.

Управління прибутком (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
993 7232
Скачать документ

Реферат на тему

Управління прибутком

План

Сутність та завдання управління прибутком підприємства.

Фінансові звіти та управлінський облік.

Стратегії управління прибутком підприємства.

Особливості моделі управління прибутком підприємства.

Нормативно-правові основи управління прибутком підприємства.

Література

1. Сутність та завдання управління прибутком підприємств.

Під моделлю управління прибутком суб’єкта господарювання необхідно
розуміти сукупність фінансово-правових та організаційно-технічних
механізмів та прийомів прогнозування, планування та контролю затрат та
доходів підприємства з метою забезпечення підтримання прийнятного рівня
рентабельності діяльності суб’єкта господарювання у довгостроковій
перспективі, а також досягнення інших цілей, визначених корпоративною
стратегією.

Визначаючи поняття управління прибутком, необхідно чітко усвідомлювати,
що прибуток не є безпосереднім об’єктом управління, оскільки його
абсолютна величина являється результуючим показником і безпосередньо
залежить від зміни абсолютних величини інших фінансових показників
господарської діяльності суб’єкта господарювання – доходів та затрат
суб’єкта

Хоча перед кожним із визначених блоків стоять власні завдання, їх
реалізація спрямована на досягнення загальних спільних цілей, що стоять
перед моделлю управління прибутком суб’єкта господарювання. так,
виходячи із функціонально-організаційних особливостей та базових
характеристик моделі управління прибутком як складового блоку
фінансового менеджменту, можна виділити сукупність відособлених,
цілісних та логічно взаємоузгоджених цілей, зокрема: (1) максимізація
добробуту власників; (2) максимізація ринкової вартості підприємства;
(3) підтримання конкурентоспроможності у довгостроковому періоді; (4)
забезпечення ліквідності підприємства та його платоспроможності; (5)
підтримання прийнятного рівня самофінансування суб’єкта господарювання;
(5) підтримання інвестиційної привабливості підприємства та інші цілі
відповідно до визначених цілей, досягнення яких ставлять перед моделлю
управління прибутком суб’єкта господарювання, формулюються завдання
управління прибутком як форми поточної конкретизації цілей такого
управління, подальша конкретизація завдань управління прибутком
здійснюється на рівні функціонально-організаційних блоків моделі
управління прибутком суб’єкта господарювання, основні з яких були
визначені вище.

2. Фінансові звіти та управлінський облік.

Зважаючи на ту роль, яку відіграє інформаційне забезпечення у
фінансового менеджменту, а також об’єктивну необхідність публічного
звітування суб’єкта господарювання перед іншими економічними агентами
через оприлюднення публічної фінансової звітності, доцільно більш
детально зупинитися та розглянути особливості формування фінансової
звітної, її впливу на модель управління прибутком суб’єкта
господарювання та провести співвідношення між фінансовим та
управлінським обліком.

До фінансової звітності суб’єктів господарювання відносять (1) баланс,
(2) звіт про фінансові результати, (3) звіт про рух грошових коштів, (4)
звіт про власний капітал та (5) примітки до фінансової звітності. Для
потреб моделі управління прибутком суб’єкта господарювання основне
значення має Звіт про фінансові результати, у якому відображаються
основні параметри формування прибутку суб’єкта господарювання за звітний
період, а також баланс та примітки до фінансової звітності. Слід
відмітити, що фінансова звітність має двояке значення для моделі
управління прибутком суб’єкта господарювання, зокрема:

по-перше, інформація фінансових звітів є основою для проведення
ретроспективного аналізу фінансових результатів діяльності суб’єкта
господарювання та фінансове математичного обґрунтування тенденцій та
трендів, а також прогнозування та планування основних фінансових
показників господарської діяльності суб’єкта господарювання;

по-друге, фінансова інформація є доступною для зовнішніх осіб і може
використовуватися ними для оцінки результатів діяльності суб’єкта
господарювання, що висуває проблему інформаційної прозорості діяльності
суб’єкта господарювання (далеко не завжди підприємство радо йде на
оприлюднення окремих фінансових даних щодо господарської діяльності), у
тому числі, використання дозволених методів управління інформацією, що
підлягає оприлюдненню у публічній фінансовій звітності.

