.

Суть і функції фінансів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 8941
Скачать документ

Реферат на тему:

Суть і функції фінансів

1. Фінанси як економічна категорія.

Предметом науки Фінанси є система економічних відносин зв’язаних з
формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів (держава,
об’єкти господарювання й організацій, особисте господарство).

Фінанси складають відносини наступних компонентів:

Відношення по створенню і використанню централізованих фондів держави;

Відношення по розподілі і перерозподілу ресурсів, шляхом використання
державного бюджету, місцевого бюджету і поза бюджетних фондах;

Відношення по створенню і перерозподілу фондів підприємства і домашнього
господарства.

Фінанси – невід’ємна частина грошових відносин. Однак фінанси
відрізняються від грошей по змісту і функціям. Якщо гроші вважаються
загальним еквівалентом, за допомогою якого вимірятися витрати праці, то
фінанси – це економічний інструмент розподілу і перерозподіли ВВП і
національного доходу (інструмент нагромадження і розподіли багатства).

Фінанси є об’єктивною економічною категорією, що має наступні
відмінності:

Реальний рух коштів від одного до іншого;

Розподільний характер (обмін, розподіл);

Кожен фонд має наступні властивості:

– цільове призначення;

порядок формування і використання фондів регламентується законодавчими
актами.

Матеріальною основою фінансових відносин є фінансові ресурси, що надають
собою сукупність доходів і надходжень, що знаходяться в розпорядженні
суб’єкта господарювання. Призначені для:

для покриття фінансових зобов’язань;

матеріальні витрати по виробництву;

для матеріальних заохочень роботи.

Фінансові ресурси складаються з трьох джерел:

Засобу акумулювання в державному бюджеті;

Засобу в не бюджетних фондах;

Ресурси одержувані в результаті діяльності (прибуток, амортизація).

Фінансові ресурси формуються за рахунок фінансових відносин між:

підприємством і працівником;

підприємством і його філіями, підрозділами;

підприємством і іншими підприємствами;

підприємством і банками;

підприємством і державою;

держава і населення;

банком і населенням.

Об’єктом фінансових відносин є національним багатством і зроблене ВВП.
Розподіл і перерозподіл ВВП здійснюється по різних схемах у залежності
від моделей фінансових відносин у суспільстві:

Адміністративна економіка характеризується тим, що частина національного
доходу направляється відразу в бюджет, державу одержує доход у процесі
первинного розподілу.

Ринкова економіка – це первинний розподіл національного доходу
здійснюється між тими хто зайнятий його створенням. Держава одержує
доход у результаті відрахування від суб’єкта господарювання і заробітної
плати.

Американська модель – заснована на максимальному саме
забезпечення фізичних і саме фінансованих юридичних осіб. Бюджет
централізації складає 20% – 35% .

Західно-європейська модель – рівень централізації в бюджеті 35% – 45%.

Скандинавська модель економіки – рівень централізації в бюджеті 50% –
60%.

Фінанси – це економічна категорія, що являє собою сукупність грошових
відносин, зв’язаних з формуванням, розподілом і використанням фінансових
ресурсів.

Фінанси – це сукупність фінансових відносин, що складається між
державою, суб’єктами господарювання і громадянами, із приводу створенню
розподіл і використання фондів фінансових ресурсів.

Література:

„Теорія фінансів” Василик О.Д., Київ; МІОС, 2003р. (4 видання).

„Основи економічних знань” Гальчинський А.С.; Київ – Вища школа, 1999р.

„Финансы. Денежное обращения. Кредит” Дробозиной Л.А.; Москва, 1999р.
(ст.61).

Фінанси України 5/2004 (ст.44).

Фінанси України 11/2003 (ст. 126).

2. Функція фінансів:

Розподільна;

Контрольна;

Регулююча.

