.

Розрахунки акредитивами (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
6 8775
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Розрахунки акредитивами

ПЛАН

Вступ

1. Поняття акредитиву, його різновиди

2. Особливості використання акредитивів

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Форми безготівкових розрахунків розрізняються між собою видом
застовуваних розрахуноквих документів та порядком їх обігу.

На сьогоднішній день безготівкові розрахунки між господарюючими органами
можуть здійснюватися в таких формах: платіжні доручення, платіжні
вимоги-доручення, чеки, акредитиви, векселя.

Способи платежів визначаються порядком та умовами виконання госпорганами
своїх грошових зобов’язань один перед одним.

При кожній формі розрахунків можуть застосовуватися різні способи
платежів, що дає можливість підприємствам виконувати свої грошові
зобов’язання на більш вигідних для себе умовах.

Основними видами міжнародних банківських розрахуноквих операцій є
акредитиви та інкасо. Найпоширенішою формою розрахунків в ринковій
економіці є акредитиви, що переважно застосовюється в іногородніх та
міжнародних розрахунках за товари та послуги, коли постачальник хоче
забезпечити собі гарантію оплати.

З огляду на необхідність розвитку міжнародної торгівлі в Україні, та як
попередня умова започаткування цього процесу, вихід на світовий ринок
резидентів, застосування загальноприйнятих в міжнародній практиці форм
безготівкових розрахунків набувають як ніколи великої важливості та
значущості.

1. Поняття акредитиву, його різновиди

Акредитив, який використовується при розрахунках, незалежно від того, як
він назван або позначений, являє собою одностороннє, умовне грошове
забов’язання банка, яке видається їм за дорученням клієнта-наказодателя
аккредитива на користь його контрагента по контракту – бенефіціара, по
якому банк, відкривший аккредитив, повинен здійснити сплату бенефіціару
або акцептувати тратти бенефіціара і сплатити по ним у строк, або
уповноважує інший банк здійснити такі розрахунки, при умові надання
бенефіціаром документів, які передбачені в аккредитиві, та при виконанні
інших умов аккредитива.

Акредитив – це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням
свого клієнта (заявника акредитива) зобов’язаний:

– виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари,
виконані роботи та надані послуги;

– надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Заявник акредитива – платник, який звернувся до банку, що його
обслуговує, для відкриття акредитива.

Банк-емітент – банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнту.

Бенефіціар – юридична особа, на користь якої виставлений акредитив
(продавець, виконавець робіт або послуг тощо).

Виконуючий банк – банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням
банку-емітента виконує акредитив.

Залежно від характеру акредитивної операції, що покладена
банком-емітентом на виконуючий банк, він може виступати авізуючим або
банком-платником.

Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків
передбачаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

а) покритий – акредитив, для здійснення платежів при якому завчасно
бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в
банку-емітенті або виконуючому банку;

б) непокритий – акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності
коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок
банківського кредиту.

Акредитиви бувають відзивні та безвідзивні. На кожному акредитиві має
бути вказано, чи є він відзивним або безвідзивним. У разі відсутності
такої вказівки акредитив вважається безвідзивним.

Відзивний акредитив – акредитив, який може бути змінений або
анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром
(наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором,
дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за
акредитивом).

Усі розпорядження про змінення умов відзивного акредитива заявник може
надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий
банк, а останній -бенефіціара.

Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від
заявника акредитива.

Виконуючий банк зобов’язаний оплатити документи, які відповідають умовам
акредитива, виставлені бенефіціаром і прийняті виконуючим банком, до
отримання останнім повідомлення про змінення або анулювання акредитива.

Безвідзивний акредитив – акредитив, який може бути змінений або
анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був
відкритий. Бенефіціар може достроково відмовитися від використання
акредитива, якщо таке передбачено його умовами. Із своїми пропозиціями
про змінення умов акредитива бенефіціар має звернутися до заявника
акредитива, а заявник, у разі згоди, вносить зміни до акредитива через
банк-емітент, який надсилає потрібне повідомлення виконуючому банку.

