.

Визначення заряду електрона (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
264 2417
Скачать документ

ВИЗНАЧЕННЯ ЗАРЯДУ ЕЛЕКТРОНА

Обладнання, необхідні вимірювання, засоби вимірювань

Схема вимірювальної установки показана на малюнку 205. Для виконання
експерименту можна використати водний розчин сульфату міді (CuSO4), а як
електроди — мідні пластини.

Заряд електрона можна визначити за формулою

t — час проходження струму. Щоб визначити масу міді, яка виділилася на
катоді, його зважують до і після виконання досліду (відповідно т1 та
т2). Тому т = т2 — т1 і формула для визначення заряду електрона матиме
остаточний вигляд:

Для вимірювання сили струму використовують шкільний амперметр (шкала
0-2А; клас точності 2,5), Час вимірюють годинником (електронним чи з
секундною стрілкою). Реостат у колі потрібний для регулювання сили
струму.

Максимальні відносну і абсолютну похибки вимірювання заряду електрона
визначають за формулами:

Підготовка до виконання роботи

1. Підготувати бланк звіту зі схемою електричного кола і таблицею для
записування результатів вимірювань і обчислень.

2. Зважити катод, заздалегідь зробивши на його верхній частині риску,
щоб надалі не переплутати його з анодом. Укріпити електроди в тримачі і,
не вставляючи електроди в банку з розчином, скласти електричне коло
згідно з малюнком 205. Перевірити надійність електричних контактів,
правильність приєднання електродів до джерела струму, правильність
приєднання амперметра.

Виконання експерименту, обробка результатів вимірювань

1. Опустити електроди у банку з розчином, замкнути ключ, установити за
допомогою реостата силу струму в колі не більше 1А. Процес електролізу
має тривати 20 хв, при цьому силу струму в колі слід підтримувати
незмінну (за допомогою реостата).

Після завершення досліду ключ розімкнути, вийняти і висушити над
електроплиткою мідний катод, зважити його.

2. Обчислити епр, максимальні абсолютні і відносні похибки вимірювання
сили струму і часу; визначити абсолютну похибку вимірювання маси;
обчислити максимальні похибки (відносну й абсолютну) вимірювання
величини заряду електрона.

3. Записати результат вимірювання заряду електрона:

Порівняти добуте значення заряду електрона з табличним.

Контрольне запитання

Чи можна, використовуючи застосований метод вимірювання заряду
електрона, підвищити точність результату? Як?

ВИВЧЕННЯ ЯВИЩА ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ ІНДУКЦІЇ

Обладнання: міліамперметр, джерело живлення, котушки з осердям,
дугоподібний магніт, вимикач кнопковий, з’єднувальні проводи, магнітна
стрілка (компас), реостат.

Підготовка до проведення роботи

1. Вставити в одну з котушок залізне осердя, закріпивши його гайкою.
Через міліамперметр, реостат і вимикач приєднати цю котушку до джерела
живлення. Вимикачем увімкнути струм і за допомогою магнітної стрілки
(компаса) визначити магнітні полюси котушки із струмом. Зафіксувати, в
який бік відхиляється при цьому стрілка міліамперметра. У процесі
виконання роботи магнітні полюси котушки з струмом можна визначати за
напрямом відхилення стрілки міліамперметра.

2. Від’єднати від кола реостат і вимикач, замкнути міліамперметр на
котушку, зберігаючи порядок з’єднання їх клем.

Постановка експерименту

1. Приставити осердя до одного з полюсів дугоподібного магніту і
вставити в котушку, спостерігаючи одночасно за стрілкою міліамперметра.

2. Повторити спостереження, виймаючи осердя з котушки, а також змінюючи
полюси магніту.

3. Накреслити схему досліду і перевірити правило Ленца для кожного
випадку.

4. Розмістити другу котушку поряд з першою так, щоб їх осі збігалися.

5. Вставити в обидві котушки залізні осердя і через вимикач приєднати
котушку до джерела струму.

6. Замикаючи і розмикаючи вимикач, спостерігати відхилення стрілки
міліамперметра.

7. Накреслити схему досліду і перевірити, як виконується правило Ленца.

ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА ЗАЛОМЛЕННЯ СКЛА

Обладнання, необхідні вимірювання, засоби вимірювання

Під час роботи вимірюють показник заломлення скляної пластинки, що має
форму трапеції. На одну з паралельних граней пластинки похило до неї
спрямовують вузький світловий пучок. Проходячи крізь пластинку, цей
пучок світла зазнає дворазового заломлення. Джерело світла — електрична
лампочка, приєднана до відповідного джерела струму через вимикач.
Світловий пучок створюють за допомогою металевого екрана з щілиною. При
цьому ширина пучка може змінюватися від зміни відстані між екраном і
лампочкою.

Показник заломлення скла відносно повітря визначається за формулою

– кут заломлення світлового пучка в склі.

. Далі за допомогою циркуля креслять коло з центром у точці В і будують
прямокутні трикутники ABE і CBD.

і АВ=ВС – то формула для визначення показника заломлення скла матиме
вигляд:

Довжину відрізків АЕ і DC вимірюють на міліметровому папері або
лінійкою. При цьому в обох випадках інструментальну похибку можна брати
такою, що дорівнює 1 мм. Похибку відліку також можна брати 1 мм, що
врахує неточність розміщення лінійки відносно краю світлового пучка.

Максимальну відносну похибку є визначення показника заломлення знаходять
за формулою:

Максимальна абсолютна похибка визначається формулою:

Тут пH — наближене значення показника заломлення, що визначається
формулою (1).

Остаточний результат визначення показника заломлення записують так:

Підготовка до проведення роботи

1. Підготувати бланк звіту з таблицею для записування результатів
вимірювань і обчислень.

Виміряно Обчислено

AE,

мм DC,

AE

DC

n

2. Через вимикач приєднати до джерела струму лампочку. За допомогою
екрана із щілиною утворити тонкий світловий пучок.

Постановка експерименту, обробка результатів вимірювань

1. Визначити показник заломлення скла відносно повітря при будь-якому
куті падіння. Результат записати з урахуванням обчислених похибок.

2. Повторити те саме при іншому куті падіння.

3. Порівняти результати, знайдені за формулами:

4. Зробити висновок про залежність показника заломлення від кута
падіння. (Метод порівняння результатів вимірювань викладено у вступі до
лабораторних робіт у підручнику з фізики для 10-го класу.)

Контрольне запитання

Щоб визначити показник заломлення скла, досить виміряти транспортиром
кути і й обчислити відношення синусів цих кутів. Який із методів
визначення показника заломлення має переваги: цей чи той, який
використано в роботі?

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020