Реферат на тему:
“Бельгія”
(економіко-географічна характеристика)
Офіційна назва – Королівство Бельгія (Royaume de Belgique).
Географічне положення – розташоване в Західній Європі, на узбережжі
Північного моря.
Площа території – 30,5 тис. кв. км.
Населення – 10,2 млн. осіб (за даними перепису 2002 року).
Релігія. Більшість населення країни – католики. Невелика частина
сповідує іслам, іудаїзм, православ’я, протестантизм та англіканство.
Столиця – Брюссель (Brussel) – 959 тис.осіб (за переписом 2002 р.)
Брюссель одночасно є столицею регіону з своїм урядом і
парламентом. Назву міста можна перекласти двояко. Древньофламандською
мовою вона означає “лебедине гніздо”. Однак існує і більш прозаїчна
версія її походження від фламандського “брук селла” – “село на болоті”.
Цифра сім – фатальна для Брюсселя: сім пагорбів, сім доріг ведуть у
місто, вся влада була закріплена за сімома знатними родами, сім тварин
охороняють головну площу міста Гроті Маркт (по-французьки Гран-Плас); за
нідерландською версією назви міста – сім літер, сім доріг ведуть у
місто, сім парламентів має сучасний Брюссель і сім епох, сім кілець
розвитку, сім Підмурків лежать в основі міста: епоха герцогів
Брабантських, епоха іспанських Габсбургів (1482-1713 роки), епоха
австрійських Габсбургів (1713-1794 роки), епоха Франції (1794-1814
роки), епоха Голландії (1815-1814 роки), і, нарешті, епоха сучасної
Бельгії (з 1830 року до заснування держави).
В середині XX ст. місто стало важливим культурним і міжнародним
центром. У ньому розташовуються штаб-квартира військово-політичного
блоку НАТО і Рада Європейського Союзу (ЄС) та інших міжнародних
оргаізацій
Інші великі міста – Антверпен, Лубен, Мехелен, Льєж, Лімбург.
Адміністративний поділ: 3 регіони: Брюссельський столичний
(включаючи Брюссель і 18 приміських комун), Валлонія, Фландрія, які
діляться на 10 провінцій (по 5 у Фландрії і Валлонії), а провінції – на
комуни.
Державний прапор Королівства Бельгія складається з чорної, жовтої
і червоної вертикальних смуг. Чорний колір символізує силу, жовтий
означає зрілість, повноту сили, які досягаються мудрістю. Червоний –
символ перемоги, досягнутої в результаті виявленої хоробрості, мужності
і принесення жертви. Прапор прийнятий у 1831 році.
Державний герб Королівства Бельгія зображений у вигляді щита
чорного кольору, укріпленого на схрещених скіпетрах, на фоні щита
зображений лев – символ влади. Щит увінчаний князівською короною –
символом монархічного ладу Бельгії. Внизу на червоній стрічці напис: “У
єднанні – сила”.
Офіційні мови – французька, нідерландська і німецька. У Фландрії
та Валлонії населення розмовляє в основному французькою мовою, в
Брюссельському районі – французькою і нідерландською мовами, у східних
районах – німецькою.
Грошова одиниця – EURO/ 1 EUR=0,9923 на 03.07.2002 р.
Національне свято – 21 липня.
Членство в міжнародних організаціях: Бельгія є членом багатьох
міжнародних організацій, у тому числі СОТ, ООН, ЄКА, ЄМС, ЄІБ, ЄС, МБРР,
МВФ, МФКК, НАТО, ОБСЄ, ОЕСР, СЄ.
Історія розвитку бельгійської економіки
Промисловість і ремесла в Бельгії виникли давно, і цим частково
обумовлюється сучасний високий рівень розвитку країни. Вовняні і лляні
тканини вироблялися ще в середні віки. Сировинною базою для цього
виробництва були вовна англійських і фламандських овець і місцевий льон.
Такі міста, як Брюгге і Гент, наприкінці середньовіччя стали великими
центрами текстильної промисловості. У XVI-XVII століттях головною
галуззю промисловості стало виробництво бавовняних тканин. На рівнинах
на північ від Арденн розвинулося вівчарство, а в найстарішому центрі
вовняної промисловості – місті Верв’є – виробництво вовни.
