КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Товарна біржа
Зміст
Вступ
1. Членство і керування на біржі
2. Біржові товари
3. Біржове котування
4. Базові операції на товарній біржі
5. Ф’ючерсні угоди
6. Форвардні угоди (чи термінові угоди)
7. Опціонні угоди.
8. Операції хеджування
9. ЕТАПИ СТВОРЕННЯ ТОВАРНОЇ БІРЖІ
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Вступ
Дослідження товарної біржі є вкрай актуальним питанням в умовах ринкових
відносин, які тільки формуються в Україні. Товарна біржа по визначенню –
корпоративна, некомерційна асоціація членів корпорацій, що забезпечує
матеріальні умови для купівлі-продажу товарів на ринку шляхом публічних
торгів відповідно до правил і процедурам, що забезпечують рівність для
клієнтів і членів біржі.
Задачі біржі – не постачання економіки сировиною, капіталом,
валютою, а організація, упорядкування, уніфікація ринків сировини,
капіталу і валюти.
Товарні біржі здійснюють купівлю і продаж не товарів, а контрактів на
їхнє постачання. На них продаються контракти на стандартизовані види
товарів, що можуть бути продані великими партіями по чи зразках
технічному опису. На товарних біржах виявляються базисні ціни, що
формуються під впливом співвідношення попиту та пропозиції. Усі біржі є
самостійними підприємствами і діють незалежно друг від друга. Одні
товари продаються і купуються лише на якійсь одній біржі, інші – на
декількох; однак, розміри контрактів на той самий товар і інші
характеристики відрізняються друг від друга на різних біржах.
Стосовно до наших умов до складу основних функцій товарної біржі
повинні входити такі, як розробка стандартів на реалізовану через біржу
продукцію, а також пакета типових контрактів по угодах купівлі-продажу,
котування цін, врегулювання виникаючих суперечок і інформаційна
діяльність.
В даний час діяльність товарних бірж регулюється Законом України від 10
грудня 1991 р. «Про товарну біржу» зі змінами від 26 січня 1993 р. Закон
спрямований на врегулювання відносин по створенню і діяльності товарних
бірж, біржової торгівлі і забезпечення правових гарантій діяльності
на товарних біржах.
Біржа виконує функції збалансування попиту та пропозиції шляхом
відкритої купівлі-продажу, упорядкування й уніфікації ринку товарних і
сировинних ресурсів, стимулювання розвитку ринку, економічного
індикатора.
На початку дев’яностих років у країнах, де функціонує ринок,
нараховувалося близько 50 товарних бірж із загальним оборотом понад 10
трильйонів доларів, що складає 25% їхнього валового національного
продукту. На них реалізується продукція понад 60 найменувань. У країнах
з розвинутою ринковою економікою товарні біржі в основному
функціонують як безприбуткові асоціації, звільнені від сплати
корпоративного прибуткового податку. Головними статтями їхнього доходу
є: засновницькі і пайові внески і відрахування організацій, що утворять
біржу; доходи від надання послуг членам біржі й інших організацій
виторг від інших надходжень.
Гадаю, що дана робота сприятиме кращому розумінню природи товарних бірж,
як в Україні, так і в світі загалом.1. Членство і керування на біржі
Членами біржі є: засновники, вітчизняні й іноземні юридичні особи, а
також фізичні особи. Членство на біржі надає право торгувати в її
залі. Члени біржі можуть голосувати на зборах і на різних біржових
виборах і брати участь у роботі комітетів. Крім цього, члени біржі
проходять програми навчання і перепідготовки, одержують усебічну біржову
інформацію і можуть користатися бібліотечним і інформаційним
центрами. Організація вважається прийнятою в члени біржі, якщо за це
проголосувало кваліфікована більшість засновників і проста більшість
підприємств і організацій-претендентів. Голосування проводиться після
оцінки фінансового стану претендента. Члени біржі зобов’язані внести
вступний внесок, що повертається їм у випадку виходу зі складу біржі.
Прийом нових членів біржі здійснюється загальними зборами засновників
і членів біржі. Члени біржі платять щорічний членський внесок, але
звільняються від усіх загальних зборів, стягнутих з учасників біржових
торгів. Для полегшення своєї роботи членам біржі надане право наймати
службовців, яким дозволений доступ у торговий зал у виді клерків чи
посильних.
Основними внутрішніми документами, що регламентують діяльність
біржі, виступають Статут біржі і Правила біржової торгівлі. У
Статуті відбиті всі основні положення, що визначають внутрішню
структуру біржі, взаємини членів біржі й інших учасників торгів;
організаційно-правову форму біржі.
Розрізняють дві категорії членів біржі:
1. повні члени – із правом на участь у біржових торгах у всіх секціях
біржі і на визначені установчими документами біржі кількість голосів
на Загальних зборах біржі і на загальних збори членів секцій біржі;
2. неповні члени – із правом на участь у біржових торгах у
відповідній секції і на визначені установчими документами біржі
кількість голосів на Загальних зборах членів біржі і загальних зборах
членів секції біржі.
У деяких біржах існує інститут відвідувачів. Вони поділяються на
постійних і разовим. Постійні відвідувачі вносять річну плату за вхід
на біржу, разові – за кожне відвідування.
Схема керування біржею
Органи керування біржі включають три основних рівні, що відповідають
широті кожного з них.
Вищим органом є Загальні збори учасників-членів біржі, що є деякою мірою
законодавчим органом.
Виконавчі функції виконує Біржовий комітет, що володіє правом
контролювати діяльність інших служб і розробляти головні напрямки
діяльності біржі, встановлювати і коректувати правила біржової торгівлі.
Поточне керування біржею здійснює Контрольно-ревізійна комісія,
компетенція і повноваження якої регулюється Статутом товарної біржі.
Політика біржі проводиться в життя комітентами, що складаються з членів
біржі, призначуваних Радою директорів. Члени комітетів працюють без
відповідної оплати. Вони вносять рекомендації і допомагають Раді
директорів, а також виконують конкретні обов’язки по функціонуванню
бірж.
Число комітетів не постійно і коливається від 8 до 40. Основними є
наступні 5 комітетів, що є практично на кожній біржі.
До складу підрозділів біржі входять:
Контрольний комітет – веде спостереження за діловою активністю на біржі,
величиною відкритої позиції, а також за тим, як йде ліквідація
контрактів з термінами постачання, що минають.
Арбітражний комітет – судовий орган біржі, призначає арбітрів для
рішення споровши між членами, а також у випадку звертання клієнтів – не
членів при виникненні споровши між ними і членами біржі.
Котирувальний комітет – робочий орган, головною задачею якого є
підготовка до публікації біржових котирувань і аналізу руху цін.
Спостережливий комітет – розглядає суперечки і виносить рішення по
всіх дисциплінарних питаннях, що йому передає комітет з діловій етиці.
Комітет із прийому нових членів – розглядає всі звертання про вступ
у члени біржі. Рекомендації комітету надаються Раді директорів, що
вирішує питання про прийняття кандидата в члени біржі.
Біржовий апарат
1. Центр економічного аналізу здійснює:
контроль за кон’юнктурою ринку продукції;
підготовку кон’юнктурних оглядів;
аналіз технічних, економічних і інших факторів, здатних уплинути на
кон’юнктуру ринку;
кон’юнктурні прогнози;
платні консультації по економічних питаннях.
2. Договірно-правовий відділ з арбітражем здійснює:
оформлення договорів між партнерами по угоді;
юридичне оформлення угод, контролює правильність їхнє здійснення
маклерами;
контроль правомірності дій учасників торгів;
підготовку справ до розгляду їх в арбітражній комісії.
3. Транспортно-тарифний відділ здійснює:
організацію і забезпечення доставки купленої на біржі продукції;
консультування продавців і покупців з питань, зв’язаним із
транспортуванням;
підготовку пропозицій по ефективних способах доставки партії вантажів
покупцю;
оформлення розрахунків за доставку вантажів.
4. Відділ удосконалювання біржової торгівлі здійснює:
аналіз рівня розвитку і стану торгівлі на даній біржі;
пошук шляхів підвищення ефективності і якості роботи біржі;
розробка і впровадження нововведень, що спонукує біржовий апарат до
більш активної діяльності;
вивчення досвіду організації біржової торгівлі в країні і за рубежем.
5. Інформаційний центр забезпечує:
одержання, збереження й обробку всієї циркулюючий інформації;
надання членам і відвідувачам біржі послуг по проведенню необхідних
розрахунків, а також по інформаційному обслуговуванню.
6. Відділ організації і забезпечення біржової торгівлі здійснює:
зміст біржового залу в належному порядку;
забезпечення біржі комерційною інформацією;
забезпечення членів біржі необхідними матеріалами й умовами для
висновку угоди.
7. Адміністративно-господарський відділ здійснює:
традиційні господарські задачі;
рішення задач, зв’язаних з веденням бухгалтерських справ, рішення
питань по оплаті праці і кадрам.
8. Брокерські контори забезпечують:
здійснення біржової торгівлі в біржовому залі;
надання брокерів членам біржі для здійснення ними торгових угод;
оформлення угод;
контроль виконання обома сторонами договірних зобов’язань;
експертизу партій товарів, що надходять на біржовий торг.
В міру діяльності товарних бірж визначилися основні діючі
обличчя – це члени біржі і брокери.
Брокерська контора є основною операційною ланкою на біржі.
Задача брокерських контор – забезпечення біржової торгівлі в біржовому
залі. Як правило, брокерська контора може бути створена тільки при
наявності місця повного члена біржі, що може бути куплене на періодично
проведених адміністрацією біржі тендерних торгах. На одне місце повного
учасника може бути створена тільки одна брокерська контора, що у свою
чергу може безкоштовно акредитувати визначене число брокерів. Додаткові
брокери і їхні помічники акредитуються за визначену плату.
Брокерська контора має право укладати договори про брокерське
обслуговування з клієнтами, а також діяти від свого імені і за свій
рахунок.
Посередницька діяльність брокерів на вітчизняних біржах зводиться в
основному до виконання доручень клієнтів по висновку тих чи інших видів
угод. Висновок угод може здійснюватися брокером як від імені клієнта і
за свій рахунок, так і від імені самого брокера і через розрахунковий
рахунок останнього, куди клієнт переводить кошти. Фактично в останньому
випадку брокер стає комісіонером, а не брокером у точному змісті цього
слова.
Взаємини клієнтів і брокерських фірм складаються на основі договорів, що
укладаються ними, і угод. Таких угод може бути трохи: договір на
брокерське обслуговування, що полягає звичайно з постійним клієнтом на
певний строк; договір на інформаційне обслуговування; договір про
представництво і про спільну діяльність.
При роботі з клієнтом брокерська контора відкриває в одному з
розрахункових фірм своєї біржі рахунок для роботи з цим клієнтом.
Домовляючись із брокером про проведення угод визначеного виду, клієнт
видає йому доручення.
Доручення бувають наступних видів:
купити товар по поточної біржовій ціні;
продати товар по поточної біржовій ціні;
купити товар за ціною не вище заданої;
продати товар за ціною не нижче заданої;
купити товар у момент, коли ціна на нього досягне визначеного
(граничного) значення;
продати товар, коли ціна на нього досягне визначеного (граничного)
значення;
купити товар по розсуду брокера;
продати товар по розсуду брокера;
Успішна діяльність товарних бірж знаходиться в прямої залежності від
брокерських контор. Брокери одержують доход в основному не від
членства на біржі, а від власної посередницької діяльності. Чим
більше брокер провів угод, тим велику одержить комісію.
2. Біржові товари
Їхня кількість і асортимент постійно змінюється. Якщо наприкінці ХІХ
століття в це число входило до 200 товарів, то на сьогодні їхнє число
зменшилося до 60-65, з них близько 45 постійно звертаються на біржі.
Чим викликаний вибір того чи іншого товару? Останній повинний мати
визначений набір якостей. По-перше, він повинний відповідати
визначеним стандартам по кількості і якості. По-друге, ціна на товар
повинна бути мінливої, коливатися в залежності від погодних чи інших
умов. По-третє, товар повинний дробитися і бути транспортабельним.
Усі товари, що звертаються на біржі, можна умовно розділити на двох
груп: першу складають сільськогосподарські продукти, де велика
частина приходиться на насіння оліїстих культур. У цю же групу входять
зернові, продукція тваринництва, цукор, кава, какао-боби,
пиломатеріали. Друга група – промислова сировина і продукція її
переробки. Сюди входять енергоносії, дорогоцінні і кольорові
метали. Слід зазначити, що на товарній біржі разом з контрактами на
звичайні товари звертаються контракти на цінні папери, у тому числі
державні облігації, акції акціонерних банків, акції виробничих
акціонерних товариств, депозитні банківські сертифікати.
3. Біржове котування
В даний час біржове котування цін на товарних біржах здобуває усе більше
значення. Наприклад, на біржі в Чикаго періодично збираються брокери
для визначення цін на продукти харчування. І ці ціни діють по всій
країні.
Біржове котирування являє собою фіксацію фактичних контрактних цін і
введення типової ціни по біржових угодах за визначений період часу (як
правило, біржовий день). Це орієнтир при висновку угод і поза біржею.
За результатами торгів котирувальна комісія вводить так називану
типову ціну. Вона виявляється найбільш ймовірної в силу виключення
впливу випадкових факторів. Власне кажучи це ціна переважної
реалізації. При великій кількості угод вона обчислюється як середня.
Вихідним матеріалом для котирування служить інформація про
контрагентів угоди, а також про ціни, по яких вони бажали б придбати
(продати) даний товар.
І у висновку можна зробити висновок, що котирувальні ціни завдяки
значній концентрації попиту та пропозиції в біржовому процесі стають
об’єктивним показником стану ринку й одночасно фактором наступного
зміни структури виробництва.
4. Базові операції на товарній біржі
1. Клірингові операції. У процесі здійснення угод на біржі може вийти
так, що виникнуть взаємні боргові зобов’язання серед учасників торгів.
Для її погашення наприкінці торгів розрахункова палата проводить аналіз
угод і встановлює чисту маржу для кожного учасника. Це дозволяє уникнути
незручних кругових розрахунків.
2. Ф’ючерсні і форвардні контракти. Це угода на чи покупку продаж
якого-небудь товару в майбутньому. Форвардним контрактом називається
угода сторін на угоду в майбутньому по встановленій попередньо ціні.
Розрахунки за контрактом виробляються в момент його здійснення.
3. Опціони. При здійсненні купівлі-продажу ф’ючерсних контрактів ризик
часом перевищує можливості спекулянтів. Опціон цей ризик знижує. У
цьому випадку клієнт одержує право, але не зобов’язується чи купити
продати ф’ючерс, якщо йому це буде вигідно. У випадку відмовлення
продавець одержує від покупця ціну його ризику – заздалегідь обговорену
і визначену по різних методах премію.
4. Хеджування. Однієї з основних функцій ф’ючерсного ринку є перенос
ризику з тих, хто хоче його уникнути (хеджери) на ті, хто згодний його
прийняти (спекулянти). Цьому сприяють такі властивості ринків, як
стандартизованість контрактів і висока ліквідність ринків. Оскільки
всі контракти стандартизовані, то не виникає необхідність перевіряти
надійність протилежної сторони. Ліквідність дозволяє продати товар за
фіксованою ціною незалежно від її зміни в майбутньому.
5. Спекуляція. Якщо хеджер зацікавлений у стабільності ринку, то
спекулянт – у коливаннях на ньому. Оскільки розмір маржі при висновку
угоди не великий, спекулянт має велику волю для маневру. Спекулянт не
зацікавлений у чи здійсненні прийомі конкретного товару. Спекуляцією
можуть займатися як професійні трейдери, так і приватні особи, що
дають доручення брокерам.
5. Ф’ючерсні угоди
У своєму розвитку товарні біржі пройшли кілька ступіней від оптового
ринку, де угоди відбуваються з наявними партіями товару до сучасного
ф’ючерсного ринку.
Головна функція ф’ючерсної біржі сьогодні складається в наданні
приватним особам і компаніям, що ризикують понести збитки внаслідок
несприятливого коливання цін на товари і фінансові активи, можливості
чи уникнути зменшити цей ризик. Біржі роблять перенос ризику з тих, хто
бажає його уникнути (хеджери), на ті, хто згодний його прийняти на себе
(спекулянти). Перенос ризику в умовах нестабільної економіки відіграє
стабілізуючу роль у діяльності підприємств.
Правила торгівлі по ф’ючерсних контрактах відкривають можливості: за
продавцем зберігається право вибору – доставити чи продукцію
відкупити терміновий контракт до настання терміну постачання товару;
покупець – прийняти чи товар перепродувати терміновий контракт до
настання терміну постачання.
Серед переваг, що представляють ф’ючерсні контракти, можна виділити:
1) поліпшення планування;
2) вигода;
3) надійність;
4) конфіденційність;
5) швидкість;
6) гнучкість;
7) ліквідність;
можливість арбітражу.
1. Поліпшення планування.
Розглянемо на прикладі країни, що робить продукт на експорт. Скажемо,
какао. Як вона буде планувати свою стратегію збуту? Вона може:
а) знаходити покупця кожен чи місяць кожен квартал, коли продукт
готовий;
б) продавати вся кількість продукту першому покупцю, що з’являється, за
ціною, що він запропонує;
в) звернутися до «ф’ючерсного» ринкам, скориставшись наданим біржею
механізмом фіксованої ціни, а продати свій продукт у найбільш зручний
час найкращому покупцю.
Простота і привабливість ф’ючерсних контрактів складається ще в тім,
що виробник какао, вступаючи в таку торгівлю й обгороджуючи себе
від ризику принести збитки на своєму продукті, дає можливість
виробнику шоколаду придбати це какао, з доставкою в майбутньому і,
таким чином, застрахувати себе від перебоїв у постачанні сировиною.
2. Вигода.
Будь-яка торгова операція вимагає наявності торгових партнерів. Але
далеко не завжди легко знайти в потрібний момент придатного покупця і
продавця.
«Ф’ючерсні» ринки дозволяють уникнути подібної неприємної ситуації і
робити покупку і продаж без конкретно названого партнера. Більш того,
«ф’ючерсні» ринки дозволяють чи одержати сплатити найкращу ціну на даний
момент. При наявності ф’ючерсного контракту і продавець, і покупець
мають про запас час, щоб чи купити продати товар у майбутньому з
найкращою вигодою для себе, не зв’язуючи себе з визначеним партнером.
3. Надійність.
Більшість бірж мають розрахункові палати, через які продавцями і
покупцями виробляються всі розрахункові операції. Це дуже важливий
момент, хоча біржа і не є прямим учасником торгової операції,
вона фіксує і підтверджує всяку купівлю і продаж.
Коли на біржі виробляється купівля-продаж якогось товару, розрахункова
палата має від продавця і покупця відповідне забезпечення цієї угоди.
Контракт, реалізований за посередництвом розрахункової палати, у
багатьох відносинах надійніше контракту з будь-яким конкретним
партнером, включаючи державні агентства.
4. Конфіденційність.
Ще одна важлива риса «ф’ючерсних» ринків – анонімність, якщо вона
бажана для чи продавця покупця.
Для багатьох найбільших виробників і покупців, чиї продажі і закупівлі
впливають на світовий ринок, можливість продати чи купити товар
конфіденційно має дуже важливе значення. У таких випадках біржові
контракти незамінні.
5. Швидкість.
Більшість бірж, що особливо мають справу з товарами широкого вжитку,
може дозволити швидку реалізацію контрактів і товарів без зміни цін.
Завдяки цьому торгівля відбувається дуже швидко.
Як це відбувається? Наприклад, хтось хоче купити 10000т цукру. Він може
це зробити, купити 200 ф’ючерсних контрактів по 50т на один контракт.
Така угода може бути зроблена за кілька хвилин. Далі, усіх 200
контрактів гарантовані, і тепер у покупця є час для переговорів на
надання більш вигідних умов.
6. Гнучкість.
В ф’ючерсних контрактах закладений колосальний потенціал, здійснювати
з їх допомогою незліченна безліч варіантів операцій. Адже і
продавець, і покупець мають можливість, як поставити (прийняти)
реальний товар, так і перепродати біржовий контракт до настання терміну
постачання, що відкриває перспективи широкої і різноманітної
варіантності.
7. Ліквідність.
Говорячи загалом, «ф’ючерсні» ринки мають величезний потенціал для
безлічі операцій, зв’язаних зі швидким «переливом» капіталу і товарів,
тобто ліквідністю. Одним з показників ліквідності є загальний обсяг
торгівлі на біржах. Обсяг торгівлі на ф’ючерсних біржах тільки з
товарами перевищує 2.5 трлн. дол.
8. Можливість арбітражних операцій.
Завдяки гнучкості ринку і точно визначених стандартів цих контрактів,
відкриваються широкі можливості. Вони дозволяють вести справи
виробникам, покупцям, біржовим ділкам з необхідною гнучкістю операцій
і маневреністю політики фірм у ринкових умовах, що змінюються.
Тепер про різницю між відкритою і закритою біржами. Вона полягає в
тому, що в першому випадку угоди можуть полягати тільки між біржовими
маклерами і брокерами, що представляють інтереси і виступають від
імені, як учасників біржі, так і разових покупців. В другому випадку
контракти можуть укладати і клієнти біржі як самостійно, так і через
посередників. На початковому етапі, коли ще не відпрацьований механізм
біржової торгівлі і відсутні методи захисту інтересів продавців і
покупців, доцільно проводити закриті торги.
Будь-яка товарна біржа має два основних напрямки діяльності: оптова
торгівля з однієї сторони і котирування цін товарів з іншої. Зупинюся
на останньому.
В усіх закордонних країнах біржова діяльність поряд з банківською і
грошовою системою служать об’єктом державного регулювання. Це не
випадково. У ринковій економіці при відсутності прямого директивного
втручання в підприємницьку діяльність саме біржі є інструментом
непрямого, але дуже істотного впливу на бізнес. Незважаючи на те, що,
на біржі контролюється невелика кількість товарів, більшість з них
носить стратегічний характер. Тому ті ціни, що на біржі в умовах
вільного ціноутворення відбивають рух ринку того чи іншого товару,
служать своєрідним індикатором стану економіки країни.
Сьогодні між найбільшими товарними біржами налагоджені інформаційні
зв’язки. Це сприяє вирівнюванню цін і формуванню єдиного світового
ринку.
6. Форвардні угоди (чи термінові угоди)
Це взаємна передача прав і обов’язків у відношенні реального товару з
відстроченим терміном постачання. Відмінною рисою цих угод є те, що
момент висновку зобов’язань угод не збігається з моментом їхнього
виконання. Об’єктом таких угод може виступати як номінальний товар, так
і товар, що буде зроблений до встановленого терміну.
Різновидом форвардних угод є:
Угоди з заставою – це договір, у якому один контрагент виплачує іншому
контрагенту в момент висновку договору суму, взаємовизначувану договором
між ними як гарантію виконання своїх зобов’язань. Застава має на меті
забезпечити інтереси продавця і покупця. При угоді з заставою на покупку
його платником є покупець, у цьому випадку інтерес відбивається
продавця. Розмір застави: від 1 до 100%.
Угоди з премією – це договір, при якому один з контрагентів на основі
особливої заяви до визначеного дня за установлену винагороду одержує
право зажадати від свого контрагента або виконання зобов’язань за
договором, або відмовитися від угоди.
Прості угоди з премією. При цих угодах сторона (платник) одержує право
відступного, тобто контрагент за сплату раніше встановленої суми
відступає від виконання договору. Цей вид угод у залежності від того,
хто платник премії 2х видів: угоди з умовним продажем і угоди з умовною
покупкою.
Подвійні угоди з премією. Договори, у яких платник премії одержує право
на вибір між позицією покупця і позицією продавця, а також право, якщо є
угода контрагентів, відступити від угоди. Якщо права платника премії
збільшуються при таких угодах, то величина збільшується вдвічі. Ця
премія може враховуватися як величина окрема від суми угоди, чи
включатися в суму угоди.
Складні угоди з премією. Це договори, що являють собою з’єднання 2х
протилежних угод із преміями, укладені однієї і тією же брокерською
фірмою з двома іншими учасниками біржової торгівлі.
Кратні угоди з премією. Договори, при яких один з контрагентів одержує
право за визначену премію на користь іншої сторони збільшити в
скільки-то разів у товару, що належить відповідно до суті угоди до чи
передачі прийому товару: угоди з вибором покупця й угоди з вибором
продавця.
Форвардні угоди мають ще один різновид:
Угоди з кредитом – це угода між брокером і клієнтом, по якому брокер
зобов’язується в обмін на товар, запропонований клієнтом, надати йому
цікавлячий клієнта товар. Брокер з цією угодою звертається в банк, де
одержує кредит на здійсненні угоди. Як правило, здобувається дефіцитний
товар. Брокер самостійно продає товар на біржі і повертає кредит баку.
Угоди з умовою – це угода, при закінченні якої брокер повинний виконати
доручення клієнта. Брокер має право відмовитися.
7. Опціонні угоди.
Різновидом ф’ючерсних угод є опціонні угоди. Особливість: об’єктом угод
ставати зобов’язання чи купити продати деяке число ф’ючерсних угод, але
за заданою ціною. Тут менше ризик.
Під опціонами розуміють особливий вид біржових угод з обмеженими
в порівнянні зі звичайними ф’ючерсними операціями ризиком. Це договірне
зобов’язання чи купити продати визначений вид чи цінностей
фінансових прав по заздалегідь установленій ціні в межах погодженого
періоду. В обмін на одержання такого права покупець опціону сплачує його
продавцю визначену суму ( премію ). У минулому опціони називалися
угодами з премією, привілеями, гарантіями від збитків, гарантіями
від підвищення і від зниження цін.
На товарних біржах опціони можуть полягати з товарами і
ф’ючерсними контрактами.
По техніці здійснення розрізняють три основних типи опціону: опціон із
правом чи покупки на покупку, використовуваний при грі на
підвищення; опціон із правом чи продажу на продаж, застосовуваний
торговцями, коли вони розраховують на зниження цін; і подвійний
опціон, що представляє собою комбінацію опціону на покупку і на продаж.
Подвійний опціон дозволяє його покупцю або купити, або продати чи
контракт інший вид цінностей ( але не купить і продати одночасно ) за
базисною ціною і тому використовується при надзвичайно хитливій
кон’юнктурі ринку, коли важко угадати наступний напрямок руху цін.
Торгівля подвійними опціонами ведеться тільки в Англії.
Опціон на покупку надає право, але не зобов’язує купити визначений
ф’ючерсний контракт, чи товар нетоварну цінність за даною ціною.
Опціон на продаж надає право, але не зобов’язує продати визначений
ф’ючерсний чи контракт цінність за даною ціною.
8. Операції хеджування
Ф’ючерсні угоди звичайно використовуються для страхування – хеджування
від можливих втрат у випадку зміни ринкових цін при висновку
угод на реальний товар. Принцип страхування тут побудований на тім, що
якщо в угоді одна сторона втрачає як продавець реального товару, то
вона виграє як покупець ф’ючерсів на ту ж кількість товару, і
навпаки. Механізм хеджування заснований на тім, що зміна ринкових
цін на ф’ючерси однакові по своїх розмірах і напрямку. Насправді ці
ціни не завжди однакові, однак межі їхніх коливань приблизно ті самі.
Різниця між ціною на контракт реального товару і ціною на ф’ючерсний
контракт називається базисом.
По техніці здійснення хеджування розрізняють два основних типи:
хеджування продажем (чи коротке), коли фірма продає ф’ючерсні
контракти, і хеджування покупкою (його часто називають довгим), коли
фірма здобуває ф’ючерсні контракти. Крім того, хеджування може бути
здійснене за допомогою особливого виду біржових операцій – опціону.
Хоча обсяг операцій хеджування неухильно росте і вони продовжують
складати економічну основу ф’ючерсної біржової торгівлі, в останні роки
більш високими темпами збільшується обсяг спекулятивних угод. Хоча на
угоди, що завершуються постачанням товару, приходиться надзвичайно мала
частина біржового обороту, можливість постачання товару і саме
постачання виконують важливу економічну функцію – забезпечують зв’язок
ф’ючерсного ринку з ринком реального товару.
Різноманіття форм біржових операцій, постійне удосконалювання
практики біржової торгівлі створюють основу для ефективного
функціонування ринкового механізму, збалансування ринку, зниження
витрат на придбання і реалізацію продукції. Навіть в умовах помітних
коливань ринкових цін біржові операції дозволяють фірмам планувати
свої витрати і прибуток на досить великі періоди, розробляти стратегію
розвитку компаній з регульованим ризиком, гнучко сполучити різні форми
інвестицій, знижувати свої витрати на фінансування торгових операцій.
