Туристичний маршрут: Тарас Шевченко – великий син України
Київ – Моринці – Шевченкове – Будище – Корсунь-Шевченківський –
Мліїв – Черкаси – Канів – Переяслав-Хмельницький – Яготин –
Пирятин – Чернігів – Седнів – Качанівка – Кролевець – Київ – Корець
– Острог – Дубно – Кременець – Почаїв – Берестечко
Тарас Григорович Шевченко – видатний український поет і прозаїк,
художник, ідеолог і символ української нації. Надавши українській мові
статусу літературної, Шевченко тим самим заклав міцну основу нової
української літератури, яка будила національні почуття і давала бачення
майбутнього. Кожна з верств українського суспільства знаходила в його
поезії відображення своїх інтересів. Геніальна творчість Шевченка та
його мученицьке життя зробили поета одним з найпотужніших і
найпривабливіших символів українського національного руху. Його заклики
до національного та соціального визволення поєднувалися з
загальнолюдськими гуманістичними ідеалами.
Екскурсії шевченківськими місцями дають можливість у всій повноті
й точності пізнати життєвий і творчий шлях, громадську діяльність,
духовні інтереси та запити поета, познайомитися з щоденниками,
переказами, спогадами учасників і очевидців описуваних подій – друзів і
соратників Кобзаря.
Та найбільша значимість екскурсій Тарасовими шляхами –можливість
на власні очі побачити місця, де народився і жив поет, зробив перші
кроки пізнання життя, набирання сили і слави свого багатостраждального,
героїчного, талановитого народу.
Екскурсії напряму “Тарас Шевченко – великий син України” є
невід’ємною частиною навчально-виховного процесу. Також вони розраховані
на людей, які мають широке коло знань з питань літератури та мистецтва,
на широкий загал інтелектуалів, а також справжніх патріотів – сіячів
доброго та вічного.
м. Київ
Життя видатного українського поета, художника, мислителя
Т. Г. Шевченка тісно пов`язано з Києвом. Ще в дитячі та юнацькі
роки він приїздив сюди разом зі своїм паном. Ймовірно, зупинявся на
Подолі. З літа 1843 р. до весни 1847 р. періодично мешкав у м. Києві. З
квартир, в яких жив поет, збереглася одна – в сучасному провулку Т.
Г. Шевченка, № 8-а. Після розгрому у м. Києві Кирило-
Мефодієвського товариства, членом якого був поет, Т. Г. Шевченка
заарештували. Це трапилося 5 квітня 1847 р. на переправі
через р. Дніпро біля сучасного мосту Патона. Перебував Шевченко у
Києві й після заслання у 1859 р. У серпні 1859 р. він жив у сім`ї С. М.
Лободи по вулиці Вишгородській, № 5, а також по вул. Стрілецькій, №
11. 6-7 травня 1861 р. труну з тілом поета було встановлено в церкві
Різдва на Подолі (Поштова площа). Первісним наміром було поховати
його в Києві на горі Щекавиця. Після остаточного визначення місця
поховання труну з Києва пронесли сучасним Набережним шосе до
пароплава, що відійшов від Ланцюгового мосту (район сучасного
мосту Метро) до м. Канева.
Київ знайшов відображення у творах Т. Г. Шевченка. Він описав
Печерське та Старе місто; “Зелений готель” на Московській вулиці та
ганок друкарні Києво-Печерської лаври, на якому любив малювати та
відпочивати. Залишилися також замальовки Куренівки, Видубицького
монастиря, Аскольдової могили, Олександрівського костелу.
У Києві створено музеї Т. Г. Шевченка: державний (бульвар
Т. Шевченка, 12), літературно-меморіальний (вул. Вишгородська, 5) і
літературно-меморіальний будинок-музей (пров. Шевченка, 8-а).
с. Моринці (Звенигородського району Черкаської області)
9 березня 1814 р. тут народився Тарас Григорович Шевченко.
Сім`я Шевченка жила у с. Моринцях недовго, але в дитинстві Тарас
часто приїздив сюди до свого діда Я. Бойка. Поет бував тут і в 1843,
1845 та 1859 рр.
Село згадується у повісті “Княгиня”.
У Моринцях створено музей поета, встановлено меморіальний
камінь у колишньому дворі діда Шевченка.
с. Шевченкове (Звенигородського району Черкаської області)
Село Кирилівка перейменовано на Шевченкове у 1929 р. У
цьому селі пройшло дитинство Великого Кобзаря. Теплий спомин про
нього поет зберіг на все життя. У 1829 р. доля надовго розлучила
Шевченка з рідною домівкою. Лише у 1843 р., а згодом у 1845 р. і в
1859 р. він знову відвідав Кирилівку.