Протягом XVI століття виникали невеликі металургійні підприємства,
а потім і майстерні з виготовлення зброї. У 1788 році у Льєжі було 80
невеликих заводів з виробництва зброї, де працювали майже 6 тис. людей.
Бельгійська скляна промисловість має велику історію. Вона базувалася на
місцевій сировині – алювіальних кварцових пісках і деревині, що
використовувалася як паливо і надходила з району Арденн. Великі скляні
заводи і дотепер працюють в Шарлеруа і пригороді Брюсселя.
У наш час Бельгія – країна з високорозвинутою економікою, де
провідна роль належить приватному сектору. Промисловість сконцентрована
в основному у Фландрії, більш населеній частині Бельгії, хоча уряд
заохочує інвестиції у південну частину країни – Валлонію. Небагата на
природні ресурси Бельгія змушена ввозити великі обсяги сировини для
своєї промисловості, що робить її економіку залежною від стану на
світових ринках.
Вигідне географічне положення країни з добре розвинутою
транспортною мережею сприяє розвитку міжнародної торгівлі, дві третини
обсягів якої припадає на частку країн ЄС.
Згідно з останньою “Доповіддю про розвиток людини” Програми
розвитку ООН, Бельгія посідає 5 місце серед країн світу за цим
показником (після Норвегії, Австралії, Канади, Швеції).
Природні ресурси
Бельгія має дуже сприятливі умови для ведення сільського
господарства: помірні температури, рівномірний сезонний розподіл опадів
і тривалий вегетаційний період. Ґрунти в багатьох районах відрізняються
високою родючістю. Найродючіші ґрунти в приморській частині Фландрії і
на центральних плато.
Традиційно головним мінеральним ресурсом Бельгії було вугілля. До
1955 року щорічно добувалося близько 30 млн. т вугілля у двох головних
басейнах: південному, біля підніжжя Арденн, і північному, в районі
Кампіна. Оскільки в південному басейні вугілля залягає на великій
глибині і під час його видобутку виникають технологічні труднощі, з
середини 1950-х років шахти почали закриватися, останню з них було
закрито наприкінці 1980-х років. Слід зазначити, що видобуток вугілля на
півдні було почато в ХІІ столітті і свого часу це стимулювало розвиток
промисловості країни. Тому у передгір’ях Арденн, на ділянці від
французького кордону до Льєжа, зосереджено багато промислових
підприємств.
Вугілля північного району було вищої якості, а його видобуток –
більш рентабельним. Оскільки експлуатація цього родовища почалася лише
під час Першої світової війни, видобуток вугілля розтягнули на більш
тривалий час, але вже наприкінці 1950-х років він не задовольняв потреби
країни. З 1958 року імпорт вугілля перевищив його експорт. У 1980-х
роках більшість шахт не працювали, останню шахту закрито в 1992 році.
Протягом ХІХ століття значними темпами добуваються залізні і
цинкові руди у Самбра-Мааському басейні. У наші дні їх видобуток
припинився, але продовжують діяти підприємства з очищення металевих руд.
Виробництво цементу зосереджене в Льєжі, крейду та вапняк добувають у
Турні. У Кемпенланді ведеться видобуток піску (для виробництва скла).
ВВП
У 2000 році валовий внутрішній продукт Бельгії становив 259 млрд.
доларів США (найбільшу частку у ВВП отримано за рахунок сфери послуг –
72,6%, частка промисловості -26%, сільського господарства – 1,4%). У
підрахунку на душу населення валовий внутрішній продукт країни становить
25,3 млрд. доларів США.
Зайнятість
Бельгійські робітники відрізняються високою професійною
кваліфікацією, а технічні школи готують робітників вузької
спеціалізації. Країна має досвідчені сільськогосподарські кадри, зайняті
у високомеханізованих господарствах в центрі і на півночі Бельгії. Однак
перехід до постіндустріального суспільства, в якому перевага віддається
сфері послуг, призвів до значного і стабільного безробіття, особливо у
Валлонії. Станом на 2000 рік рівень безробіття становив 8,4%.
