Реферат на тему:

Складові бюджетного менеджменту.

Завдання вивчення дисципліни

Кожна система управління, в тому числі й управління бюджетом,
складається з двох взаємозв’язаних частин — об’єкта і суб’єкта
управління. На якості управління однаково відбивається знання як
об’єкта, тобто керованої системи, так і суб’єкта, або керуючої системи.
Але певна підпорядкованість між ними існує. Визначальним є все-таки
знання об’єкта управління, адже без цього процес управління просто
неможливий. Тому і засвоєння бюджетного менеджменту починається з
вивчення сутності та структури бюджету держави.

Бюджет як об’єкт управління є дуже складним і різноплановим явищем,
котре потребує глибокого і всебічного вивчення. Він має різні прояви, а
саме: за економічною сутністю бюджет являє собою економічну категорію,
що відображає певні відносини у суспільстві; за формою прояву — це
основний фінансовий план, котрий затверджується в законодавчій формі, а
тому є правовою категорією; за матеріальним змістом — це централізований
фонд грошових коштів держави, що забезпечує їй базу для виконання
встановлених функцій. Усі ці прояви бюджету взаємозв’язані. Неможливо
добре розумітися на бюджеті, знаючи, навіть досконало, лише одну його
сторону, — необхідно мати комплексне уявлення.

Структура бюджету розглядається за двома напрямами. По-перше, відповідно
до вертикальної ієрархії органів державної влади й управління. На
кожному з рівнів складається, затверджується і виконується окремий
бюджет. Така побудова бюджету характеризується поняттями «бюджетний
устрій» і «бюджетна система». По-друге, структура бюджету
характеризується складом і співвідношенням його доходів і видатків.
Оскільки бюджет як економічна категорія стосується всіх юридичних і
фізичних осіб, то структура доходів і видатків бюджету є не просто їх
арифметичним співвідношенням, а характеристикою збалансованості та
врівноваженості інтересів у суспільстві. Саме з цих позицій необхідне
детальне вивчення структури бюджету.

Система управління бюджетом, як зазначалося, складається з двох
елементів — сукупності органів управління та етапів і методів
управлінської діяльності у бюджетному процесі. Охарактеризуємо з цих
позицій складові бюджетного менеджменту. Вони визначаються загальними
функціями управлінської діяльності. Наука про управління виділяє такі
основні функції менеджменту: стратегічне планування, планування
реалізації стратегії, організація виконання розроблених планів, облік і
контроль. Виходячи з цих функцій та зі структури бюджетного процесу як
предмета бюджетного менеджменту, можна виділити такі складові бюджетного
менеджменту, що розглядаються в даному підручнику: управління бюджетним
процесом, яке включає бюджетне планування та організацію виконання
бюджету; облік виконання бюджету; контроль за виконанням бюджету.

Зауважимо, що основна і визначальна функція менеджменту — стратегічне
планування — в Україні сьогодні практично сповна не реалізується. Були
спроби розроблення окремих стратегічних документів, наприклад бюджетної
концепції, але вони не мали логічного завершення. Не тільки стратегія
бюджетного планування, а й загальна економічна доктрина в Україні в
завершеному вигляді не існує, що і було однією з причин тривалої
фінансової кризи.

Реалізація функції стратегічного планування покладається на органи
законодавчої влади. У бюджетному процесі вона здійснюється через
направлення в органи виконавчої влади бюджетної резолюції на наступний
рік. Функції планування реалізації стратегії (поточне бюджетне
планування) та організації виконання розроблених планів (виконання
бюджету) покладаються на органи виконавчої влади й оперативного
управління бюджетом і виконуються ними в межах бюджетного процесу.

Облік і контроль виконання бюджету не є безпосередніми складовими
бюджетного процесу, їх роль у виконанні затвердженого бюджету обумовлена
необхідністю постійного моніторингу використання централізованих
грошових коштів.

Роль обліку виконання бюджету в бюджетному менеджменті визначається
місцем обліку в системі управління. Сутність управлінської діяльності
полягає в прийнятті своєчасних і правильних рішень з питань планування і
виконання бюджету. У свою чергу, прийняття таких рішень ґрунтується на
аналізі відповідної інформації, що характеризує стан об’єкта управління
— бюджету — на певну дату чи за певний період.

Завдання обліку — забезпечувати систему управління необхідною
інформацією. При цьому обов’язковими є такі вимоги до обліку: повнота,
достовірність, своєчасність. Повнота означає, що облік ведеться за всіма
показниками і параметрами, які характеризують стан бюджету.
Достовірність показує, що облікові й звітні дані відповідають реальній
дійсності. Своєчасність характеризує наявність необхідної інформації
саме в період прийняття відповідних рішень. Без повноти інформації не
може бути впевненості у правильності відповідних рішень щодо бюджетного
планування та виконання бюджету. Недостовірність інформації спричинює
прийняття неправильних рішень. Чим менш точна інформація, тим більш
вірогідним є неправильне рішення. І нарешті, найповніша і
найдостовірніша інформація стає непотрібною, якщо вона отримана із
запізненням, тобто після прийняття відповідного рішення. Отже, облік
виконання бюджету є тією забезпечуючою системою, на якій базується
бюджетний процес.

