Реферат на тему:
Статистика ощадної справи
Сутність і функції ощадної справи
Вклад — це грошова сума, внесена в банк для зберігання на певних умовах
з метою отримання прибутку.
Основні операції з акумуляції грошових нагромаджень населення виконують
установи ощадного банку.
Ощадна справа вивчає:
• розвиток і розміщення установ ощадного банку;
• чисельність і склад вкладників;
• розмір і динаміку заощаджень.
До завдань статистики ощадної справи належать:
• забезпечення інформацією про стан і розвиток кредиту;
• залучення в національно-господарський оборот грошових нагромаджень
населення.
Система показників ощадних банків
До найважливіших показників статистики ощадної справи належать:
• кількість установ ощадного банку;
• чисельність і склад вкладників;
• сума внесених вкладів.
Для характеристики розвитку ощадної справи обчислюють динаміку цих
показників.
Основні середні показники статистики ощадної справи:
• середній розмір вкладу на одного вкладника;
• середня сума вкладу на одну установу ощадного банку;
• середній строк зберігання вкладів.
Відносні показники інтенсивності визначають у розрахунку на1000 або
10000 осіб. У статистиці ощадної справи найчастіше застосовують такі
показники інтенсивності:
• кількість вкладників на певну кількість осіб;
• кількість ощадних установ на певну кількість населення, яка припадає
на одну установу ощадного банку.
Крім того, розраховують такі показники:1. Середній розмір вкладу:
де a — залишки вкладів; N — чисельність вкладників (приймаютьтакою, що
дорівнює кількості поточних рахунків).
2. Середній термін зберігання вкладів (t). Розраховують яксередню
арифметичну зважену з термінів зберігання конкретнихвкладів (t) і сум за
вкладами (a):
На практиці цей показник визначають за формулою
де ^ di — сума фактично нарахованих на рахунки вкладників процентів за
певний період часу; ^ do — умовна сума процентів, яка була б нарахована
на рахунки вкладників, якби вклади зберігалися весь календарний період;
Д — кількість календарних днів досліджуваного періоду.
3. Коефіцієнт припливу вкладів. Розраховують як відношення суми припливу
вкладів за звітний період (^Пі) до залишків вкладу на початок періоду
(Зп):
Сума припливу вкладів визначається як різниця між надходженням і
вибуттям вкладів.
Ступінь осідання вкладів (Ос) на рахунках вкладників становить
відношення (у відсотках) суми припливу вкладів (Пр) до загальної суми
надходження вкладів за певний період часу:
Методи аналізу показників ощадної справи
Динаміку середнього розміру вкладу за сукупністю установ ощадного банку
аналізують за допомогою індексного методу (індексів змінного складу,
фіксованого складу та структурних зрушень):
де a — розмір вкладу на одного вкладника; N — чисельність вкладників.
Вплив на абсолютний приріст загального обсягу вкладів: • зміни
середнього розміру вкладу на одного вкладника
• зміни кількості вкладників
Взаємозв’язок:
Кількісну залежність між середнім розміром вкладу і чинниками, які на
нього впливають, можна визначити за допомогою коефіцієнта еластичності.
Основним чинником, від якого залежить середній розмір вкладу, є рівень
доходу. Тому еластичність середнього розміру вкладу залежить насамперед
від рівня доходу. У цьому разі середній розмір вкладу (y) розглядається
як функція від рівня доходу вкладника:
y = f(x),
де x — рівень доходу вкладника.
Коефіцієнт еластичності характеризує, на скільки відсотків зміниться
середній розмір вкладу із зміною рівня доходу вкладника на один
відсоток. Коефіцієнт еластичності є інструментом вивчення
закономірностей та прогнозу середнього розміру вкладу і розраховується
за формулою
де х — розмір вкладу; у — дохід вкладника.Список використаної
літератури
Банківська статистика: Опорний конспект лекцій / А. В. Головач, В. Б.
Захожай, Н. А. Головач. — К.: МАУП, 1999.
Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. — К. 1995.
Бланк И. А. Основы финансового менеджмента: В 2 т. — К.: НИКА-Центр,
1999.
Грабовецький Б. Є. Методичні вказівки до вивчення курсу “Загальна теорія
статистики”. — Вінниця, 1999.
Захожай В. В., Шепітко Г. Ф. Статистика ринку товарів та послуг. — К.:
Вид-во УФІМВ, 1998.
Збірник задач зі статистики / За ред. А. В. Головача, А. М. Єриної, О.
В. Козирева, С. С. Герасименка. — К.: Вища шк., 1994.
Єріна А. М. Статистичне моделювання та прогнозування: Навч. посіб. — К.:
Вид-во КНЕУ, 2001.
Ерина А. М., Пальян 3. О. Теория статистики: Практикум. — К.: Т-во
“Знання”, 2001.
Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н. М. Економіка торговельного
підприємства. — К.: Хрещатик, 1999.
Митрофанов Г. В. Методика аналізу фінансового стану підприємства. — К.:
Вид-во КТЕІ, 1993.
Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси. — К.: Вік, Глобус, 1992.
Рябушкин В. Т. Основы статистики финансов. — М.: Финстатин-форм, 1997.
Статистика / С. С. Герасименко та ін. — К.: Вид-во КНЕУ, 1998.
Статистика: Підручник / С. С. Герасименко, А. В. Головач, М. Єріна та
ін. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Вид-во КНЕУ, 2000.
Статистика банківської діяльності: Навч. посіб. / А. В. Головач, B. Б.
Захожай, К. С. Базилевич. — К.: МАУП, 1999.
Статистика кредиту: Конспект лекцій з курсу “Фінансова статиcтика” /
Укл. О. Г. Демешко. — К.: Вид-во КДТЕУ, 1998.
Статистика финансов: Учебник / Под ред. проф. В. Н. Салина. —М.: Финансы
и статистика, 2000
Теслюк И. Е. Статистика финансов. — Минск: Вышэйш. шк., 1994.
Ткаченко Н. М. Бухгалтерский финансовый учет на предприятиях Украины:
Учебник для студ. высш. учеб. завед. экон. спец. — 7-е изд., доп. и
перераб. — К.: А. С. К., 2001.
Ушакова Н. М., Лігоненко Л. О. Кредитна політика торговельного
підприємства: Навч. посіб. — К.: Вид-во КТЕІ, 1994.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