Визначення проблема інформаційної прозорості господарської діяльності
підприємства взагалі та моделі управління прибутком зокрема визначає
форму узгодження та співставлення фінансового та управлінського обліку
на підприємства, при цьому, як правило, на підприємстві провадиться як
фінансових, так і управлінський облік, що є об’єктивною необхідністю та
у жодному випадку не може розглядатися як порушення правових норм.
Загалом, і фінансовий, і управлінський облік використовується
підприємством для вирішення різних завдань та цілей, хоча і базується
при цьому на єдиній інформаційній базі та спільних методах та
технологіях, так, у загальному випадку, управлінський облік спрямований
на інформаційні забезпечення фінансового менеджменту (у тому числі,
моделі управління прибутком) достовірними, повними та оперативними
фінансовими даними щодо основних параметрів фінансово-господарської
діяльності суб’єкта господарювання, фінансовий – вирішує питання
зведення, обробки, оптимізації та підготовки фінансової інформації щодо
господарської діяльності суб’єкта господарювання для оприлюднення через
публічну фінансову звітність.

3. Стратегії управління прибутком підприємства.

При цьому, використання тих чи інших форм управління визначається
специфікою господарської діяльності підприємства та його фінансовою
стратегією, відповідно, модель управління прибутком для різних
підприємств однозначно буде відрізнятися, що дозволяє говорить про
існування різних стратегій управління. Однак, усю сукупність таких
моделей можна згрупувати та виділити наступну їх типологію:

агресивна (наступальна) стратегія – забезпечення максимізації рівня
реалізації через стимулювання збуту з метою збільшення прибутку
суб’єкта;

захисна стратегія – забезпечення контролю витрат з метою збільшення
прибутку суб’єкта господарювання як різниці між абсолютною величиною
доходів та затрат, стратегія є ефективною у довгостроковій перспективі;

диверсифікована стратегія – поєднує у собі виважений компроміс між
агресивною та захисною стратегіями, що дозволяє взаємоузгодити переваги
та недоліки обох варіантів стратегій управління прибутком суб’єкта
господарювання.

4. Особливості моделі управління прибутком підприємства.

го рівня рентабельності фінансово-господарської діяльності такого
суб’єкта господарювання.

порівнюючи особливості моделі управління прибутком суб’єкта
господарювання із іншими функціонально-організаційними блоками
фінансового менеджменту (наприклад, моделі управління грошовими потоками
(див. тема 3.), управління структурою капіталу (див. тема 7.) та іншими)
можна визначити ряд особливостей, у тому числі: (1) об’єктом управління
в моделі являється не факторний, а результуючий показник – прибуток як
результат взаємодії затрат суб’єкта господарювання та його доходів; (2)
модель управління прибуток цілісно інтегрує функціонально –
організаційні блоки інших моделей (наприклад, бюджетування, управління
дебіторською заборгованістю та інші); (3) модель управління прибуток
взаємоузгоджується із потребами управління фінансуванням суб’єкта
господарювання за рахунок власного капіталу; (4) управління прибутком
суб’єкта господарювання основуються, переважно, на методах фінансового
контролінгу (наприклад. О/Р-аналіз, АВС-аналіз та інші) тощо.

5. Нормативно-правові основи антикризового фінансового менеджменту.

важливим елементом моделі управління прибутком підприємства являється
правове поле реалізації згаданої моделі, під яким слід розуміти
сукупність кодексів та законів України, указів президента України,
постанов кабінету міністрів, нормативних актів органів державного
регулювання, що у межах своїх повноважень провадять державне регулювання
підприємницької діяльності, а також сукупність внутрішньогосподарських
документів. Звичайно, таке законодавче поле не існує відокремлено і
являється органічною складовою фінансового права.

Загалом, правове поле антикризового фінансового менеджменту проявляється
двояко. По-перше, це сукупність нормативно-правових актів, які регулюють
фінансово-економічні та організаційно-правові аспекти реалізації моделі
управління прибутком суб’єкта господарювання. Серед таких
нормативно-правових актів, які безпосередньо чи опосередковано регулюють
фінансові відносини на підприємстві, що пов’язані із планування,
контролем, формування, розподілом, перерозподілом та споживанням
прибутку суб’єкта господарювання, можна виділити наступні групи: (1)
законодавчі акти; (2) підзаконні нормативні акти; (3)
внутрішньогосподарські документи, по-друге, це сукупність державних
органів, які здійснюють реалізацію певних функцій по державному
регулюванню фінансів суб’єктів господарювання взагалі та управління
прибутком підприємством зокрема, а також об’єктивно сформовані та
відтворювані форми та методи участі держави у системі економічних
відносин щодо підприємницької діяльності в ринковому середовищі України
підприємств шляхом вироблення відповідних фінансових та
економіко-правових норм та правил.

Законодавче регулювання моделі управління прибутком суб’єктів
господарювання в Україні формується як ієрархічна структура, в основі
якої стоїть конституція України. Цивільний кодекс України, Арбітражний
кодекс, Арбітражно-процесуальний кодекс, кодекс про адміністративні
правопорушення та кримінальний кодекс регулюють управління фінансами
підприємства через встановлення певних вимог або ж обмежень щодо
фінансових відносин, які виникають з приводу формування, розподілу,
перерозподілу на споживання прибутку підприємств, – встановлення
правовідносин між суб’єктами управління, форм та методів
цивільно-правового забезпечення управління прибутком, визначення
адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення
відповідного законодавства України.

Загалом, законодавчу базу моделі управління прибутком підприємств можна
умовно розподілити на дві частини – група специфічних та група загальних
законодавчих актів. При цьому головним елементом законодавчого поля,
своєрідною конституцією управління прибутком суб’єктів господарювання в
Україні незалежно від їх фінансово-правової організації являється Закон
України „про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції Закону
України, що діє з 1 липня 1997 року, з наступними змінами та
доповненнями).

під групою загальних законодавчих актів як складової законодавчої бази
управління прибутком підприємств слід розуміти сукупність кодексів та
законів України, які регулюють фінансове – господарську діяльність
суб’єктів підприємницької діяльності, визначаючи особливості організації
фінансів підприємства відповідно до потреб моделі управління прибутком,
у тому числі: (1) грошові розрахунки у готівковій та безготівковій
формі; (2) регулювання виникнення, формування та визнання затрат
суб’єктів господарювання; (3) регулювання виникнення, формування та
визнання доходів суб’єктів господарювання; (4) валютне регулювання; (5)
порядок виникнення та виконання договірних зобов’язань та інші.

фінансово-економічні

З іншого боку, підзаконні нормативні акти органів виконавчої влади, по
суті, забезпечують виконання сукупності завдань нормативного регулювання
підприємницької діяльності суб’єктів господарювання у ринковому
середовищі України з метою отримання підприємницького прибутку, зокрема:
(1) тлумачення та конкретизація положень законодавчих актів; (2)
нормативне регулювання окремих питань, віднесених до компетенції
відповідних державних органів; (3) контроль за дотриманням суб’єктами
господарювання чинного законодавства України та правозастосування тощо,
таким чином, підзаконні нормативні акти у системі нормативно-правового
регулювання фінансового менеджменту на підприємстві щодо управління його
прибутком являються продуктом державних органів виконавчої влади, які у
межах своєї компетенції реалізують функції державного регулювання
підприємницької діяльності, у даному випадку – фінансових відносин з
приводу реалізації моделі управління прибутком суб’єкта господарювання.

Для ефективної реалізації моделі управління прибутком суб’єкта
господарювання підприємство має право приймати внутрішньогосподарські
нормативні документи, спрямовані на вирішення наступних питань: (1)
конкретизація положень законодавчих та підзаконних актів, а також
визначення порядку їх виконання на підприємстві; (2) врегулювання
питань, які віднесено до компетенції підприємства; (3) визначення
питань, які не врегульовані законодавчими та підзаконними актами тощо.
Слід відмітити, що прийняття внутрішньогосподарських документів можливе
виключно у межах компетенції відповідного органу управління
підприємством, при цьому, звичайно, такі документи не повинні суперечити
чинному законодавству України.

Література.

Навчальний посібник “Фінансовий менеджмент” К.КНЕУ, 2001,-294 с.

Бланк И.О. «Финансовый менеджмент»12,Ника- центр эльга, 1999,-528 с.

Євген Брігхет “Основи фінансового менеджменту” К. 1997,840 с.

Ковалёв В.В. «Финансовый анализ» Москва,: Финансы и статистика, 1995,
-340 с.

Крайник О.П., Кленикова З.В. «Фінансовий аналіз» Львів-Київ,2001-260 с.

Быкова Е.В. «Финансовое искусство коммерций» Москва.: Перспектива,
1995,180с.

Ляпин В.А.,”Финансовый менеджмент”, Санкт-Петербург,1994,80 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020