.

Сучасні тенденції розвитку депозитарної діяльності (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
612 9908
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Сучасні тенденції розвитку депозитарної діяльності

ПЛАН

Вступ

1. Поняття про депозитарну діяльність, особливості її регулювання

2. Цінні папери щодо яких здійснюється депозитарна діяльність

3. Основні функції депозитарних установ

4. Вимоги до зберігання цінних паперів

5. Контроль за здійсненням депозитарної діяльності

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Грошовий ринок за характером зв’язку між кредиторами та позичальниками
розділяється на два сектори: сектор прямого фінансування та сектор
непрямого (опосередкованого) фінансування.

У секторі непрямого фінансування поряд з двома базовими суб’єктами, які
умовно можна назвати кредитор-заощадник і позичальник-витратник,
з’являється третій економічний суб’єкт, який є самостійним і
рівноправним суб’єктом грошового ринку. Подібно до базових суб’єктів він
формує власні зобов’язання та вимоги і на цій підставі емітує власні
фінансові інструменти, які стають об’єктом торгівлі на грошовому ринку.

Вказані суб’єкти називаються фінансовими посередниками, а їх діяльність
з акумуляції вільного грошового капіталу та розміщення його серед
позичальників-витратників називається фінансовим посередництвом.
Фінансове посередництво істотно відрізняється від брокерсько-дилерської
діяльності. Особливість останньої полягає в тому, що брокери і дилери не
створюють власних вимог і зобов’язань, а діють за дорученням клієнтів,
одержуючи дохід у вигляді комісійної плати (брокери) чи різниці в курсах
купівлі і продажу (дилери).

Фінансові посередники діють на ринку зовсім по-іншому – від свого імені
і за власний рахунок, створюючи власні зобов’язання і власні вимоги.
Тому їх прибутки формуються як різниця між доходами від розміщення
акумульованих коштів і витратами, пов’язаними з їх залученням.

1. Поняття про депозитарну діяльність,

особливості її регулювання

Депозитарна діяльність – надання послуг щодо зберігання цінних паперів
незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних
паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг і
розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій
емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Депозитарна діяльність в Україні регулюється Положенням про депозитарну
діяльність, яка розроблена відповідно до статей 3 та 8 Закону України
“Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, статей 6, 14
та 17 Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості
електронного обігу цінних паперів в Україні”, статей 27 та 47 Закону
України “Про цінні папери та фондовий ринок”, Закону України “Про
запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних
злочинним шляхом” та інших нормативно-правових актів України.

Дане Положення визначає перелік цінних паперів, які обслуговуються у
Національній депозитарній системі, основні функції депозитарних установ
та правила здійснення операцій при виконанні ними зберігання та
обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та
операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів, особливості
депозитарного обслуговування інститутів спільного інвестування та
пенсійних фондів, порядок взаємодії зберігачів і депозитаріїв цінних
паперів з іншими учасниками Національної депозитарної системи, вимоги до
складання облікового та зведеного облікового реєстру власників цінних
паперів, вимоги до здійснення та суміщення депозитарної діяльності.

Депозитарієм визнається юридична особа, створена у формі відкритого
акціонерного товариства, яка має ліцензію на провадження професійної
діяльності на фондовому ринку – депозитарної діяльності, а саме:
депозитарної діяльності депозитарію цінних паперів.

У разі одержання ліцензії на провадження професійної діяльності на
фондовому ринку – депозитарної діяльності, а саме: діяльності з ведення
реєстру власників іменних цінних паперів, виданої Державною комісією з
цінних паперів та фондового ринку, депозитарна установа має право
виконувати функції реєстратора.

Депозитарні установи здійснюють депозитарну діяльність відповідно до
вимог Положення, інших нормативно-правових актів та відповідних
стандартів, затверджених Національним депозитарієм України, погоджених
Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, які
застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених відповідними
законами України.

Принципи побудови системи депозитарного обліку цінних паперів
встановлюються нормами і правилами обліку цінних паперів в Національній
депозитарній системі, затвердженими Державною комісією з цінних паперів
та фондового ринку та погодженими Національним банком України.