У 1924 р. на місці колишньої садиби батьків Шевченка
встановлено пам`ятник поету, а на місці старої батьківської хати –
обеліск. У 1939 р. відкрито Літературно-меморіальний музей Т. Г.
Шевченка. У 1957 р. встановлено пам`ятник поету. Збереглася хата
дяка, у якого навчався грамоти Тарас. На місці колишніх садиб діда
поета, його брата І. Г. Шевченка та сестри Я. Г. Бойко
встановлено меморіальні дошки. Тут поховано батька та матір
Т. Г. Шевченка.
с. Будище (Лисянського району Черкаської області)
Т. Шевченко жив тут у 1829 р., коли був козачком пана
П. Енгельгардта. Село згадується в багатьох творах поета. На
колишньому будинку Енгельгардта, в якому тепер розмістилася
школа, встановлено меморіальну дошку. У школі організовано
шевченківський музей, експонати якого розповідають про дитинство
Тараса. У сільському парку ростуть два вікових дуби, що у народі
звуться Шевченковими.
м. Корсунь-Шевченківський (Черкаської області)
Поет бував тут у дитинстві та у 1845 і 1859 рр. Записував народні
пісні, малював. Зберігся малюнок Т. Шевченка “У Корсуні”. На
будинку, в якому він зупинявся, встановлено меморіальну дошку. Ще
одна меморіальна дошка встановлена під старим каштаном, де, згідно
з переказами, любив відпочивати поет.
с. Мліїв (Городищенського району Черкаської області)
Поет побував на цукровій фірмі “Брати Яхненко і Симиренко”,
де читав свої твори перед робітниками та службовцями. П. Ф.
Симиренко у 1860 р. надав Шевченку грошову допомогу на видання
“Кобзаря”. Зберігся колишній будинок П. Ф. Симиренка, в якому
зупинявся поет.
м. Черкаси
Поета було направлено сюди у 1859 р. після арешту в с.
Прохоровці. У місті він написав кілька віршів, зробив замальовки
Черкас. Зберігся будинок, у якому поет жив під наглядом пристава.
м. Канів (Черкаської області)
Т. Г. Шевченко бував тут у 1845 р. (ймовірно) та влітку 1859 р.
h n p r t Z
\
h
Oe
O
DF1/43/4B
D
Ae
AE
h
h
Z
\
Оглянув місто та його околиці, намалював пейзаж “Біля Канева”.
На Чернечій горі біля Канева поета було поховано.
м. Переяслав-Хмельницький (Київської області)
Вперше Т. Шевченко побував у місті в серпні 1845 р., приїздив
сюди і пізніше за дорученнями Археографічної комісії. Жив у свого
давнього товариша, лікаря О. О. Козачківського. Під час перебування
у 1859 р. описав історичні та архітектурні пам`ятки Переяслава в
“Археологических заметках” і в повісті “Близнецы”. Збереглися
малюнки Михайлівської та Покровської церков, Вознесенського
собору. У Переяславі-Хмельницькому Шевченко написав знамениті
поеми “Кавказ”, “Наймичка”, присвяту до поеми “Єретик”, а також
безсмертний “Заповіт”. У колишньому будинку О. О.
Козачківського створено історичний музей, поблизу встановлено
пам`ятне погруддя Т. Г. Шевченка. Неподалік від будинку росте
акація, яку посадив поет.
м. Яготин (Київської області)
Т. Шевченко приїздив сюди до маєтку князя М. Репніна-
Волконського разом з декабристом О. Капністом. З грудня 1843 р. до
10 січня 1844 р. він жив у Репніних та іноді виїжджав до Березової
Рудки, Ковалівки, Пирятина. У Репніних він зустрічався зі знавцями
літератури та мистецтва. На літературних вечорах поет часто читав
свої твори. Дружні стосунки склалися у Шевченка з родиною
Репніних, особливо з дочкою князя Варварою Миколаївною.
Шевченко написав портрет дітей В. М. Репніна й
автопортрет, а також поему “Тризна”, рукопис якої подарував Варварі
Миколаївні. У 1859 р. поет знову побував у Яготині.
У місті зберігся флігель колишнього маєтку Репніних, де
встановлено пам`ятник поету.
м. Пирятин (Полтавської області)
Поет неодноразово бував тут. У грудні 1843 р. він приїздив у
місто провідати u1090 та передати листа матері В. Григоровича. Узимку
1845-1846 рр. він перебував у Пирятині за завданням Археографічної
комісії, описував історичні та архітектурні пам`ятки Полтавщини.
Приїздив сюди Тарас Григорович і після заслання у 1859 р. У місті
зберігся будинок матері В. І. Григоровича.