Акредитиви в іншому (виконуючому) банку за дорученням банку-емітента
можуть виконуватися:

а) депоновані – списанням коштів з аналітичного рахунку “Розрахунки
акредитивами”, відкритого у виконуючому банку;

б) гарантовані – наданням виконуючому банку права списувати кошти з
кореспондентського рахунку банку-емітента, відкритого при встановленні
кореспондентських відносин між банками. Відносини між банком-емітентом і
виконуючим банком регулюються кореспондентськими договорами, в яких
передбачається розмір комісійних за авізування та інші витрати,
пов’язані з відкриттям і виконанням акредитива, а також відповідальність
сторін щодо оплати розрахункових документів згідно з умовами акредитива.

Акредитив за своєю природою являє собою угоду, яка відокремлена від
контракта куплі-продажу, і банки ні в якому разі не несуть
відповідальності за невиконання умов контракту будь-яким з контрагентів.

Акредитив — це розрахунковий документ із дорученням однієї кредитної
установи іншій здійснити за рахунок спеціально задепонованих коштів
оплату товарно-транспортних документів за відвантажений товар.

. Види акредитивів та їх класифікація.

1. За способом використання документарні (товарні);

грошові (циркулярні)

2. За формою документарні акредитиви;

акредитивні листи

3. За способом повідомлення бенефіціара (експортера) про відкриття
акредитива на його користь а) прямо авізовані акредитиви; акредитиви,
авізовані через авізуючий банк;

б) попередньо авізовані акредитиви

4. За ступенем гарантованості оплати сум, які мають бути сплачені
експортеру відкличні;

безвідкличні

5. За наявністю або відсутністю підтвердження за акредитивом з боку
авізуючого або іншого банку підтверджений;

непідтверджений

6. За валютою платежу у національній валюті бенефіціара (експортера);

у національній валюті імпортера;

у третій валюті

7. За характером платежу у зв’язку з можливістю/ неможливістю
здійснювати часткові поставки продукції подільні;

неподільні

8. За місцем та суб’єктом виконання виконуються банкомемітентом у
країні імпортера;

виконуються авізуючим або підтверджуючим банком, який знаходиться у
країні бенефіціара (експортера);

виконуються за участю третього банку

9. Залежно від виду зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів
господарювання (експорту чи імпорту товарів та послуг) акредитиви на
імпорт

акредитиви на експорт транзитні акредитиви

10. За способом виконання шляхом платежу за пред’явленням;

шляхом акцепту;

шляхом платежу з відстрочкою;

шляхом негоціації обмежені;

необмежені

11. Залежно від наявності депонованих грошових коштів у підтверджуючому
банку покриті;

непокриті

12. Залежно від наявності других бенефіціарів переказні
(трансферабельні);

непереказні

13. Спеціальні форми акредитивів компенсаційні акредитиви;

зустрічні акредитиви;

резервні акредитиви (“стендбай”);

відновлювані акредитиви;

револьверні акредитиви;

акредитиви з червоною смугою фінансова модель;

комерційна модель;

кумулятивні;

некумулятивні;

чисті;

документарні

2. Особливості використання акредитивів

Акредитив застосовується в розрахунках між постачальниками і покупцями.
Документи постачальника оплачуються банком тільки на умовах,
передбачених в акредитивній заяві покупця.

Коли використовують акредитивну форму розрахунків, оплата документів за
відвантажений товар, надані послуги здійснюється або в банківській
установі постачальника за рахунок коштів платника, там задепонованих для
цієї мети, або в банку платника — так званий гарантований акредитив.
Акредитивна форма розрахунку гарантує платіж постачальнику. Ця форма
розрахунків застосовується за наявності угоди між постачальником і
платником щодо такої форми розрахунків.

