Реферат на тему:

Досвід створення серії карт «комплекс природоохоронних

заходів, що забезпечує екологічне оздоровлення басейну Дніпра» на основі
застосування геоінформаційних технологій

Cучасні тенденції інформатизації в багатьох сферах суспільної
діяльності не обминули і сферу управління охороною природного середовища
і екологічної політики. Складовою інформаційного середовища, яке
забезпечуватиме обгрунтоване прийняття рішень в цих галузях є
географічна інформація.

Геоінформаційні технології (ГІТ), що мають справу з географічно
координованою інформацією надають широкі можливості аналізу цієї
інформації та представлення її у зручному для користувача вигляді: карт,
серій карт, атласів, графіків, діаграм, профілів тощо. На основі ГІТ
зручно створювати і використовувати бази даних екологічної тематики з
метою забезпечення діяльності в сферах економіки природокористування,
екологічного менеджменту, вирішувати широке коло задач, пов’язаних з
оцінкою екологічної ситуації та планування природоохоронних заходів (3(.

В Інституті географії Національної академії наук України в рамках
науково-дослідної теми «Картографічне забезпечення комплексу
природоохоронних заходів щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра»
протягом 1997-2000 рр. створено ряд дрібномасштабних тематичних карт що
відображають сучасну екологічну ситуацію в басейні Дніпра (в межах
України), передумови її формування та комплекс природоохоронних заходів,
що здійснюється згідно Національної програми оздоровлення басейну Дніпра
та поліпшення якості питної води.

Карти створено для використання фахівцями Міністерства екології та
природних ресурсів України з метою аналізу змін екологічної ситуації та
планування природоохоронних заходів на перспективу.

Структура і зміст серії карт розроблені з урахуванням структури
Національної програми оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості
питної води. Деякі карти, розроблені в рамках робіт, використані при
створенні CD-атласу України (електронної версії пілотного проекту
Національного атласу України (2(. Демонстраційна версія Атласу доступна
в Інтернет за адресою: http://www.isgeo.com.

Стосовно досвіду використання геоінформаційних технологій заслуговує на
увагу створена у 2000 р. серія карт «Комплекс природоохоронних заходів,
що забезпечує екологічне оздоровлення басейну Дніпра». Серія містить
наступні карти: планові обсяги фінансування природоохоронних заходів,
фактичні обсяги фінансування природоохоронних заходів, виконання
загальних планових обсягів фінансування природоохоронних заходів (%),
захист територій від підтоплення і затоплення, відновлення русел річок.
покращення гідрологічного режиму, будівництво та реконструкція систем
водопостачання, будівництво та реконструкція каналізаційних очисних
споруд, оборотне водопостачання та припинення скидів забруднених вод,
берегоукріплення водойм, зариблення водойм, протиерозійні гідротехнічні
заходи, водоохоронні лісові насадження, агротехнічні заходи,
рекультивація земель, будівництво полігонів твердих відходів,
матеріальне забезпечення природно-заповідного фонду, спостереження за
станом природного середовища, науково-технічні розробки та екологічні
програми, створення захисних лісонасаджень Державним комітетом лісового
господарства України та заходи здійснені Державним комітетом по водному
господарству України.

Зміст карт включає фактичні об’єми виконання природоохоронних заходів,
співвідношення планових і фактичних показників, джерела і структура їх
фінансування.

Більшість карт в серії укладено на основі географічної бази даних та з
використанням ряду програмних продуктів зокрема MapInfo Professional™
та ArcVIEW™ GIS.

Концептуальною особливістю методики створення серії карт
природоохоронних заходів є системний підхід та геоінформаційне
картографування. Системний підхід передбачає картографування всього
комплексу природоохоронних заходів та їх складових груп на території
басейну Дніпра, виконання яких передбачено згідно Національної програми
оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Суть
геоінформаційного картографування видно з його визначення.
Геоінформаційне картографування це автоматизоване інформаційно
картографічне моделювання природних та соціально-економічних геосистем
на основі ГІС та баз географічних знань (1(.