Активний розвиток депозитарної системи України розпочався в кінці 1997
року з прийняттям Закону №710/97-ВР „Про національну депозитарну систему
та особливості електронного обігу цінних паперів України”. Відповідно до
цього закону Національна депозитарна система складається із двох рівнів:
верхній рівень, що складається із Національного депозитарію України та
інших депозитаріїв; нижній рівень – зберігачі та реєстратори. Зараз в
Україні функціонує два депозитарії: Національний депозитарій України
(НДУ) таМіжрегіональний фондовий союз (МФС). НДУ було створено
відповідно до Закону, а його державна реєстрація відбулася 1999 року.
Основний акціонер НДУ – держава, що володіє 86% акцій. МФС було створено
у червні 1996 року, а дозвіл на проведення депозитарної діяльності
отримано у листопаді 1997 (основні акціонери: комерційні банки (51%),
торговці цінними паперами (26%), ПФТС (11%)).

Наступною важливою подією щодо розвитку верхнього рівня депозитарної
системи стало підписання Указу Президента „Про загальні засади
функціонування НДУ” від 22 червня 1999 року №703/99 та „Меморандуму про
взаєморозуміння між Урядом України, Міжнародним банком реконструкції та
розвитку та Урядом США стосовно створення клірингового депозитарію, що
належить галузі цінних паперів” від 25 січня 1999 року. Відповідно до
цих документів функціональні можливості НДУ обмежуються операціями по
стандартизації депозитарного обліку та документообігу та встановленням
відносин із депозитаріями інших країн. Проте, протягом всього періоду із
1999 року відбувалися спроби розширити повноваження НДУ, основним
акціонером якого є держава: • Постановою Кабінету Міністрів України від
21 грудня 2004 року №1707 було затверджено „Державну програму розвитку
Національної депозитарної системи України”, яка передбачає перетворення
НДУ в центральний депозитарій.

• Було підписано Указ Президента від 24 листопада 2005 року №1648/2005
„Основні напрямирозвитку фондового ринку України на 2005-2010 роки”,
відповідно до якого плануєтьсястворення на основі НДУ центрального
депозитарію, контрольованого державою.• 23 грудня 2005 року на загальних
зборах акціонерів НДУ було вирішено збільшити йогостатутний фонд із 5 до
30 млн. грн. (при цьому в бюджеті на 2006 рік не передбачено коштів
напридбання акцій цієї додаткової емісії, що може привести до зменшення
долі держави до 25%).• 18 січня 2006 року Кабінет Міністрів України
прийняв Постанову №31 „Про припинення діїмеморандуму …”, а вже 2
лютого учасники ринку оприлюднили відкритий лист, в якомувисловили
протест проти цього рішення

Зараз питання про подальший розвиток депозитарної системи України
активно обговорюється усіма сторонами. Потенційне розвязання проблеми,
на нашу думку, повинно виходити, насамперед, з інтересів учасників ринку
та гарантувати стабільний розвиток та функціонування u1076 депозитарної
системи.

2. Цінні папери щодо яких здійснюється депозитарна діяльність

Депозитарні установи здійснюють депозитарну діяльність виключно щодо
таких цінних паперів, що існують у бездокументарній формі за результатом
їх розміщення у такій формі або переведення у таку форму шляхом
знерухомлення:

акцій;

облігацій підприємств;

облігацій місцевих позик;

державних облігацій України;

казначейських зобов’язань України;

інвестиційних сертифікатів;

іпотечних сертифікатів;

іпотечних облігацій;

сертифікатів фондів операцій з нерухомістю;

інших цінних паперів за окремим рішенням Державної комісії з цінних
паперів та фондового ринку.

Депозитарні установи здійснюють депозитарну діяльність тільки стосовно
тих цінних паперів, яким Національним депозитарієм України призначений
код цінних паперів відповідно до міжнародного стандарту ISO 6166 Цінні
папери – Міжнародна система нумерування для ідентифікації цінних
паперів.

Особливості здійснення депозитарної діяльності щодо державних цінних
паперів установлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового
ринку та Національним банком України.

Прямим учасникам Національної депозитарної системи заборонено
здійснювати депозитарну діяльність щодо векселів та заставних.

Цінні папери іноземних емітентів обслуговуються у Національній
депозитарній системі тільки за умови їх реєстрації у порядку,
передбаченому законодавством України, шляхом установлення
кореспондентських відносин з депозитарними установами інших країн у
порядку, передбаченому законодавством України.

Особливості обслуговування операцій нерезидентів у Національній
депозитарній системі встановлюються законодавством.

