Туристичний маршрут: літературна Україна
Київ – Полтава – Гоголів – Черкаси – Моринці – Шевченкове – Канів –
Стеблів – Городище – Чернігів – Сосниця – Ніжин – Піски – Київ – Луцьк
(Колодяжне) – Львів – Самбір – Івана Франка –Криворівня – Косів – Русів
– Торговиця – Снятин – Чернівці – Надія
Літературна спадщина українського народу сягає у глибину століть.
Безцінними вважаються колекції книг, що зберігалися в Десятинній церкві,
Софійському соборі, Києво-Печерському монастирі за часів Київської Русі.
Всесвітньовідомими стали “Києво-Печерський патерик”, “Повість минулих
літ”, “Слово о полку Ігоревім”. Поряд з розвитком народної творчості
гідне місце займають у XVI-XVIII ст. полемічна творчість І. Вишенського,
ораторська та драматична проза Я. Жоравницького, І. Величковського, Л.
Барановича, Г. Кониського, І. Фальківського.
Видатним явищем другої половини XVIII ст. стала творчість філософа і
письменника Г. С. Сковороди, а творчість І. П. Котляревського засвідчила
початок становлення нової української літератури.
У ХІХ ст. постає ціла плеяда талановитих особистостей, серед яких Л. І.
Боровиковський, М. І. Костомаров, П. П. Гулак-Артемовський, Г. Ф.
Квітка-Основ’яненко, М. С. Шашкевич, Л. І. Глібов, С. В. Руданський,
Марко Вовчок, І. С. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, П. А. Грабовський, М.
П. Старицький.
Процес становлення нової літератури завершив Т. Г. Шевченко.
Червоною стрічкою увійшли в українську літературу кінця ХІХ – поч. ХХ
ст. І. Я. Франко та Леся Українка, М. М. Коцюбинський, О. Олесь, М. К.
Вороний.
Серед визначних українських літераторів ХХ ст. В. Г. Чумак, М. Г.
Рильський, П. Г. Тичина, В. М. Сосюра, А. В. Головко, І. А. Кочерга, М.
П. Бажан, А. С. Малишко, О. В. Гаврилюк, Б. І. Олійник, Л. В. Костенко,
В. А. Симоненко, М. С. Вінграновський.
Екскурсії напряму “Літературна Україна” розраховані, передусім, на
людей, які мають широке коло знань у галузі літератури, мистецтва. Часто
відвідуючи екскурсії, вони ставлять завдання поповнити свої знання.
Це активісти профспілкового, молодіжного руху, науково-технічних,
літературних, самодіяльних об’єднань, гуртків художньої самодіяльності,
клубів, – любителів музики, театру, кіномистецтва, книги.
м. Київ
Зі столицею України пов’язані сторінки життя та діяльності видатних
українських письменників: Григорія Сковороди, Миколи Костомарова, Марко
Вовчок, Лесі Українки, Тараса Шевченка, Миколи Бажана, Володимира
Сосюри, Максима Рильського, Павло Тичини та багатьох інших.
У столиці діє державний музей літератури, музеї-квартири, меморіальні
музеї видатних письменників. Проводяться тематичні вечори, свята,
фестивалі.
м. Полтава
З Полтавою пов`язані імена багатьох видатних українських літераторів.
У місті народився, жив, творив і похований засновник нової української
літератури І. П. Котляревський (1769-1838 рр.), автор поеми “Енеїда”,
драматичних творів “Наталка Полтавка” та “Москаль-чарівник”. Створено
літературно-меморіальний музей І. П. Котляревського, в якому налічується
понад 5 тис. експонатів. Філією музею є колишня садиба І. П.
Котляревського, в якій збереглися хата, комора, повітка та криниця.
У Полтаві жив відомий український письменник Панас Мирний (1849-1920
рр.). Тут були написані його твори: “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
(у співавторстві з Іваном Біликом), “Лихі люди”, “Повія”, “Лимерівна”,
“Морозенко” та ін. Створено літературно-меморіальний музей письменника.
Життя та творчість Л. І. Глібова, М. В. Гоголя, О. Т. Гончара, Є. П.
Гребінки, Ю. П. Дольда-Михайлика, М. П. Драгоманова, П. А.
Загребельного, В. В. Капніста, Олени Пчілки, І. С. Сковороди, М. П.
Старицького, А. Ю. Тесленка, Г. М. Тютюнника також пов`язані з Полтавою.
с. Гоголів (Диканського району Полтавської області)
У селі пройшли дитячі та юнацькі роки М. В. Гоголя, сюди він
неодноразово приїздив до матері та сестер. У 1984 р. садибу батьків
письменника реконструйовано та створено музей-заповідник, до складу
якого входять: будинок батьків, флігель, альтанка, грот, парк, сад і
ставки.