Геоінформаційне картографування надає можливість оперативного укладання,
редагування та виводу до користувача тематичних карт. Подальша робота
передбачає доповнення існуючої бази даних показниками за останні роки,
що дозволить прослідкувати динаміку та тенденції здійснення
природоохоронних заходів.

Зважаючи на досвід створення електронних атласів і карт у світі і
Україні (4, 5(, для створення карт природоохоронних заходів, доцільно
застосувати геоінформаційні технології, що дозволяють прискорити процес
попередньої обробки, укладання, редагування, коректури карт, та їх
підготовки до видання і видання.

Для створення серії карт обрано технології від фірми MapInfo
Corporation, США – відому у світі систему настільного картографування
MapInfo Professional. Це викликано наступними важливими обставинами:

широка можливість експорту-імпорту графічних і атрибутивних даних;

переваги комерційного програмного продукту (підтримка фірми розробника,
достатня технічна документація, мінімальна кількість помилок у
програмі);

простота укладання тематичних карт;

наявність засобів географічного аналізу даних (просторові запити);

зручні засоби класифікації рядів даних, статистичні функції.

Іншими варіантами технологій для укладання подібних серій карт може бути
технології від фірми ESRI, зокрема ArcVIEW GIS

Загальновідомо, що створення традиційного атласу чи серії карт
розпочинається з визначення його призначення та змісту, вибору
географічної основи карт, масштабу, проекцій. Для електронної
картографії питання про базові карти-основи набуває іншого змісту,
оскільки їх масштаби можуть змінюватися в широких межах (5(. За базові
масштаби карт серії обрано 1:5 000 000 та 1:6 000 000. Це обумовлено
розмірами території картографування (басейну Дніпра в межах України),
найбільш уживаними форматами паперу (210(297 мм та 297(420 мм). Карти
проектуються для використання у комп’ютерному варіанті (роздруковані на
папері) так і електронному варіанті (можливий їх перегляд безпосередньо
на моніторі комп’ютера).

Навантаження об’єктами гідрографії, населеними пунктами, кордонами та
межами відповідає навантаженню географічних основ відповідних масштабів
на твердих носіях. Певною мірою електронні карти основи розріджені
порівняно з паперовими картами, також для підписів використано трохи
більші за розміром шрифти. Це викликане невисокою роздільною здатністю
зображень, які користувач спостерігає на моніторі комп’ютера. Для
більшості моніторів роздільна здатність становить 0,26 — 0,28 мм.

З тематичних шарів лінійних і площинних об’єктів гідрографії відібрано
об’єкти, які необхідно показувати у відповідних масштабах. Ценз відбору
лінійних об’єктів гідрографії встановлено на основі того, притоками
якого порядку вони є стосовно Дніпра, Дунаю та Чорного і Азовського
морів. Стосовно площинних об’єктів гідрографії, їх відбір пов’язаний з
роздільною здатністю монітора комп’ютера. Шар населених пунктів вміщує
столицю України — місто Київ, міста державного підпорядкування
(Севастополь), обласні центри, столицю Автономної республіки Крим.

Згідно із загальною схемою створення електронних карт на основі ГІТ
першим етапом складання карт є введення даних.

Метричні дані в систему не вводилися. Географічні основи карт
створювалися шляхом відбору і узагальнення об’єктів з цифрової карти
України в масштабі 1:1000000. Атрибутивні дані (звітні матеріали
Міністерства екології та природних ресурсів України) вводилися в систему
вручну. Введення даних проводилося разом з геокодуванням за допомогою
MapInfo Professional. За допомогою інструменту «символ» на детальній
географічній основі масштабу 1:1 000 000 наносилося місцезнаходження
проведених природоохоронних заходів (річка, населений пункт, район,
область). Створювався точковий об’єкт, інформація про який відразу
вводилася в базу даних.