Постачальник подає в банк, що його обслуговує, заяву із зазначенням умов
використання задепонованих коштів (власних або залучених). Акредитив
відкривається для розрахунків тільки з одним конкретним постачальником.
Його не можна використовувати для розрахунків з іншими постачальниками
чи для виплати грошей готівкою. Чинність акредитива, як правило, не
перевищує 15 днів з моменту відкриття. Платнику надано право змінювати
умови акредитива, достроково відкликати невикористані кошти. Після
повідомлення про відкриття акредитива постачальник відвантажує товар і
не пізніше трьох робочих днів після цього подає в установу банку реєстри
рахунків і транспортні або інші документи, які підтверджують
відвантаження. Коли документи відповідають умовам акредитива, кошти того
самого дня зараховуються на рахунок постачальника.

Існує кілька видів акредитивів.

Покритий — це такий акредитив, який передбачає попереднє депонування
коштів. У цьому разі банк платника (банк-емітент) списує кошти з
розрахункового рахунка платника і переказує ці кошти і панк
постачальника (банк-виконавець) на окремий балансовий рахунок
«Акредитив».

Депонування коштів в установі банку постачальника можна здійснити також
і за рахунок кредиту, отриманого платником у банку-емітенті. Проте для
кожного конкретного акредитива можна використати тільки одне джерело
платежу, тобто виставляти акредитив частково за рахунок власних коштів,
а частково за рахунок кредиту не дозволяється.

Непокритий — це акредитив, коли платежі постачальнику гарантує банк. У
такому разі платник звертається до свого банку з клопотанням виставити
для нього гарантований акредитив. Таке клопотання банк-емітент
задовольняє тільки стосовно платоспроможних клієнтів і за умови
встановлення між клієнтом і банком, який відкриває акредитив,
кореспондентських відносин.

Відкриваючи гарантований акредитив, банк-емітент дає банку-иконавцю
право списувати платежі на користь постачальника — рнмувача коштів зі
свого кореспондентського рахунка.

Відзивний — це акредитив, який може бути змінений або анульований
банком-емітентом на вимогу покупця без попереднього погодження з
постачальником. Але банк-виконавець повинен оплатити документи, які були
виставлені постачальником і прийняті банком, до огримання останнім
повідомлення про зміну чи анулювання акредитива.

Безвідзивний — це акредитив, який не можна змінити або-анулювати без
згоди постачальника, на користь котрого було відкрито акредитив.

Використання акредитивної форми розрахунків обумовлюється в угоді між
постачальником і покупцем, в якій указують конкретні умови розрахунків
за акредитивом, строк його дії, вид акредитиву, спосіб його виконання,
банк постачальника і покупця.

Підставою для відкриття акредитива платником є повідомлення
постачальника про готовність до відвантаження товару. Для відкриття
акредитива платник подає в банк заяву встановленого зразка з необхідними
реквізитами (номер договору, згідно з яким відкривається акредитив;
термін чинності акредитива; рахунок платника і банк, який його
обслуговує; документи, згідно з якими здійснюються виплати за
акредитивом; строк їх подання; вид акредитива та сума акредитива).

Закриття акредитива в банку постачальника здійснюється:

на заяву постачальника щодо відмови від дальшого використання акредитива
до закінчення терміну його чинності;

після закінчення терміну чинності акредитива;

на заяву покупця про відкликання акредитива повністю або частково.

Акредитив закривається в день отримання повідомлення від банку-емітента.

Невикористана сума акредитива повертається банку платника для
зарахування на рахунок, з якого депонувалися кошти.

Схему здійснення рахунків з використанням акредитивної форми наведено на
рис.1.

Рис. 1. Розрахунок з використанням акредитива

1 — покупець доручає банку, що його обслуговує, відкрити акредитив;

2 — банк покупця відкриває акредитив;

3 — банк покупця сповіщає покупця про відкриття акредитива;

4 — банк покупця повідомляє банк постачальника про відкриття акредитива
постачальнику на конкретну суму;

5 — банк постачальника сповіщає постачальника про відкриття акредитива;

6 — відвантаження товару;

7 — покупець повідомляє банк про виконання умови акредитива, тобто дає
наказ на розкриття акредитива;

8 — банк покупця переказує банку постачальника суму коштів з акредитива;

9 — банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника;

10 — банк постачальника повідомляє про це свого клієнта.