Загальна кількість зайнятих у 1999 році становила 4,34 млн. осіб,
з них 73% працювали у сфері послуг, 25% – у промисловості, 2% – у
сільському господарстві.
Промисловість
Виробничий сектор становить близько чверті всього ВВП. Домінуючі
галузі промисловості – металургія, хімічна, текстильна, харчова. В наш
час швидкими темпами розвивається транспортне машинобудування.
Металургія
Більшість старих металургійних заводів розташовувалися біля
вугільних шахт навколо Шарлеруа і Льєжа або поблизу родовищ залізної
руди на самому півдні країни. Більш сучасний завод, який використовує
високоякісну імпортну залізну руду, розташований уздовж каналу
Гент-Тернезен на північ від Гента.
Для виробництва кольорових металів Бельгія здавна використовувала
цинкову руду з родовища Тореснет, але тепер цинкову руду доводиться
імпортувати. Крім того, у Бельгії виробляються мідь, кобальт, кадмій,
олово, свинець.
Забезпеченість сталлю і кольоровими металами стимулювала розвиток
важкого машинобудування, особливо в Льєжі, Антверпені і Брюсселі.
Виробляються верстати, залізничні вагони, тепловози, насоси і
спеціалізовані машини для виробництва цукру, хімічної, текстильної і
цементної промисловості. Крім великих військових заводів, зосереджених в
Ерсталі та Льєжі, заводи з виробництва важких верстатів відносно
невеликі. В Антверпені знаходиться судноверф, що випускає судна
міжнародного класу.
У Бельгії немає власної автомобільної промисловості, хоча там
розміщені іноземні автоскладальні заводи, чому сприяють низькі мита на
імпорт деталей автомобілів і висококваліфіковані робочі кадри.
Фламандські міста і Брюссель розмістили в себе заводи іноземних
автовиробників, тоді як заводи з виробництва тракторних причепів і
автобусів розміщені по всій країні.
Хімічна промисловість
Друга за значенням галузь промисловості країни – хімічна – почала
розвиватися в ХХ столітті. Як і в інших галузях важкої індустрії, її
ріст стимулювався наявністю вугілля.
До початку 1950-х років Бельгія виробляла такі основні види
хімічної продукції – сірчану кислоту, аміак, азотні добрива і каустичну
соду. Більшість заводів були розміщені у промислових районах Антверпена
і Льєжа. До Другої світової війни переробка сирої нафти і нафтохімічна
промисловість були дуже слабко розвинуті. Однак після 1951 року в порту
Антверпена були збудовані нафтосховища, а “Петрофіна”, головний
бельгійський дистриб’ютор нафтопродуктів, а також іноземні нафтові
компанії інвестували великі кошти в будівництво нафтопереробного
комплексу в Антверпені. У нафтохімічній промисловості значне місце
належить виробництву пластмас.
Текстильна промисловість
Бельгія є великим виробником бавовняних, вовняних і лляних тканин.
Традиційні ремісничі виробництва – плетиво мережив, виготовлення
гобеленів і шкіряних виробів – значно скоротили випуск продукції, але
деякі з них ще діють у розрахунку на обслуговування туристів.
Переробка алмазів
Бельгійське місто Антверпен – світовий центр з ограновування і
продажу діамантів. У фірмах Антверпена зайнята приблизно половина
світових різьбярів алмазів, і вони забезпечують майже 60% світового
виробництва оброблених діамантів. Ювелірні прикраси (переважно намиста),
виготовлені в Бельгії, розходяться по всьому світі. В останні роки
намітився спад у цій галузі виробництва, викликаний старінням
кваліфікованих кадрів (в основному жінок) і повсюдним використанням
ручної праці. Щоб запобігти занепаду цієї галузі промисловості, уряд
відкрив школи з підготовки молодих кадрів у містах Монс і Бенше.
Сільське господарство – інтенсивне, високопродуктивне. У країні
переважають дрібні і середні фермерські господарства. Провідні галузі –
м’ясне і молочне тваринництво, овочівництво, виробництво зерна.
