Реферат на тему:
Технології спеціальних видів фінансового аналізу
Інформація прагматична за природою, її неможливо відокремити від
використання. Це стосується також інформації про фінансовий стан
суб’єкта господарювання. Мета аналізу зумовлює його зміст і
послідовність проведення. Цей розділ присвячений питанням цільового
фінансового аналізу за такими напрямками: податкоспроможність,
інвестиційна привабливість, імовірність банкрутства, кредитоспроможність
(кредитний рейтинг), конкурентоспроможність при участі в торгах, при
приватизації тощо.
Аналіз фінансового стану підприємств податковими органами
Податки як одне із основних джерел доходів держави є важливим
економічним інструментом регулювання соціально-економічної політики. Від
ефективної роботи податкової служби країни залежить наповнення бюджету
та функціонування держави. Державна податкова служба має ієрархічну
структуру: державна податкова адміністрація (ДПА) України, державні ДПА
областей, районів, міст і районів у містах. Державна податкова служба
підпорядкована Міністерству фінансів України, співпрацює із суб’єктами
господарювання, фінансовими органами, банківськими установами,
арбітражними судами, органами внутрішніх справ та іншими установами.
Світовий досвід свідчить, що робота податкової служби ефективна лише за
умови використання сучасних інформаційних технологій. Особливо
актуальним є створення єдиного інформаційного простору для ієрархічної
структури податкової служби з вертикальними зв’язками — корпоративного
комп’ютерно-телекомунікаційного середовища. Для забезпечення ефективної
взаємодії користувачів ДПА всіх рівнів мають бути обладнані
автоматизованими робочими місцями, об’єднаними в локальну мережу.
Окрім завдань наповнення поточних державних і місцевих бюджетів, одним
із основних призначень автоматизованої інформаційно-аналітичної системи
ДПА є аналіз економічного й фінансового стану підприємств, регіонів,
галузей за різними класифікаційними ознаками для всебічного наукового
обґрунтування напрямків удосконалення податкової політики держави.
Чинне в Україні нормативне регулювання аналізу фінансового стану
підприємств податковими органами
Державна податкова адміністрація України листом від 27 січня 1998 р.
затвердила “Методичні рекомендації по аналізу фінансово-господарського
стану підприємств та організацій”. Із запровадженням з 2000 р. нових
міжнародних стандартів фінансової звітності вони не втратили чинності;
формули розрахунків аналітичних показників прив’язуються до нових форм
звітності.
Методичні рекомендації охоплюють аналіз фінансових результатів і
фінансового стану підприємства.
Метою аналізу є:
• вивчення завантаженості підприємств і організацій податками та зборами
за періодами звітного року, відстеження їх нарахування;
• аналіз показників, що впливають на кінцеві фінансові результати;
встановлення відповідних залежностей у кількісному вираженні з
використанням методів математичної статистики;
• розробка пропозицій, спрямованих на нормалізацію виробництва та
реалізацію продукції, а також на поліпшення фінансового стану, з
використанням диференційованого підходу до підприємства кожної галузі;
• виявлення джерел надходження коштів до бюджету. Загальна оцінка стану
фінансово-господарської діяльності підприємства визначається його
навантаженням податковими та неподатковими платежами.
Послідовно виконуються:
1. Аналіз виробничо-господарської діяльності (динаміки обсягу
виробництва та реалізації продукції; характеру виробництва з урахуванням
галузевої специфіки).
2. Аналіз витрат виробництва, їх структури та динаміки.
3. Аналіз грошових потоків.
4. Аналіз співвідношення темпів зростання продуктивності праці та
заробітної плати.
5. Аналіз основних фондів (наявність, склад і структура, оцінка
забезпеченості підприємства основними фондами, аналіз зносу фондів,
ефективності використання, а також амортизаційних відрахувань).
6. Аналіз використання паливно-енергетичних ресурсів.
7. Аналіз прибутку та рентабельності.
8. Розрахунок фінансових коефіцієнтів, а саме показників:
платоспроможності (ліквідності);
фінансової стійкості; ділової активності.
9. Аналіз дебіторської заборгованості.