9. ЕТАПИ СТВОРЕННЯ ТОВАРНОЇ БІРЖІ
Основним питанням є вибір місця розташування товарної біржі і видів
продукції, реалізованих на них. Світовий досвід свідчить, що біржі,
як правило, повинні розміщатися переважно у великих центрах у
максимальному наближенні до найбільш концентрованих джерел
матеріальних ресурсів.
На ПЕРШОМУ етапі ініціатори цієї справи повинні чітко визначити, що
вони можуть і бажають одержати на початковій стадії розвитку біржі й
у майбутньому – при подальшому просуванні до ринку.
Наприклад, що може одержати підприємство в результаті участі в
біржовій торгівлі на стадії її становлення? Це, насамперед
можливість найбільше вигідно продати, чи купити обміняти товар,
одержати інформацію про стан попиту та пропозиції в країні, про
платоспроможність і надійність контрагента на угоді.
На більш пізній стадії розвитку біржової торгівлі підприємства одержать
широкі можливості страхування себе від несприятливих коливань цін
на ринку, користатися пільговим кредитуванням під висновок ними
біржової угоди, одержувати інформацію про попит та пропозицію товарів
практично з усього світу.
Державні відомства і місцеві органи керування, завдяки створенню
товарної біржі, можуть домогтися підвищення ділової активності і
можливості впорядкування торгової діяльності.
На ДРУГОМУ етапі потрібно заздалегідь вибрати товари, на реалізації яких
буде спеціалізуватися біржа.
Ознаки біржового товару:
1) стандартизованість;
2) взаємозамінність;
3) низький рівень монополізації;
4) масовість виробництва.
Що стосується вибору міста, де буде створюватися товарна біржа, те
необхідно, насамперед, враховувати такі фактори, як наявність розвитих
інформаційних мереж і складських площ.
На ТРЕТЬОМУ етапі ініціатори створення товарної біржі вибирають її
потенційних засновників. Для цього використовується інформація, зібрана
ініціаторами в процесі господарської діяльності. Вибір потенційних
засновників здійснюється виходячи з наявності в них можливостей
вкладення в створення біржі фінансових засобів, залучення на біржові
торги матеріальних ресурсів, широких зв’язків з підприємствами й
організаціями.
На останньому, ЧЕТВЕРТОМУ етапі головна увага варто приділити рекламі
товарної біржі серед її майбутніх засновників.
ВИСНОВОК
Товарна біржа як продукт ринкових відносин пройшла тривалий шлях
еволюції від оптового ринку до ф’ючерсного ринку. Стійко високі темпи
росту біржового обороту, поява нових функцій, залучення всі нових сфер
економіки в біржову торгівлю вказують на великі можливості її
подальшого розвитку.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
О.І. Дегтярьова і О.А. Кандинська «Біржова справа» М., ІО «Юнити»,
1997.
«Збірник інформаційних матеріалів по товарних біржах» М.,1997
«Правова база України». – К., 2002.
Грязнова А.Г. “Біржова діяльність” М., 1995.
Іващенко А.А. «Товарна біржа» М., «Міжнародні відносини»,1991.
Васильєв Г.А., Каменева Н.Г. Товарні біржі» М., «Вища школа»,1991.
А. Елдер «Як грати і вигравати на біржі».
Е. Найман «Мала енциклопедія трейдера».
Загальне зібрання учасників-членів біржі
Контрольний комітет
Комітет спостереження
Арбітражний
комітет
Котувальний комітет
Комітет по прийому нових членів
Біржовий комітет (Рада біржі)
Контрольно-ревізійна комісія
Керуючий біржовим апаратом
1 зам. керуючого
2 зам. керуючого
3 зам. керуючого
Cтарший
брокер
Центр економічного аналізу
Інформаційний центр
АХО
Брокерські контори
Дог.-прав. Відділ з арбитражем
Биржовий
музей
Відділ організації і забезпечення
Транспортно-тарифний відділ
Біржове видавництво
Відділ здійснення
біржової торгівлі
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
