Реферат на тему:

Австралійський Союз. Економіко-географічна характеристика країни

Площа — 7,7 млн км2.

Населення — 18 млн чоловік.

Столиця — Канберра.

Австралія — єдина країна, яка одна займає цілий континент. Вона
поділяється на 6 штатів, які мають самоврядування, і одну територію.
Віддаленість від Європи перестала бути вирішальним чинником її
географічного положення. Технічний прогрес па транспорті і засобах
зв’язку зблизив її з іншими континентами. Позитивного значення набуває
відносна близькість Австралії до країн Південно-Східної і Східної Азії
та Океанії.

Природно-ресурсний потенціал. Австралія розташована в
субекваторіальному, тропічному, субтропічному і помірному поясах. Більша
її частина — це пустелі і напівпустелі. Проте територія з достатньою
кількістю опадав становить 1/3 площі. «Зелена Австралія» — це 2,5 млн
км:. У посушливих районах значними є запаси підземних вод. За площею
природних пасовищ Австралія не має конкурентів на Землі.

Країна посідає одне з перших місць у світі за розмірами мінеральних
ресурсів, насамперед руд металів і вугілля. Сенсаційні відкриття нових
родовищ трапляються й нині. Природні ресурси Австралії справляють
особливо велике враження, коли їх розглянути в розрахунку на душу
населення.

Населення. Австралія є переселенською колонією Великобританії.
Англійська мова переважає в країні. Сучасна культура сформувалась під
значним впливом США. Після Другої світової війни зросла роль іммігрантів
неанглійців. До цих нових іммігрантів належать і українці, їх більш як
30 тисяч. Тривалий час у країні проводилась політика «білої» Австралії.
Останнім часом дають дозвіл на в’їзд до Австралії і вихідцям з Азії.
Австралійців-аборигенів нараховується близько 160 тис. чоловік. Живуть
вони на малопридатних землях у внутрішніх районах країни.

Австралія — найменш заселений континент світі, пересічна густота
населення становить тільки 2,3 чол. на 1 км:, Понад 4/5 населення
зосереджено на найсприятливішому для життя південно-східному узбережжі і
ще 1/10 — на узбережжі південного заходу. Австралійці традиційно є
жителями міст. Австралійські міста мають привабливий і охайний вигляд. У
центрах — забудова висотна, передмістя -одноповерхові. Головним засобом
пересування жителів є власна автомашина.

Столиці штатів конкурують між собою у розвитку модерної архітектури і
культури. Найбільші міста — Сідней і Мельбурн. Це головні економічні
центри, їх давнє суперництво триває й донині. Канберра — спеціально
побудоване столичне місто.

Господарство. В історичному й економічному розвитку Австралії багато
спільних рис з Канадою. Австралія — індустріальне) розвинута країна.
Рівень життя населення, якщо не брати до уваги аборигенів, є високим.
Провідне місце в матеріальному виробництві належить обробній
промисловості. Вона включає чорну металургію, машинобудування, хімічну,
харчову та інші галузі. Особливий розвиток дістало автомобілебудування.
Головна промислова зона склалась на південно-східному узбережжі,
Центрами й е Сідней і Мельбурн з їх найближчим оточенням. Більш чи менш
розвинуті в промисловому відношенні й інші столиці штатів. Обробна
промисловість повністю не задовольняє потреби країни. Імпортують
промислове обладнання, наукоємні вироби і споживчі товари.

Енергетика Австралії базується на вугіллі. На Тасманії, в Австралійських
Альпах побудовані гідроелектростанції. Останнім часом збільшився власний
видобуток нафти і природного газу.

Сільське господарство Австралії багатогалузеве (мал.). Воно повністю
забезпечує населення продовольством.

Добре розвинута транспортна система. Найбільш густою є вона в заселених
районах. Особливе значення належить трансконтинентальним залізницям і
шосейним дорогам, а також внутрішньому і зовнішньому повітряному
транспорту. Головними аеропортами і морськими портами є Сідней і
Мельбурн. Як проміжний аеропорт виділяється Дарвін. Характерною рисою
країни стало використання сучасних видів транспорту та зв’язку для
обслуговування віддалених ферм і невеликих поселень, які розкидані на
просторах внутрішньої Австралії. Є школи, учні яких вчаться вдома і
спілкуються з учителями за допомогою радіо, телевізора чи відео. Є
служби «літаючий лікар», «літаюча пошта» тощо.