Розподільна функція розглядається як розподіл нової вартості на мікро
рівні, перерозподіл на макро рівні. Даная функція охоплює 3 стадії:

Формування фондів коштів ;

Розподіл грошових фондів через фінансові інструменти;

Використання коштів . На мікро рівні Даная стадія дозволяє забезпечити
виробництво і відтворення, а на макро рівні забезпечує загальнодержавні
потреби країни.

Первинний розподіл – це розподіл доданої вартості і формування
первинних доходів, суб’єктів зайнятих формуванням валового національного
продукту.

Перерозподіл – це створення і використання централізованих фондів:
обще-государственный, відомчий, корпоративний.

Перерозподіл включає 2 етапи:

Вилучення частини доходів в одних суб’єктів і формування централізованих
фондів;

Використання централізованих фондів і формування доходів окремих
суб’єктів.

Контрольна функція складається в контролі за розподілом ВВП по
відповідним фондом і з використанні по цільовому призначенню за
допомогою регламентації фінансової інформації. Реалізується Даная
функція за допомогою фінансового контролю.

Контрольна функція виявляється:

До настання розподільного процесу;

У процесі використання фондів коштів ;

Процес підведення підсумків.

Регулююча функція зв’язана через утручання з державою, через державні
витрати, податки і державні кредити, процес відтворення.

Література:

„Фінанси” Юрія С.І.; Тернопіль 2002р. .

„Фінанси” Романенко О.Р.; Київ 2004р.(2-ге відання).

„Фінанси” (загальна теорія), Опарін В.М.; Київ 2001р.(2 відання).

„Основи економічних знань”, Гальчинський А.С.; Київ; -Вища школа- 1999р.
.

„Фінанси підприємства”; Поддєрьогін, Київ 2000р. (3 видання).

„Финансы предприятия”, Калгин Н.В.; Москва „Юнити” 1998г..

„Финансы”; Каволёвой А.М.; Москва 1999г. (3 издание).

„Государственные финансы”; Федосов В.М., Киев 1991г. .

3. Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями.

Фінансова наука даний час розглядала категорію “Ф” спрощено, як деяку
суму коштів . Однак: Фінанси – являють собою економічні відносини,
зв’язані з формуванням, розподілом і використанням централізованих
фондів коштів з метою виконання функцій і задач Г и забезпечення умов
розширеного відтворення.

“Ф” і “Ц” беруть участь у розподілу ВВП:

Ціна – грошове позначення вартості будь-якого товару;

Коливання цін навколо вартості створеного полючи діяльності “Ф” ;

“Ф” великий діапазон розподілу.

Слідом починає функціонувати заробітна плата “Ф” створюють послуги
грошового формування фонду заробітної плати й інших фондів оплати праці.
Для виплати заробітної плати на підприємствах створюють фонди фінансових
ресурсів.

Фінанси і кредит (завершує розподілу процесу)

Загальне:

Використовується в кругообігу засобів

Сприяють високому ефективного виробництва

За допомогою кредиту відбувається перерозподіл фінансових ресурсів між
підприємствами і громадянами.

До того ж за допомогою Фінансів розподіляється ВВП, а Кредит тільки на
стадії перерозподілу тимчасово вільних ресурсів.

Література:

Опарін В.М., Фінанси / загальна теорія. – К., 2002. (ст.35).

Василин О.Д. Теорія фінансів. – К., 2003. (ст.15).

Фінансова система України

Поняття фінансової системи України; причини побудови.

Централізовані і децентралізовані фінансові ресурси.

Економічна суть місцевих фінансів. (самостійно).

Фінанси суб’єкта господарювання.

Керування фінансовою системою.

Поняття фінансової системи України; причини побудови.

По будівлі фінансову систему розглядають із внутрішньої сторони й
організаційної побудови. За внутрішньою структурою фінансова система –
це сукупність сфер і ланок, що відбивають форми і методи фінансових
відносин. Сфера характеризує загальну відмінність сукупності фінансових
відносин. Ланка являє собою відособлену частину окремої сфери фінансової
системи.

