.

Вплив акцизного оподаткування на ділову активність підприємств на ринку ЄС (на прикладі підприємств харчової промисловості) (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
248 2334
Скачать документ

Реферат на тему:

Вплив акцизного оподаткування на ділову активність підприємств на ринку
ЄС (на прикладі підприємств харчової промисловості)

Перехід України до ринкової економіки зумовив необхідність створення
власної податкової системи, яка не повинна бути простим копіюванням
досвіду інших країн, але повинна спонукати підприємницьку діяльність до
ділової активності. Саме податкова система кожної країни відображає
конкретні умови: рівень розвитку економіки, соціальної сфери, зовнішньої
і внутрішньої політики, традицій народу, географічне положення і безліч
інших чинників. У зв’язку з цим склад податкової системи, структурні
співвідношення окремих податків, порядок їхнього обчислення, форми
розрахунків, організація податкової служби можуть значно відрізнятися.
Мету гармонізації акцизного оподаткування до вимог ЄС європейські
можновладці формулюють такими трьома складовими: встановлення фіскальної
нейтральності в самій фінансовій системі ЄС, спрощення умов торгівлі для
зовнішніх і внутрішніх агентів та створення умов для ефективного
функціонування внутрішнього ринку ЄС. При цьому передбачається певна
відносна відкритість ринку ЄС для зовнішніх агентів (у т. ч. і
українських товаровиробників). У даному дослідженні автор намагається
відповідсти на питання: чи є це відкритість ринку ЄС.

Метою ж даної статті є дослідження впливу відмінностей у акцизному
оподаткуванні України та країн-членів ЄС на ділову активність
підприємств харчової промисловості.

Проблемі акцизного оподаткування та його впливові на різні сторони
підприємницької діяльності присвячено ряд наукових робіт таких відомих
авторів, як М. Ігнатишин, Б. Бур-луцького, К. Ковальчука, А. Рябцевої,
В.Бєлінського, О. Шайди, Т. Реви, Д. Дяковського та багатьох інших. Та,
незважаючи на їхній вагомий вклад у розробку даного питання, невирішеним
залишається проблема гармонізації акцизного оподаткування до вимог ЄС,
зважаючи на стратегічну мету України на вступ до цього об’єднання. Для
розв’язання цієї проблеми, перш за все, необхідно оцінити вплив
податкового законодавства ЄС на економічну діяльність українських
суб’єктів господарювання. У даній статті зроблена спроба дати таку
оцінку (на прикладі підприємств харчової промисловості).

Акцизне оподаткування в системі податкової системи має свою значну
історію. Класичним, з погляду світового досвіду, є перелік підакцизних
товарів, що використовується в Україні. Він практично співпадає з
переліком інших країн. Наприклад, у Великобританії до підакцизних
товарів відносяться алкогольні напої, тютюнові вироби, паливо,
транспортні засоби. При чому лише по тютюнових виробах розмір податку
встановлено у вигляді процентної надбавки до ціни товару (яка
коливається в межах 10–30 %).

У Франції податок на додану вартість став у 1954 р. його батьківщиною.
Функції акцизного оподаткування виконує лише податок на додану вартість,
але він же виконує функції акцизного збору шляхом встановлених
диференційованих ставок, де максимальна ставка 22 % застосовується до
оборотів з реалізації таких товарів: автомобілі, кіно-, фототовари,
алкогольні напої та тютюнові вироби, парфумерія та деякі предмети
розкоші. При чому, крім зазначених товарів (вони оподатковуються за
підвищеною ставкою ПДВ), підакцизними є сірники, запальнички, вироби з
дорогоцінних металів, цукор і кондитерські вироби, пиво і мінеральні
води та ін. До підакцизних товарів відносяться алкогольні напої,
тютюнові вироби, сірники, запальнички, вироби з дорогоцінних металів,
цукор і кондитерські вироби, пиво і мінеральні води, деякі види
автомобільного транспорту, літальні апарати. Непрямими податками
додатково до ПДВ обкладаються також електроенергія, телевізійна реклама.

У Німеччині особливістю справляння акцизу є те, що, крім
загальноприйнятих підакцизних товарів, ним обкладаються ще і страхові
угоди (12 % страхового полісу). Особливістю існування акцизів в Італії є
оподаткування бананів, будівельних матеріалів, електроенергії та нафти
за підвищеними ставками. У Швеції до підакцизних товарів належить досить
обмежена група: алкоголь, тютюн, бензин та енергія.

