Реферат на тему:
Сутність платіжної системи, єдиний казначейський рахунок, реєстраційні
рахунки, технічне забезпечення здійснення платежів, механізм
взаємостосунків користувачів коштів з казначейською системою
Зміст
Сутність платіжної системи
2. Єдиний казначейський рахунок
3. Реєстраційні рахунки
4. Технічне забезпечення здійснення платежів
5. Механізм взаємостосунків користувачів коштів з казначейською системою
Основні терміни і поняття
Елементи платіжної системи:
Система норм, що встановлюють правила походження платежів.
Технічне забезпечення здійснення платежів.
Механізм взаємостосунків користувачів коштів з Казначейською системою.
Єдиний казначейський рахунок – це система бюджетних рахунків, що
відкриті в установах банків на ім’я Головного управління. Державного
Казначейства і його територіальних органів за відповідним балансовим
рахунком. Ці рахунки відкриваються в установах національного банку та
уповноважених установах комерційних банків, що визначені Кабінетом
Міністрів України та Національним банком України, за балансовими
рахунками 2520, 3520.
Платіжна система виконання Державного бюджету – частина національної
платіжної системи, при якій держава виконує функції отримувача і
відправника платежів Державного бюджету.
Механізм взаємостосунків користувачів коштів з системою Державного
казначейства – це стосунки, які здійснюються шляхом обміну інформацією у
вигляді документів за встановленими Національним банком формати та
певними вимогами щодо їх заповнення.
Реєстраційні рахунки – це рахунки, які відкриваються в органах
Державного казначейства розпорядниками коштів усіх ступенів як складові
Єдиного казначейського рахунку для обліку витрат, передбачених їх
кошторисами доходів і видатків відповідно до бюджетної класифікації.
1. Сутність платіжної системи
Платіжна система виконання Державного бюджету с частиною національної
платіжної системи, при якій держава виконує, функції отримувача і
відправника платежів Державного бюджету.
Під платежами Державного бюджету слід розуміти переказ коштів від
держави до зовнішнього отримувача і навпаки – від зовнішнього до
держави. Тобто платіж складається з двох складових: надходжень і виплат.
Коли переказ коштів здійснюється між декількома державними відомствами,
то це с внутрішніми платежами у системі органів Держказначейства.
Чинна платіжна система виконання Державного бюджету України на сьогодні
регулюється Національним банком України, Міністерством фінансів.
Державним казначейством України відповідно до покладених на ці органи
функцій.
Платіжна система виконання бюджету включає в себе три елементи:
1. Система норм, що встановлюють правила проходження платежів.
2. Технічне забезпечення здійснення платежів.
3. Механізм взаємостосунків користувачів коштів з Казначейською
системою.
Казначейське виконання Державного бюджету за доходами і видатками
включає облік надходження платежів, регулювання обсягів і термінів
прийняття бюджетних зобов’язань, дозвіл на право здійснення видатків у
межах затверджених асигнувань і проведення платежів розпорядників
бюджетних коштів.
Світовий та вітчизняний досвід дає змогу навести низку таких
найважливіших казначейських принципів:
1. Принцип єдності каси і єдиного бухгалтерського обліку.
2. Принцип оплати рахунків установ, які утримуються за рахунок коштів
бюджету, державними бухгалтерами (казначеями), який ґрунтується на
тому, що особа, яка приймає зобов’язання за видатками, і особа, яка їх
оплачує, не мають збігатись.
3. Принцип повноти включення доходів та видатків до бюджетів.
Принцип єдності каси і єдиного бухгалтерського обліку логічно випливає
із визначальної норми бюджетного права про єдність (цілісність)
бюджетної системи. У спою чергу, ця норма забезпечується існуванням
єдиного рахунку надходжень і платежів до бюджету та єдиної бюджетної
класифікації доходів та видатків, єдністю регулювання бюджетних
правовідносин, єдиною структурою бюджетної документації, вимогами
надання необхідної статистичної та бюджетної інформації від одного
бюджету до іншого, спільною грошовою системою та єдиною
соціально-економічною політикою держави.
