.

Визначення заряду електрона (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2392
Скачать документ

ВИЗНАЧЕННЯ ЗАРЯДУ ЕЛЕКТРОНА

Обладнання, необхідні вимірювання, засоби вимірювань

Схема вимірювальної установки показана на малюнку 205. Для виконання
експерименту можна використати водний розчин сульфату міді (CuSO4), а як
електроди — мідні пластини.

Заряд електрона можна визначити за формулою

t — час проходження струму. Щоб визначити масу міді, яка виділилася на
катоді, його зважують до і після виконання досліду (відповідно т1 та
т2). Тому т = т2 — т1 і формула для визначення заряду електрона матиме
остаточний вигляд:

Для вимірювання сили струму використовують шкільний амперметр (шкала
0-2А; клас точності 2,5), Час вимірюють годинником (електронним чи з
секундною стрілкою). Реостат у колі потрібний для регулювання сили
струму.

Максимальні відносну і абсолютну похибки вимірювання заряду електрона
визначають за формулами:

Підготовка до виконання роботи

1. Підготувати бланк звіту зі схемою електричного кола і таблицею для
записування результатів вимірювань і обчислень.

2. Зважити катод, заздалегідь зробивши на його верхній частині риску,
щоб надалі не переплутати його з анодом. Укріпити електроди в тримачі і,
не вставляючи електроди в банку з розчином, скласти електричне коло
згідно з малюнком 205. Перевірити надійність електричних контактів,
правильність приєднання електродів до джерела струму, правильність
приєднання амперметра.

Виконання експерименту, обробка результатів вимірювань

1. Опустити електроди у банку з розчином, замкнути ключ, установити за
допомогою реостата силу струму в колі не більше 1А. Процес електролізу
має тривати 20 хв, при цьому силу струму в колі слід підтримувати
незмінну (за допомогою реостата).

Після завершення досліду ключ розімкнути, вийняти і висушити над
електроплиткою мідний катод, зважити його.

2. Обчислити епр, максимальні абсолютні і відносні похибки вимірювання
сили струму і часу; визначити абсолютну похибку вимірювання маси;
обчислити максимальні похибки (відносну й абсолютну) вимірювання
величини заряду електрона.

3. Записати результат вимірювання заряду електрона:

Порівняти добуте значення заряду електрона з табличним.

Контрольне запитання

Чи можна, використовуючи застосований метод вимірювання заряду
електрона, підвищити точність результату? Як?

ВИВЧЕННЯ ЯВИЩА ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ ІНДУКЦІЇ

Обладнання: міліамперметр, джерело живлення, котушки з осердям,
дугоподібний магніт, вимикач кнопковий, з’єднувальні проводи, магнітна
стрілка (компас), реостат.

Підготовка до проведення роботи

1. Вставити в одну з котушок залізне осердя, закріпивши його гайкою.
Через міліамперметр, реостат і вимикач приєднати цю котушку до джерела
живлення. Вимикачем увімкнути струм і за допомогою магнітної стрілки
(компаса) визначити магнітні полюси котушки із струмом. Зафіксувати, в
який бік відхиляється при цьому стрілка міліамперметра. У процесі
виконання роботи магнітні полюси котушки з струмом можна визначати за
напрямом відхилення стрілки міліамперметра.

2. Від’єднати від кола реостат і вимикач, замкнути міліамперметр на
котушку, зберігаючи порядок з’єднання їх клем.

Постановка експерименту

1. Приставити осердя до одного з полюсів дугоподібного магніту і
вставити в котушку, спостерігаючи одночасно за стрілкою міліамперметра.

2. Повторити спостереження, виймаючи осердя з котушки, а також змінюючи
полюси магніту.

3. Накреслити схему досліду і перевірити правило Ленца для кожного
випадку.

4. Розмістити другу котушку поряд з першою так, щоб їх осі збігалися.

5. Вставити в обидві котушки залізні осердя і через вимикач приєднати
котушку до джерела струму.

6. Замикаючи і розмикаючи вимикач, спостерігати відхилення стрілки
міліамперметра.

7. Накреслити схему досліду і перевірити, як виконується правило Ленца.

ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА ЗАЛОМЛЕННЯ СКЛА

Обладнання, необхідні вимірювання, засоби вимірювання

Під час роботи вимірюють показник заломлення скляної пластинки, що має
форму трапеції. На одну з паралельних граней пластинки похило до неї
спрямовують вузький світловий пучок. Проходячи крізь пластинку, цей
пучок світла зазнає дворазового заломлення. Джерело світла — електрична
лампочка, приєднана до відповідного джерела струму через вимикач.
Світловий пучок створюють за допомогою металевого екрана з щілиною. При
цьому ширина пучка може змінюватися від зміни відстані між екраном і
лампочкою.

Показник заломлення скла відносно повітря визначається за формулою

– кут заломлення світлового пучка в склі.

. Далі за допомогою циркуля креслять коло з центром у точці В і будують
прямокутні трикутники ABE і CBD.

і АВ=ВС – то формула для визначення показника заломлення скла матиме
вигляд:

Довжину відрізків АЕ і DC вимірюють на міліметровому папері або
лінійкою. При цьому в обох випадках інструментальну похибку можна брати
такою, що дорівнює 1 мм. Похибку відліку також можна брати 1 мм, що
врахує неточність розміщення лінійки відносно краю світлового пучка.

Максимальну відносну похибку є визначення показника заломлення знаходять
за формулою:

Максимальна абсолютна похибка визначається формулою:

Тут пH — наближене значення показника заломлення, що визначається
формулою (1).

Остаточний результат визначення показника заломлення записують так:

Підготовка до проведення роботи

1. Підготувати бланк звіту з таблицею для записування результатів
вимірювань і обчислень.

Виміряно Обчислено

AE,

мм DC,

AE

DC

n

2. Через вимикач приєднати до джерела струму лампочку. За допомогою
екрана із щілиною утворити тонкий світловий пучок.

Постановка експерименту, обробка результатів вимірювань

1. Визначити показник заломлення скла відносно повітря при будь-якому
куті падіння. Результат записати з урахуванням обчислених похибок.

2. Повторити те саме при іншому куті падіння.

3. Порівняти результати, знайдені за формулами:

4. Зробити висновок про залежність показника заломлення від кута
падіння. (Метод порівняння результатів вимірювань викладено у вступі до
лабораторних робіт у підручнику з фізики для 10-го класу.)

Контрольне запитання

Щоб визначити показник заломлення скла, досить виміряти транспортиром
кути і й обчислити відношення синусів цих кутів. Який із методів
визначення показника заломлення має переваги: цей чи той, який
використано в роботі?

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020