.

Суть і функції грошей (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
11 6706
Скачать документ

Реферат

на тему:

СУТЬ І ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

1.Походження грошей.

Наукова думка знає остаточносформовані теоретічні концепциї походження
грошей з 17ст. Основні концепциї походження грошей:

еволюційна

раціоналістична

Вони доповнюють одна одну (не протирічать).

Еволюційна концепція декларує, що гроші виникли врезультаті
безпосереднього розвитку суспільства: в конкретній момент часу суспільні
відносини досягли рівня. коли виникла потреба мати еквівалент. Існує
багато сучасніх доповнень: Фрідмен(Нім.), Харісон, Кнапп, “кембріджська
школа”.

Згідно рационалістичній концепції, поява грошей спричинена особливими
обставинами суспильного розвитку. Оскільки відносини товаровиробників
виступали як основа економічного укладу, то з боку виробничих відносин
здійснювався постійний вплив на механізм формування вартості. Іншими
словами, походження трошей слід розглядати в нерозривному зв”язку з
розвитком форм вартості. Більше того: розвиток форм вартості- причина
виникнення грошей.

Суспільні відносини на конкретному проміжку розвитку, коли відокремлене
існування товаровиробників неможливе. На певному етапі людство розуміє,
що із загальної маси продуктів праці виділяються деякі найбільш
популярні, володіння якимидає певні переваги, більш швидко включаються в
обмін. Стосунки на цьому щаблі розвитку не мали сталого характеру, не
були регулярними, носили випадковий характер. Форма вартості на цьому
етапі називається 2.випадковою(простою, звичайною).

На другому етапі видиляється ряд продуктів праці з найбільшим попитом. В
залежності від дефіциту того чи іншого продукту та конкретних традицій
формується ряд еквівалентів, придатних для обміну на всі інші продукти
праці. Форма вартості – повна (розгорнута).

Третій етап розвитку форми вартості характеризується появою
товару-еквіваленту. Форма вартості – еквівалентна. Товар-еквівалент не
мав специфічних економічних характеристик, але за взаємною згодою
товаровиробників приймався при обміні.

Коли обмін набуває постійного регулярного характеру, виникає потреба в
зручному економічному еквіваленті, якими стають гроші. Потреби ринку
набувають такаго важливого значення, що грошова форма вартості
закріплюється, а загальний еквівалент – гроші збереглися до цього часу.

Між раціоналістичною та еволюційною концепцією багато спільного. В них
виникнення грошей – результат тривалого історичного розвитку. Виникнення
грошей пояснюється розвитком товарного виробництва та процесу обміну. На
основі концепцій походження грошей можна зробити висновки:

гроші – не просто товар, а носій певних суспільніх відносін. Саме
формування цих видносин зумовило виділення грошового товару.

гроші як результат тривалого розвитку грошей та вартості не є застиглим
явищем, вони постійно розвиваються за суттю і за формами.

гроші не можуть бути скасовані чи зминені угодами людей або рішенням
держави, 3.поки існують адекватні грошам суспільні відносини.

2. Cуть грошей.

Гроші – загальний еквівалент і абсолютно ліквідний товар.

Гроші – специфічний товар, що має властивість обмінюватіся на будь-який
інший товар.

Товарна природа грошей та їх еквівалентна форма визначається їх
походженням. Після закінчення формування грошей товарним носієм грошей
виступали в натурально-речовому виразі золото та срібло. С і З,
виступаючи як звичайний товар, визначали товарну прирду грошей.
Суспільну рольгрошей С і З виконували за сумісництвом, але товарна
природа грошей витікає не з належності благородного металу до товарй, а
визначається місцем грошового еквіваленту в економіці.

Коли роль грошей виконувало З, являючись носієм грошової суті, воно
одержало подвійне існування: як товар і як гроші. Подвійність сутності З
на цьому етапі виявлялась у його міновій та споживній вартості.
Виконуючи роль споживної вартості для конкретної людини, З виступало як
носій суспільної вартості. Між конкретною і загальною споживною вартістю
З виникла суперечливість, Якщо воно виконує роль конкретної вартості для
людини, це виключає можливість використання його як загального засобу
обміну. Суперечність загострювалась. Задовольняючи потребу
використання З як Г, суспільство змушене відмовитися від використання З
як товару

Для вирішення цієї проблеми вихід був знайдений на шляху ідеалізації
грошей. Найперший прояв цього процесу в товарному обігу, бо при
обслуговуванні руху товарів відмовитися від характеристики З як З
найлегше. Товарний обіг найменше вимагав від З його характеристик як
благородного металу. Оскільки обмін товарів носить миттєвий характер,
виникла можливість замінити З як товар З як гроші, грошовими знаками.

Т. ч. потреби товарного обігу були задоволені. а З як гроші втратило
свої якості як благородний метал.

