Реферат на тему:
Завдання і напрями контрольно-ревізійної роботи з бюджету
Досягнення позитивних економічних зрушень у державі неможливе без
запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших
державних витрат, своєчасного наповнення дохідної частини бюджету. Саме
тому здійснення контролю за формуванням, виконанням бюджетів і
використанням бюджетних коштів є одним із основних напрямів роботи
державної контрольно-ревізійної служби в Україні.
Перевірка бюджетів являє собою обстеження і вивчення окремих ділянок
фінансово-господарської діяльності органів державної влади та місцевого
самоврядування, бюджетних установ, інших суб’єктів господарювання з
погляду дотримання учасниками бюджетного процесу визначених
законодавством норм складання, розгляду, затвердження та виконання
бюджетів, які проводяться органами фінансового контролю в межах
покладених на них повноважень.
Перевірка роботи органів державної влади та місцевого самоврядування
щодо формування та виконання бюджету включає такі напрями:
• аналіз складання і виконання зведеного бюджету території;
• перевірка законності операцій по рахунках бюджету основного рівня
території (АР Крим, обласного, районного, міського) та дотримання
законодавства при його формуванні та виконанні;
• перевірка операцій по рахунках з обліку коштів державного та місцевих
бюджетів;
• перевірка використання коштів на реалізацію бюджетних програм;
• аналіз економічної і контрольної роботи фінорганів та підрозділів
Держказначейства;
• перевірка використання бюджетних коштів, державного (комунального)
майна розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів;
• перевірка витрачання коштів, виділених із бюджетів усіх рівнів
підприємствам, установам та організаціям окремих галузей бюджетної
сфери;
• перевірка використання бюджетних коштів на утримання місцевих органів
виконавчої влади та самоврядування, фінансових та казначейських органів.
Особливістю даних перевірок є те, Ідо всі контрольні дії здійснюються
передусім з метою визначення й оцінки роботи органів виконавчої влади
щодо забезпечення формування і виконання бюджетів.
До основних завдань контрольно-ревізійної роботи з бюджету належать:
• перевірка дотримання чинних законодавчих і нормативних актів щодо
формування та виконання бюджетів відповідних рівнів, стану економічної
та контрольної роботи фінансових органів і органів Державного
казначейства;
• комплексне відстеження дотримання порядку проходження бюджетних коштів
на фінансування заходів, передбачених показниками видаткової частини
відповідного бюджету;
• перевірка дотримання фінансово-бюджетної дисципліни учасниками
бюджетного процесу, правильності й достовірності ведення бухгалтерського
обліку та складання звітності;
• перевірка законності виконаних операцій із грошовими коштами і
матеріальними цінностями;
• перевірка правильності формування та використання коштів від цільових
надходжень;
• вжиття заходів, спрямованих на усунення недоліків і поліпшення роботи
фінансових органів та органів Державного казначейства, бюджетних
установ, господарських організацій і підприємств щодо можливостей
збільшення доходів відповідних бюджетів, забезпечення економного,
цільового й раціонального використання бюджетних коштів.
Контрольно-ревізійна робота з бюджету проводиться органами державної
контрольно-ревізійної служби у формі ревізій і перевірок. Найповнішу
характеристику стану економічної і контрольної роботи фінансових органів
і органів Державного казначейства дають комплексні ревізії, які повинні
сприяти виконанню бюджету з кожного джерела доходів, виявленню
можливостей додаткового надходження платежів до бюджету, цільовому й
ефективному використанню бюджетних коштів.
Ревізії виконання бюджету та стану роботи фінансових органів і органів
Державного казначейства Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва
і Севастополя проводяться комплексно Головним контрольно-ревізійним
управлінням України разом з Міністерством фінансів України, Державним
казначейством України за узгодженим між ними планом.
Ревізії виконання бюджету та стану роботи фінансових органів і органів
Державного казначейства районів, міст обласного підпорядкування, районів
у містах проводяться комплексно контрольно-ревізійними управліннями в
областях разом з обласними фінансовими управліннями й обласними
управліннями Державного казначейства.
У сільських, селищних і міських (містах районного підпорядкування) радах
ревізії стану виконання бюджету та збереження грошових коштів і
матеріальних цінностей здійснюються комплексно працівниками
контрольно-ревізійних відділів разом з працівниками фінансових органів
та відділів Державного казначейства у районах і містах. Ревізія
операцій, пов’язаних зі стягненням податків та інших платежів від
населення, проводиться державними податковими адміністраціями, як
правило, одночасно з ревізією збереження грошових коштів і матеріальних
цінностей.