В Україні єдність каси і бухобліку досягається через виконання
Державного бюджету на основі Єдиного казначейського рахунку, який
запроваджений з 1997р.
Цей рахунок являє собою систему бюджетних рахунків органів Державного
казначейства, відкритих у визначених державою установах банків на
відповідному балансовому рахунку, на який зараховуються податки, збори,
обов’язкові платежі Державного бюджету і надходження з інших джерел,
встановлених законодавством України.
Водночас, з цих самих рахунків органами Державного казначейства
здійснюються платежі безпосередньо на користь суб’єктів господарської
діяльності, які виконали роботи або надали послуги розпорядникам
бюджетних коштів. Найголовніше те, що ці рахунки діють в єдиному режимі,
створюючи таким чином, загальнодержавну систему Єдиного казначейського
рахунку і забезпечуючи підґрунтя для обліку всіх здійснених на ньому
операцій.
Принцип єдності каси за умов повного його запровадження дає змогу
забезпечити як повну незалежність держави від банківської системи щодо
контролю та обліку доходів і платежів, так і ефективне вирішення
завдань, пов’язаних з управлінням державними доходами І витратами.
Крім того, реалізуючи принцип єдності каси і бухобліку, державний
казначей забезпечує здійснення платежів (навіть якщо кошти справляються
безпосередньо податковою інспекцією чи яким-небудь іншим уповноваженим
органом, останній перераховує в казначейство
всю суму отриманих надходжень), а також проводить платежі і оплату
державних витрат.
Тобто казначей – це:
а) касир держави, він приймає надходження і оплачує витрати;
б) державний бухгалтер, головним завданням якого є:
• розподіл бюджетних коштів між їх розпорядниками з тим, щоб у
потрібний момент вони могли покрити витрати;
• попередження касових розривів у часі між надходженнями і витратами,
регулювання врахованих у бюджеті виплат;
• забезпечення фінансування політики, визначеної бюджетом на
відповідний рік та довгострокових цільових програм;
• обслуговування і погашення державного боргу, повернення зовнішніх
позик.
Однак єдність бюджетної системи України не може бути забезпечена лише
існуванням єдиного рахунку надходжень і платежів, їх цілісність
ґрунтується також на запровадженні єдиного бухгалтерського обліку на
основі єдиної бюджетної класифікації доходів і видатків.
Державним казначейством України розроблено концепції нового плану
рахунків з виконання Державного та місцевих бюджетів.
Під час складання нового плану рахунків були використані підходи, які
застосовуються в обліку виконання бюджету в країнах з розвинутими
ринковими відносинами. Новий план рахунків дає можливість:
• враховувати всі зміни, що відбулися в економічній і фінансовій
сферах, а також усі джерела надходження до обліку держави в розрізі
складових;
• відображати операції з виконання видаткової частини з урахуванням
діючих методів і прийомів і, крім того, операції щодо взаємодії
Державного бюджету з іншими ланками бюджетної системи в процесі його
виконання;
• відображати на рахунках бухгалтерського обліку державні внутрішні та
зовнішні боргові зобов’язання.
Однією з найважливіших казначейських норм є загальний принцип
функціонування державної бухгалтерської служби, за яким особа, що
приймає зобов’язання за видатками, та особа, яка їх оплачує, не мають
збігатися. Тобто розпорядник коштів і бухгалтер забезпечують збігатись
бюджету у межах лише своєї компетенції.
Виконання Державного бюджету здійснюється шляхом відображення
Державним казначейством усіх операцій у системі відкритих на ім’я
органів Державного казначейства рахунків з надходження коштів до
Державного бюджету України та їх використання.
2. Єдиний казначейський рахунок
Державне казначейство України здійснює платежі по видатках Державного
бюджету через систему своїх органів шляхом безготівкового перерахування
коштів. З цією мстою в установах визначених державою банків відкрито
бюджетний рахунок, який називається “Єдиний казначейський рахунок”.
Єдиний казначейській рахунок – не система бюджетних рахунків, що
відкриті в установах банків на ім’я Головною управління Державного
Казначейства і його територіальних органів за відповідним балансовим
рахунком. Ці рахунки відкриваються в установах Національного банку та
уповноважених установах комерційних банків, що визначені Кабінетом
Міністрів України та Національним банком України, за балансовими
рахунками 2520, 3520.
