Реферат

на тему:

Еколого-освітня робота з учнівською молоддю як складова збереження
біорізноманіття

   Екологічна освіта в установах природно-заповідного фонду України
покликана на підвищення рівня екологічних знань та формування
екологічної культури населення, туристів, гостей регіону. Високий рівень
обізнаності щодо екологічних проблем регіону, його рідкісних видів флори
і фауни сприяє збереженню довкілля, формуванню активної природоохоронної
позиції у вищезгаданих цільових групах.

   Еколого-освітня діяльність Карпатського біосферного заповідника (КБЗ)
регулюється Положенням про КБЗ, Менеджмент-планом (Проектом організації
території), Положенням про еколого-освітню діяльність заповідників та
національних парків України, Положенням про відділ пропаганди, екоосвіти
та рекреації заповідника.

   Для здійснення еколого-освітньої діяльності адміністрацією установи
створено окремий структурний підрозділ – відділ пропаганди, екоосвіти та
рекреації. Його робота здійснюється відповідно до щорічного Плану про
еколого-освітню діяльність Карпатського біосферного заповідника, який
затверджується директором установи та погоджується Державною службою
заповідної справи Міністерства охорони навколишнього природного
середовища України. Екоосвітні заходи, що спрямовані на досягнення
певної мети (цільові), а також такі, що організовуються у рамках
природоохоронних акцій, проводяться за окремим, більш детальним,
плануванням та узгоджуються із районними відділами освіти та навчальними
закладами в зоні діяльності Карпатського БЗ (Рахівський, Тячівський,
Хустський райони Закарпатської області). Основними природоохоронними
акціями є «Первоцвіт», День довкілля, «Зелений паросток майбутнього»,
«Всесвітній день захисту навколишнього природного середовища», День
заповідника та інші.

   У здійсненні еколого-освітньої діяльності найбільшої уваги надається
роботі з учнівською молоддю. При цьому враховуються програма шкільного
курсу природничих дисциплін – біології та географії, вікові особливості
психології школярів, методологічні основи освітнього процесу, проведення
екскурсій у природне середовище, позашкільної освіти учнівської молоді.
А також використовується матеріально-технічна база та інтелектуальний
потенціал Карпатського біосферного заповідника, як науково-дослідної
установи. Зокрема, до проведення більшості екоосвітніх заходів
долучаються співробітники наукового відділу, використовується обладнання
лабораторій.

   Щороку на базі центральної садиби Карпатського біосферного
заповідника у рамках відзначення Всесвітнього дня охорони навколишнього
природного середовища (5 червня) та шкільних практик організовується
низка масових екоосвітніх заходів.

   За мету у даній формі роботи ставиться доповнення знань учнів,
отриманих на уроках біології та географії, додатковими відомостями про
природу рідного краю. Завданнями є: набуття практичних навичок у
здійсненні спостережень за навколишнім середовищем; знайомство із
основними методами ведення наукових досліджень; залучення до
природоохоронної роботи.

   Зокрема проводяться такі заходи: День Води, День птахів, День
ентомолога, День флори, День знайомства із роботою сейсмостанції
«Рахів».

   Всі «Дні» проходять на базі центральної садиби заповідника та
наукових лабораторій. З учнями працюють спеціалісти наукового відділу
відповідного профілю, співробітники відділу пропаганди, екоосвіти та
рекреації.

   Цільова група – учні середньої ланки загальноосвітніх закладів
Рахівщини. Щороку учасниками заходів стають 350-600 школярів.

   Із учнями старшого шкільного віку проводяться учнівські семінари і
конференції. Однак, долучаються також і учні 7-8 класів. У процесі такої
роботи школярі навчаються узагальнювати інформацію, викладати результати
власних спостережень у доповідях, працювати з літературними джерелами.
Тематика учнівських конференцій і семінарів обирається відповідно до
вимог часу і конкретних подій чи екологічних проблем регіону. Яскравим
прикладом тут є учнівська конференція «Катастрофічні природні явища у
Карпатському регіоні (повені, селі, зсуви)», проведена за матеріалами
міжнародної науково-практичної конференції з однойменною назвою, що
проходила у Рахові після катастрофічної повені на Закарпатті.

   Поширеними формами роботи є також лекції, екологічні уроки,
еколінійки, диспути тощо.

   Екскурсії у природу проводяться у заповідні масиви – на г. Говерлу,
Долиною нарцисів, географічний Центр Європи та на форелеве господарство
та ін. Екскурсії також використовується, як засоби здійснення
екологічної освіти школярів при організації масових екоосвітніх заходів
(День птахів, День ентомолога тощо). Важливим аспектом даного виду
роботи разом з набуттям практичних знань про природу є формування
активної природоохоронної позиції і навичок поведінки у заповідній
природі.

a

ії гір, перегляд відеофільмів про природно-заповідний фонд України,
природу Карпат тощо. Мандрівки колекційною ділянкою заповідника та до
місця злиття Білої і Чорної Тиси доповнюють програму знайомства із
природою Рахівщини. Цього року «Ойкос» вже 15-й раз збирав юннатів з
різних областей і куточків України.

   Наметовий табір Рахівського районного осередку Всеукраїнської
скаутської організації “Пласт” проводиться щороку на базі Трибушанського
ПНДВ (ур. Ліщинка). Екологічне виховання не визначено серед основних
цілей Статутом організації «Пласт», однак шанобливе ставлення до природи
рідної держави є надзвичайно важливою складовою у формуванні активної
життєвої позиції, патріотичної гідності молодого покоління, які є серед
пріоритетних виховних цілей організації. Отже, у програмі «пластового»
табору на базі КБЗ завжди зазначаються екологічні заняття та
екопізнавальні екскурсії стежками Кузій-Свидовецького масиву, а також на
г. Говерла, Піп Іван Марамороський та ін.

