Приклади визначення переміщень інтегруванням диференціального рівняння зігнутої осі балки
Розглянемо кілька прикладів визначення деформацій балок методом безпосереднього інтегрування основного диференціального рівняння (8.44), а потім установимо правила побудови епюр кутів повороту й прогинів, які необхідні при дослідженні деформованого стану балок при складній системі навантажень.
Визначимо й для консолі постійного поперечного перерізу із зосередженою силою на вільному кінці (мал.8.42).
Згинальний момент у перерізі х будемо обчислювати як результат дії зовнішніх сил, розташованих ліворуч від перерізу:
Підставляючи вираз для М(х) у рівняння (8.44), одержимо
Інтегруємо двічі:
Для визначення постійних С и D маємо граничні умови:
1) при
2) при .
Із другої умови
звідки
(8.50) |
тоді
З першої умови
звідки
. | (8.51) |
Остаточні рівняння прогину й кута повороту наступні:
(8.52) | |
(8.53) |
Пружна лінія балки (8.52) являє собою параболу третього ступеня.
Тепер можна визначити й . Як легко переконатися, що й мають місце на вільному кінці балки в точці А (при х = 0). Отже,
(8.54) | |
(8.55) |
Негативне значення показує, що прогин відбувається в напрямку, протилежному напрямку осі w (тобто вниз). Позитивний кут повороту показує, що поворот перерізу відбувається проти годинникової стрілки.
Порівнюючи вирази (8.50), (8.51) для довільних постійних з виразами (8.55), (8.54) для й , переконуємося, що С дорівнює куту повороту на вільному кінці консолі (при х = 0), a D дорівнює прогину вільного кінця консолі (при х = 0).
Побудуємо епюри прогинів і кутів повороту для простої балки постійного перерізу (мал.8.43), що несе суцільне рівномірно розподілене навантаження .
Рис.8.43. Шарнірна балка постійного перерізу
Опорні реакції
Згинальний момент у довільному перерізі
Складаємо диференціальне рівняння вигнутої осі:
Інтегруючи його двічі, одержуємо
(8.56) | |
(8.57) |
Граничні умови наступні:
1) на лівому кінці прогин дорівнює нулю, тобто при
2) на правому кінці прогин дорівнює нулю, тобто при
Перша умова дає
(8.58) |
Друга умова дає
звідки
(8.59) |
Підставивши обчислені значення довільних постійних у рівняння (8.56) і (8.57), одержимо рівняння пружної лінії
(8.60) |
і рівняння кутів повороту
(8.61) |
Для побудови епюр і обчислимо кути повороту по кінцях балки, а також прогин посередині прольоту Кути повороту на опорах знайдемо з рівняння (8.61). При одержимо величину кута повороту на лівій опорі:
(8.62) |
На правій опорі, тобто при ,
Порівнюючи значення довільних постійних С и D з виразами для й , знову переконуємося, що вони відповідно дорівнюють куту повороту й прогину на тій опорі, де перебуває початок координат:
Відзначимо, що таким буде геометричний зміст довільних постійних на ділянці, що примикає до початку координат, для будь-якої балки при довільному навантаженні.
Підставивши в рівняння (8.60) , обчислимо величину прогину
(8.63) |
З рівняння (8.60) пружної лінії заключаємо, що балка згинається по кривій, що є параболою четвертого порядку. Так як згинальний момент по всій довжині балки позитивний, то, виходить, усюди стиснені верхні волокна й, отже, балка згинається опуклістю вниз.
Обчисливши величини прогинів у різних перерізах, відкладаємо їх у певному масштабі вниз від базисної лінії. З’єднавши кінцеві точки відкладених відрізків кривій, одержуємо епюру прогинів w. Епюра прогинів у прийнятому масштабі зображує вигнуту вісь розглянутої балки.
Для побудови епюри відкладемо обчислені значення й від базисної лінії вниз і вгору відповідно. З умови симетрії балки й навантаження маємо, що переріз на осі симетрії (тобто ) не повертається. Виходить,
Відповідно до рівняння (8.61) епюра кутів повороту повинна бути обкреслена параболою третього порядку. Будуємо епюру по точках (мал.8.43), обчисливши проміжні ординати:
При цьому параболічна крива на лівій половині балки звернена ввігнутістю вгору, а на правої — вниз.
Розглянемо ще один випадок визначення переміщень. Для простої балки постійного поперечного перерізу, навантаженою силою в точці С (мал.8.44), необхідно:
а) знайти рівняння пружної лінії й кутів повороту;
б) обчислити прогини в точці С і посередині прольоту, а також визначити положення й величину стріли прогину;
в)обчислити кути нахилу перерізів у точках А, В і С;
г)побудувати епюри Q, М, і w приймаючи
Рис.8.44. Визначення переміщень у шарнірній балці
Надамо цей приклад для самостійного рішення. Укажемо лише, що на кожній з ділянок балки при інтегруванні диференціальних рівнянь пружної лінії будуть отримані по дві довільні постійні. Для їхнього визначення до двох опорних умов балки повинні бути додані умови плавного й безперервного сполучення ділянок АС і СВ у точці С при х = а:
Ці додаткові умови виражають відсутність розриву й відсутність зламу пружної лінії балки під силою .