Незважаючи на специфічні особливості економіки і традиції, в системі
оподаткування європейських країн існують практично спільні риси побудови
податкової системи: діють приблизно одні й ті самі види прямих і
непрямих податків, поширений податок на додану вартість, прибутковий
податок з фізичних осіб, різні збори і мита; стягуються загальнодержавні
або федеральні податки, регіональні і місцеві податки.

Однак у системі оподаткування кожної країни є свої особливості, які
можна переймати, використовуючи накопичений досвід. У загальних доходах
бюджету Німеччини податок на додану вартість на сьогодні є другим за
розмірами надходжень до бюджету податком після прибуткового податку.
Його питома вага в доходах бюджету становить близько 28 %. Включення ПДВ
у податкову систему Німеччини мало на меті дві основні цілі: по-перше,
збільшити державні доходи (відомо, що ПДВ має потенційно широку базу
обкладання), по-друге, виконати умови вступу до Європейського Союзу, які
передбачають наявність діючої в країні системи податку на додану
вартість. Починаючи з 1 січня 1993 р., у цій країні загальна ставка ПДВ
складає 15 %.

Протягом останніх десятиліть Іспанія істотно наблизилася до розвинених
європейських країн (Королівство Нідерланди, Швейцарія, Швеція) за своїм
економічним розвитком. Цьому сприяла не тільки стабільність політичної
ситуації, але й приваблива для інвестицій податкова політика уряду. У
країні невисокі непрямі податки і відносно низькі розміри платежів з
соціального страхування, у результаті чого робоча сила є однією з
найдешевших у Західній Європі при однаковому рівні освіти та
кваліфікації. Податок на додану вартість введено з 1986 р. у зв’язку з
входженням Іспанії до Європейського Економічного Співтовариства, у 1987
р. – юридично оформлено. ПДВ оподатковується внутрішній оборот. Об’єкт
обкладання – вся підприємницька і професійна діяльність юридичних і
фізичних осіб. Ставки змінюються щорічно залежно від економічної
кон’юнктури. ПДВ при експорті повертається. Наприклад, у 1995 році
ставка 4 % охоплювала продукцію першої необхідності; 7 % – продукти
харчування, крім 1-ї групи, домашні тварини, житло для малозабезпечених,
деякі послуги, театри, цирки, кіно, музеї, виставки, спортивні заходи
тощо; 16 % – усе інше. Звільняються від ПДВ в Іспанії освіта, експорт,
медичні послуги у лікарнях, фінансові та банківські операції, страхова
справа, деякі операції з нерухомістю.

Комісія Євросоюзу вирішила, що уніфікація акцизного оподаткування на
території країн-членів ЄС необхідна, особливо щодо ПДВ, яким
оподатковуються майже усі товари та послуги на внутрішньому ринку ЄС. У
результаті такого рішення в багатьох країнах виникла небезпека ухилення
від оподаткування та фінансового шахрайства, так як після впровадження
цього рішення в багатьох країнах-членах ЄС ПДВ стане фіскально
нейтральним і не буде можливості здійснення державного регулювання за
допомогою цього податку цін всередині країни-учасниці. Отже, така
уніфікація цього виду оподаткування в ЄС не вирішить навіть половини
проблем щодо адміністрування даного податку. Метою ж прийняття такого,
на перший погляд, не популярного рішення комісією ЄС, є подолання
податкових бар’єрів усередині внутрішнього ринку ЄС.

Єдиний європейський акт визначає внутрішній ринок ЄС як „сферу
діяльності без будь-яких обмежень товарів, послуг, робочої сили та
капіталу на території ЄС” [9].

Таблиця 1

Ставки акцизного збору на лікеро-горілчану продукцію в ЄС*

Підакцизні товари Запро-понова-на

ставка

(ЄВРО/

галон) Існуючі ставки в країнах-членах ЄС (ЄВРО/галон)

Нідерланди Бельгія Данія Німеччина Франція Греція Ірландія Італія
Люксембург Великобританія Іспанія Португалія

Чистий спирт 1271 1298 1252 3499 1174 1149 48 2722 230 842 2483 309 248

Похідні спирту 85 63 61 292 70 6 2 404 10 41 286 0 0

Вино 17 33 33 157 20 3 0 279 0 13 154 0 0

Пиво 17 20 10 57 7 3 10 81 17 5 49 3 7

*За даними European Commission, Europe without Frontiers. – C.
51.

