.

Валютний контроль та організація торгівлі іноземною валютою (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1662
Скачать документ

Реферат на тему:

Валютний контроль та організація торгівлі іноземною валютою

План.

Повноваження Національного Банку України та Кабінету Міністрів України
у сфері валютного контролю.

Функції державних органів банківської системи України у сфері валютного
контролю.

Структура міжбанківського валютного ринку України.

Порядок та умови торгівлі іноземною валютою.

ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ І ФУНКЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ У СФЕРІ
ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ І ВАЛЮТНОГО КОНТРОЛЮ

1. Повноваження Національного банку України та Кабінету Міністрів
України у сфері валютного регулювання.

1. Національний банк України у сфері валютного регулювання:

здійснює валютну політику виходячи з принципів загальної економічної
політики України;

складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України;

контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту
зовнішнього державного боргу України;

визначає у разі необхідності ліміти заборгованості в іноземній валюті
уповноважених банків нерезидентам:

видає у межах, передбачених цим Декретом, обов’язкові для виконання
нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України;

нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для
здійснення державної валютної політики;

видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх
скасування;

установлює способи визначення і використання валютних (обмінних) курсів
іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей,
виражених у іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях,
згідно із статтею 8 цього Декрету;

установлює за погодженнями з Міністерством статистики України єдині
форми обліку, звітності та документації про валютні операції, порядок
контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням;

забезпечує публікацію банківських звітів про власні операції та операції
уповноважених банків. ,

2. Кабінет Міністрів України у сфері валютного регулювання:

визначає і подає на затвердження до Верховної Ради України ліміт
зовнішнього державного боргу України;

бере участь у складанні платіжного балансу України;

забезпечує виконання бюджетної та податкової політики в частині, що
стосується руху валютних цінностей;

забезпечує формування і виступає розпорядником Державного валютного
фонду України ;

визначає порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових
(клірингових) одиницях, які використовуються у торговельному обороті з
іноземними державами, а також у неконвертованих іноземних валютах, які
використовуються у неторговельному обороті з іноземними державами на
підставі положень міжнародних договорів України.

Сфера валютного контролю

1. Валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають
валютному контролю.

Валютному контролю підлягають також зобов’язання щодо декларування
валютних цінностей та іншого майна, які випливають з пункту 1 статті 9
цього Декрету.

2. Органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати і
одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення
ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті у
межах повноважень, визначених статтею 13 цього Декрету, а також про
майно, що підлягає декларуванню згідно з пунктом 1 статті 9 цього
Декрету.

2. Функції державних органів і банківської системи України у сфері
валютного контролю

1 Національний банк України е головним органом валютного контролю, що:

здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на
території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до
компетенції інших державних органів;

забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення
валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного
законодавства України.

2. Уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що
провадяться резидентами і нерезидентами через ці банки.

3. Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за
валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на
території України.

4. Міністерство зв’язку України здійснює контроль за додержанням правил
поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон
України.

5. Державний митний комітет України здійснює контроль за додержанням
правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Правила здійснення операцій на міжванківському валютному ринку України

Відповідно до пункту 1 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від
19 лютого 1993 року № 15-93 “Про систему валютного регулювання і
валютного контролю” Національний банк України визначає таку структуру
міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі
іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України.

3. Структура міжбанківського валютного ринку України

Операції на міжбанківському валютному ринку України дозволяється
здійснювати лише суб’єктам цього ринку (далі – суб’єкти ринку), до яких
належать:

Національний банк України:

уповноважені банки (комерційні банки, що отримали ліцензію Національного
банку України на здійснення операцій з валютними цінностями);

уповноважені фінансові установи (що отримали ліцензію Національного
банку України на здійснення операцій з валютними цінностями).

Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи здійснюють валютні
операції на міжнародних валютних ринках відповідно до правил, які
встановлені на цих ринках, і нормативно-правових актів Національного
банку України, що регулюють здійснення операцій на міжбанківському
валютному ринку України.

Порядок придбання торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі
готівковими валютними цінностями

1. Патентуванню підлягають операції з торгівлі готівковими валютними
Цінностями) які здійснюються суб’єктами підприємницької діяльності або
їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах обміну іноземної
валюти.

2. Під торгівлею готівковими валютними цінностями у цьому Законі слід
розуміти продаж готівкової іноземної валюти, інших готівкових платіжних
засобів, виражених в іноземній валюті (у тому числі дорожніх,
банківських та персональних чеків), а також операції з дебетування
кредитних (дебетових) карток в обмін на валюту України, інших готівкових
платіжних засобів, виражених у валюті України, а також в обмін на іншу
іноземну валюту

3. Під пунктами обміну іноземної валюти у цьому Законі слід розуміти:
обмінні пункти уповноважених банків;

обмінні пункти уповноважених банків, що розташовані поза їх операційними
залами;

обмінні пункти інших кредитно-фінансових установ, які одержали ліцензію
Національного банку України на здійснення операцій з торгівлі іноземною
валютою;

обмінні пункти суб’єктів підприємницької діяльності, які діють на
підставі агентських угод з уповноваженими банками.