Для самоконтролю приводимо остаточні рівняння прогинів і кутів повороту:
для ділянки АС
(8.64) | |
(8.65) |
для ділянки ВС
(8.66) | |
(8.67) |
Епюри Q, М, і w зображені на мал.8.45 і 8.45,а
Рис.8.45. Епюри Q, М
Рис.8.45,а. Епюри й w
Скористаємося результатами цього прикладу для того, щоб визначити абсциси перерізів з найбільшим прогином і величини f при різних положеннях вантажу на балці. Найбільший прогин буде мати місце в перерізі де
(8.68) |
При цей переріз знаходиться на ділянці АС.
Прирівнявши нулю рівняння (8.65), одержимо
(8.69) |
Досліджуємо, як буде мінятися абсциса перерізу з найбільшим прогином при переміщенні сили від середини балки до правої опори.
При абсциса Виходить, навіть у граничному випадку, коли вантаж підійде до опори В, точка з найбільшим прогином буде перебувати від середини балки на відстані всього
Помітимо, що на такій же відстані від середини прольоту перебуває найбільший прогин і у випадку, коли балка на двох опорах навантажена моментом, що діє над однією з опор.
Підставивши вираз (8.69) у рівняння (8.64) для пружної лінії на ділянці АС, одержимо формулу для
(8.70) |
Прогин посередині прольоту знайдемо з рівняння (8.64), підставивши :
(8.71) |
Аналіз формул (8.69) і (8.64) показує, що навіть при різниця між прогином посередині балки й максимальним прогином не перевищує 3%. Отже, прогин балки посередині прольоту приблизно дорівнює найбільшому прогину f. Цей висновок застосовний при дії на балку будь-яких навантажень, що викликають вигин в одну сторону.
У багатьох випадках побудова епюр і можлива й без складання аналітичних виразів для прогинів і кутів повороту по ділянках: досить лише обчислити прогини й кути повороту для деяких характерних перерізів. При побудові ж епюр варто користуватися правилами, які можуть бути отримані на основі аналізу диференціальних залежностей, що існують між Q, М, і w.
Запишемо ці залежності в зручній для аналізу формі. З рівняння (8.44) з врахуванням виразу (8.40) знаходимо, що
(8.72) |
Продиференціював рівняння (8.72) по х і, з огляду на залежність одержимо
(8.73) |
Таким чином, маємо дві групи диференціальних залежностей
(8.74) | |
(8.75) |
аналогічних залежностям, на підставі яких були отримані правила для побудови епюр Q і М (розділ 1). Вираз (8.74), (8.75), а також зіставлення побудованих епюр дозволяють установити загальні для будь-яких балок залежності між епюрами Q, М, і w, які будуть надалі служити правилами побудови епюр. Укажемо найбільш важливі із цих правил:
- Так як М(х) — похідна епюри кутів повороту , то ординати епюри М пропорційні тангенсу кута нахилу дотичної до епюри . У перерізах, де М(х) = 0, дотична до кривої повинна бути паралельна осі абсцис (мал.8.43 і 8.45, перерізу А і В). Стрибку на епюрі моментів відповідає кутова точка на епюрі .
- Якщо згинальний момент дорівнює нулю протягом якої-небудь ділянки балки, то на цій ділянці епюра прямокутна, а епюра w прямолінійна, але, загалом кажучи, похила.
- На ділянках, де діє постійний момент (на ділянках, що перебувають в умовах чистого згину), епюра прямолінійна й похила, а епюра w — параболічна.
Тут виявляється протиріччя з викладеним вище твердженням, що при чистому згині кривизна постійна к = const, і балка згинається по дузі окружності. Причина цього в наближеності диференціального рівняння пружної лінії, яким ми користуємося для виводу рівняння (8.72). Строго говорячи, при чистому згині балка згинається по дузі окружності, що у межах малих деформацій з досить великою точністю може бути представлена квадратичною параболою.
- Друга похідна прогину має знак моменту. Якщо момент позитивний (стиснені верхні волокна), то ввігнутість на епюрі w буде звернена убік позитивних w (вгору). При негативному моменті ввігнутість параболи звернена вниз. Так як ординати епюр згинальних моментів ми домовилися відкладати з боку стиснених волокон, то ввігнутість епюри прогинів w завжди звернена в ту сторону, з якої розташовані ординати епюри згинальних моментів. У перерізі, де діє зосереджений момент М, маємо точку перегину пружної лінії.
- Друга похідна кута повороту має знак поперечної сили. Якщо Q позитивна, то опуклість на епюрі буде звернена вниз. При Q < 0 опуклість спрямована убік осі , тобто вгору. У перерізі, де Q міняє знак, на епюрі маємо точку перегину.
- На тих ділянках балки, де епюра М змінюється за лінійним законом (наприклад, на ділянках АС і СВ мал.8.45) епюра буде квадратичною параболою, а епюра w — параболою третього порядку.
- Так як являє собою графік зміни по довжині балки тангенсів кутів нахилу дотичних до пружної лінії, то можна стверджувати наступне:
а) на ділянках, де в напрямку осі х прогин w зростає, кут нахилу буде позитивний, і навпаки, при зменшенні w кути нахилу будуть негативні;
б) у перерізах, де = 0, дотична до епюри w горизонтальна, тобто тут на епюрі w виходить аналітичний максимум або мінімум.
- У тих перерізах, де на балці розташовані проміжні шарніри, на епюрі кутів повороту будуть скачки. На епюрі w у цих перерізах виходять переломи, тобто кутові точки, у яких стрибкоподібно змінюється кут нахилу дотичної до епюри w.
Перераховані особливості епюр дозволяють по їхньому вигляді встановити, чи не допущені принципові помилки при побудові.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter