

Столиця — Аккра (близько 2 млн. жителів).

Інші великі міста — Тєма (580 тис.), Кумасі (750 тис.), Тамалє (151
тис.), Секонді (103,7 тис.), Кейп-Кост (86,6 тис.).

Адміністративний поділ: 10 областей і столичний округ.

Офіційна мова — англійська.

Грошова одиниця — седі.

Найвища точка — гора Афадьято (884 м).

Довжина залізниці — близько 1,5 тис. км, автодоріг 37,5 тис. км.

Головні морські порти — Тєма, Такораді.

Економіка країни

Основа економіки Гани — сільське господарство, в ньому зайнята більше
ніж половина працездатного населення. Гана імпортує більшу частину
промислових споживчих товарів і все промислове обладнання. Експорт
какао-бобів і золота забезпечує майже всі експортні надходження. Врожай
головної експортної культури — какао-бобів — залежить від погодних умов,
а прибутки від їх продажу — від коливань цін на світовому ринку.

       Валовий внутрішній продукт (ВВП) Гани в 1995 оцінювався в 7,3
млрд. дол., або 430 дол. з розрахунку на душу населення.

       З середини 1950-х до середини 1970-х років економіка Гани швидко
розвивалася, в період 1955-1974 рр. щорічний приріст ВВП становив в
середньому 4%. Після 1974-го стан економіки значно погіршився, і до
середини 1980-х років тривав глибокий спад. Відносне оздоровлення
економіки почалося з 1984 року, і до 1995-го середньорічні темпи
зростання становили 4,7%. Щорічний приріст населення в цей період
оцінювався приблизно в 3%, отже, приріст ВВП на душу населення становив
близько 1,5 відсотки.

       В 1995 році майже половину державних надходжень було отримано від
експорту сільськогосподарської продукції і деревини, близько 14% — від
промислового виробництва і будівельних робіт, решту — від торгівлі і
сфери послуг.

Сільське господарство.

       Основою сільського господарства Гани є вирощування какао-бобів. У
1996 майже третинаоброблюваної землі була зайнята під шоколадні дерева,
частка какао-бобів у загальній сумі експортних надходжень становила 31%.
Ця культура обробляється в основному в лісовій зоні в дрібних
господарствах площею 1-2 га. Селяни продають какао-боби індивідуально
або найчастіше через кооперативи державної закупівельно-експортної
компанії — Управління з торгівлі какао Гани. До недавнього часу це був
єдиний шлях збуту продукції, і закупівельні ціни встановлювала ця
компанія. З середини 1980-х років ціни на какао-боби були настільки
низькими, що щороку майже 1/5 врожаю вивозилася контрабандою в сусідні
країни — Буркіна-Фасо, Кот-д’Івуар і Того. З метою збільшення
виробництва какао-бобів, зменшення їх контрабандного вивозу і поліпшення
фінансового стану селян на зламі 1980-1990-х років приватні компанії з
закупівлі какао-бобів отримали більшу свободу. Однак держава зберігає
провідні позиції (75%) в експорті какао-бобів і підтримує суворий
контроль за якістю продукції.

       У 1995 році врожай какао-бобів у Гані становив 309 тис. т, що
дозволило їй посісти третє місце у світі з виробництва цієї культури,
поступаючись лише Кот-д’Івуару і Бразилії. У 1960-х роках Гана була
провідним світовим виробником какао-бобів, і в 1964 було зібрано
рекордний врожай — 557 тис. т. У 1970-х роках врожай какао-бобів різко
знижувався, опустившись у 1983 до 160 тис. т. З початку 1990-х років
намітилося зростання виробництва какао-бобів.

       Інші експортні товари — банани, цитрусові, кокосові горіхи, кава,
горіхи кілка, ядра олійної пальми. На місцевих підприємствах
здійснюється переробка каучуку, бавовни, пальмового масла і кенафа,
замінника джуту. Головні продовольчі культури для місцевого споживання —
маніок, кукурудза, рис, ямс, таро, а на півночі — просо і сорго. Багато
селян тримають кіз, овець, свиней і домашню птицю, у північних районах —
велику рогату худобу.

       У 1993 році загальний улов риби, переважно в прибережних водах,
становив 371 тис. т.

Лісове господарство.

       Гана багата на ліси, основна частина яких розташована у
південно-західних районах. В країні заготовлюється багато деревини. У
1990 було експортовано близько 400 тис. куб. м лісу, включаючи такі
цінні породи, як кайя скучено цвітна і ебенове, або чорне, дерево, що
принесло експортерам прибуток в розмірі близько 120 млн. дол. Однак
загальний обсяг заготовленої деревини (1100 тис. куб. м у 1990) становив
лише 3/4 середньорічних обсягів лісозаготівель середини 1970-х років.
Таке зниження виробництва пояснюється моральним зносом обладнання
лісопильних підприємств, поганим станом дорожньої мережі і недостачею
транспортних засобів. Крім того, в Гані значно виснажені ресурси цінних
деревних порід. У 1990-х ліси вкривали 80,7 тис. кв. км, тобто близбко
34% всієї території країни, однак порівняно з 1970-ми їх площа
скоротилася на 14 тис. кв. км. Тому, хоча в 1994 доходи від експорту
деревини становили 230 млн. дол., було вирішено, що загальний обсяг
заготівлі деревини не повинен перевищувати 1 млн. куб. м за рік.

Гірничовидобувна промисловість.

       До проголошення незалежності в 1957 році Гана називалася Золотим
Берегом, і одного часу вона справді була найбільшим світовим виробником
золота. Упродовж більшої частини ХХ ст. золото поступалося провідним
місцем в експорті какао-бобам. На початку 1990-х років у золотовидобувну
промисловість були спрямовані значні інвестиції, які забезпечили такий
приріст видобутку золота, що його частка у вартості експорту стала
більшою, ніж какао-бобів. У 1996 ( з досліджень сайту ukrreferat.com)
виробництво золота в Гані перевищило 1,6 млн. трійських унцій (36%
загальної вартості експорту). Більшу частину ганського золота дають
багаті родовища в районі Обоаси, які розробляє компанія «Ашанті
голдфілдс корпорейшн», що знаходиться в спільній власності уряду Гани і
британської багатонаціональної гірничовидобувної корпорації «Лонро».
Крім золота, в Гані у незначних обсягах добувають боксити, марганець і
промислові алмази. Основні запаси бокситів і марганцю зосереджені в
Західній області.

Обробна промисловість.

       Порівняно з іншими країнами Тропічної Африки Гана має в своєму
розпорядженні значні виробничі потужності. Однак у 1990-х роках ганським
виробникам не вдалося зробити свої підприємства рентабельними, а
продукцію конкурентоспроможною. Виробничі потужності були завантажені
лише на 30-40%, а витрати на оплату праці робітників і витрати
виробництва продовжують швидко зростали. Промисловці звинувачують уряд у
зневазі до потреб промислового сектора. Лібералізація торгівлі призвела
до напливу дешевих імпортних товарів на ганський ринок, з якими не
можуть конкурувати товари місцевого виробництва. Якщо в 1975 р. частка
обробної промисловості у ВВП становила 14%, то в 1995 — лише 7,5%.
Основні галузі обробної промисловості — харчова, переробка какао-бобів,
текстильна і деревообробна. Є підприємства з виробництва напоїв,
цементу, сигарет, хімічних продуктів, взуття, скла і мила.

Похожие записи