.

Склад і структура доходів бюджету України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
806 5756
Скачать документ

Реферат на тему:

Склад і структура доходів бюджету України

Склад і структура доходів бюджету характеризують фінансову політику та
фінансовий стан держави. Дані про бюджет України (за вирахуванням фондів
цільового призначення) наведені в табл. 1. Як видно з них, структура
доходів бюджету досить швидко змінюється, що пояснюється постійними
перетвореннями і змінами в податковій системі України і неподаткових
надходженнях до бюджету. Починаючи з 1992 р. бюджет формується головним
чином за рахунок податкових надходжень (рис. 2).

Податкова система України відповідно до Закону України «Про систему
оподаткування» включає загальнодержавні та місцеві податки й збори
(обов’язкові платежі).

Перелік податків і зборів, які нині фактично стягуються в Україні,
наведено в табл. 2.

ПОДАТКИ І ЗБОРИ, ЩО СТЯГУЮТЬСЯ В УКРАЇНІ

Таблиця 2

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНІ ПОДАТКИ

податок на додану вартість;

акцизний збір;

податок на прибуток підприємств;

податок на доходи фізичних осіб;

мито;

податок з власників транспортних засобів;

плата (податок) за землю;

податок на промисел;

фіксований сільськогосподарський податок;

Єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва;

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНІ ЗБОРИ

державне мито;

рентна плата за нафту і газ, що видобуваються в Україні;

плата за транзит природного газу, нафти й аміаку;

платежі за користування надрами;

збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного
бюджету;

збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

збір за спеціальне використання водних ресурсів;

збір за забруднення навколишнього природного середовища;

внески на обов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою
втратою працездатності;

внески на обов’язкове державне пенсійне страхування;

внески на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

внески на обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків;

платежі до фонду соціального захисту інвалідів;

плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон
України;

збір за використання радіочастотного ресурсу України;

збори до фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

внески до фонду соціального захисту інвалідів;

збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та
теплову енергію;

збір за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів;

збір за проведення гастрольних заходів

МІСЦЕВІ ПОДАТКИ

податок з реклами

комунальний податок

МІСЦЕВІ ЗБОРИ

збір за припаркування автотранспорту;

ринковий збір;

збір за видачу ордера на квартиру;

курортний збір;

збір за участь у бігах на іподромі;

збір за виграш на бігах на іподромі;

збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

збір за право використання місцевої символіки;

— збір за право проведення кіно- і телезйомок;

— збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і
лотерей;

— збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та
сфери послуг;

— збір з власників собак

Основним джерелом податкових надходжень є прямі і непрямі податки. Роль
прямих і непрямих податків у формуванні доходів бюджету постійно
змінюється (рис. 3). Так, до 1992 р. у надходженнях до бюджету
переважали прямі податки. У 1992 р. з уведенням нових податків — податку
на дохід замість податку на прибуток, податку на додану вартість і
акцизного збору замість податку з обороту і податку з продажу —
співвідношення між прямими і непрямими податками змінилось. Питома вага
непрямих податків зросла до 50,2 %, прямих — зменшилась до 40,4 %. У
1993 р. переважали непрямі податки. З 1994 р. прямі податки знову
переважають у надходженнях до бюджету — 44,8 %, частка непрямих
знижується до 38,5 %. Це пояснюється підвищенням ставки податку на
доходи з 18 % до 22 %. Надалі прямі податки продовжують відігравати
провідну роль у доходах бюджету.

Рис. 3. Роль прямих і непрямих податків у формуванні доходів зведеного
бюджету (1992—2002 рр.)

Серед окремих податків у формуванні доходів бюджету особлива роль
належить податку на додану вартість і податку на прибуток (доходи)
підприємств, які разом забезпечують значну суму надходжень до бюджету
(1992 р. — 69,4 %, 2002р. — 37,2 %). У 1993 р. порівняно з 1992 р. у
доходах бюджету знизилась частка прибуткового податку з громадян (1992
р. — 13,6 %, 1993 р. — 6,1 %), що зумовлено зменшенням фонду заробітної
плати, але зараз ситуація стабілізується й очікується подальше поступове
зростання надходжень. Так, у 2001 р. частка прибуткового податку з
громадян становила 16,3 % і вперше перевищила відповідний показник
податку на прибуток (15,4 %). Роль зазначених податків у ВВП показана на
рис. 4. У 1995—1996 рр. значно зменшилася роль акцизного збору в доходах
бюджету (1993 р. — 4,2 %, 1995 р. — 2,6 %). Це пояснювалось як
зменшенням купівельної спроможності населення, що меншу частку своїх
доходів витрачало на споживання предметів непершої необхідності, так і
зниженням попиту на вітчизняні підакцизні товари, реалізація яких
забезпечувала основну частину надходжень від акцизного збору.
Надходження акцизного збору від імпортних підакцизних товарів до 1996 р.
були мізерними, що зумовлено дуже високими ставками оподаткування і, як
наслідок, ухиленням платників від сплати цього податку. У 1996 і 1997
рр. з переглядом ставок на підакцизні товари надходження від акцизного
збору починають швидко зростати (2002 р. — 6,7 %). Решта податків і
платежів суттєвого бюджетного значення не мають.