Депозитарним установам забороняється здійснювати депозитарну діяльність
щодо цінних паперів, які розміщені в бездокументарній формі, якщо їх
випуск не оформлений глобальним сертифікатом із обов’язковим його
депонуванням у депозитарії.

3. Основні функції депозитарних установ

Депозитарні установи для здійснення депозитарної діяльності виконують
такі функції:

зберігання цінних паперів;

обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах;

обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Кліринг та розрахунки за операціями щодо цінних паперів здійснює
виключно депозитарій, який отримав ліцензію на провадження професійної
діяльності на фондовому ринку – розрахунково-клірингової діяльності.

Для забезпечення зберігання цінних паперів депозитарні установи
здійснюють такі депозитарні операції:

приймання сертифікатів цінних паперів і свідоцтв про знерухомлення
іменних цінних паперів;

зберігання сертифікатів цінних паперів на пред’явника;

зберігання свідоцтв про знерухомлення іменних цінних паперів;

транспортування сертифікатів цінних паперів і свідоцтв про знерухомлення
іменних цінних паперів;

видача сертифікатів цінних паперів, які зберігалися депозитарною
установою;

перевірка сертифікатів цінних паперів на справжність (автентичність) і
на наявність усіх установлених законодавством України реквізитів;

інвентаризація сертифікатів цінних паперів і свідоцтв про знерухомлення
іменних цінних паперів;

інші операції, що можуть бути віднесені законодавством до функції
зберігання цінних паперів.

Депозитарії, крім вищеперелічених операцій, виконують такі депозитарні
операції:

приймання глобальних та тимчасових глобальних сертифікатів;

зберігання глобальних та тимчасових глобальних сертифікатів;

інвентаризація глобальних та тимчасових глобальних сертифікатів.

Для виконання функції обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у
цінних паперах депозитарні установи здійснюють такі депозитарні
операції:

адміністративні операції;

облікові операції;

інформаційні операції.

Депозитарна установа повинна вести облік належних депоненту або клієнту
цінних паперів відокремлено від обліку цінних паперів, що належать іншим
депонентам, клієнтам.

Депозитарна установа зобов’язана вести облік належних депоненту або
клієнту цінних паперів відокремлено від обліку цінних паперів, що
знаходяться у власності цієї депозитарної установи.

Заборонено включення цінних паперів, що обліковуються на рахунках у
цінних паперах депонентів або клієнтів, до складу майна депозитарної
установи.

На цінні папери депонентів або клієнтів депозитарної установи, крім
цінних паперів, що належать цій депозитарній установі, не можуть
накладатися обмеження в обігу за зобов’язаннями цієї депозитарної
установи.

При проведенні депозитарного обліку депозитарна установа постійно
повинна забезпечувати дотримання депозитарного облікового балансу між
обсягом розміщених в депозитарних установах депозитарних активів та
розподілом цінних паперів, що становлять ці депозитарні активи, між
депонентами або клієнтами депозитарної установи.

Для обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів
депозитарні установи виконують депозитарні операції, наслідками яких є
відображення на рахунках у цінних паперах таких операцій емітента щодо
випущених ним цінних паперів:

викуп – придбання емітентом випущених ним цінних паперів для їх
подальшого перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або
анулювання;

дроблення – зменшення номінальної вартості цінних паперів певного
випуску з одночасним збільшенням їх кількості без зміни обсягу випуску;

консолідація – збільшення номінальної вартості цінних паперів певного
випуску з одночасним зменшенням їх кількості без зміни обсягу випуску;

конвертація – обмін емітентом цінних паперів одного випуску на цінні
папери іншого випуску згідно з умовами їх випуску;

анулювання – сукупність дій емітента щодо припинення дії всіх прав, що
надають цінні папери;

погашення – сукупність дій емітента щодо припинення обігу цінних паперів
та їх анулювання відповідно до умов випуску;

операції, пов’язані зі зміною розміру статутного фонду акціонерного
товариства;

виплата емітентом доходів за випущеними ним цінними паперами;

операції, пов’язані з реорганізацією;

інші операції, що можуть бути віднесені відповідно до законодавства до
функції обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних
паперів.

Обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів
депозитарій здійснює згідно з вимогами законодавства відповідно до
розпоряджень емітента цінних паперів та відповідних документів або їх
копій, засвідчених в установленому законодавством порядку, які
підтверджують наявність підстав для здійснення операцій з цінними
паперами на рахунках у цінних паперах.