До банків, що уповноважені здійснювати касове виконання Державного
бюджету, належать: Національний банк України, АПБ “Україна”, Укрсоцбанк,
Промінвестбанк, Ощадбанк, ЛППБ “Аваль”, “Укремсімбанк”. Для виконання
окремих державних програм, а саме: для забезпечення інноваційних
проектів та програм з приватизації об’єктів державної власності були
залучені, крім чого, Брокбізнесбанк та банк “Фінанси і кредит”.
При виборі комерційних банків Міністерство фінансів України та
Національний банк України керувалися такими критеріями:
• статутний фонд;
• розгалуженість мережі установ банків;
• обсяги кредитування загальнодержавних програм і операції! з
облігаціями внутрішніх державних позик та іншими цінними паперами.
Обслуговування бюджетних рахунків здійснюється банками на безоплатній
основі. Штрафні фінансові санкції за затримку перерахування доходів до
бюджету не встановлені, проте у разі порушення укладених угод Державне
казначейство має право розірвати відносини з банком.
На Єдиний казначейський рахунок зараховується загальна сума надходжень
відповідно до бюджетної класифікації (податки, збори, всі обов’язкові
платежі та надходження, встановлені законодавством України). З нього
здійснюються платежі на користь суб’єктів господарської діяльності, які
виконали роботи або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів.
Зазначені рахунки діють в єдиному режимі, створюючи таким чином
загальнодержавну інформаційно-обчислювальну систему Єдиного
казначейського рахунку, яка виконує облік усіх здійснюваних на ньому
операцій і дає можливість Головному управлінню Держказначсйства мати в
реальному режимі часу інформацію про:
• баланс Єдиного казначейського рахунку, отриманий як результат
здійснення операцій на всіх його бюджетних рахунках;
• рух коштів по видатках Державного бюджету відповідно до бюджетної
класифікації;
• рух коштів з виконання місцевих бюджетів з моменту їх обслуговування
в системі Держказначейства.
Введення Єдиного казначейського рахунку дає можливість зосередити
державні кошти в руках однієї юридичної особи і забезпечити:
• досконалу базу даних за бюджетними показниками;
• щоденне перерахування за призначенням коштів, що надходять до
Державного бюджету та місцевих бюджетів (за їх згодою);
• розподіл загальнодержавних податків, зборів та обов’язкових платежів
між Державним бюджетом і бюджетами Автономної Республіки Крим, областей,
міст Києва та Севастополя за нормативами, затвердженими Верховною Радою
України;
• перерахування місцевим бюджетам належних їм коштів відповідно до
нормативів та результатів взаєморозрахунків;
• дотримання принципу цільового використання бюджетних коштів через
здійснення попереднього контролю;
• надання інформації органам законодавчої влади щодо здійснених на
Єдиному казначейському рахунку операцій;
• оптимальні можливості для прийняття представниками законодавчої та
виконавчої влади оперативних рішень щодо використання залишків Єдиного
казначейського рахунку.
Державне казначейства організовує, контролює і забезпечує роботу Єдиного
казначейського рахунку через єдину інформаційно-обчислювальну систему
Державного казначейства. Територіальні органи Державного казначейства
здійснюють попередній контроль за використанням наявних ресурсів Єдиного
казначейського рахунку в межах лімітів, що встановлюються Державним
казначейством для кожного розпорядника коштів на підставі розподілу,
затвердженого відповідним головним розпорядником.
Державне казначейство з Єдиного казначейського рахунку перераховує через
систему своїх органів у межах кошторису доходів і видатків кошти в
обсягах, визначених головними розпорядниками або розпорядниками коштів
II ступеня. При надходженні коштів до органу Державного казначейства за
місцезнаходженням розпорядника бюджетних коштів зарахування здійснюються
на відповідні рахунки, які є складовою частиною Єдиного казначейського
рахунку, що відкриваються згідно з порядком, встановленим нормативними
актами.