Перевірки бюджетів проводяться органами державної контрольно-ревізійної
служби центрального та регіонального рівнів спільно з іншими органами
державного фінансового контролю у плановому порядку.
Крім планових ревізій, державною контрольно-ревізійною службою
проводяться і позапланові ревізії та перевірки, актуальність яких
зростає у зв’язку з реформуванням економіки, появою численних нових форм
господарювання, їх новизною, відсутністю нормативно-правового
регулювання багатьох економічних процесів, що створює сприятливий ґрунт
для порушень законності. У цих умовах одним із напрямів діяльності
контрольно-ревізійної служби стає не тільки виявлення, а й прогнозування
кримінальних економічних ситуацій, що супроводжують трансформаційні
процеси на нинішньому етапі ринкових перетворень. Надалі цей прогнозний
матеріал може бути використаний для створення державної програми з
попередження порушень законності в різних сферах економіки.
На проведення кожної перевірки бюджетів видається наказ керівника
контрольно-ревізійного органу.
Отже, контрольно-ревізійну роботу з бюджету можна розглядати як
послідовний процес, який починається з підготовки до її проведення і
закінчується перевіркою усунення порушень і недоліків, виявлених під час
ревізії.
Виходячи з цього визначають такі етапи ревізійного процесу:
1) підготовка до ревізії;
2) складання програми проведення ревізії;
3) організація роботи на місці (об’єкті) ревізії;
4) систематизація матеріалів ревізії та складання акта, висновків і
пропозицій;
5) узгодження та обговорення результатів ревізії;
6) затвердження матеріалів ревізій і рішень за ними;
7) контроль за виконанням прийнятих рішень.
Важливою умовою успішного проведення комплексної ревізії роботи
фінансових органів зі складання і виконання бюджету є правильно
організована підготовка до неї. Підготовча робота передбачає
ознайомлення з такими матеріалами та документами:
законодавчими документами і нормативними матеріалами;
затвердженим бюджетом і пояснювальною запискою до нього;
даними про внесені у затверджений бюджет зміни в процесі його виконання
і про взаємні розрахунки з бюджетом вищого рівня за період, який
перевіряється;
звітом про виконання бюджету і пояснювальною запискою до нього;
зведеними даними про виконання надходжень податків, зборів і платежів та
про стан недоїмки за платежами в бюджет;
актом попередньої комплексної ревізії і матеріалами щодо реалізації її
результатів;
звітами про контрольно-ревізійну роботу і пояснювальними записками до
них;
матеріалами перевірок з окремих питань фінансової роботи, проведеної в
міжревізійний період;
рішеннями і розпорядженнями місцевих органів державної виконавчої влади
з фінансових питань, прийнятими по даних області, місту, району;
матеріалами ревізій і перевірок, проведених фінансовими відділами за
дорученням Міністерства фінансів та обласного фінансового управління;
матеріалами про виявлені фінансовими органами порушення, розтрати,
недостачі і розкрадання;
матеріалами правоохоронних, митних органів, органів Державного
казначейства, банків, які стосуються діяльності та фінансового стану
об’єкта контролю.
Після вивчення зазначених матеріалів керівник перевірки бюджетів
розробляє програму її проведення, в якій визначається період перевірки,
її мета та основні питання, на яких потрібно зосередити увагу. Питання,
охоплені програмою ревізії, викладаються в такій послідовності, яка
забезпечує не тільки всебічну перевірку діяльності об’єкта, що
ревізується, а й системність, яка допомагає виявити факти порушень та їх
причини, визначити їх наслідки. Програму перевірки бюджетів АР Крим,
областей, міст Києва і Севастополя затверджує Голова ГоловКРУ або його
заступник, на якого покладено обов’язки супроводження перевірок
бюджетів.
Програму перевірки бюджетів районів, міст обласного підпорядкування,
районів у містах затверджує начальник контрольно-ревізійного управління
в АР Крим, області, місті Києві чи Севастополі або його заступник.
Особа, що супроводжує перевірку бюджетів, перевіряє підготовленість
учасників до проведення ревізії (перевірки) і дає їм необхідні
інструктивні вказівки.
На основі затвердженої програми керівник перевірки бюджетів складає план
ревізії, в якому щодо кожного основного питання програми визначаються
конкретні завдання, об’єкти перевірки, виконавці і терміни виконання.