У міжнародному поділі праці Австралія має аграрно-сировинну
спеціалізацію. За кордон вивозиться 1/2 продукції сільського
господарства і 3/4 продукції добувної промисловості. Разом це становить
3/4 вартості експорту країни. З продуктів тваринництва експортують
вовну, м’ясо, масло і сир, шкіри, в тому числі шкури кенгуру і кролів, з
продуктів рослинництва — зерно, тростинний цукор і фрукти. За поголів’ям
овець (150-180 млн голів), настригом вовни та її експортом Австралія не
знає рівних у світі. Значна роль ЇЇ в постачанні на світовий ринок
м’яса, пшениці і цукру. Основою вівчарства є величезні простори
цілорічних природних пасовищ у південно-східній і менше в
південно-західній частинах материка. Обидва ареали знаходяться на
південь від тропіка. В кожному а них чим далі вглиб материка, тим менше
опадів, якість пасовищ погіршується, і для утримання кожної тварини
треба все більше землі. Вівцеферми, як правило, — великі (мал). На них
використовують дротяні огорожі і собак-пастухів. Проблема обводнення
пасовищ розв’язана за допомогою артезіанських колодязів. Велику рогату
худобу м’ясного напряму розводять у саванах на північ від південного
тропіка. Пшеницю вирощують у тих же районах, де розводять овець, але
тільки там, де опади і грунти сприятливіші. Цукрова тростина — культура
тропічного поясу. Вона займає невеликі розрізнені між собою площі на
східному узбережжі материка. Неподалік побудовані цукрові заводи.
Поголів’я овець і великої рогатої худоби, збір зерна і його врожайність
можуть різко коливатися з року в рік, Це залежить як від погодних умов,
так і від цін на світовому ринку. Цукрову тростині вирощують
інтенсивними методами, вихід цукру з гектара посівів найвищий у світі.
Для сільського господарства Австралії характерна висока продуктивність
праці, в ньому дуже мало зайнятих.

Експорт мінеральної сировини з Австралії дуже різноманітний, і за його
розмірами вона займає одне з перших місць у світі. Основу його нині
становлять залізні руди, боксити і кам’яне вугілля. Залізні руди
добувають на заході материка у басейні Пілборі. Майже половина світових
запасів бокситів зосереджена на півночі і заході країни. Австралія не
має ресурсів дешевої електроенергії і алюмінієву сировину експортує в
необробленому вигляді або у вигляді глинозему. Кам’яне вугілля добувають
на східному узбережжі. Експортують у значних розмірах свинець, цинк,
мідь, марганець, нікель, олово, уран. Освоєння нещодавно відкритих на
північному заході родовищ алмазів дало змогу Австралії стати провідною
країною з їх експорту. У добуванні корисних копалин використовується
складна техніка і сучасні методи. Зайнятість у цій галузі, як і в
сільському господарстві, — дуже мала.

Початковим ринком для експорту з Австралії була її колишня метрополія
-Великобританія. Потреби метрополії та ЇЇ віддаленість формували
структуру перевезень. Першим товаром стала вовна, яка не псувалася під
час довгого транспортування. Поява пароплавів-холодильників дало змогу
експортувати м’ясо і молочні продукти. У другій половині XX ст. Англію
як ринок австралійського експорту замінила Японія. Дедалі більшого
значення набуває торгівля Австралії з країнами Східної і
Південно-Східної Азії. Нова техніка в морському флоті зробила економічно
вигідними перевезення на далекі відстані мільйонів тонн залізної руди,
бокситів, вугілля. Цьому сприяло і те, що в Австралії поклади цих
корисних копалин зручно розміщені поблизу або на узбережжі.

Експортні галузі Австралії е основним джерелом іноземної валюти.
Водночас вони мають значення для освоєння цього посушливого і рідко
заселеного континенту. Але освоєння північних і центральних «окраїн» з
їх екстремальними природними умовами має не суцільний, а вибірковий
характер і не супроводжується скільки-небудь серйозними змінами в
розміщенні населення країни.

Похожие записи