Проведення попередньої обробки даних полягає у аналізі та узагальненні
введених в систему даних. Засобами мови структурованих запитів (SQL_ —
запитів) до бази даних здійснені запити стосовно кількості заходів
певного типу в кожній області, кількості областей, в яких здійснювався
певний тип природоохоронної діяльності. На основі цих запитів
удосконалювалася структура серії карт. На основі основної бази даних
створювалися таблиці даних для кожної карти: відбиралися дані про
здійснення заходів певного типу в областях

Для автоматизації запитів до бази даних слід використовувати вікно «Map
Basic», яке викликається за допомогою пункту «Показати вікно
MapBasic»(Show MapBasic Window) з меню «Опції» (Options). Отримані в
результаті цього таблиці даних містять інформацію в межах
адміністративних областей і використовуються безпосередньо для побудови
тематичних карт.

Для виготовлення електронних карт використовувалася технологічна схема,
що передбачала створення карт засобами MapInfo Professional. Кольорові
композиції карт зберігаються в форматі робочих просторів MapInfo.
Тематичні шари створювалися засобами MapInfo з використанням програм
карт і таблиць атрибутивних даних. Легенди карт доцільно створювати
графічними засобами MapInfo і зберігати в окремих картографічних шарах.
Це дозволяє формувати легенду згідно з існуючими в картографії
правилами компонування легенд.

Діаграмні фігури та графіки на картах розміщувалися не в геометричних
центрах областей, а прив’язувалися до об’єктів спеціального точкового
шару, який забезпечує оптимальне розміщення діаграмних фігур в кордонах
областей. Тематичні карти створювалися вже для цього точкового шару
шляхом приєднання даних з вихідної таблиці.

Умовні знаки кольорових композицій розроблено на основі бібліотеки
символів MapInfo. Методика передбачає також створення за необхідності
нових умовних знаків засобами програми Symbol.mbx що входить до
комплекту поставки MapInfo.

Друк кольорових композицій електронних карт у форматі MapInfo
здійснювався в роботі за допомогою струменевих кольорових принтерів.
Карти друкувалися на принтері HP DeskJet 1120C. При цьому потребувала
вирішення проблема кольорової відповідності між зображенням на моніторі
та на твердих носіях. Проблема може бути вирішена шляхом використання
можливості експорту макетів карт з MapInfo у обмінні формати *.bmp,
*.jpg, *.wmf , що дозволяє доопрацьовувати макети у спеціалізованих
видавничих системах. Adobe Illustrator, QuarkXPress тощо. При передачі
карт замовнику у цифровому вигляді, передбачено збереження їх у обмінних
форматах *.bmp, *.jpg, *.wmf, що дозволяє використовувати їх
традиційними офісними програмами, які успішно працюють із зазначеними
форматами. Наприклад карту або її фрагмент можна розмістити в документі
MS Word як графічний файл або об’єкт OLE (зв’язок і впровадження
об’єктів).

Список літератури

Берлянт А.М. Геоиконика. – М.: Астрея, 1996. – 208 с. 2. Електронна
версія пілотного проекту «Національний атлас України»/ Бочковська А.І.,
Козаченко Т.І., Руденко Л.Г., Чабанюк В. С. та ін //Український
географічний журнал. — 2000. — № 1. – С. 48-62. 3. Руденко Л.Г.
Чабанюк В.С. Концепция геоинформационной системы многоцелевого
использования и ее поэтапная реализация на Украине // Геоинформационные
и геоэкологические исследования в странах СНГ. М.: Геос, 1999. — С. 9 —
30. 4. Создание ГИС «Черное море» — результат международного
сотрудничества./ А.М. Берлянт, В.О. Мамаев, О.Р. Мусин и др. // ГИС
обозрение, 1997. — № 1. — С. 38-41. 5. Электронный комплексный атлас
«Наша Земля» / Лютый А.А., Комедчиков Н.Н., Лебедева Н.Я. и др. //
Геоинформационные и геоэкологические исследования в странах СНГ. М.:
Геос, 1999. — С. 4 — 8.

Похожие записи