Рис. 4. Роль основних податків у ВВП (1992—2002 рр.)

Неподаткові надходження становлять значний відсоток у доходах бюджету
(20—30%). Така роль неподаткових надходжень пояснюється спробою держави
вирішити фіскальні проблеми в умовах фінансової кризи не за рахунок
збільшення податків, а введенням нових неподаткових зборів і платежів. В
умовах стабільної економіки неподаткові надходження не мають великого
значення і становлять не більше 5 % доходів бюджету.

Склад неподаткових доходів бюджету, на відміну від податкових, є досить
широким. При цьому існують надходження, які мають постійний характер і
які з’являються час від часу і зникають. Уведення останніх було
спричинено необхідністю термінового збільшення доходів бюджету.

Неподаткові надходження можна поділити на кілька груп. Зокрема — це
доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні
збори і платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;
надходження штрафів та фінансових санкцій; інші неподаткові надходження.

До доходів від власності та підприємницької діяльності належать:

— надходження від перевищення валових доходів над видатками
Національного банку України;

— надходження від грошово-речових лотерей;

— дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських
товариств;

— рентна плата;

— інші надходження.

До адміністративних зборів і платежів, доходів від некомерційного та
побічного продажу входять:

— плата за надання послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх
справ;

— плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна;

— плата за утримання дітей у школах-інтернатах;

— державне мито;

— плата за утримання вихованців шкіл та профтехучилищ соціальної
реабілітації;

— митні збори.

Надходження від штрафів і фінансових санкцій складаються з:

— адміністративних штрафів та санкцій;

— сум, стягнених з винних осіб, за шкоду, заподіяну підприємству,
установі, організації;

— надходження від штрафних санкцій за порушення правил пожежної безпеки
та ін.

До інших неподаткових надходжень належать:

— надходження коштів від реалізації конфіскованого митними,
правоохоронними та іншими уповноваженими органами майна і валюти;

— надходження сум кредиторської та депонентської заборгованості
підприємств, щодо яких минув строк позовної давності;

— власні надходження бюджетних установ;

— надходження коштів від продажу військового майна;

— надходження до страхового фонду безпеки авіації;

— надходження сум різниці в ціні за газ;

— відрахування від сум перевищення розрахункової величини фонду оплати
праці та ін.

У 1991 р. як терміновий захід до бюджету були залучені платежі у фонд
стабілізації економіки і внески з фонду споживання. Найбільшу частку
серед названих вище неподаткових доходів починаючи з 1995 р. становила
рентна плата за нафту і природний газ, що видобувається в Україні, та
різниця в цінах на природний газ (1995 р. — 4,8 %, 1996 р. — 8,2 %).

Основною метою встановлення з 1995 р. рентної плати за нафту і природний
газ була необхідність вирівнювання цін на природний газ і нафту, що
видобуваються в Україні, та цін, за якими вони надходять з інших держав.
Крім того, за рахунок рентної плати поповнювались доходи бюджету,
внаслідок чого з’являлася можливість створення умов для розвитку
вітчизняної нафтової і газової промисловості. Але в умовах хронічного
браку фінансових ресурсів ці додаткові надходження бюджету
використовувалися насамперед для фінансування загальних витрат, не
пов’язаних з розвитком газової і нафтової промисловості. При цьому
погіршилось економічне становище відповідних підприємств і значно
зменшилися зазначені вище доходи бюджету (2002 р. — 1,2 %). З 1999 р.
була введена плата за транзит газу, нафти й аміаку через територію
України, надходження за якою становили 2,8 % у 2002 р.

Надходження від інших доходів, як правило, не перевищують 1 % від
загального обсягу доходів бюджету. Для мобілізації додаткових коштів до
бюджету починаючи з 1995р. вилучаються вільні залишки позабюджетних
фондів, що свідчили про загострення проблем з фінансовими ресурсами
держави.