10. Аналіз кредиторської заборгованості (випереджальне зростання
кредиторської заборгованості порівняно з дебіторською свідчить про
погіршення фінансового стану підприємства).
11. Аналіз внесення платежів до бюджету, зокрема недоїмок.
12. Прогноз можливих надходжень коштів до бюджету за результатами
аналізу фінансово-господарського стану підприємства. Жодний фінансовий
аналіз не може вважатися повним, якщо він не охоплює всіх сфер
діяльності підприємства і складається лише з цифр. Якісний аналіз має
навіть передувати кількісному; завдяки йому можна встановити й
узагальнити коло найактуальніших проблем. Типовою є ситуація, коли
підприємство потрапляє в “ножиці” еластичного попиту на свою продукцію й
водночас нееластичного свого попиту на використовувані ресурси. Зміна
рівня цін, осучаснення технологій та зниження ресурсомісткості, зокрема
енергомісткості, відходності, зниження транспортних витрат, доступність
сировини та матеріалів, кредитних ставок можуть суттєво позначатися на
фінансовому стані підприємства. Корисно проаналізувати, як поводилося
підприємство в минулому за схожих обставин. На підставі результатів
аналізу комісія чи особа, яка займалася аналізом, розроблюють заходи,
спрямовані на поліпшення фінансово-господарського стану підприємства і,
зокрема, на своєчасність сплати й збільшення надходжень сум податків і
зборів до загальнодержавного та місцевих бюджетів.
Економіко-математичне моделювання бази оподаткування
Одна з основних проблем діяльності податкових органів — недостатнє
наукове та методичне обґрунтування щодо комплексної оцінки потенційної
податкоспроможності найкрупніших підприємств. Водночас дослідження
свідчать, що низка показників (факторів) зі статистичної, податкової та
відомчої звітності визначає наперед рівень податкових платежів
(функція). Відповідна економіко-математична модель, що кількісно
враховує характер зв’язку між сукупністю факторів і функцією, з
достатньою для аналітика ймовірністю у змозі в автоматичному режимі
прогнозувати очікуваний рівень податкових надходжень. Моніторинг
підприємств з використанням економіко-математичних моделей дає змогу
більш якісно та надійно здійснювати переддокументальний аналіз і
планувати виїзні податкові перевірки. Модель допомагає не лише досягти
основної мети, а й розв’язати такі задачі:
• прогноз економічних показників, що характеризують поточний стан і
можливості подальшого розвитку підприємства;
• імітація різних можливих сценаріїв економічного розвитку підприємства;
• розрахунок очікуваних (або фактичних) значень низки
фінансово-економічних показників на базі значень непрямих показників;
• оцінка ефективності функціонування підприємства. Розглянемо основні
етапи розробки економіко-математичних моделей.
Етап 1 — постановочний. Складання списку підприємств, що мають
досліджуватися, із зазначенням суттєвих для оподаткування особливостей
їх діяльності. Складання переліку основних і другорядних показників
(функціональних і факторних) із зазначенням періодичності надходження
відповідної інформації. Наведення переліку факторів, що відсутні у
формах звітності, однак суттєво впливають на кінцеві результати аналізу
(зміни в податковому законодавстві, розмір мита, курс долара, тарифи на
електроенергію, транспорт тощо).
Етап 2 — інформаційний. Збирання необхідної інформації, групування її за
значущістю.
Етап 3 — кореляційний аналіз (див. підрозд. 2.4). Дослідження надійності
та достатності статистичної вибірки, тісноти та характеру зв’язку між
факторами та функцією (лінійна, степенева, гіперболічна
залежність тощо). Класифікація факторів за тривалістю їх впливу на
кінцевий показник: довгострокові, сезонні, циклічні, випадкові. Відбір
підприємств для подальшого аналізу (один-два підприємства із середнім
значенням податкового навантаження для цієї групи).
Етап 4—розробка економіко-математичної моделі методами рег-ресійного
аналізу.
Етап 5 — апробація моделі. Зіставлення розрахованих за моделлю значень
щодо податкових платежів із фактичним значенням по одно-му-двох
підприємствах кожної групи. Аналіз отриманого коефіцієнта апроксимації
(припустимі відхилення в межах 15 %).
Етап 6 — удосконалення моделі.