   Співпраця Карпатського біосферного заповідника із навчальними
закладами Рахівщини не обмежується лише проведенням масових заходів і
акцій, ведеться також інша робота, у тому числі спрямована на розвиток
зацікавлених та обдарованих дітей. У 2007 році започатковано гурткову
роботу при заповіднику. Спільно із Закарпатським обласним
еколого-натуралістичним центром на базі заповідника відкрито гуртки
еколого-натуралістичного напряму, що працюють за рекомендованими
Міносвіти програмами для творчих об’єднань позашкільних та
загальноосвітніх закладів: «Юні друзі природи», «Юні орнітологи» та «Юні
екологи». Обдаровані учні, що займаються дослідницькою роботою (Мала
Академія наук, Всеукраїнські конкурси «Історія міст і сіл України»,
«Краса і біль України» та ін.), отримують консультаційну та методичну
допомогу, літературні джерела тощо.

   Важливим центром пропагандистської та екоосвітньої роботи є Музей
екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах.
Екскурсії проводяться протягом навчального року та шкільних канікул.
Щороку понад 60% відвідувачів Музею екології гір – школярі, у т.ч.
близько 15% – учні з різних районів Закарпаття. Для активізації шкільних
відвідувань та популяризації заповідника як еколого-освітньої та
природоохоронної установи на базі Музею організовуються Дні відкритих
дверей, Тижні безкоштовних екскурсій. Музей екології гір відіграє роль
інформаційного візит-центру, що дозволяє здійснювати не лише екоосвітню,
але й рекреаційну діяльність. Заповідником розпочато створення мережі
аналогічних візит-центрів у різних масивах: «Музей нарцису» (Долина
нарцисів, Хустський район), «Музей природи» (Кевелівське ПНДВ), «Центр
Європи» (Трибушанське ПНДВ). Система візит-центрів дозволить підняти
еколого-освітню діяльність заповідника на більш високий якісний рівень,
адже створяться можливості для охоплення більш широкої аудиторії
шкільної молоді, гостей регіону, туристів. Це у свою чергу сприятиме
зростанню екологічної свідомості та опосередковано – збереженню
біологічного розмаїття.

   Важливе значення у справі формування екологічної культури та
свідомості має також пропагандистська робота за допомогою друкованих
видань. Зокрема, Карпатським біосферним заповідником з 1992 року
видається Всеукраїнський екологічний науково-популярний журнал «Зелені
Карпати», у 2006 році започатковано друк регіональної екологічної газети
«Вісник Карпатського біосферного заповідника», регулярно видаються
буклети, ліфлети тощо. Освітні заклади та громадські бібліотеки, що
розташовані у зоні діяльності Карпатського біосферного заповідника,
забезпечуються вищезгаданою літературою. Це дозволяє популяризувати
діяльність установи, зробити її публічною і відкритою.

   До слабких місць у здійсненні екологічної освіти школярів, на нашу
думку, можна віднести роботу із дітьми молодшого шкільного віку та
дошкільними закладами. З молодшими школярами проводяться екологічні
ігри, вікторини, екскурсії, конкурси малюнків, міні-творів, виробів з
природного матеріалу. Однак, робота не має систематичного характеру. Із
дошкільними закладами був досвід започаткування освітньої програми
«Лелеченька» для дітей 6-7-го року життя, яка була розроблена
працівниками екоосвітнього відділу. Однак, програма пройшла один курс у
1999-2000 рр. і не отримала продовження. Робота із дітьми дошкільного
віку ускладнюється у тому числі у зв’язку відсутністю Програм,
затверджених Міносвіти і розроблених саме для здійснення екологічної
освіти і виховання дошкільнят, а також спеціалістів, які би володіли
методикою роботи з цією віковою категорією.

   Для покращення результативності еколого-освітньої роботи з учнівською
молоддю варто підвищити системність здійснення заходів, більше надавати
уваги роботі з територіально відділеними (сільськими) навчальними
закладами, особливо Тячівського, Хустського і Виноградівського районів.
Зокрема, слід розробляти і виконувати еколого-освітні програми,
розраховані на різні вікові групи. Слід також глибше вивчити світовий
досвід із втілення еколого-освітньої роботи з учнівською молоддю за
допомогою екологічних програм.

   У світлі прогресуючого розвитку екотуризму у Карпатському регіоні
екологічна освіта молоді набуває особливо важливого значення. По-перше,
стан збереження довкілля, який не в останню чергу залежить від рівня
екологічної культури населення, має прямий вплив на розвиток галузі.
По-друге, екотуристична галузь потребуватиме спеціалістів із добрими
знаннями про природу регіону, навичками проведення спостережень за нею
та добрим усвідомленням норм поведінки у природному середовищі та на
природно-заповідних територіях зокрема.

Джерело:

Бундзяк В.В. Еколого-освітня робота з учнівською молоддю як складова
збереження біорізноманіття // Екотуризм і сталий розвиток у Карпатах.
Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Рахів, 10-12
жовтня 2007 року). Ред. кол.: Гамор Ф. Д. (відп. ред.) та ін. – Рахів,
2007. – С. 27-32.

Похожие записи