Вирощують пшеницю, жито, ячмінь, овес, картоплю, цукрові буряки. Бельгія
– одна з найбільших у Європі країн з виробництва молока і молочних
продуктів. Виробляють також яловичину й свинину. Розводять велику рогату
худорбу, свиней, курей.
Сільське господарство в кожному районі країни має свої
особливості. В Арденнах вирощується невелика кількість культур. Виняток
становить родючий район Кондроз, де сіють жито, овес, картоплю і кормові
трави (переважно, для великої рогатої худоби).
Центральні вапнякові плато Ено і Брабанта з глинистими ґрунтами
використовуються під посіви пшениці і цукрового буряка. В околицях
великих міст вирощують фрукти й овочі. У центральному регіоні в малих
кількостях практикується розведення домашньої худоби, хоча на деяких
фермах в околицях Брюсселя і на захід від Льєжа розводять коней (у
Брабанті) і велику рогату худобу.
У Фландрії переважають невеликі ферми, а тваринництво і молочне
господарство більш розвинуті, ніж на півдні країни. Вирощуються
культури, найбільш пристосовані до тутешніх ґрунтів і вологого клімату,
– льон, коноплі, цикорій, тютюн, фрукти й овочі.
Розведення квітів і декоративних рослин характерне для районів
Гента і Брюгге. Тут вирощують також пшеницю і цукровий буряк.
Рибальство
Головні рибальські порти – Зеєбрюгге і Остенде, траулерний флот,
що базується тут, виходить на промисел у прибережні води Північного
моря.
Майже весь улов розходиться на внутрішньому ринку країни.
Лісова промисловість
Ліси в Арденнах і Кемпенланді забезпечують сировиною національну
лісопереробну галузь. Ріст механізації лісопереробної промисловості
після Другої світової війни допоміг країні зменшити її залежність від
імпорту деревини.
Банківська система Бельгії відрізняється високим рівнем концентрації
капіталу, і об’єднання банків починаючи з 1960-х років лише підсилило
цей процес. Держава володіє 50% акцій Національного банку Бельгії, який
виконує функції центрального банку країни. У Бельгії – 128 банків, з них
107 іноземних. Найстарішим і найбільшим комерційним банком, а також
найбільшою холдинговою компанією в країні є “Сосьєте женераль де
Бельжік”. Існують також спеціалізовані фінансові установи – ощадні банки
і фонди сільськогосподарського кредиту.
Іноземні інвестиції сприяли значному підвищенню промислового виробництва
в Бельгії наприкінці ХХ століття. У країні діють заводи з складання
автомобілів американських, шведських, німецьких і французьких компаній;
підприємства, що спеціалізуються на виробництві промислових
електроустановок. У Бельгії є багато заводів з виробництва верстатів і
пластмас спеціального призначення.
Зовнішня торгівля
Бельгія – переважно торгова країна. Вона здавна дотримується
політики вільної торгівлі, але необхідність у захисті і підтримці
змусила її в 1921 році об’єднатися в економічний союз з Люксембургом,
відомий під назвою БЛЕС, а потім, у 1948 році, об’єднатися з
Нідерландами в Бенілюкс. Членство в Європейському об’єднанні вугілля і
сталі (1952 рік) та Європейському економічному співтоваристві (1958 рік,
нині Європейський Союз) і підписання Шенгенської угоди (1990 рік)
підштовхнули Бельгію разом з Нідерландами і Люксембургом до поступової
економічної інтеграції з Францією, Німеччиною та Італією.
Експорт: чорні і кольорові метали, вироби з неметалевої сировини,
машини, устаткування, хімічні і фармацевтичні товари, транспортні
засоби, текстильні вироби, діаманти, продукти харчування. У 2000 році
обсяг експорту країни становив 181,4 млрд. доларів США (f.o.b.).
Імпорт: хімічні продукти, вироби з неметалевої сировини,
продовольчі товари, енергетична сировина, машини й устаткування. У 2000
році обсяг імпорту країни становив 166 млрд. доларів США (с.i.f.).
Головні зовнішньоекономічні партнери: Німеччина (експорт – 18%,
імпорт – 18%), Нідерланди (експорт-12%, імпорт – 17%), Франція (експорт
– 18%, імпорт – 14%), Великобританія (експорт 10%, імпорт – 9%).