Протиріччя товарного обміну. які були вирішені за допомогою грошей

вартість і мінова вартість

абстрактна і конкретна праця

суспільнонеобхідні та ідндивідуальні витрати праці

До виникнення грошей б-який товар-еквівалент не втрачав цих протиріч.
Тому ,виконуючи еквівалентну роль, товар залишався товаром. З появою
золта як загального товару, відмовою від деяких його характеристик як
благоодного металу для виконання функції обміну, протирічча, властиви
золоту як товару втрачали свою гостроту.

В золоті як грошах загальна споживна вартість ідентична вартості, тому
золото як гроші цінні для людства з точки зору їх властивості
обмінюватися на б-який йнший товар. Вартість золота, ін. словамі.
виражалася їх споживною вартістю для людей. Оскільки вартість б-якого
товару є результат суспільних витрат.на його виробництво. а для
конкретної особи при обміні має значення тількі еквівалентна сутність
грошей, виникає можливість поступового вирішення проблеми протирічча
конкретної та абстрактної праці, втіленої в грошах. Оскільки при
обміні товарів для товаровиробника важливо тільки скільки вартий товар
саме для нього, суспільні витраті на виробництво грошей його не
цікавлять. Тому товар набуває властивостей, коли суспільнонеобхідні
витрати виступають як індивідуальні.

3. Фрми грошей, їх еволюція.

Змоменту появи четвертої форми вартості – грошової – товарний обіг
ставить нові вимоги до еквіваленту. Оскільки обмін натуральними
продуктами при збільшенні об”ємів виробництва стає незручним, виникає
потреба у економічному засобі обміну.

Перша реакція на ці вимогі- поява білонної монеті – перша форма грошей.
Вони карбувалися з різних металів и їх характерною особливістю було їх
виготовлення з суміші благородних і неблагородних металів. Білонна
монета широко використовувалася вже в умовах феодалізму.

Монета вперше з”явилася, коли окремі товаровиробники для полегшення
обміну товарів отримали дозвіл на виготовлення металевого еквіваленту.
Карбування монет було стихійне. не було заканодавчого обмеження для
випуску їх в обіг. Спочатку монети карбувалися з різних металів і були
різними за формою, вагою і зовнішнім виглядом.З часом виявилось, що є
певні метали, монети з якихмають більшу міцьність. довше зберігаються і
т. ін. Товарне виробництво зростало і зазначені характеристики набували
особливого значення.

На певному етапі від різноманітних металів при виробництві грошей
суспільство перейшло до срібла і золота з причин їх особливих якостей.
Закріплення в обігу золотих і срібних монет в економічній літературі
наз. біметалізмом.

З появою масштабних операцій обміну висуваються нові вимоги до
грошей.Найбільшою вимогою стає економічність. Завдяки конкретним
фізичнім та хімічним якостям роль еквіваленту закріплюється за золотом.
характеристики золота:

здатність довго зберігатися

портативність

однорідність

особливі фізичні та хімічні якості

відносна рідкість у природі

На певному етапі розвитку товарного виробництва кількість золота та
можливості його потунцийного видобутку почали відставати від темпів
зростання виробництва товарів, золота почало невистачати для зодоволення
потреб товарного обміну. Товарний обіг вимушений пристосуватися до
іншого загального еквіваленту, виникли паперові гроші.

Перша поява паперових грошей у Китаї, у Західній Європі паперові гроші
затвердилися у обігу в 16-17ст. З початку – паралельний обіг золотих та
паперових грошей. Головна причина неможливочті відмови від золотих монет
– національні традиції.

Паперові гроші – нерозмінні на метал знаки вартості, що наділені
державою примусовим курсом і обов”язкові до застосування у всіх видах
розрахунків та платежів.

На відміну від повноцінних грошей (монет), номінал і реальна вартість
паперових грошей не співпадали. Паперові гроші – перша відома
неповноцінна форма грошей.

Кредитні гроші відрізняються від паперових грошей механізмом емісії.
Мотив 7.для їх випуску в обіг – наявність конкретних програм і
об”єктів, що потребують коштів. На відміну від паперових, кредитні гроші
повинні мати під собою конкретну товарну основу. Теоретично кредитні
гроші містять у собі механізм обов”язкового повернення до емітента. На
практиці в умовах зростаючих бюджетних дефіцитів країн відбулося
поступове стирання межі між паперовими та кредитними грошима. З причини
фактичної втрати здатності повертатися до емітента кредитні гроші в
обігу перетворилися на паперові. Найбільш відомі кредитні гроші у обігу:

вексель

чек

В обігу розрізняють :

готівкові

допозитні

електронні форми грошей.

Сучасні платіжні засоби затвердилися в обігу завдякивпливу держави.

4. Вартість грошей.