м. Чернігів
Т. Г. Шевченко кілька разів був у Чернігові: у 1843 р. проїздом з
Петербурга в Україну, в 1846 і 1847 рр. – за завданням Археографічної
комісії. Поет згадує Чернігів у своєму щоденнику та в повісті
“Капитанша”. У Чернігівському літературно-меморіальному музеї
знаходяться численні експонати, що розповідають про перебування
Т. Г. Шевченка на Чернігівщині. У 1959 р. у місті встановлено
пам`ятник поету.
смт Седнів (Чернігівського району Чернігівської області)
Шевченко був тут у 1846 р. за завданням Археографічної комісії.
Жив у маєтку братів Лизогубів, де була добре обладнана художня
майстерня. Побував поет у Седневі й у 1847 р.
Ще до 1917 р. у місті було встановлено пам`ятне погруддя поету,
але воно було знищене під час Другої світової війни. У 1957 р. відкрито
новий пам`ятник. На колишньому будинку Лизогубів встановлено
меморіальну дошку. У міському парку збереглися альтанка та стара
липа, що зветься в народі Шевченківською, під якою любив
відпочивати поет. Під нею встановлено пам`ятне погруддя поету та
меморіальну дошку.
с. Качанівка (Ічнянського району Чернігівської області)
Поет приїздив сюди у 1843 р. на запрошення Г. С. Тарновського,
який придбав у Шевченка картину “Катерина”. В. В. Тарновський
(молодший) зібрав у Качанівці велику колекцію пам`яток, пов`язаних
із життям і творчістю Великого Кобзаря, яку згодом передали до
Чернігівського історичного музею. Після смерті поета в Качанівці на
його честь було насипано високий курган, в якому у 1893 р. було
поховано товариша поета, художника Г. Честяхівського. У Качанівці
зберігся колишній палац Тарновських.
м. Кролевець (Сумської області)
Т. Шевченко бував тут неодноразово. Зберігся будинок Р.
Огієвської, в якому в 1859 р. зупинявся поет. У дворі цього будинку в
1861 р. стояла труна з тілом Великого Кобзаря під час її перевезення з
м. Петербурга в Україну. На будинку встановлено меморіальну дошку.
м. Корець (Рівненської області)
Восени 1846 р. Корець відвідав Т. Г. Шевченко, який перебував
на Рівненщині як художник Київської Археографічної комісії, зробив
малюнок старовинного замку.
У місті встановлено пам’ятник Кобзареві.
м. Острог (Рівненської області)
У 1846 р. під час подорожі по Волині в Острозі побував
Т. Г. Шевченко. Тут він записував народні пісні, змальовував
пам’ятки старовини.
У 1964 р. в міському парку, поблизу того місця, де у XVI ст. була
друкарня І. Федорова, відкрито пам’ятник Т. Г. Шевченку, до його
підніжжя покладено землю з могили великого Кобзаря.
м. Дубно (Рівненської області)
У жовтні 1846 р. місто відвідав Т. Г. Шевченко. Київська
Археографічна комісія, художником якої був Т. Г. Шевченко,
займалася збиранням, вивченням і публікацією старовинних
документів, а також дослідженнями етнографічних та фольклорних
матеріалів. У Дубно поет оглянув місця, пов’язані з повістю М. В.
Гоголя “Тарас Бульба”, замок князів Острозьких, міську браму,
Іллінську церкву, монастир кармеліток.
Відвідав поет також і село Вербу. Останнє цікаве ще й тим, що в
ньому свого часу побували Г. Сковорода, І. Франко, М.
Коцюбинський. Матеріали народного музею у селі розповідають про
перебування великого поета у Вербі. У повісті “Варнак” Т. Шевченко
писав: “З Кремінця пішов я через село Верби до Дубна”.
У музеї демонструється літературна карта, що розповідає про подорожі
Т. Шевченка на Рівненщині.
м. Кременець (Тернопільської області)
В експозиції Кременецького краєзнавчого музею в
літературному відділі розповідається про перебування Т. Шевченка на
Кременеччині.
смт Почаїв (Кременецького району Тернопільської області)
Побував Т. Шевченко і в Почаєві; жив у монастирському
будинку, який зберігся донині. На будинку встановлено меморіальну
дошку. У Почаєві Т. Шевченко зробив кілька акварельних
малюнків, записував народні пісні.
м. Берестечко (Горохівського району Волинської області)
У 1846 р. у Берестечку побував Т. Шевченко. Подіям 1651 р. він
присвятив вірш “Ой чого ж ти почорніло, зеленеє поле?” Подвиг
300 козаків поет увічнив також у вірші “За байраком байрак”.
У 1961 р. у Берестечку встановлено пам’ятник Т. Шевченку.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