Фінансова сфера суб’єктів господарювання – відбиває рух потоків
підприємства, що мають загальний принцип організацій і методи здійснення
фінансової діяльності.

Сфера державних фінансів – характеризує фінансову діяльність держави.

Сфера міжнародних фінансів – відбиває перерозподілені-обмінні відносини
на світовому рівні.

Сфера фінансового ринку – охоплює кругообертання фінансових ресурсів,
основною метою даної сфери є перерозподіл тимчасово вільних коштів
через відповідних посередників.

Фінансову систему України можна розглядати на національному,
регіональному і світовому рівні. На національному рівні фінансові
відносини представляють:

Суб’єкти

Державні фінанси

Страхування

Відношення внутрішньою валютою і фінансові ринки.

Задачі фінансової системи:

Формування і розподіл необхідного обсягу ВВП для виробництва

Досягнення максимального ефекту при використання наявних фінансових
ресурсів.

Встановлення оптимальних пропорцій, розподілу ВВП для забезпечення
громадян, підприємств, держави.

Причини побудови фінансової системи

Усі фінансові ресурси поділяються на централізовані і децентралізовані.

Кожна ланка фінансової системи самостійне, але має визначену схему
визначення.

Принцип єдності. Усі сфери фінансової системи здійснює свою діяльність у
єдиній фінансовій політиці.

Функціонального призначення. Кожна ланка фінансової системи виконує
визначену функцію.

Література:

„Финансы. Денежные обращения. Кредит.” К.Б.Поляк; 2001р.

„Теорія фінансів”, О.Д.Восилик; 2001р.

„Фінанси”, В.М.Опарін; 2002р.

Централізовані і децентралізовані фінансові ресурси.

Фінансову систему можна представити як сукупність централізованих і
децентралізованих фінансових ресурсів.

Фінансова система України Централізована
Децентралізована

Бюджет.

Поза бюджетні фонди.

Державні кредити.

Фінансові ринки.

Міжнародні фінанси.

Децентралізована

Фінансові підприємства різних галузей і форм власності.

Фінанси громадських організацій.

Фінансові населення.

Децентралізовані фінансові ресурси створюють окремими суб’єктами і
служать для забезпечення розширеного відтворення діяльності
підприємства.

Шляху використання децентралізованих фінансових ресурсів:

Розширення і розвиток підприємств;

Рішення соціальних проблем (на мікро рівні);

Матеріальне стимулювання працюючих;

Страхування фінансових ресурсів.

Шляху використання централізованих фінансових ресурсів:

Фінансування пріоритетних галузей;

Фінансування установ не виробничої сфери;

Соціальний захист населення;

Зовнішньоекономічна діяльність;

Охорона навколишнього середовища.

Фінансові резерви – це елемент фінансових ресурсів, що являють собою
особливу групу фондів коштів , у яких знаходяться засоби вилучені з
обороту і використовуються тільки у випадки збою в процесі обще
виробництва.

Лытература:

„Фінанси”. Юрій С.І.; ст.:28; 2002р..

„Теорія Фінансів”. Восилин О.Д.; 2001р..

Суб’єкти господарювання

Принцип роботи суб’єктів господарювання є комерційні розрахунки, що і
визначають їхню основну мету діяльності, максимізації прибутку.
Фінансові ресурси суб’єктів господарювання розділяються на власні. До
власних ресурсів відносяться статутний фонд, що формується при утворенні
підприємств.

Література:

„Фінанси”. Юрій С.І.; ст.:60; 2002р..

„Фінанси”. Опарін В.Н.; ст.:35; 2002р.

Керування фінансовою системою

Організаційна структура фінансової системи – це сукупність фінансових
органів і інститутів, що являють собою систему керування фінансами. У
систему о.с.ф.с. входять:

Органи керування:

міністерство фінансів України;

державна податкова адміністрація;

державна контрольно-ревізійна служба;

державне казначейство;

державна комісія з цінних паперів і фондового ринку;

розрахункова палата;

пенсійний фонд;

фонд соц. страхування;

українська державна інноваційна компанія.