Відкриття та ведення для емітентів рахунків у цінних паперах за
бездокументарними цінними паперами, що розміщуються, анулюються або
викупаються емітентом, здійснює виключно депозитарій.

При здійсненні депозитарної діяльності депозитарні установи надають
також такі послуги:

зі складання облікового або зведеного облікового реєстру власників
цінних паперів;

щодо знерухомлення цінних паперів та реєстрації депозитарної установи як
номінального утримувача у реєстрі власників іменних цінних паперів;

щодо переведення всього випуску цінних паперів, розміщених у
документарній формі, в бездокументарну форму;

щодо переведення всього випуску цінних паперів, розміщених у
бездокументарній формі, в документарну форму;

щодо проведення матеріалізації знерухомлених цінних паперів, випуск яких
зареєстрований у документарній формі існування;

щодо обслуговування інвестиційних фондів, взаємних фондів інвестиційних
компаній, інститутів спільного інвестування (пайових та корпоративних
інвестиційних фондів) та пенсійних фондів;

з впровадження, обслуговування та підтримки комп’ютеризованих систем
обслуговування рахунків у цінних паперах.

У межах визначених законодавством функцій депозитарні установи можуть
здійснювати інші депозитарні операції, якщо вони віднесені
законодавством до депозитарної діяльності.

4. Вимоги до зберігання цінних паперів

Депозитарні установи зберігають цінні папери двома способами:
відокремленим або колективним.

При відокремленому способі зберігання депозитарна установа зобов’язана
вести облік цінних паперів із зазначенням індивідуальних ознак їх
сертифікатів. До індивідуальних ознак сертифікатів цінних паперів
належать їх серії та номери.

Відокремленим способом можуть зберігатись тільки цінні папери у
документарній формі існування на пред’явника.

Знерухомлені іменні цінні папери документарної форми існування при
розміщенні та цінні папери, розміщені в бездокументарній формі,
зберігаються депозитарними установами виключно колективним способом.

Загальна кількість цінних паперів певного випуску, розміщених у
бездокументарній формі, що обліковуються на рахунках у цінних паперах
клієнтів депозитарію в депозитарії, повинна дорівнювати кількості,
вказаній у глобальному сертифікаті цього випуску, який зберігається в
депозитарії, що уклав з емітентом договір про обслуговування емісії
цінних паперів цього випуску.

Загальна кількість знерухомлених в депозитарній установі іменних цінних
паперів певного випуску, що обліковуються на рахунках у цінних паперах
депонентів або клієнтів депозитарної установи, повинна дорівнювати
кількості, вказаній у свідоцтвах про знерухомлення іменних цінних
паперів цього випуску, виданих реєстроутримувачем, що веде реєстр
власників іменних цінних паперів цього випуску, на ім’я цієї
депозитарної установи як номінального утримувача для зберігання.

Загальна кількість знерухомлених в депозитарній установі цінних паперів
на пред’явника певного випуску, що обліковуються на рахунках у цінних
паперах депонентів або клієнтів депозитарної установи, повинна
дорівнювати сумарній кількості, вказаній у їх сертифікатах, що прийняті
цією депозитарною установою на зберігання.

Зберігання цінних паперів, що не супроводжується їх обліком на рахунках
у цінних паперах, не належить до депозитарної діяльності та здійснюється
згідно із вимогами законодавства України.

Приймання депозитарною установою сертифікатів цінних паперів, випущених
у документарній формі на пред’явника, супроводжується складанням нею
акта приймання-передавання.

Депозитарна установа забезпечує перевірку сертифікатів цінних паперів на
відповідність вимогам законодавства України, а сертифікатів цінних
паперів на пред’явника на справжність (автентичність):

при прийманні сертифікатів цінних паперів при знерухомленні цінних
паперів;

після транспортування сертифікатів цінних паперів;

при інвентаризації;

в інших випадках, які передбачені законодавством та внутрішніми
документами депозитарної установи.

Депозитарна установа здійснює перевірку сертифікатів цінних паперів на
пред’явника на справжність (автентичність) та несе відповідальність за
це відповідно до внутрішнього порядку проведення перевірки сертифікатів
цінних паперів на справжність (автентичність), затвердженого органом
управління депозитарної установи.

У разі виявлення ознак підробки сертифікатів цінних паперів депозитарна
установа зобов’язана повідомити про це відповідні правоохоронні органи.