Торгівля з Україною
Бельгія є одним з найбільших споживачів українських послуг – у
2001 році експорт послуг з України в Бельгію становив 77,2 млн. доларів
(третє місце після США і Німеччини), це також на 10% більше ніж у 2001
році. У той же час експорт послуг з Бельгії до України зменшився в 2001
році порівняно з 2001 роком на 6,7%.
Морське сполучення
Антверпен – морські ворота Бельгії. Інші важливі порти: Брюгге,
Зеєбрюгге, Гент, Брюссель. Анверпен є вузлом всієї системи водних шляхів
і центром зовнішньої торгівлі Бельгії. Він є також транзитним портом для
зовнішньої і внутрішньої торгівлі Рейнської області (ФРН) і північної
Франції. Крім сприятливого положення біля Північного моря, цей порт має
ще одну перевагу: морські припливи в широкій частині нижнього плину
річки Шельди забезпечують достатню глибину для проходження океанських
суден.
Через Антверпен проходить близько 80% обсягу вантажів Бельгії і
Люксембургу. Порт площею 100 га має 100 км причальних ліній і 17 сухих
доків, його пропускна здатність 125 тис. т на добу. Більшість вантажів –
насипні і наливні продукти, включаючи нафту та її похідні.
Власний торговий флот Бельгії невеликий: 25 суден загальною
водотоннажністю 100 тис. брутто-реєстрових т (станом на 1997 рік). По
внутрішніх водних шляхах курсують майже 1300 суден.
Завдяки спокійному плину і повноводдю бельгійські річки
судноплавні і забезпечують зв’язок між регіонами. Русло ріки Рюпел було
поглиблено, так що в Брюссель тепер можуть заходити океанські судна, а
по ріках Маас (аж до французького кордону), Шельда і Рюпел можуть ходити
судна водотоннажністю 1350 т з повним навантаженням. Крім цього, завдяки
рівнинному рельєфу в приморській частині країни були збудовані канали,
які з’єднують між собою природні водні шляхи. Кілька каналів було
споруджено ще до Другої світової війни. По Альберт-каналі (127 км), що
з’єднує річку Маас (і промисловий округ Льєжа) з портом Антверпен,
можуть проходити баржі вантажопідйомністю до 2000 т. Другий великий
канал з’єднує промисловий район Шарлеруа з Антверпеном, утворюючи велику
трикутну систему водних шляхів, сторонами якої є Альберт-канал, ріки
Маас і Самбра, і канал Шарлеруа – Антверпен. Інші канали з’єднують міста
з морем – наприклад Брюгге і Гент з Північним морем. Наприкінці 1990-х
років у Бельгії було близько 1600 км судноплавних внутрішніх водяних
шляхів.
Крім системи водних шляхів, Бельгія має добре розвинуту мережу
залізниць та автомобільних доріг.
Залізнична мережа – одна з найщільніших у Європі (130 км на 1000 кв.
км). Брюссель – центр залізничного сполучення. Найбільш напружена
ділянка руху – Брюссель-Антверпен.
Автошляхи
Велика система шосейних доріг доповнена мережею сучасних хайвеїв,
що з’єднують Брюссель з Остенде (через Гент і Брюгге), Антверпеном,
Люксембургом (через Намюр); Антверпен з Аахеном (через Хассель і Льєж),
з Контрейком (через Гент); Брюссель з Парижем (через Монс і Шарлеруа).
Загальна довжина автомобільних шляхів станом на 1998 рік становила 145,9
тис км (з них автошляхів з твердим покриттям – 117,7 тис. км, хайвеїв –
1,7 тис. км).
Авіатранспорт
Національна авіакомпанія “SABENA” була заснована в 1923 р. і
належить як уряду, так і компанії “SwissAir”. Вона здійснює велику
частину міжнародних і внутрішніх перевезень. Між Брюсселем та іншими
містами країни налагоджене регулярне вертолітне сполучення.
Брюссельський міжнародний аеропорт – центр повітряного руху. Менші
за значенням аеропорти знаходяться в Антверпені, Льєжі, Шарлеруа та
Остенде.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