Фінансові інститути:

НБУ;

комерційні банки;

страхові компанії;

небанківські фінансово кредитні установи;

міжбанківські валютні біржі;

фондові біржі;

інституціональні інвестори.

Всі органи керування і фінансові інститути можна в залежності від сфери
діяльності розділити на 4 блоки:

1 – сфера діяльності державного бюджету;

2 – складають контрольно регулюючі органи;

3 – усі фінансові інститути, яких сфера діяльності фінансовий ринок;

4 – органи керування цільовими фондами.

Міністерство фінансів України:

разроботка програм і напрямків фінансів політиці держави;

органи бюджетного процесу;

регулювання фінансової діяльності суб’єктів господарювання;

регулювання діяльності фондів ринку;

організація і здійснення фінансового контролю;

забезпечення фінансових відносин Держави з іншими країнами.

Податкова адміністрація:

організовує своєчасне надходження податку і контролює правильність їхніх
відрахувань;

складання проекту закону про оподатковування;

облік платника податків;

контроль за своєчасну сплату податків;

накладення штрафних санкцій за не правильне чи відрахування не
своєчасну сплату податків.

Державне казначейство:

виконання касового виконання бюджету.

Контрольно ревізійне керування:

фінансовий контроль по використанню засобів державного бюджету.

Розрахункова палата:

здійснення позавідомчий контроль за складання і використання бюджету;

аналіз бюджетне політиці;

контрольну сферу державного кредиту.

Аудиторська палата:

видає ліцензії юридичним і фізичним особам на здійснення аудиторської
діяльності;

контрольна діяльність аудиторських фірм.

Аудиторська фірма:

проведення незалежного фінансового контролю.

НБУ:

грошовий ринок;

підтримка стабільної грошової одиниці в країні;

ліцензування, регулювання діяльності комерційних банків.

Комерційні банки:

акумуляція тимчасово вільних коштів фізичних і юридичних осіб;

проведення безготівкового розрахунку;

здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнта;

кредитування фізичних і юридичних осіб.

Не банківські фінансові кредитні установи:

надання грошей у позики.

Страхові компанії:

різний вид страхування.

Державні компанії по цінних паперах і фонди ринку:

реєстрація випуску цінних паперів;

регулює їхнє кругообертання;

видає ліцензії посередника;

контролює діяльність суб’єктів господарювання на господарському ринку.

Фондові ринки:

здійснює функціонування вторинного ринку цінних паперів.

Пенсійний фонд:

акумулює і розміщає кошти призначених для пенсійного забезпечення.

Література:

„Финансы. Денежное обращение. Кредит”. Поляк Г.Б.;ст.:80; 2001г.

„Фінанси”. Кудряшов В.П.; ст.:308; 2002 р.

„Управління фінансами державних підприємств”. Білик М.Д..

„Фінанси”. Опарін В.М.; ст.:40; 2002р. (2-ге видання).

„Фінанси”. Глущенко О.В.; ст.:63; 1998р..

Бюджетна система України

Правові основи бюджетної сфери України. Зведений бюджет.

Принципи побудови бюджетної системи.

Бюджетна класифікація і регулювання.

Правові основи бюджетної сфери України. Зведений бюджет.

Бюджетна система складається з державного бюджету і місцевих бюджетів.

До місцевих бюджетів відносяться:

бюджет АРК;

обласні бюджети;

районні бюджети в містах;

сільські бюджети;

міські бюджети.

Зведений бюджет України – це сукупність показників усіх бюджетів, що
входять до складу Бюджетної системи.