3. Реєстраційні рахунки
Реєстраційні рахунки – це рахунки, які відкриваються в органах
Державного казначейства розпорядникам коштів усіх ступенів як складові
Єдиного казначейського рахунку для обліку витрат, передбачених їх
кошторисами доходів і видатків відповідно до бюджетної класифікації.
Для відкриття реєстраційних рахунків заводяться особові справи на
розпорядників коштів. Розпорядники коштів подають до органів Державного
казначейства такі документи:
• заяву на відкриття рахунку в системі органів Державного казначейства,
підписану керівником та головним бухгалтером;
• довідку про внесення до Єдиного Державного реєстру підприємств та
організацій України із зазначенням ідентифікаційного коду;
• копію затвердженого положення або статуту про установу, підприємство,
організацію, засвідчену вищестоящою установою або нотаріально;
• доведений до розпорядника коштів поквартальний обсяг асигнувань, що
передбачений у бюджеті України, з розподілом по розділах, главах,
параграфах і статтях бюджетної класифікації;
• затверджений кошторис доходів і видатків із поквартальним розподілом;
• картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до законодавства
України надано право розпорядження рахунком і підписування платіжних та
інших розрахункових документів і відбитком печатки;
• звіт про виконання кошторису видатків установи на дату закриття
фінансування па поточні бюджетні рахунки в установі уповноваженого банку
(тобто на момент переходу на казначейське виконання кошторисів
видатків);
• витяг з особової картки розпорядника коштів (у випадках зміни адреси
та органу Державного казначейства).
Згідно з поданими документами здійснюється реєстрація розпорядників
коштів у зведеному реєстрі, у якому на підставі централізовано
встановленого Держказначейством коду кожній бюджетній установі надасться
номер. Дані номері! с складовою частиною коду їхніх реєстраційних
рахунків. Реєстраційні рахунки розпорядників коштів відкриваються в
розрізі розділів бюджетної класифікації за встановленим порядком.
Рахунки відкриваються на один бюджетний рік і щорічно поновлюються.
Реєстраційні рахунки відкриваються на підставі договорів між
розпорядниками коштів та органами Державного казначейства.
Договір складається за встановленою формою і містить предмет договору,
права і обов’язки сторін, порядок розв’язування спорів, строки дії
договору, порядок його зміни і припинення, інші умови. Договір
передбачає право Державного казначейства України припиняти фінансування
видатків у разі виявлення фактів порушень встановленого порядку
виконання Державного бюджету.
Ознаки кодування реєстраційних рахунків
Шифр реєстраційного рахунку (справа наліво)
12 11 10 9 8 7 6 5 4
3 2 1
Код розпорядника бюджетних коштів відповідно до функціональної
класифікації видатків бюджету.
070601 вищі заклади освіти 1 і 2 рівнів акредитації Код головного
розпорядника коштів відповідно до відомчої класифікації видатків
Державного бюджету.
220 – Міністерство освіти Код розпорядника бюджетних коштів відповідно
до мережі підприємств, організацій, установ міністерств (відомств), що
отримують кошти з Державного бюджету в органі Державного казначейства
001 код одержувача коштів
Наприклад: р/р № 070601220001
Згідно з договором казначейство забезпечує розрахункове обслуговування
розпорядника коштів у межах лімітів видатків відповідно до затвердженого
кошторису видатків та фактичних надходжень на Єдиний казначейський
рахунок Державного бюджету.
Казначейство має право:
• здійснювати перевірки фінансово-бухгалтерських документів про
зарахування, перерахування і використання бюджетних коштів;
• одержувати матеріали, які необхідні для здійснення попереднього
контролю за раціональним і цільовим витрачанням коштів, що виділяються
із Державного бюджету.
Розпорядники коштів мають право розпоряджатися грошовими коштами, що
знаходяться на його реєстраційних рахунках, у межах затвердженого
кошторису видатків та затверджених головним розпорядником коштів лімітів
видатків, контролювати своєчасність зарахування коштів на свої рахунки
та їх перерахування.