Етап 7 — розробка методичних рекомендацій щодо застосування
економіко-математичної моделі у практичній діяльності податкових
органів.
Етап 8 — аналіз досвіду використання моделі з метою її вдосконалення.
Запровадження в практику економіко-математичних моделей значною мірою
розв’яже проблему комплексного аналізу діяльності великих підприємств —
платників податків. У свою чергу це дасть змогу обґрунтовано та в
максимальному обсязі стягувати податки.
Аналіз фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації
Відповідно до Державної програми приватизації наказом Міністерства
фінансів України та Фонду державного майна України № 49/121 від 26 січня
2001 р. затверджено “Положення про порядок здійснення аналізу
фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації”.
Метою фінансового аналізу підприємства, що здійснюється відповідно до
цього Положення, є оцінка фінансового стану підприємства на останню
звітну дату з урахуванням динаміки його змін, які відбулися за
результатами господарської діяльності підприємства за два останні роки;
визначення факторів, що вплинули на ці зміни, і прогнозування
майбутнього фінансового стану підприємства. Результати проведеного
аналізу використовуються для підготовки рекомендацій щодо доцільності
перетворення підприємства на відкрите акціонерне товариство (ВАТ) або
його реструктуризації.
Передбачено такі напрямки (етапи) аналізу:
• оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни;
• аналіз фінансових результатів діяльності підприємства;
• аналіз ліквідності;
• аналіз платоспроможності;
• аналіз рентабельності.
У Положенні використовуються такі визначення:
задовільний фінансовий стан — стійка ліквідність, платоспроможність і
фінансова стійкість підприємства, його забезпеченість власними
оборотними коштами та ефективне використання ресурсів підприємства;
незадовільний фінансовий стан — неефективне розміщення та використання
ресурсів, незадовільна платоспроможність підприємства, наявність
простроченої заборгованості перед бюджетом із заробітної плати,
недостатня фінансова стійкість через несприятливі тенденції розвитку
виробництва та збуту продукції підприємства.
Якщо фінансовий аналіз за спрощеною схемою відповідно до вимог “Методики
оцінки вартості майна під час приватизації”, затвердженої постановою
Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. № 1554, не дає змоги
зробити висновки щодо фінансового стану підприємства, проводиться
поглиблений фінансовий аналіз згідно з вимогами, встановленими цим
Положенням.
За результатами аналізу робиться висновок щодо абсолютної величини та
структури балансу, динаміки зміни вартості активів підприємства, окремих
статей балансу підприємства порівняно з попередніми періодами, із
зазначенням позитивних і негативних тенденцій таких змін. Особливу увагу
слід приділити наявності та структурі простроченої заборгованості
підприємства.
Висновок не є єдиним і безумовним критерієм для прийняття остаточного
рішення щодо доцільності приватизації підприємства, вибору оптимального
способу його продажу або реструктуризації за результатами аналізу
фінансового стану підприємства.
Якщо підприємство прибуткове (коефіцієнт рентабельності діяльності
перевищує 0,01) або показники (коефіцієнти) його фінансового стану
(ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, ділової
активності) відповідають нормативним вимогам, передбаченим цим
Положенням, фінансовий стан підприємства визнається задовільним і
робиться висновок про доцільність його приватизації.
Якщо коефіцієнт рентабельності діяльності підприємства дорівнює чи менше
0,01 або за останній звітний період воно отримало чистий збиток, однак
показники (коефіцієнти) фінансового стану підприємства (ліквідності,
платоспроможності (фінансової стійкості), ділової активності)
відповідають нормативним вимогам, передбаченим цим Положенням,
фінансовий стан підприємства визнається задовільним. Для прийняття
рішення про приватизацію зазначеного підприємства доцільно звернути
особливу увагу на його майновий стан, проаналізувати фінансові
результати його діяльності.
Якщо підприємство збиткове протягом аналізованого періоду, більшість
показників фінансового стану підприємства не відповідає нормативним
вимогам, спостерігається тенденція до їх погіршення, фінансовий стан
підприємства визнається незадовільним і робиться висновок про
доцільність реструктуризації зазначеного підприємства.