Загальна кількість цінних паперів за кожним випуском цінних паперів, що
облікована у реєстроутримувача на особовому рахунку депозитарної
установи як номінального утримувача, повинна дорівнювати сумарній
кількості цінних паперів на рахунках у цінних паперах депонентів або
клієнтів, які передали їх номінальному утримувачу, яка повинна
дорівнювати кількості цінних паперів, вказаній у свідоцтві про
знерухомлення іменних цінних паперів.

У протилежному випадку та у разі виявлення розбіжностей та помилок кожна
сторона в межах своєї компетенції протягом п’яти робочих днів
зобов’язана вжити заходи щодо виявлення причин та усунення помилок. При
цьому заходи, що вживаються, не повинні порушувати права власників
цінних паперів.

На письмову вимогу (розпорядження) депонента зберігач зобов’язаний
здійснити переведення в документарну форму знерухомлених цінних паперів,
випуск яких зареєстрований у документарній формі, які обліковуються на
рахунку в цінних паперах цього депонента і у разі переведення в
документарну форму знерухомлених цінних паперів на пред’явника не
обтяжені зобов’язаннями.

У разі обтяження зобов’язаннями знерухомлених іменних цінних паперів при
їх переведенні в документарну форму має бути забезпечено проведення в
системі реєстру власників іменних цінних паперів відповідного емітента
операції їх блокування на особовому рахунку власника.

Зміна місця зберігання цінних паперів, випуск яких зареєстрований у
документарній формі, супроводжується транспортуванням сертифікатів
цінних паперів на пред’явника від однієї депозитарної установи до іншої,
сертифікатів іменних цінних паперів від зберігача до реєстроутримувача,
свідоцтв про знерухомлення іменних цінних паперів від реєстроутримувача
до зберігача чи депозитарію та навпаки.

Транспортування сертифікатів цінних паперів здійснюється на виконання
розпорядження депонента або клієнта у відповідності до договору про
відкриття рахунку у цінних паперах, депозитарного договору, договору про
встановлення кореспондентських відносин щодо цінних паперів.

Зміна місця зберігання (знаходження) депозитарних активів на паперовому
носії в депозитарних установах відображається проведенням відповідних
облікових операцій.

Інвентаризація сертифікатів цінних паперів, глобальних сертифікатів і
свідоцтв про знерухомлення іменних цінних паперів, що зберігаються в
депозитарній установі, проводиться з метою звірки кількості цінних
паперів, що вказана у цих документах, з обліковими даними.

Інвентаризація проводиться депозитарною установою не рідше одного разу
на рік у порядку, встановленому внутрішніми документами депозитарної
установи.

Інвентаризація обов’язково проводиться:

при зміні працівників, матеріально відповідальних за зберігання, на дату
прийому-передачі справ;

при проведенні внутрішнього та зовнішнього аудиту;

після стихійного лиха, пожежі;

після пошкодження або втрати даних обліку цінних паперів;

при встановлених фактах розкрадання цінних паперів;

в інших випадках, які передбачені законодавством України, внутрішніми
документами депозитарної установи.

Для проведення інвентаризації керівником депозитарної установи
призначається комісія з інвентаризації. До складу комісії з
інвентаризації не можуть включатись робітники депозитарної установи, які
відповідають за зберігання та ведення обліку цінних паперів.

У разі виявлення надлишку або нестачі будь-яких депозитарних активів на
паперовому носії комісія з інвентаризації повідомляє про цей факт
керівника депозитарної установи, який має вжити відповідні заходи щодо
усунення виявлених порушень.

Комісія з інвентаризації проводить також звірку документів, що пов’язані
із зберіганням цінних паперів та депозитарним обліком цінних паперів.
Акти проведення інвентаризації та інвентаризаційні відомості за кожним з
видів депозитарних активів на паперовому носії повинні зберігатися
протягом п’яти років від дати проведення інвентаризації.

5. Контроль за здійсненням депозитарної діяльності

Контроль за дотриманням вимог у депозитарній діяльності здійснює
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку згідно із
законодавством.

Інші державні органи мають право здійснювати контроль за депозитарною
діяльністю в межах повноважень, наданих їм законодавством України.