Безперечно, правильність у прийнятті рішень залежить і від кваліфікації
бюджетних менеджерів, і від методології бюджетної роботи, яка вивчається
в даній навчальній дисципліні. Однак визначальною основою в управлінні
бюджетом є саме інформація, оскільки найкращі знання не допоможуть, якщо
інформаційне забезпечення не відповідає встановленим вимогам.

Контроль за виконанням бюджету є одним з основних напрямів фінансового
контролю. Обсяг грошових коштів, що централізуються в бюджеті, та
розгалуженість бюджетних взаємовідносин у суспільстві ставлять питання
контролю за виконанням бюджету в ряд першочергових завдань. Цей контроль
здійснюють органи державної влади й управління, а також спеціалізовані
служби фінансового контролю — Рахункова палата, Державна податкова
адміністрація, Державна контрольно-ревізійна служба. У розвинених
країнах такий контроль здійснюється і безпосередньо громадянами як у
прямій формі, так і в опосередкованій. Пряма форма виявляється в тому,
що проект бюджету і дані про його виконання є доступними на всіх рівнях
кожному громадянинові, тобто він може ознайомитися з ними будь-коли.
Опосередкована форма пов’язана з виборами представників влади. За
наявності якихось порушень у бюджетному процесі шансів на переобрання
практично не залишається. Тобто контроль забезпечується насамперед
гласністю і відкритістю бюджетного процесу, що, у свою чергу, впливає і
на контролюючі органи. Адже в таких умовах і їхня діяльність стає
відкритою, а результати можуть бути перевірені.

Завдання вивчення дисципліни

Навчальна дисципліна «Бюджетний менеджмент» є центральною профілюючою у
підготовці магістрів державного управління за програмою «Управління
державними фінансами». Магістр державного управління — це спеціаліст
вищої кваліфікації, який має приймати рішення з важливих питань
фінансової політики. Кваліфікаційні вимоги до нього дуже високі.
Забезпечити реалізацію цих вимог і відповідний рівень фахових знань
можливо лише на основі поглибленого вивчення бюджетного менеджменту.

Завдання вивчення дисципліни обумовлені її місцем у навчальному процесі
і значенням у формуванні фахівця. Вони полягають в оволодінні всіма
складовими бюджетного менеджменту. Передусім магістр державного
управління повинен досконало знати побудову бюджету і бюджетної системи,
склад та структуру доходів і видатків бюджету, їх розмежування між
окремими ланками бюджетної системи. Велике значення має вивчення системи
взаємовідносин між бюджетами, конкретних їхніх форм. Магістр повинен
уміти здійснювати різного роду розрахунки між бюджетами з відповідним їх
обґрунтуванням.

Основне завдання дисципліни — оволодіння навичками і методами управління
бюджетним процесом. Магістр повинен уміти збирати, систематизувати й
аналізувати інформацію, яка необхідна для складання проекту бюджету та
характеризує стан його виконання. Для цього він мусить вільно
орієнтуватись у системі обліку виконання бюджету і в бюджетній
звітності, ґрунтовно знати процедуру складання проекту бюджету та
взаємовідносини між різними органами влади й управління в цьому процесі.
Головне ж — магістр повинен вільно володіти методами бюджетного
планування, вміти здійснювати багатоваріантні розрахунки як з окремих
статей, так і з бюджету в цілому. Причому будь-яку зазначену роботу він
повинен уміти виконувати на комп’ютері із застосуванням методів
економіко-математичного моделювання бюджету та бюджетного процесу.

Важливим завданням є вивчення способів балансування бюджету. Необхідно
знати допустимі межі бюджетного дефіциту, його причини та наслідки,
джерела покриття. Головне при цьому — набути знань і вмінь з питань
управління бюджетним дефіцитом і державним боргом.

Магістр державного управління — це державний службовець, який має значні
повноваження і несе велику відповідальність. У сфері державних фінансів
він повинен забезпечувати збереження та ефективне використання
централізованих грошових коштів. У зв’язку з цим він мусить володіти
всіма формами, видами і методами фінансового контролю, його завдання —
не тільки і не стільки знайти порушення фінансового законодавства,
скільки забезпечити раціональну фінансову діяльність держави і суб’єктів
господарювання на основі чинного законодавства.

Отже, завдання вивчення дисципліни «Бюджетний менеджмент» досить складні
і важливі. Тут, по суті, немає основних і другорядних питань. Усі
розділи, всі теми, всі питання є необхідними. Тільки комплексне їх
вивчення дає можливість сформувати необхідний рівень знань.

Список використаної літератури:

Арутюнов В. X., КірикД. ТІ., Мішин В. М. Логіка. 144 с. Береза А. М. та
ін. Електронна комерція. 326 с.

Береза А. М. Основи створення інформаційних систем. Вид. 2-ге, перероб.
і дон. 214с.

Білик М.Д. Організація і методика аудиту сільськогосподарських
підприємств. 628 с.

Бойко Н. А. Економічна і соціальна географія. Рос. мовою. 239 с.

Болюх М. А., Горбаток М. І. Збірник задач з курсу «Економічний аналіз».
232 с. Бондар М.І. Аудит в АПК. 188 с.

Боярська 3. І. Міжнародне комерційне право. 143 с.

Брусіловський Б. Я. Інформатика інвестування. 497 с.

Похожие записи