У 2000 р. різко змінилось співвідношення між податковими і неподатковими
доходами зведеного бюджету. Значне збільшення неподаткових доходів до
(33,0 % у 2001 р.) виникло за рахунок включення до дохідної частини
зведеного бюджету власних надходжень бюджетних установ і організацій,
які до цього не обліковувалися в доходах бюджетів (у 2001 р. ці суми
становили 10,3 % доходів зведеного бюджету), а також досить значних
надходжень від приватизації майна (4,7 % у 2001 р.).

Позичені кошти та грошова емісія використовуються для фінансування
видатків держави в умовах недостатнього надходження коштів від
податкових і неподаткових джерел. Вони є джерелом фінансування дефіциту
бюджету, тобто перевищення видатків над доходами.

Проблема покриття дефіциту бюджету з’явилася в 1991 р. Починаючи з цього
року сума доходів бюджету в порівнянних цінах почала зменшуватись, що
було спричинено початком економічної кризи. В умовах відсутності
цивілізованих методів фінансування дефіциту бюджету за рахунок випуску
державних цінних паперів, перевищення видатків над доходами покривалося
за рахунок емісійних кредитів Національного банку України. Наслідком
цього стали величезні темпи інфляції. Тільки в 1994 р. фінансування
дефіциту бюджету було частково здійснено за рахунок іноземних кредитів,
а з 1995 р. — і за рахунок розміщення державних цінних паперів (рис. 5).
Найвищим дефіцит бюджету був у 1992 р. — 13,8 % ВВП. Надалі бюджетна
політика спрямовувалася на поступове зменшення дефіциту. Так, у 1999 р.
дефіцит становив 1,5 % ВВП, в 2000 р. бюджет був зведений з профіцитом у
розмірі 0,6 % ВВП, а в 2001 р. — з дефіцитом у розмірі 0,3 %, у 2002 р.
— з профіцитом у розмірі 0,7 %.

Рис. 5. Джерела фінансування дефіциту зведеного бюджету України

(1992—2002 рр.)

Які можна зробити висновки щодо системи доходів бюджету України? Склад і
структура доходів бюджету постійно змінюються, що зумовлюється як
постійними перетвореннями в податковій системі України, так і намаганням
держави вирішити фіскальні проблеми за рахунок неподаткових доходів. З
цієї ж причини питома вага податкових доходів є не дуже високою.
Фінансування бюджетного дефіциту в умовах нерозвинутого фінансового
ринку України відбувалося за допомогою емісійних кредитів Національного
банку України, внаслідок чого інфляція досягла дуже високих темпів. Лише
з 1995 р. на ринку з’явились державні цінні папери, що свідчить про
поступове наближення до прийнятих у світі механізмів фінансування
бюджетного дефіциту.

Таким чином, становлення і розвиток системи доходів бюджету, яка б
відповідала розвитку ринкових відносин, відбувається досить повільно.
Але все ж таки з кожним роком прогресивних перетворень у бюджетній
системі стає дедалі більше.

Список використаної літератури:

Арутюнов В. X., КірикД. ТІ., Мішин В. М. Логіка. 144 с. Береза А. М. та
ін. Електронна комерція. 326 с.

Береза А. М. Основи створення інформаційних систем. Вид. 2-ге, перероб.
і дон. 214с.

Білик М.Д. Організація і методика аудиту сільськогосподарських
підприємств. 628 с.

Бойко Н. А. Економічна і соціальна географія. Рос. мовою. 239 с.

Болюх М. А., Горбаток М. І. Збірник задач з курсу «Економічний аналіз».
232 с. Бондар М.І. Аудит в АПК. 188 с.

Боярська 3. І. Міжнародне комерційне право. 143 с.

Брусіловський Б. Я. Інформатика інвестування. 497 с.

Валєєв К. Г.,Джалладова І. А. Вища математика. Ч. II. 451 с.

Валютні операції / За ред. Л. П. Петрашко. 144 с.

Васильков В.Г. Організація виробництва. 524 с.

Вітлінський В. В. Економічний ризик: ігрові моделі. 446 с.

Верба В. А., Решетняк Г. І. Організація консалтингової діяльності. 244
с.

Власоеа А. М., СавчукЛ. М., Савінова В. Б. Організаційна поведінка. 96
с.

Войчак А. В, Павленко А. Ф. Маркетинг. 246 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020