У разі коли суб’єкт підприємницької діяльності має структурні
(відокремлені) підрозділи, торговий патент придбається окремо для
кожного структурного (відокремленого) підрозділу (обмінного пункту).

4. Вартість торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі
валютними цінностями встановлюється у фіксованому розмірі 320 гривень за
календарний місяць.

Термін дії торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними
цінностями становить 36 календарних місяців.

5. Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі
валютними цінностями здійснюється щоквартально до 15 числа місяця, який
передує звітному кварталу.

Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі
валютними цінностями суб’єкт підприємницької діяльності вносить
одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за один місяць. На
цю суму зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає
внесенню в останній квартал Його дії.

Суб’єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату
вартості торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними
цінностями за весь термін його дії. При цьому суб’єкт підприємницької
діяльності звільняється від додаткового внесення плати за торговий
патент на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями у разі,
якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується

2. Порядок та умови торгівлі іноземною валютою

2.1. Суб’єкти ринку купують іноземну валюту для власних потреб і за
дорученням метою перерахування іноземної валюти за межі України у
випадках, передбачених цими Правилами, та ж інших випадках, що на
суперечать чинному законодавству України та нормативно-правовим актам
Національного банку України.

Операції з купівлі — продажу іноземної валюти за іноземну валюту
здійснюються суб’єктами ринку на міжнародних валютних ринках та/або на
міжбанківському валютному ринку України.

U

Ue

a

®$

&

O

Ue

®&

O

Dативами (ф’ючерс, опціон тощо) не дозволяється.

Уповноваженим банкам (уповноваженим фінансовим установам) забороняється
здійснення безготівкових операцій із купівлі-продажу іноземної валюти
першої групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора,
за винятком купівлі іноземної валюти першої групи Класифікатора за
іноземну валюту інших груп Класифікатора на міжнародних валютних ринках.

Укладення і підтвердження угод з купівлі-продажу іноземних валют першої
групи Класифікатора за гривні між уповноваженими банками (уповноваженими
фінансовими установами) проводиться виключно у визначений проміжок часу,
що встановлюється та змінюється на підставі постанови Правління
Національного банку України (далі – Торговельна сесія) Національний банк
України має право змінити режим Торговельної сесії, попередивши про це
уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) не пізніше ніж за
два робочих дні до часу зміни.

Підтвердження угод з купівлі-продажу Іноземних валют Інших груп
Класифікатора за гривні між уповноваженими банками (уповноваженими
фінансовими установами) проводиться не пізніше дня укладення угоди
виключно засобами “Системи підтвердження угод на міжбанківському
валютному ринку України Національного банку України”.

Здійснення розрахунків за операціями з купівлі-продажу іноземних валют
першої групи Класифікатора за гривні між уповноваженими банками
(уповноваженими фінансовими установами) за непідтвердженими угодами
забороняється. Підтвердженою вважається угода, за якою обидва її
учасники під час Торговельної сесії отримали взаємні підтвердження
засобами “Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку
України Національного банку України”.

До початку Торговельної сесії уповноважений банк (уповноважена фінансова
установа) як за рахунок коштів своїх клієнтів, так і за рахунок коштів,
що йому (їй) належать, виконує заявки та доручення своїх клієнтів (крім
уповноважених банків та уповноважених фінансових установ), а також
задовольняє власні потреби на купівлю-продаж Іноземних валют першої
групи Класифікатора. Незадоволені потреби клієнтів, а також власні
потреби щодо купівлі-продажу цих Іноземних валют уповноважений банк
(уповноважена фінансова установа) включає до зведеної заявки на участь у
Торговельній сесії (далі – Заявка).

Заявка на участь у Торговельній сесії має подаватися Національному банку
України в день проведення Торговельної сесії до її початку.
Уповноваженому банку (уповноваженій фінансовій установі) забороняється
брати участь у Торговельній сесії без отримання підтвердження
Національного банку України про прийняття Заявки.

У Заявці уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) за кожною
іноземною валютою першої групи Класифікатора визначає обсяг її купівлі
або продажу (забороняється брати участь у Торговельній сесії одночасно
як продавець І як покупець тієї ж самої Іноземної валюти). Перевищувати
зазначений у Заявці обсяг купівлі Іноземних валют під час Торговельної
сесії забороняється.

Дозволяється під час Торговельної сесії замість валюти однієї з країн –
членів Європейського Валютного Союзу купити (продати) валюту іншої
країни – члена Європейського Валютного Союзу за таких умов: вид операції
(купівля, продаж), зазначений у заявці, не змінюється; уповноважений
банк (уповноважена фінансова установа) бере участь у Торговельній сесії
лише як продавець або як покупець валюти.

2.2. Порядок та умови проведення уповноваженими банками й уповноваженими
фінансовими установами операцій з . готівковою іноземною валютою на
міжбанківському валютному ринку України визначаються окремими
нормативними актами Національного банку України.

Дозволяється купівля уповноваженими банками та уповноваженими
фінансовими установами готівкових іноземних валют за безготівкові
(готівкові) іноземні валюти тієї ж групи Класифікатора та/або
безготівкові (готівкові) гривні за угодами “тод”, “том”, “спот” для
забезпечення роботи власних кас із метою виконання зобов’язань перед
власними клієнтами.

Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи України мають
право здійснювати через касу банку та власні пункти обміну іноземної
валюти операції купівлі-продажу готівкової іноземної валюти 2-ї і 3-ї
груп Класифікатора Іноземних валют Національного банку України за
наявності угоди між уповноваженим банком або уповноваженою фінансовою
установою України та іноземним банком-кореспондентом про зарахування
зазначеної Іноземної валюти на кореспондентський рахунок уповноваженого
банку або уповноваженої фінансової установи України. Юридичні
особи-резиденти, що здійснюють операції купівлі-продажу Іноземної валюти
ж пунктах обміну іноземної валюти на підставі агентських угод з
уповноваженими банками України, мають право здійснювати операції
купівлі-продажу готівкових російських рублів.

(Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи України, які не
мають прямого кореспондентського рахунку в іноземному банку у валютах
2-ї і 3-ї груп Класифікатора іноземних валют Національного банку
України, можуть здійснювати операції купівлі-продажу зазначених вище
валют за наявності в них відповідного кореспондентського рахунку та
угоди на інкасацію такої іноземної валюти в іншому уповноваженому банку
України, який уклав відповідну угоду.

Операції я продажу готівкової іноземної валюти через касу банку та
пункти обміну іноземної валюти на ціпі, не передбачені пунктами 2.5 –
2.9 Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку
України, здійснюються лише в межах Іноземної валюти, купленої через касу
банку та пункти обміну іноземної валюти.

2.3. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному
ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операцій
вважаються такі документи:

– договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог чинного
законодавства України, або інший документ, який згідно з чинним
законодавством України мас силу договору;

2.5. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному
ринку України резидентами (юридичними особами та фізичними особами, які
займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи,
крім постійних представництв нерезидентів) при здійсненні неторговельних
операції вважаються такі документи:

а)заявки розрахунком витрат:

– на відрядження за кордон;

– на експлуатаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за
кордон;

б) документи, які мають силу договору і можуть використовуватись
контрагентами-нерезидентами згідно з міжнародною практикою:

– для оплати участі в міжнародних виставках, конгресах, симпозіумах,
конференціях та інших міжнародних зустрічах;

– для оплати за навчання, лікування, патентування тощо;

– для оплати митних платежів;

абзац п’ятий підпункту “б” пункту 2.6 виключено

– для відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних,
правоохоронних органів іноземних держав;

в) укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;

г) рішення судів про оплату за межі України пенсій, аліментів, штрафів
тощо;

г) угоди між пенсійними фондами про переказ за межі України пенсій в
іноземній валюті;

д) угоди між поштовими адміністраціями про оплату за межі України
поштових переказів.

У випадках, передбачених підпунктами “а” та “в” та абзацами 2, 3
підпункту “б” цього пункту, надається довідка Державної податкової
адміністрації (інспекції), в якій резидент зареєстрований як платник
податків, що передбачена в абзаці шостому пункту 2.3 Правил здійснення
операцій на міжбанківському валютному

2.6. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному
ринку України постійними представництвами нерезидентів, які здійснюють
підприємницьку діяльність, при здійсненні неторговельних операцій
вважаються такі документи:

а) заявки з розрахунком витрат на відрядження за кордон;

б) укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;

в) заявка на перерахування іноземної валюти на рахунок юридичної особи –
нерезидента, інтереси якої представляє на території України це
представництво, в межах залишків коштів на рахунку типу “П”.

2.7. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному
ринку України офіційними представництвами, представництвами юридичних
осіб – нерезидентів, які не здійснюють підприємницьку діяльність, при
здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:

а) заявки (відповідно до кошторису) на відрядження за кордон;

б) заявка відповідно до договорів (контрактів) з нерезидентами,
пов’язаних з виконанням трудових обов’язків.

Література

Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного контролю від
19.02.93р. № 15/93”

Постанова правління Національного Банку України від 22.12.99р. № 604.

Закон України про патентування деяких видів підприємницької діяльності
від 23.03.96р. № 98/98 В.В.Р.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019