Запропоновані у новому податковому законодавстві ЄС ставки акцизного
збору здебільшого, крім ставок на вино та пиво, є усередненою ставкою за
всіма країнами-членами.

Як видно із табл. 1 та з аналізу нормативної бази ЄС, спостерігається
стійка тенденція до гармонізації податкової системи всередині ринку ЄС
та встановлення там єдиних ставок як на ПДВ, так і при оподаткуванні
акцизним збором.

Як і для всіх інших видів податків, для акцизів притаманні певні ставки
оподаткування. Вони бувають трьох видів – адвалорні, специфічні та
змішані. Упровадження акцизного збору із адвалорною ставкою призводить
до розтягнення кривої пропозиції підакцизного товару по осі Р (див. рис.
1).

Рис. 1. Крива пропозиції при адвалорній ставці

Податкові надходження до казни від акцизного збору із адвалорною ставкою
оподаткування залежать від ціни та обсягу продажів підакцизного товару.

Рис. 2. Крива пропозиції при специфічній ставці

Специфічними називаються ставки податку, що впроваджуються в постійних
сумах з одиниці підакцизного товару. При оподаткуванні за такою ставкою
крива пропозиції підакцизного товару зміщується вверх (рис. 2).
Податкові надходження до казни при такій ставці оподаткування акцизним
збором залежать лише від кількості проданого товару.

Рис. 3. Крива пропозиції при змішаній ставці

Змішані ставки акцизного збору встановлюються у відсотках від ціни та
постійних сумах з одиниці підакцизного товару разом (рис. 3). Податкові
надходження до казни від акцизного збору із специфічною ставкою
оподаткування залежать від ціни та обсягів продажу підакцизного товару,
проте залежність від ціни менша, ніж така залежність при адвалорній
ставці оподаткування акцизним збором.

Порівняймо ефективність упровадження акцизного збору з погляду
наповнення бюджету залежно від виду ставки оподаткування на різних
етапах розвитку ринку. Розглянемо випадки росту та занепаду ринків
підакцизних товарів (рис. 4), та відповідно зміни у діловій активності
підприємств харчової промисловості. У випадку, коли маємо високу ділову
активність підприємств харчової промисловості (розвинений ринок
підакцизного товару – йому відповідає крива D1 на малюнку) або середню
ділову активність підприємств харчової промисловості (ринок, який
розвивається в цьому напрямі), то введення акцизів різних видів призведе
до різних результатів. Відомо, що оподаткування товарів непрямими
податками призводить до суспільних втрат у вигляді зменшення виграшів
споживача й виробника та до виникнення альтернативних витрат у
виробника, пов’язаних із зменшенням обсягів споживання підакцизного
товару. Як видно з рис. 4, при рості або більш розвиненому стані ринку
адвалорна ставка оподаткування призводить до найбільших суспільних
витрат (трикутник, обмежений кривими D1, S i Qa1Ea1 на рис. 4) та до
найбільших альтернативних витрат (чотирикутник, обмежений віссю абсцис,
кривою S та прямими CF та Qa1Ea1 на рис. 4).

Рис. 4. Зміна ділової активності підприємств харчової промисловості в
результаті застосування різних ставок акцизного оподаткування

За таких умов саме адвалорна ставка гальмує ділову активність
підприємств харчової промисловості та спонукає виробників уникати сплати
податку. У випадку, коли маємо незначну ділову активність підприємств
харчової промисловості (нерозвинений або такий, що занепадає, ринок
підакцизних товарів – крива D 2 на рис. 4) до найбільших суспільних
втрат та альтернативних витрат за інших рівних умов призводить введення
акцизного збору із специфічною ставкою оподаткування. Крім того, саме
такі ставки оподаткування на відповідних етапах розвитку ринку при
нормальній еластичності попиту (висока та середня ділова активність
підприємств харчової промисловості) призводять до найменших надходжень у
бюджет. Тому тут виникає висновок про те, що нерозвинені ринки
підакцизної продукції потрібно оподатковувати акцизним збором із
адвалорною ставкою, а розвинені – із специфічною. Це максимізує
надходження в бюджет і мінімізує суспільні втрати та альтернативні
витрати, які виникають при впровадженні акцизного збору.

Розглянемо тепер, як вплинули зміни у ставках акцизів (збільшення або
зменшення) на індекс цін відповідних груп товарів, що виробляються
підприємствами харчової промисловості в країнах ЄС. При цьому візьмемо
за базовий 1997 рік.

Таблиця 2

Зростання (зменшення) ставки акцизного оподаткування харчової
промисловості та ділова активність підприємств харчової промисловості*.