Перевірки, які здійснюються під час ревізії бюджетів в установах,
організаціях і на підприємствах, проводяться за окремими індивідуальними
програмами, які затверджує керівник відповідного структурного підрозділу
ДКРС. Робочий план за кожним об’єктом затверджує керівник перевірки
бюджетів.
Програма і план ревізії розглядаються як обов’язковий мінімум питань, що
підлягають перевірці. Під час ревізії у разі необхідності до програми
ревізії і плану її проведення вносяться зміни та доповнення.
Якщо ревізія проводиться за дорученням правоохоронних органів, керівник
перевірки повинен ознайомитись із матеріалами, на підставі яких
правоохоронні органи поставили питання про необхідність проведення
ревізії, з’ясувати, в якому стані перебуває бухгалтерський облік на
об’єкті, що буде ревізуватись, визначитись із персональним складом
ревізорів і залучених спеціалістів, які братимуть участь у ревізії. План
проведення ревізії обговорюється й узгоджується з працівниками
правоохоронних органів.
Термін проведення ревізії і склад ревізійних груп залежать від обсягу
передбачених робіт, але граничний строк, як правило, не повинен
перевищувати 30 днів. У випадках, коли ревізія (перевірка) проводиться
за дорученням правоохоронних органів, він може бути продовжений особою,
яка призначила ревізію (перевірку), на строк, узгоджений з
правоохоронними органами.
Загальною тенденцією в розвитку ревізійної роботи є скорочення строків
ревізії за рахунок укомплектування ревізійних груп достатнім числом
кваліфікованих ревізорів, використання комп’ютерної техніки.
До проведення комплексної ревізії виконання бюджетів, крім органів
державної контрольно-ревізійної служби, залучаються також Міністерство
фінансів, місцеві фінансові органи, органи державної податкової служби
та Державного казначейства. Кожний орган державного фінансового
контролю, що бере участь у контрольних заходах, створює ревізійну групу
(групи), яку очолює керівник групи. Обов’язки з підготовки, організації,
координації та загального керівництва роботою всіх груп з проведення
ревізій (перевірок), узагальнення матеріалів перевірки бюджетів та їх
реалізації покладено на керівника перевірки бюджетів, який призначається
керівництвом контрольно-ревізійного органу.
Підвищенню дієвості комплексних ревізій сприяє збільшення числа
підприємств і організацій, що підлягають ревізії. Це дає змогу зробити
більш повний і правильний висновок про стан економічної і контрольної
роботи фінансових органів та підрозділів Державного казначейства.
Розширення кількості підприємств, організацій та установ, що підлягають
ревізії, досягається через залучення до участі в ревізії спеціалістів
відповідних міністерств та інших органів виконавчої влади, органів
державного управління, економічних, бухгалтерських та інших структурних
підрозділів підприємств, установ і організацій, а також завдяки більш
тісній координації планів комплексних ревізій роботи фінансових органів
з планами ревізій фінансово-господарської діяльності, що проводяться на
підвідомчих підприємствах і в організаціях апаратом відомчого контролю.
На підготовчому етапі кожному учаснику видається посвідчення на
проведення ревізії та здійснюється загальний інструктаж за планом
ревізії перед виходом на об’єкт.
Організаційну роботу на місці ревізії здійснює керівник ревізійної
групи, і полягає вона в уточненні й конкретизації завдань, передбачених
програмою ревізії, з урахуванням умов роботи та особливостей конкретного
об’єкта контролю. Крім того, керівник ревізійної групи повинен
установити конкретні взаємозв’язки між членами ревізійної групи залежно
від доручених питань та забезпечити своєчасне їх інформування про
поточні або додаткові питання, на які слід звернути увагу при проведенні
ревізії. Водночас визначається порядок отримання ревізорами документів
для перевірки, а також вирішується питання щодо забезпечення їх
збереження. Учасникам перевірки надається місце для роботи, можливість
користуватися у службових справах зв’язком, розмножувальною технікою,
іншими послугами для забезпечення виконання завдань ревізії.
На початку ревізії, як правило, проводяться перевірка готівки в касі,
інвентаризація товарно-матеріальних цінностей та інші фактичні
перевірки. Потім послідовність ревізійних дій визначається так, щоб
перевірка забезпечила всебічну оцінку стану справ на тих чи інших
ділянках. На вимогу керівника ревізійної групи до участі у проведенні
інвентаризації, перевірки матеріальних цінностей, у контрольних обмірах
виконаних робіт, контрольних запусках у виробництво сировини та
матеріалів, відборі проб і зразків на дослідження, а також в інших
аналогічних діях, спрямованих на перевірку збереження грошових коштів і
матеріальних цінностей, в обов’язковому порядку залучаються матеріально
відповідальні особи. Про це зазначається в акті або в іншому документі,
що складається за результатами перевірки.