Інтегральна оцінка інвестиційної привабливості підприємства
Інтегральна оцінка дає змогу поєднати в одному показнику безліч різних
за змістом і назвою, одиницями вимірювання, вагомістю та іншими
характеристиками факторів фінансового стану. Розглянемо основні групи
показників.
1. Показники майнового стану.
1.1. Активна частина основних засобів.
1.2. Коефіцієнт зносу основних засобів.
1.3. Коефіцієнт оновлення.
1.4. Коефіцієнт вибуття.
2. Показники фінансової стійкості (платоспроможності).
2.1. Рівень фінансової стійкості.
2.2. Маневреність робочого капіталу.
2.3. Коефіцієнт незалежності (автономії).
2.4. Коефіцієнт фінансової стабільності.
2.5. Коефіцієнт фінансової стійкості.
2.6. Показник фінансового лівериджу (важеля).
3. Показники ліквідності активів.
3.1. Коефіцієнт покриття.
3.2. Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської
заборгованості.
3.3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності.
4. Показники прибутковості.
4.1. Прибутковість активів.
4.2. Прибутковість власного капіталу.
4.3. Прибутковість реалізованої продукції.
5. Показники ділової активності.
5.1. Продуктивність праці.
5.2. Фондовіддача.
5.3. Оборотність оборотних активів.
5.4. Оборотність запасів.
5.5. Оборотність власного капіталу.
5.6. Оборотність основного капіталу.
6. Показники ринкової активності.
6.1. Прибуток на акцію.
6.2. Цінність акції.
6.3. Дивідендна дохідність акції.
6.4. Дивідендний вихід.
6.5. Коефіцієнт котирування акцій.
Для визначення коефіцієнтів групи 6, окрім даних фінансової звітності
(форми № 2 і 3), використовують також дані ринку цінних паперів.
Наведених у групах показників достатньо для визначення адекватного
інтегрального показника фінансового стану підприємства. У разі потреби
кількість показників можна коригувати.
Експертним оцінюванням визначають вагомість груп показників, а також
вагомість показників у групах. Наприклад, вагомість груп, %: І — 20; II
— 20; III — 10; IV — 8; V — 15; VI — 27; вагомість показників першої
групи, %: 1.1 — 10; 1.2 — 40; 1.3 — 30; 1.4 — 20; вагомість можна
коригувати.
Для розрахунку інтегрального показника інвестиційної привабливості
(фінансового стану) підприємства розроблено програмний комплекс для
персонального комп’ютера — INTEGRAL. Алгоритм базується на методах
математичної статистики (варіаційний аналіз).
На основі вихідних даних зі стандартних форм фінансової звітності
спочатку розраховують показники по всіх підприємствах. Фіксують
мінімальне та максимальне значення й напрямок оптимізації кожного
показника — min (max). Результат розрахунку — інтегральний показник
фінансового стану — наводиться в балах. Рейтинг підприємств визначається
в порядку зменшення результатів.
Список використаної літератури:
Лукасевич И. Я. Программное обеспечение финансовых решений // Финансы. —
2000. — № 7.
Мамрак О. Определение класса финансовой надежности
Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. — Минск:
ООО “Новое знание”. — 1999. — 689 с.
Савчук В. П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с
анализом деловых ситуаций. — К.: Издат. дом “Максимум”, 2001. — 600 с.
Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч.
посіб. — К.: Изд-во КНЕУ, 2000.
Фрейдлин С. Я. Экономико-математическая модель мониторинга оценки
налоговой базы // Финансы. — 2002. — № 7. — С. 38-39.
Хелферт Э. Техника финансового анализа: Пер. с англ. — М.: Аудит. ЮНИТИ,
1996. — 664 с.
Шеремет Ф. Д., Сейфулин Р. С. Методика финансового анализа. — М.:
ИНФРА-М, 1995. — 176 с.
ШиянД. В. Комплексна оцінка фінансового стану галузей економіки //
Фінанси України. — 2002. — № 1.
Уотшем Т. Док., Паррамоу К. Количественные методы в финансах. — М.:
Финансы, ЮНИТИ, 1999. — 527 с.
Урядовий кур’єр. — 2003. — № 43, 6 берез. — С. 21; 2003. — № 36, 25 лют.
— С. 4.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