Правові основи Бюджетної системи:

Конституція України;

Бюджетний кодекс;

Закон про державний бюджет на відповідний рік;

Нормативно правові акти Кабінету Міністрів України і центральних органів
виконавчої влади прийняті на основі бюджетного кодексу;

Рішення органів АРК місцевих державних організацій, місцевої
адміністрації й органів місцевого самоврядування.

Література:

„Фінанси”.Юрія С.І.; ст.:138.

„Фінанси”.Кудряшов В.П.; ст.:97.

Принципи побудови бюджетної системи.

Принцип єдності – у єдності розрахунків, доходів і витрат кожної ланки
бюджетної системі.

Сбалансированости – при здійсненні витрати бюджету необхідно звертати
увага на обсяг надходження в бюджет.

Самостійності – кожне звенно бюджетної системи не відповідає по
зобов’язаннях іншої ланки .

Повноти – даный принцип являє собою відображення в бюджеті всіх
надходжень і витрат.

Обґрунтованості – при здійсненні витрат, а так само при розрахунку
доходів необхідно користатися затвердженими методиками і правилами.

Ефективності – при складанні і виконанні бюджету необхідно одержати
максимальний результат, при мінімальному обсязі притягнутих ресурсів.

Цільового використання бюджетних засобів.

Справедливості.

Публічності.

Відповідальності учасників бюджетного процесу.

Література:

„Теорія фінансів”. Василик О.Д. Київ 2001р.;ст.: 158.

„Фінанси”.Кудряшов В.П.; ст.: 103.

„Фінанси”. Юрія С.І.; ст.: 143.

Бюджетна класифікація і регулювання.

Бюджетна класифікація являє собою угруповання доходів і витрат за
відповідними критеріями.

Бюджетна класифікація складається з 4-х розділів:

Доходи бюджету;

Витрати бюджету;

Фінансування бюджету;

Державний борг.

ДОХОДИ РОЗХОДИ

1.Розділ. Вид платежу:

Податкові надходження;

Не податкові доходи;

Доходи від операцій з капіталом;

Офіційні трансферти;

Державні цільові фонди. 1.Разділ.

Народне господарство;

Соц. культурні заходи;

Керування;

Оборона.

2.Глава:

Міністерство;

Відомство. 2.Глава:

Міністерство;

Відомство.

3.Параграфи: галузі народного господарства. 3.Параграфи:

Галузі народного господарства;

Заходу.

4. Статті. 4. Статті:

Заробітна плата;

Стипендія;

Канцелярські витрати.

Бюджетне регулювання – це щорічний перерозподіл обще державних
центральних фінансових ресурсів, між різними ланками бюджетної системи.

Методи бюджетного регулювання :

Дотація – це визначена сума коштів , що виділяється на безповоротній
основі з бюджетного вищого рівня до нижчого рівня з метою покриття
бюджетного дефіциту.

Субвенція – це сума коштів , що виділяється з бюджету вищого рівня
нижчому і має цільове призначення для здійснення спільного фінансування
визначеного заходу.

Субсидія – це кошти виділені з бюджету вищого рівня нижчому має цільове
призначення у випадки не цільового використання повинні бути возращены.

Література:

„Теорія фінансів”. Василик О.Д. Київ 2001р.;ст.: 160.

„Фінанси”. Романенко О.Р., ст.: 159.

Страхування. Страховий ринок.

Структура страхового ринку (самостійно).

Суть страхування. Функції і види страхування (самостійно).

Міжнародні фінанси.

Міжнародна фінансова система й інститути (самостійно).

Валютна система. Платіжний баланс (самостійно).

Податки та податкова система.

Поняття податок. Функції податків.

Принципи оподатковування .

Податкова політика.

Поняття податок. Функції податків.

Податок – це обов’язковий платіж, що встановлює Державу для юридичних і
фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, що
забезпечують державні витрати.

Податки виконують 2 функції:

Фіскальна;

Регулююча.

Фіскальна функція полягає в мобілізації засобів у розпорядженні держави
і формування централізованих фінансових ресурсів для забезпечення
виконання функції держави. Дана функція реалізується через розподіл ВВП.