Депозитарій повинен забезпечити державному представнику Державної
комісії з цінних паперів і фондового ринку доступ до інформації, що має
відношення до депозитарної діяльності, відповідно до Положення про
державних представників на фондових біржах, у депозитаріях і
торговельно-інформаційних системах, затвердженого рішенням Державної
комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.05.2001 N 144,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.06.2001 за N 518/5709.

Зберігач зобов’язаний надавати до Державної комісії з цінних паперів та
фондового ринку інформацію (у разі її наявності) про:

зміни інвестиційного керуючого інвестиційного фонду;

неподання або подання завідомо недостовірних відомостей стосовно
вартості чистих активів інвестиційного фонду (взаємного фонду
інвестиційної компанії);

недотримання інвестиційним керуючим вимог інвестиційної декларації щодо
структури активів;

у випадках, які передбачені Положенням про порядок оцінки вартості
чистих активів інвестиційних фондів і взаємних фондів інвестиційних
компаній, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та
фондового ринку від 18.03.2002 N 104, зареєстрованим в Міністерстві
юстиції України 24.04.2002 за N 392/6680.

Зберігач активів ІСІ зобов’язаний повідомляти Державну комісію з цінних
паперів та фондового ринку про:

зміну компанії з управління активами ІСІ;

розірвання з компанією з управління активами ІСІ договору про
обслуговування ІСІ та/або договору про відкриття рахунку в цінних
паперах, укладеного щодо ІСІ;

зміни умов договору про обслуговування ІСІ та/або договору про відкриття
рахунку в цінних паперах, укладеного щодо ІСІ, що можуть завдати шкоди
інтересам ІСІ;

будь-які дії компанії з управління активами, що не відповідають
проспекту емісії цінних паперів ІСІ, порушують регламент ІСІ,
законодавство України. Таке повідомлення має бути надано зберігачем
письмово протягом одного робочого дня з моменту виявлення вищенаведених
подій та/або порушень.

Депозитарні установи надають Державній комісії з цінних паперів та
фондового ринку адміністративні дані щодо здійснення ними депозитарної
діяльності в установленому нею порядку відповідно до законодавства
України.

Висновок

Отже, державна комісія з цінних паперів та фондового ринку рішенням від
17.10.2006 р. №999 затвердила нове Положення про депозитарну діяльність,
яким визначено:

Перелік цінних паперів, щодо яких здійснюється депозитарна діяльність і
які допущені до обслуговування в Національній депозитарній системі;

Основні функції депозитарних установ;

Вимоги до зберігання цінних паперів;

Вимоги до обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних
паперах;

Вимоги до обслуговування операції емітента з розміщення бездокументарних
цінних паперів;

Вимоги до обслуговування операцій емітента щодо розміщених ним
бездокументарних цінних паперів;

Вимоги до складання зведеного облікового та облікового реєстрів
власників цінних паперів;

Порядок та умови знерухомлення документарних цінних паперів;

Вимоги до здійснення та суміщення депозитарної діяльності;

Контроль за здійсненням депозитарної діяльності.

Рішення набирає чинності 8 грудня 2006 р.

Список використаної літератури

Закон України “Про цінні папери та фондову біржу” від 18.06.1992
№1201-ХІІ.

“Про затвердження Положення про депозитарну діяльність” // Рішення
Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006
року N 999. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 листопада
2006 р. за N 1238/13112

Мельник В.А. Ринок цінних паперів. К.: А.Л.Д., ВІРА – Р, 1998. – 560 с.

Мельников И.С. Финансовый анализ ценных бумаг. – М.: Финансы й
статистика. 1998. – 360 с.

Примостка Л.0. Фінансовий менеджмент банку. Навч. посібник: – К.: КНЕУ,
1999. – 280

Рынок ценных бумаг. Теория й практика. Калина А.В., Корнеев В.В., Кощеев
А.А. Учебное пособие. – К.: МАУП, 1997 – 214 с.с.

Фредерік С. Мишкін Економіка грошей, банківської справи і фінансових
ринків / Пер. з англ. С. Панчишин, Г.Стеблій, А.Стасишин. – К.: Основи,
1998. – 963 с.

Мировые рынки ценних бумаг / Б.Б. Рубцов. – М.:.: «Издательство
Екзамен», 2002. – 448

Ходаківська В.П., Бєляєв В.В. Ринок фінансових послуг: теорія і
практика. Навчальний посібник.- Київ.: ЦУП, 2002.-616 с.

PAGE

PAGE 18

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020