Казначейство зобов’язується:
• надавати розпоряднику коштів усі послуги із розрахункового
обслуговування, передбачені законодавством стосовно коштів Державного
бюджету;
• своєчасно проводити розрахункові операції за дорученням розпорядників
коштів;
• здійснювати списання коштів із рахунку розпорядника коштів за
поданими розрахунково-платіжними документами згідно із затвердженим
кошторисом видатків і в межах наявних на ньому коштів;
• забезпечувати таємницю операцій на рахунках розпорядників коштів.
Розпорядники коштів несуть відповідальність за неправильність оформлення
розрахунково-платіжних документів щодо оплати рахунків і повинні
подавати звіти про використані кошти Державного бюджету у строки, що
встановлені казначейством.
Дія договору може бути припинена за ініціативою однієї із сторін у разі
виявлення фактів порушень встановленого порядку виконання Державного
бюджету; у випадках припинення діяльності однієї із сторін.
Кожний конкретний розпорядник коштів у системі казначейства може мати
кілька реєстраційних рахунків, що залежить від деталізації контролю за
використанням бюджетних коштів відповідно до бюджетної класифікації.
Орган Державного казначейства, на території якого знаходиться конкретний
розпорядник бюджетних коштів, дає вказівки уповноваженому банку (у
вигляді платіжного доручення) на перерахування коштів Державного бюджету
за призначенням, що визначається розпорядником бюджетних коштів.
Процес надходження коштів по доходах Державного бюджету України є
складним і відбувається у декілька етапів, у яких активну участь беруть
органи Державного казначейства.
Платники податків, рахунки яких відкриті в установах комерційних або
Національного банків, перераховують платежі до Державного бюджету на
доходні рахунки органів Державного казначейства, які знаходяться в
установах уповноважених або Національного банків на відповідній
території і відкриті з кожного їх виду. Подальший рух коштів
здійснюється за схемою:
кошти, що надійний па рахунки по доходах в органи Державного
казначейства в автономному режимі перераховуються на транзитний
(технічний) рахунок регіонального управління Національного банку, а
потім — на зведений рахунок “Кошти Державного бюджету ” Головного
управління Державного казначейства України.
Загальна сума надходжень перераховується па Єдиний казначейський рахунок
для здійснення чергового кола платежів за видатками.
Участь органів Держказначейства у цих процесах, з одного боку,
орієнтована на те, щоб максимально правильно визначити обсяг ресурсної
бази Державного бюджету як в цілому, так і за окремими видами доходів в
адміністративно-територіальному розрізі, і необхідна для визначення
пріоритетних на сучасному етапі напрямів і обсягів фінансування
Державного бюджету – з іншого.
Зазначені вище рахунки діють в Єдиному режимі, створюючи таким чином
загальнодержавну інформаційно-обчислювальну систему Єдиного
казначейського рахунку, яка виконує, облік усіх здійснюваних на ньому
операцій і дає можливість Державному казначейству мати в реальному
режимі часу інформацію про баланс Єдиного казначейського рахунку; рух
коштів по доходах і видатках Державного бюджету; рух коштів по місцевих
бюджетах з моменту їх обслуговування в системі Державного казначейства.
Наявність на центральному рівні інформації про стан і рух бюджетних
коштів на кожному із етапів їх проходження, деталізація обліку надає
урядові і головним розпорядникам бюджетних коштів великі можливості для
маневрування ресурсами та оперативного контролю за ними.
4. Технічне забезпечення здійснення платежів
Другий особливо важливий елемент платіжної системи – технічне
забезпечення здійснення платежів. На сьогодні діють електронні системи,
які надають можливість передавати платежі між рахунками, а також
здійснювати виплати і зараховувати надходження у режимі реального часу.
Впровадження казначейської форми касового виконання Державного бюджету
України можливе за умов застосування сучасних
інформаційно-обчислювальних технологій, що передбачають комплексне
використання комп’ютерної техніки та програмних продуктів. Цс, у свою
чергу, зумовлює необхідність розробки та затвердження програми їх
створення з визначенням етапів, термінів, обсягів та джерел
фінансування.