Рік Зростання (зменшення) ставки акцизу Ділова активність підприємств
харчової промисловості, %

1981

1982

1983

1984

1985

1986

1987

1988

1989

1990

1991

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006 4

4(2)

0

3

5

12

3(1)

8

8

13

5(1)

12(1)

9

11

9

17

3(1)

15

8

16

13

13

2

2

4

3 76,64

79,04

83,14

83,50

84,46

85,57

85,48

86,33

89?????????????????????????????????????????????????????????

* Середнє значення для усіх країн-членів ЄС. Джерело: Tax Council, The
Tax Burden оn Historical Compilation, vol. 16, Richmond, Va.

Як видно з таблиці 2, зміни ставок акцизного оподаткування впливають на
ділову активність підприємств харчової промисловості. Переломним
моментом впливу змін у ставках оподаткування на ділову активність
підприємств харчової промисловості країн ЄС є 1997 рік, який є роком до
проведення реформ у складі країн-учасниць ЄС та до змін у їхніх системах
оподаткування з метою гармонізації.

Виходячи із вищенаведеного, можна зробити загальний висновок про те, що
система акцизного оподаткування ЄС наразі перебуває у трансформації та
має на меті встановлення єдиних ставок на всій території країн-членів
ЄС. Україна при реформуванні власної податкової системи повинна
використовувати світовий досвід, але лише в тому випадку, якщо таке
використання максимізує і надходження до бюджету і ділову активність
суб’єктів господарювання. Крім того, нами вперше було доведено існування
впливу ставок акцизного оподаткування на ділову активність підприємств
(на прикладі підприємств харчової промисловості). У наступних
дослідженнях ми намагатимемося проаналізувати ступінь такого впливу та
його фінансову структуру.

Література:

1. Ігнатишин М.В., Ігнатишин М.І., Туряниця М.М. Оцінка діючих
податкових систем з точки зору ефективності роботи підприємства //
Вісник Технологічного університету Поділля. – 2002. – № 4. – С. 92–95.

2. Ігнатишин М.В. Організаційні аспекти податкового менеджменту на
державному та регіональному рівні // Економіст. – 2003. – № 8. – С.
35–37.

3. Ігнатишин М.В., Папп В.В. Особливості організації системи
оподаткування та методи оптимізації податкового навантаження у малому
підприємництві // Економіст. – 2003. – № 5. – С. 90–95.

4. Бурлуцький Б.В. Причинно-наслідковий зв’язок низької ефективності
податкової системи України та шляхи її підвищення // Финансы, учет,
банки: Сб. научн. трудов Донецкого национального университета. – Вып. 8.
– Ч. 1. – Донецк: ДонНУ, 2002. – С. 121–127.

5. Бурлуцький Б.В. Методологічні підходи до оцінки ефективності
податкової системи // Наукові праці Донецького національного технічного
університету. Серія: економічна. – Вип. 60. – Донецьк: ДонНТУ, 2003. –
С. 100–108.

6. Ковальчук К.Ф., Рева Т.М. Налоговый менеджмент промышленного
предприятия: Монография. – Днепропетровск: Институт технологии, 2000. –
122 с.

7. Ковальчук К., Рева Т. Модель оптимальной производственной стратегии с
учетом налоговых изменений / Технічний прогрес та ефективність
виробництва // Вісник Харківсь-кого державного політехнічного
університету: Зб. наукових праць. – Випуск 92. – Харків: ХДПУ, 2000. –
С. 25–28.

8. Стасюк В.П., Рябцев А.В. Влияние налогов на воспроизводственные
процессы промышленного предприятия // Економічна кібернетика
(Міжнародний журнал). – Донецк: ДонНУ, 2001. – № 1–2. – С. 101–107.
(Особистий внесок автора: розроблено модель динаміки основних фондів
підприємства, що дозволяє оцінити вплив податку на стабільність розвитку
підприємства).

9. Шайда О.Є. Аналіз впливу оподаткування на виробничий сектор // Вісник
Львівської комерційної академії. – Серія економічна. – Випуск 11. –
Львів: Видавництво „Коопосвіта”, 2001. – С. 117–120.

10. Шайда О.Є. Система показників для аналізу ділової активності
підприємств // Матеріали міжнародної конференції „Глобалізація
економіки: нові можливості чи загроза людству?” – Донецьк: Донецький
державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського,
2001. – Том 1. – С. 152–154.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020