Регулююча функція реалізується через вплив податків, на різні результати
діяльності суб’єктів господарювання. Для реалізації даної функції
необхідно вирішити наступні задачі:

Встановлення об’єкта і методика його визначення;

Визначення джерела сплати податків.

Дана функція виявляється за допомогою впливу на показники діяльності
підприємства.

Література:

„Фінанси”. Романенко О.Р., ст.: 106.

„Теорія фінансів”. Василик О.Д. Київ 2001р.;ст.: 204.

Принципи оподатковування.

Оподатковування здійснюється на наступних принцепах:

Установлення податкової ставки з урахуванням можливості платників;

Налогооблажение повинно косити однократний характер;

Проста процедура сплати податків і її приступності;

Налогооблажение є обов’язковим ;

Забезпечення эфективного розподілу ВВП.

Податкова система являє собою сукупність податків і зборов у бюджет
государствено цільові фонди. Усі податки класифікують по наступним
ознаках:

1. По методу встановлення:

1.1 Прямі – на доход фізичним і юридичним особам:

1.1.1 Реальні податки (з окремого виду имущетва);

1.1.2 Особовий податок (з чи джерела по диклорацииям);

1.2 Непрямі – податок на товари і послуги.

2. Взависимости від органів влади:

2.1 Місцеві податки;

2.2 государственые податки.

3. Взависимости від ставки податку:

3.1 Прогресивные податки;

3.2 пропорційний податок.

Принципи побудови податкової системи:

Стимулированость;

Обов’язковість;

Рівнозначність;

Соціальна справедливість;

Стабільність;

Економічна обоснованость;

Рівномірність сплати;

Єдиний похід;

Приступність.

Література:

„Фінанси”. Романенко О.Р., ст.: 118.

„Фінанси”. Опарін В.М.; ст.:147; 2002р. (2-ге видання).

Податкова політика.

Податкова політика – це політика в сфері усиановление і вилучення
податків, зборов і обов’язкових платижей.

Податкова політика повинна ґрунтуватися на положенні:

1. Соціальна справедливість;

2. Равнонапряженость;

3. Економічна эфективность;

4. Принцип стабільності;

5. Гнучкість.

Література: ?????????????????????????????????????????????

Державний бюджет.

1. Доход державний бюджет.

2. Витрати державний бюджет.

3. Бюджетний процес.

Доход державний бюджет.

Класифікація доходів державного бюджету.

1. По джерелу утворення:

Доход до складу фонду поновлення

Доходи від реалізації національного багатства

2. По соц. економічній ознаці:

Від господарської діяльності

Від використання природ ресурсів

Від зовнішньої економічної діяльності

Від банківської діяльності

Від реалізації дорогоцінних металів

3. По методу залучення засобів:

Податкові надходження

Неподаткові надходження

Державні цільові фонди

Доходи про операції з капіталом

Офіційні трансферти

4. За умовами формування:

Безповоротні

Поворотні

5. За рівнем централізації:

Централізовані

Децентралізовані.

Література:

„Фінанси” . Юрія С.І.; ст.: 158.

„Фінанси”. Кудряшов В.П.; ст.: 106.

Витрати державний бюджет.

Витрати держави – це економічні відносини виникаючі в зв’язку з
розподілом державного бюджету і його використання по галузевому
цільовому і територіальному призначенню.

Класифікація:

1. Функціональна – представляє постійний їхній розподіл.

2. Економічна ознака:

Поточні витрати

Капітальні витрати

Надання кредитів

3.Відомча класифікація.

Література:

1. „Фінанси” . Юрія С.І.; ст.: 171.

2. „Фінанси”. Кудряшов В.П.; ст.: 111.

Бюджетний процес.

Стан бюджету може характеризующего наступним станом:

1. Збалансований бюджет Д=Р

2. Профицит Д>P

3. Дефіцит Д

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019