Нинішній стан охоплення казначейськими функціями, враховуючи
інформаційну насиченість системи, її багаторівневу ієрархічну структуру,
функціональну складність та необхідність роботи практично в реальному
режимі часу синхронію з банківською системою, стало можливим завдяки
проведеній значній роботі з автоматизації інформаційно-обчислювальних
процедур.
Головне та регіональне управління Державного казначейства функціонують
па даний час на достатньо високому рівні автоматизації, чого у зв’язку з
недостатнім фінансуванням не можна сказати про значну кількість районних
та місцевих відділень.
Назріла нагальна необхідність у створенні єдиної державної системи
передачі даних з високим ступенем надійності та власною системою захисту
інформації.
5. Механізм взаємостосунків користувачів коштів з казначейською
системою
Третім і найбільш конкретним елементом платіжної системи виконання
Державного бюджету є механізм взаємостосунків користувачів коштів з
системою Державного казначейства. Ці стосунки здійснюються шляхом обміну
інформацією у вигляді документів за встановленими Національним банком
формами та певними вимогами щодо їх заповнення.
Облік касових операцій за доходами базується на щоденній банківській
звітності за видами податків, яка на сьогодні с єдиним джерелом
інформації про виконання Державного бюджету за доходами.
Нині система “Банк-клієнт” є програмно-апаратним комплексом, що виконує
функції інтерфейсу між казначейством та обласним управлінням НБУ. У
режимі реального часу казначейство мас можливість:
• приймати та передавати платіжні документи;
• володіти інформацією про проходження в системі електронних платежів
відісланих платежів;
• одержувати повну інформацію про стан власних рахунків у динаміці їх
змін;
• оперативно і без проблем відправляти платежі;
• безпосередньо отримувати платежі у всій повноті.
Чимало переваг отримав і банк:
• зменшено частку механічної ручної праці, пов’язаної з набором
платіжних документів клієнта. У результаті зменшується кількість
помилок, що їх можуть допускали працівники операційною відділу;
• зменшуються витрати на обслуговування клієнтів, підвищується
банківський сервіс, якісно оптимізується праця.
Казначейське виконання Державного бюджету за видатками здійснюється
шляхом переказу коштів від Державного казначейства України до його
територіальних органів.
Державне казначейство України щоденно, після прийняття рішення про
виділення коштів Держбюджету, доводить до головних розпорядників коштів
обсяги асигнувань у розрізі функціональної та економічної бюджетної
класифікації, а останній розподіляє їх між підвідомчими установами.
Головні розпорядники коштів подають до Головного управління Державного
казначейства України розподіл бюджетних коштів по областях у розрізі
підвідомчих установ, підприємств, організацій.
Територіальні органи Державного казначейства здійснюють видатки
Державного бюджету шляхом оплати рахунків розпорядників коштів
вищестоящого органу Державного казначейства, згідно з реєстром на
здійснення видатків.
При цьому за головними розпорядниками коштів Державного бюджету повністю
зберігається право на визначення конкретних напрямків використання
коштів відповідно до функцій і пріоритетів розвитку галузей, а за
розпорядниками коштів – першочерговості проведення виплат та напрямків
виплат відповідно до залишків коштів на рахунках за кодами економічної
класифікації.
Якщо останні встигають до 16 години оформити та подати до Головного
управління Державного казначейства України на електронних та паперових
носіях розподіл коштів між підвідомчими установами в розрізі територій,
то перерахування з Єдиного казначейського рахунку на реєстраційні
рахунки та відповідні території здійснюються того самого дня. Якщо ні –
з ранку наступного дня.
Контрольні запитання
1. У чому полягає сутність платіжної системи виконання бюджету?
2. Які елементи включає, платіжна система виконання бюджету?
3. Що таке Єдиний казначейський рахунок?
4. Що с підставою для відкриття реєстраційних рахунків?
5. Охарактеризуйте діючий стан технічного забезпечення здійснення
платежів.
6. Охарактеризуйте механізм взаємостосунків користувачів коштів з
системою Державного казначейства України?
7. Охарактеризуйте принципи роботи системи “Банк-клієнт”.
8. Назвіть основні напрямки вдосконалення системи Єдиного
казначейського рахунку.
PAGE
PAGE 21
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