У разі виявлення фактів порушень законів, постанов та інших нормативних
актів, незаконного і нецільового використання державних коштів та інших
порушень фінансової дисципліни або зловживань перевіряльники повинні
отримати письмові пояснення від посадових та інших причетних до цього
осіб, установити розмір завданого державі збитку та інші наслідки
допущених порушень; причини цих порушень; посадових осіб, з вини яких
вони сталися, а також вжити в ході ревізії необхідних заходів щодо
ліквідації виявлених порушень і недоліків.
Якщо порушення допущено не з вини працівників підприємства, установи або
організації, що ревізується, а з вини працівників інших підприємств,
установ або організацій, то проводиться перевірка і на цих підприємствах
або про це сповіщається у відповідний орган, який призначив ревізію.
Керівник ревізійної групи повинен забезпечити виконання всіма ревізорами
вимог щодо обґрунтування та документування виявлених ними порушень.
Іншими словами, він несе консолідовану відповідальність з кожним
ревізором щодо правильності кваліфікації виявленого порушення, а тому ще
під час здійснення ревізії має впевнитися, що встановлене порушення
відноситься саме до незаконного або нецільового витрачання бюджетних
коштів, недостач чи інших фінансових порушень, втрат фінансових ресурсів
тощо, а також повинен мати вичерпні докази щодо того, яка конкретно
посадова чи матеріально відповідальна особа порушила конкретну
фінансово-правову норму.
За необхідності вилучення під час ревізії документів у зв’язку з їх
підробленням або виявленими зловживаннями керівник перевірки
зобов’язаний повідомити про це правоохоронні органи. У справах
організації, підприємства, установи залишається акт вилучення і копії
або реєстр вилучених документів, засвідчені підписами ревізора та
головного бухгалтера або іншої відповідальної особи організації, яка
ревізується. Вилучені документи зберігаються до закінчення ревізії,
після цього вони повертаються відповідному підприємству, установі або
організації, якщо правоохоронними органами не прийнято рішення про
вилучення цих документів.
У разі виявлення зловживань і порушень чинного законодавства матеріали
ревізії передаються правоохоронним органам, а про зловживання і
порушення повідомляються державні органи влади й органи, уповноважені
управляти державним майном.
Підготовка матеріалів ревізії включає складання акта, довідок, отримання
письмових пояснень тощо.
Ревізія закінчується підписанням акта і додатків до нього. За
результатами ревізії розробляються заходи, спрямовані на усунення
виявлених порушень і недоліків.
Список літератури:
Арутюнов В. X., КірикД. ТІ., Мішин В. М. Логіка. 144 с. Береза А. М. та
ін. Електронна комерція. 326 с.
Береза А. М. Основи створення інформаційних систем. Вид. 2-ге, перероб.
і дон. 214с.
Білик М.Д. Організація і методика аудиту сільськогосподарських
підприємств. 628 с.
Бойко Н. А. Економічна і соціальна географія. Рос. мовою. 239 с.
Болюх М. А., Горбаток М. І. Збірник задач з курсу «Економічний аналіз».
232 с.
Бондар М.І. Аудит в АПК. 188 с.
Боярська 3. І. Міжнародне комерційне право. 143 с.
Брусіловський Б. Я. Інформатика інвестування. 497 с.
Валєєв К. Г.,Джалладова І. А. Вища математика. Ч. II. 451 с.
Валютні операції / За ред. Л. П. Петрашко. 144 с. Васильков В.Г.
Організація виробництва. 524 с.
Вітлінський В. В. Економічний ризик: ігрові моделі. 446 с.
Верба В. А., Решетняк Г. І. Організація консалтингової діяльності. 244
с.
Власоеа А. М., СавчукЛ. М., Савінова В. Б. Організаційна поведінка. 96
с.
Войчак А. В, Павленко А. Ф. Маркетинг. 246 с.
Герольд Мус, Рольф Ханшманн. Бухгалтерський облік (основи — завдання —
розв’язання) Пер. з нім., рос. мовою; за ред. В. В. Сопка. 368 с.
Гончарук Я. А., Павленко А. Ф., Скибінський С. В. Маркетинг у тестах.
392 с.
Голуб Н.М., Шамхалова Н.А. Фінанси англійською мовою. 426 с.
Голуб Н. М., Шамхалова Н. А. Англійська для банківської справи. 421 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