м. Черкаси
У Черкасах жив і похований відомий український поет Василь Андрійович
Симоненко (1935-1963 рр.). У місті створено музей поета.
Шевченківські місця Черкащини: с. Моринці, с. Шевченкове, м. Канів
У с. Моринцях у 1814 р. народився Тарас Григорович Шевченко. Збереглася
садиба батьків поета, де створено музей. Дитячі роки Шевченка пройшли у
сусідньому з Моринцями с. Кирилівці (нині с. Шевченкове), куди переїхали
його батьки. У Каневі на Тарасовій (Чернечій) горі Великого Кобзаря
поховано у 1861 р. На Черкащині створено Шевченківський національний
заповідник у м. Каневі та Державний історико-культурний заповідник
“Батьківщина Тараса Шевченка” (сс. Шевченкове, Моринці, Будище,
Вільшана).
с. Стеблів (Корсунського району Черкаської області)
У селі народився та жив видатний український письменник ХІХ ст. І. С.
Нечуй-Левицький (1838-1918 рр.), автор творів “Кайдашева сім`я”, “Микола
Джеря” та ін.
м. Городище (Черкаської області)
У місті народилися відомі діячі української культури: поет-байкар П. П.
Гулак-Артемовський (1790-1865 рр.) і композитор С. С. Гулак-Артемовський
(1813-1873 рр.).
м. Чернігів
Літературне життя Чернігова завжди було насиченим. З містом пов`язані
імена М. А. Вербицького, Марко Вовчко, М. К. Вороного, Л. І. Глібова, Б.
Д. Грінченка, М. М. Коцюбинського, Г. С. Сковороди та ін. У Чернігові
створено літературно-меморіальні музеї М. М. Коцюбинського та Л. І.
Глібова.
смт Сосниця (Чернігівської області)
У Сосниці 10 вересня 1894 р. народився український письменник і
кінорежисер О. П. Довженко. Тут пройшли його дитячі роки. У 1960 р. у
Сосниці відкрито літературно-меморіальний музей О. П. Довженка, в якому
налічується понад 2,7 тис. експонатів.
м. Ніжин (Чернігівської області)
У ХVІІІ-ХІХ ст. місто було одним з найбільших просвітницьких і наукових
центрів України, де жили та навчалися видатні діячі культури. У
1821-1828 рр. у Ніжинській гімназії навчався М. В. Гоголь, у 1825-1831
рр. – український поет Є. П. Гребінка. Ніжинський ліцей закінчив
український поет-байкар Л. І. Глібов. Пізніше ліцей було реорганізовано
в історико-філологічний інститут імені М. В. Гоголя. З його стін вийшли
відомі науковці, серед яких філолог та історик, академік М. С. Державін,
академік-лінгвіст Ю. Ф. Карський та ін.
У 1848 р. Ніжин відвідав Т. Г. Шевченко.
Деякий час у Ніжині жила талановита українська актриса М. К.
Заньковецька. Село Заньки Ніжинського району – її батьківщина. У селі
створено музей М. К. Заньковецької, встановлено пам`ятник актрисі.
с. Піски (Бобровицького району Чернігівської області)
У Пісках народився видатний український поет П. Г. Тичина. У 1981 р. тут
відкрито музей поета.
м. Луцьк
У 1890-1891 рр. у місті жила видатна українська поетеса Леся Українка
(Лариса Петрівна Косач-Квітка). У Луцьку встановлено пам’ятник Лесі
Українці. З Луцька можна зробити радіальний виїзд до с. Колодяжного, де
можна відвідати літературно-меморіальний музей Лесі Українки.
Деякий час у місті працював Я. Галан.
с. Колодяжне (Ковельського району Волинської області)
У Колодяжному пройшли дитячі та юнацькі роки Лесі Українки (у селі вона
з перервами жила з 1881 р. до 1907 р. Тут чимало років прожила її мати –
відома письменниця Олена Пчілка (Олена Петрівна Косач), сестра видатного
історика, фольклориста, професора Софійського та приват-доцента
Київського університетів М. П. Драгоманова. Звідси поетеса надсилає І.
Франкові до друку першу збірку віршів «На крилах пісень». Тут написані
«Поет під час облоги», цикл «Пісні про волю», поеми «Русалка», «Самсон»,
драматичний твір «Блакитна троянда».