Реалії свідчатьпро роздвоєння вартості грошей як грошей і грошей як
товару. При виконанні золотом функциї загального еквіваленту його
вартість як товару раегувала на зміну потреб в цьому товарі. Якщо
розглядати гроші як гроші, то додатковий фактор зміни їх вартості –
зміна суспільних потреб в грошах, динаміка золотих запасів, попередні
заощадження та ін.

Найбільш чуттєво реагувала на зміну вартості золота монета. Під вплівом
обігу зменшувалася цінність монети (стиралась, деформувалась та ін.),
але номінальна вартість монети не змінювалась. Т. ч. монета продовжувала
бути засобом обігу і платежу. Номінальна і реальна вартість монети могли
не співпадати і під впливом 8.розвитку видобування золота.Вартістьмонети
могла зменшуватись,але деякий час суспільство продовжувало приймати її
як повноцінну.

Економічна теорія пояснює інерційність номінальної вартості золота як
грошей в порівнянні з золотом як товаром факторами:

існує зв”язок золотих монет в обігу з рівнем цін на товари;

втручання держави в грошове господарство; у суб”єктів ринку зростає
відчуття гарантованості вартості даної монети.

З переходом до неповноцінних форм грошей номінальна і реальна в
постійному дисонансі (не співпадають). Існує беззаперечний зв”язок між
зміною вартості грошей і економічними процесами. Знецінення грошової
маси в часі може розглядатися як причина економічних роблем і навпаки.

Функції грошей.

Виділяють п”ять функцій грошей:

міра вартості

засіб обігу

засіб платежу

засіб нагромадження

світові гроші

Міра вартості – функція, в якій гроші виступають як засіб вимірювання
вартості товарів і засіб їх порівняння. Завдяки цій функції всі товари
стають якісно однорідними і кількісно вимірюваними. За умов обігу
золотих монет існувала категорія масштаб цін- вагова килькість
благородного металу, що прийнята в державі за грошову одиницю.

З переходом до неповноцінних грошей масштаб цін вмирає, бо держава
закріплює за грошовою одиницею курс,який не зв”язаний з вартістю золота.
Своєрідний варіант масштабу цін в сучасних умовах – товарний вміст
грошової одиниці.

Міра вартості – функція. в якій гроші функціонують ідеально.

Засіб обігу – гроші розривають межі товарного обміну. Товарна
метаморфоза Т-Г-Т’ завдяки грошам може розріватися на два акти: Т-Г і
Г-Т’. Це – новий етап розвитку товарних відносин. Якщо в догрошовому
господарстві обмін товарів мав форму Т-Т’, це означало, що не було
можливості накопичувати кошти і пошук потенційного партнера для
товарообміну перетворився на перманентний процес.

З появою цієї функції була досягнута дуже важлива мета – товаровиробники
отримали змогу розірвати часову і просторову межу обміну.

Гроші виконують цю функцію реально.

Сфера використання грошей як засобу платежу і засобу обігу – більша
частина економічного обороту країни.

Засіб платежу -гроші виступають як миттєвий посередник при товарообміні.
Ін словами, гроші допомагають продавцю і покупцю вдоволбнити свої
потреби в найбільш зручній формі.Цю функцію гроші виконують реально

Засіб платежу безпосередньо пов”язаний з товарооборотом. Як платіжний
засіб гроші отримали змогу здійснювати самостійний рух незалежний від
руху товарів.В цій функції рух грошей і рух товарів –
прямопротилежні.Функція засобу платежу потребує сталості грошей і
деформується при знеціненні грошової маси.

Сфера використання грошей як засобу платежу і засобу обігу – більша
частина економічного обороту країни.

Функція засобу платежу повною мірою включає загрозу неплатежу. При
широкомасштабності неплатежів ця функція провокує грошово-кредитну
кризу.

Взаємопов”язаність функцій засобу обіга і засобу платежу виражається в
постійному поглинанні грошима як засобу платежу сфери їх функції як
засобу обігу.Це не має негативного впливу на економіку і надає більш
широкі можливості для суб”єктів господарювання.( знімаються обмеження ,
які створюються при негайній оплаті товарів.) Функція засобу обігу-
основа для виникнення кредитних відносин в економіці.

Засіб нагромадження -гроші виконують нагромадження вартості у всіх
формах в процесі розширеного відтворення.Перша видома форма
нагромаджтоварна. Другий етап_ естетичне накопичення – коштовності,
антикваріатів. Сучасні форми – накопичення грошові знаки (д)
нерозвинутих країн інвалюта), ЦП, золото і вироби з золота, вклади в
банках і ін.

У Фішер: теорія міжчасового вибору пояснює, що кожен субєкт економіки
постійно вирішує проблему розміщення своїх коштів за принцепом
ліквідності. Людина віддає перевагу готівці у довгострокові фінансові
вклади.

Світові гроші- поєднує функції засобу платежу , засобу обігу, засобу
нагромадження на світових ринках.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019