.

Магнітне поле (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
135 8184
Скачать документ

Реферат

на тему:

МАГНІТНЕ ПОЛЕ

В 1820 р. Х.Ерстед відкрив магнітне поле електричного струму. При цьому
поява магнітного поля супроводжувала будь-який рух заряджених точок :
магнітне поле виникає навколо металевого провідника зі струмом (рух
електронів у твердому тілі), біля ванни з електролітом, в якій протікає
струм (рух іонів) і навіть в вакумі біля пучка катодних променів (рух
електронів, що під дією термоелектронної емісії випромінюються катодом.
При цьому магнітна стрілка (згадаємо :”пробний заряд” в електриці)
завжди розташовується перпендикулярно струмові.

Тоді ж А.Ампер встановив основні закони магнітної взаємодії струмів. Він
застосував у фізиці новий термін – “молекулярні струми”, що протікають в
твердих речовинах. Наявністю таких струмів Ампер пояснив магнітні
властивості речовин. Пізніше було встановлено, що роль молекулярних
струмів в твердих тілах виконують електрони, які постійно рухаються по
кругових орбітах навколо ядер.

(„ампер на метр”) в МКСА системі одиниць). Напрям вектора Н магнітного
поля, створюваного електричним струмом у провіднику або контурі, можна
визначити за правилом гвинта. Для наочної характеристики магнітного поля
запроваджено поняття про лінії напруженості магнітного поля або лінії
магнітної індукції, що є кривими лініями, дотичні до яких в кожній точці
збігаються відповідно з напрямами векторів Н або В. самі ж величини цих
векторів виражають густиною ліній напруженості чи індукції, тобто
кількістю відповідних ліній, які перетинають перпендикулярну до них
площину в 1 см2 або в 1 м2. Основним законом магнітних явищ вважають
Біо-Савара закон.

Силовою характеристикою магнітного поля є вектор магнітної індукції В,
який можна визначити за допомогою пробної прямокутної рамки КLNР із
струмом І1 (рис.1). Проведемо через точку А (центр рамки) додатну
нормаль п до площини, в якій лежить контур рамки. Додатний напрям
нормалі збігається з поступальним рухом свердлика, якщо його рукоятку
обертати в напрямі струму І1 у рамці. Нехай на ділянці КL струм І1
збігається за напрямом із струмом І, на ділянці NP – протилежний.

Магнітні поля обох струмів І й І1 взаємодіють, і, якщо дати можливість
рамці повертатися відносно вертикальної осі, то вона встановиться так,
що площина контуру КLNР суміститься з площиною, в якій лежить
прямолінійний провідник із струмом І.

— залишається незмінним.

.

та Рт мають напрям додатної нормалі п, якщо рамка перебуває в стані
рівноваги М = 0.

Лініями магнітної індукції називають криві, дотичні до яких у кожній
точці збігаються з напрямом вектора В в цих точках поля. Лінії магнітної
індукції завжди замкнуті й охоплюють провідник із струмом. Для
визначення напряму ліній магнітної індукції можна скористатися правилом
свердлика:

якщо свердлик повертати так, щоб його поступальний рух збігався з
напрямом струму І, то обертальний рух рукоятки покаже напрям ліній
магнітної індукції (рис. 2). Зручне також і правило обхвату правою
рукою: якщо великий палець правої руки спрямувати в напрямі струму, а
рештою пальців обхопити провідник із струмом, то вони вкажуть напрям
ліній магнітної індукції (і вектора В). Для наочного зображення
магнітного поля використовують магнітні стрілки або залізні ошурки (рис.
3).

Давні вчені помітили, що деякі залізорудні мінерали мають властивість
притягувати і утримувати невеликі металеві предмети. Шматки такої руди
називають природними магнітами.

Металеві предмети мають властивість намагнічуватись і зберігати тривалий
час такий стан. Такі магніти називають постійними штучними магнітами.
Але підсилення намагнічуванності до сталі додають (легують) домішки,
наприклад кобальт.

Різні частинки штучного та природного магнітів притягують різні предмети
по-різному. На кінцях магніту це притягнення максимальне, а в середній
його частині воно практично відсутнє. Кінці магніту називають полюсами,
а середню частину нейтральною зоною. Коли магніту надати форму стрілки і
дати їй можливість вільно обертатись навколо осі, то стрілка завжди
займає одне і те ж положення : одним кінцем вона буде спрямована в бік
географічного північного полюсу. Протилежним кінцем – в бік
географічного південного полюсу. Той полюс магніту, що повертається на
північ, називають північним (N-north); той, що звернений на південь –
південним (S-south).

Досліди безсумнівно доводять, що північний та південний полюси неможливо
відділити, тобто неможливо отримати монопольний магніт.

В історії людства був час, коли магніт називали „каменем кохання”,
„каменем мудрості”. Розповідають, що в середньовіччі магніт охороняв
житла городян від злодіїв, Кусок магніту клали біля дверей, і тоді
металеві речі, що їх тримав злодій, міцно прикипали до цього металу.
Злодій лякався і тікав.

Згодом магніт було передано на користування вченим. Він мав таку гучну
славу, що навіть знаменитий Ньютон носив у своєму персні, замість
дорогоцінного каменя кусочок дуже сильного магніту.

Список використаної літератури

Чепух Д.Ю. Загальний курс фізики. – М., 1998.

Якушев В.І. Цікава фізика. – М., 1992.

N

L

І1

І1

P

K

n

Pm

r

І

B

А

B1

.+

.+

.+

Провідники, по яким течуть різнонаправлені струми, відштовхуються.

B2

I1

Fa

Fa

І2

I2

I1

Fa

Fa

B1

B2

Провідники, по яким течуть однонаправлені струми, притягуються.

. +

F1m

M1

F2m

F2

І

А

(

dl

I

dH

dB

В

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020