У травні 1891 р. Колодяжне відвідав І. Франко, який високо цінував Лесю
Українку, віддавав поетесі друге місце в українській поезії після
Шевченка. Відвідувала Колодяжне і сім’я М. В. Лисенка. Вершиною
драматичного мистецтва Лесі Українки, безперечно, є драма-феєрія «Лісова
пісня», в якій тема відкритості до природи як частини Всесвіту є
модифікацією теми свободи і несвободи духу – основної в усій творчості
Лесі Українки. Колискою «Лісової пісні», без сумніву, стало Колодяжне.
Леся Українка й досі найяскравіша українська поетеса.
Письменник М. Олійник присвятив розповіді про життя Лесі Українки в
Колодяжному повісті «Леся» та «Одержима».
м. Львів
Зі Львовом пов’язані життя та творчість першого президента України,
видатного історика та вченого зі світовим ім’ям Михайла Сергійовича
Грушевського.
Львівський період життя вченого (1894-1913 рр.) багатий не лише
науковими здобутками. Його захоплювала й громадська діяльність. У 1894
р. його обирають головою історико-філософської секції наукового
товариства ім. Т. Шевченка, а з 1897 р. він самостійно керує ним,
наближаючи до рівня академії наук європейського зразка. У 1895-1913 рр.
М. Грушевський редагує «Записки» товариства, яких вийшло понад 100
томів. Це було єдине наукове товариство, що випускало «Записки»
українською мовою та друкувало багато творів з філології. За ініціативою
М. Грушевського у 1898 р. почав виходити щомісячник
«Літературно-науковий вісник», навколо якого гуртувалися провідні
літератори, зокрема Іван Франко та Володимир Гнатюк. І. Я. Франко жив,
учився у Львівському університеті, що тепер носить його ім’я. Працював у
Львові, зокрема з М. Павликом, в журналі «Громадський друг» (пізніше
«Дзвін», «Молот»), був редактором журналу «Житє і слово»,
«Літературно-наукового вісника» (до переїзду вісника у 1907 р. до
Києва), активно працював у науковому товаристві ім. Т. Шевченка,
очолюючи філологічну секцію.
У Львові відкрито літературно-меморіальний музей І. Я. Франка.
У місті бувала Леся Українка.
м. Самбір (Львівської області)
$ h
у та інших університетах, написав латинською мовою ряд поетичних творів,
які були високо оцінені тодішньою критикою.
У Самборі народився відомий вчений ХVІІІ ст., вихованець
Києво-Могилянської академії та викладач Московської
слов’яно-греко-латинської академії Павло Конюшкевич.
Із самбірських цехових майстрів вийшов відомий український маляр ХVІ ст.
Федуско.
Деякий час працював викладачем Самбірської гімназії видатний український
вчений, фольклорист і композитор Філарет Михайлович Колесса. Тут у 1904
р. народився композитор, ректор Львівської консерваторії Микола
Філаретович Колесса.
Уродженець Самбора – український письменник Андрій Чайковський.
У Самборі провів останні дні свого життя та у 1906 р. похований відомий
режисер, актор і перший директор українського театру товариства «Руська
Бесіда» у Львові Омелян Бачинський.
Самбір – батьківщина великого українського митця, режисера, актора,
теоретика театру, драматурга і публіциста, перекладача, народного
артиста республіки з 1925 р. Леся Курбаса (Олександр-Зенон Степанович).
Лесь Курбас народився у 1887 р. у сім’ї українських акторів С. і В.
Яновичів. Заснував трупу «Тернопільські театральні вечори» (1915-1916
рр.), молодий театр у Києві (1916-1919 рр.), Київський театр «Кийдрамте»
(1920-1921 рр.), театр «Березіль» (1922 р., з 1935 р. – Харківський
український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка), художнім керівником
якого був до 1933 р. Репресований у 1933 р., реабілітований у 1957 р.
У Самборі створено художньо-меморіальний музей Л. Курбаса.
с. Івана Франка ( Дрогобицького району Львівської області)
Село до 1953 р. називалося Нагуєвичі. Тут у 1856 р. народився видатний
український поет, письменник, громадський діяч Іван Якович Франко.
Багато творів письменника народилося на матеріалах і фактах історії
рідного села. До них належать повісті «Великий шум» і «Гутак», драма
«Украдене щастя», оповідання – «У кузні», «Лесишина челядь», «Грицева
шкільна наука» та ін. На батьківщині І. Франка створено
історико-культурний заповідник «Нагуєвичі».
с. Криворівня (Верховинського району Івано-Франківської області)
На початку ХХ ст. у Криворівні пожвавлюється громадсько-політичний та
культурно-освітній рух, завдяки перебуванню тут І. Франка та інших
видатних діячів культури. Майже щоліта з 1900 до 1914 рр. жили у селі І.
Франко та український фольклорист і етнограф В. Гнатюк.
Тут І. Франко написав поему «Терен у нозі», автобіографічне оповідання
«Як Юра Шикманюк брив Черемош». Тут зупинялися поети та письменники Леся
Українка, М. Коцюбинський, Ю. Федькович, В. Стефаник, Ольга Кобилянська,
Наталя Кобринська, Марко Черемшина, Осип Маковей, Антон Крушельницький,
художники Іван Труш, Іван Северин, історики М. Драгоманов, І.
Крип‘якевич.
Відвідав Криворівню у 1912 р. поет О. Олесь (О. І. Кандиба), який
присвятив гуцулам книгу віршів «На зелених горах» і драматичну поему
«Ніч на полонині».
У 1906-1912 рр. у Криворівні жив Гнат Хоткевич – український письменник,
артист, мистецтвознавець. Перебуваючи у селі, він написав повість
«Кам’яна душа», історичну повість «Довбуш», п’єси «Довбуш», «Гуцульській
рік», «Непросте», «Практикований жовнір».
У творах, що увійшли до збірок «Гуцульські оповідання», «Гірські
акварелі», письменник відобразив величну красу карпатської природи,
життя, боротьбу, заповітні мрії гуцулів.
На запрошення Хоткевича у 1909 р., під час гастрольної поїздки за
кордон, Криворівню відвідали видатні діячі російського театру К.
Станіславський, В. Немирович-Данченко, Л. Суляржицький. У різні часи в
селі проводили етнографічні дослідження, записували гуцульський фольклор
польські письменники та етнографи Ю. Коженьовський, С. Вітвицький,
Станіслав Вінценз; український фольклорист М. Бучинський;
економіст-статистик, етнограф і публіцист В. Навроцький; музикознавець і
етнограф К. Квітка; педагог і етнограф В. Шухевич; етнограф, археолог і
антрополог Ф. Вовк.
Під враженням від перебування у Криворівні М. Стельмах написав повість
«Над Черемошем», Л. Забашта – ряд віршів та нарисів, А. Малишко – поему
«Франко в Криворівні», Д. Павличко – вірш «Франкова криниця».
У Криворівні у 1953 р. відкрито літературно-меморіальний музей І.
Франка.
Талановиті народні умільці продовжують і збагачують традиції кращих
майстрів минулого. У селі розвивається народне мистецтво, художнє
ткацтво, писанкарство, вишивка, різьба по дереву та металу.
м. Косів (Івано-Франківської області)
Уродженець міста – відомий український письменник, публіцист і
громадський діяч Михайло Іванович Павлик. У Косові створено народний
літературно-меморіальний музей М. Павлика.
Імена багатьох діячів української культури пов’язані з Косовим.
Неодноразово, починаючи з 1886 р., відвідував Косів Іван Франко.
Проїздом були в ньому Леся Українка (1901 р.), М. Коцюбинський (1911
р.), бували тут Гнат Хоткевич, В. Гнатюк, Марко Черемшина, Н.
Кобринська. У 1959 р. Косів відвідав М. Рильський, який згадав місто в
своїх «Карпатських октавах». У Косові над романом «Опришки» працював В.
Гжицький. Місто давало натхнення таким художникам, як І. Труш, О.
Кульчицька, А. Манастирський, композиторам М. Колессі та Ф. Колессі, А.
Кос-Анатольському.
с. Русів (Снятинського району Івано-Франківської області)
У Русові народився, проживав і творив все своє життя В. Стефаник.
Оглядаючи українську прозу, І. Франко в статті «З останніх десятиліть
ХІХ ст.» (1901 р.) зазначав, що «Василь Стефаник – найбільший талант,
який появився у нас від часу Шевченка».
В історію української та світової літератури Василь Семенович Стефаник
увійшов як видатний майстер соціально-психологічної новели. В
українській літературі ніхто до нього не приділяв стільки уваги темі
самітньої старості, трагедії забутої, полишеної на саму себе людини, в
якої життя вже позаду, а попереду тільки чекання кінця. Старість у її
тісному зв’язку із стосунками батьків і дітей письменник зачіпає мало не
в кожній новелі. Серед них: «Діти»,«Вістуни», «Ангел»,
«Сама-самісінька», «Осінь» та ін.
В. Стефаник – автор збірок «Синя книжечка» (1899 р.), «Кам’яний хрест»
(1900 р.), «Дорога» (1900 р.), «Моє слово» (1905 р.), «Земля» (1926 р.),
в яких відтворено тяжку долю галицького селянства.
На місцевому матеріалі В. Стефаник написав «Кленові листки», «Кам’яний
хрест», «Злодій», «Новина» та інші новели.
У Русові створено літературно-меморіальний музей письменника,
встановлено пам’ятник В. С. Стефанику.
с. Торговиця (Городенківського району Івано-Франківської області)
Село Торговиця – батьківщина українського письменника, громадського
діяча Леся Мартовича (Олекса Семенович). Л. Мартович – автор збірок
оповідань «Нечитальник» (1900 р.), «Хитрий Панько» (1903 р.), «Стрибожий
дарунок» (1905 р.), повістей «Забобон» (1909-1911 рр.), «Село Підойми»
(1911 р.), драми «Політична справа» (1911 р.). У селі створено музей
письменника.
м. Снятин (Івано-Франківської області)
Уродженець Снятина – художник В. І. Касіян. Нині відкрито музей Касіяна.
Снятин – батьківщина українського композитора і педагога Р. А. Симовича.
У місті побував у липні 1875 р. Марко Кропивницький, «батько
українського театру».
У 1903 р. сюди приїздив М. Лисенко.
У 1877-1882 рр. у Снятині жила письменниця Наталя Кобринська.
У місті працював адвокатом у 1912-1927 рр. відомий український
письменник, культурно-освітній і громадський діяч Марко Черемшина (літ.
псевдонім Семанюка Івана Юрійовича). М. Черемшина – автор збірки новел з
життя гуцульської селянської бідноти «Карби» (1901 р.), циклу новел про
страждання трудящих селян-гуцулів у роки Першої світової війни «Село
вигибає» (1925 р.). Письменник виступав також як перекладач і публіцист.
У 1949 р. в м. Снятині відкрито літературно-меморіальний музей М.
Черемшини.
м. Чернівці
У 1945 р. в Чернівцях відкрито літературно-меморіальний музей Ю.
Федьковича – видатного українського письменника та громадського діяча. В
історію української літератури він увійшов, за висловом І. Франка, як
«буковинський кобзар». Він автор збірки «Поезії» (1862 р.), «Поезії»
(1867-1968 рр.), збірника оповідань «Повісті Осипа Федьковича» (1876
р.), драматичних творів (у тому числі трьох редакцій драми «Довбуш»,
історичної трагедії «Хмельницький»), поем «Довбуш», «Лук’ян Кобилиця»,
«Дезертир» та ін.
Ю. Федькович писав вірші німецькою мовою, вони видані двома збірниками
(1865, 1882 рр.). Йому належать також переклади українською мовою
трагедій В. Шекспіра «Гамлет» і «Макбет».
За бажанням, з Чернівців можна здійснити радіальний виїзд у смт Путилу
Чернівецької області та відвідати музей-садибу Ю. Федьковича.
У Чернівцях створено музей української письменниці Ольги Кобилянської –
авторки знаменитої повісті «Земля». Поблизу Чернівців, у селі Димці,
можна відвідати музей-садибу О. Кобилянської.
Хутір Надія (Кіровоградського району Кіровоградської області)
Розташований поблизу села Миколаївки. Тут багато років жив видатний
український драматург І. К. Карпенко-Карий (Тобілевич). У цей час ним
було написано 11 п`єс. На хуторі бували корифеї українського театру: М.
С. Садовський, П. К. Саксаганський, М. К. Садовська-Барілотті та ін.
Використана література
Туризм в Україні.- Ужгород: ІВА, 2008.- 320с.
Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів у п’яти томах. Т.4.-
Ужгород: ІВА, 2000.- 348с.
Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів у п’яти томах. Т.3.-
Ужгород: ІВА, 2000.- 348с.
Котлер Филип, Боуэн Джон, Мейкенз Джеймс. Маркетинг. Гостеприимство и
туризм.- М: ЮНИТИ, 1998.- 787с.
Конох Анатолій Петрович, Товстопятко Федір Федорович, Некрасов Сергій
Андрійович Туризм.- Запоріжжя: ЗНУ, 2005.- 132с.
Конох, Анатолій Петрович Екологічний туризм: Навч. посіб. для студ. фак.
фізичн. вихован./ А.П.Конох, Ф.Ф.Товстопятко, С.А.Некрасов.- Запоріжжя:
ЗНУ, 2005.- 68с.- 10.80 журналістика
Головашенко, Ольга Вячеславівна Туризм, як форма соціальної активності
людини: соціально-філософський аналіз: Спец.:09.00.03; Дис. на здоб.
наук. ступ. канд.філософ. наук.- Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- 184с.- 8.00
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