Акредитивна форма розрахунку дає постачальнику впевненість, що
відвантажений товар буде своєчасно оплачено.

Для постачальників (отримувачів коштів) акредитивна форма розрахунків
надійна, відносно проста і приваблива, оскільки гарантує оплату.

Покупцям розрахунки з використанням акредитива не вигідні, бо на певний
час кошти вилучаються з обороту, що погіршує фінансове становище
підприємств-покупців.

Висновок

Отже, найбільшого розповсюдження у сучасних умовах набула акредитивна
форма розрахунків.

Акредитив – це специфічна форма безготівкових розрахунків, при яких
одна установа банку доручає іншій провести за рахунок спеціально
заброньо-ваних для цього грошових коштів оплату товарно-транспортних
документів за відвантажені товари чи надані послуги. При розрахунку
акредитивом банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника
акредитива) зобов”язаний:

— виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари,
ви-конані роботи та надані послуги;

— надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.
Ці два види операцій є головними акредитивними операціями.

При розрахунках акредитивами в економічні відносини вступають такі
суб’єкти:

— платник – заявник акредитива, який звертається до банку, що його
об-слуговує, для відкриття акредитива;

— банк-емітент – банк платника,іщо відкриває акредитив своєму
клієн-тові;

— бенефіціар – юридична особа, на користь якої виставлений акредитив
(продавець, виконавець робіт або послуг тощо);

— виконуючий банк – банк бенефіціара або інший банк, що за доручен-ням
банку – емітента виконує акредитив.

Отже, при розрахунках акредитивами платіж виконує банк постачальни-ка
за рахунок коштів, спеціально заброньованих для цієї мети в банку
плат-ника. Умови та порядок проведення акредитивної операції
передбачаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.
Акредитиви можуть бути депопоновані у банку платника (банку-емітенті) і
в банку постачальника (бе-нефіціара).

Положення про безготівкові розрахунки в народному господарстві Укра-їни
передбачають відкриття покритих і непокритих акредитивів.

Банки мають здійснити контроль за строком дії акредитивів. Строк дії
акредитива в банку-емітенті встановлюється покупцем у межах 15 днів з
дня відкриття, не враховуючи нормативного терміну проходження документів
спецзв’язком між банками.

Акредитив закривається:

а) за заявою постачальника про припинення дії відзивного акредитива до
закінчення його строку. Банку-емітентові надсилається повідомлення
вико-нуючим банком. Невикористана сума перераховується банку платника на
ра-хунок, з якого депонували кошти;

б) після закінчення обумовленого строку акредитива. Про закриття
акре-дитиву банк-емітент повідомляє виконуючий банк;

в) за заявою покупця за відзивним акредитивом про відмову акредитива
повністю або частково акредитив закривається або зменшується у день
одер-жання повідомлення від банку-емітента. Про закриття акредитива
виконую-чий банк надсилає повідомлення банкові-емітенту.

Розрахунки акредитивами широко використовуються в міжнародних
економічних відносинах.

Акредитивна форма розрахунків, з одного боку, гарантує вчасність і
пов-ноту платежу постачальникові за відвантажені товари чи надані
послуги; однак, з другого боку, вона сповільнює обіг (рух) грошових
коштів, тому що вимагає депонування покупцем певної грошової суму ще до
того, як здійсне-ний сам акт куплі-продажу товарно матеріальних
цінностей. Форма розрахун-ків за акредитивами у наших умовах є засобом
адантації системи безготівко-вих розрахунків до нових ринкових відносин
в умовах кризової економіки. На жаль, акредитивна форма розрахунків у
господарському обороті Україн обмежена і не дає належного економічного
ефекту.

Список використаної літератури

Закон України “Про банки і банківську діяльність”.

Інструкція Правління НБУ “Про безготівкові розрахунки в господарському
обороті України, від 2 серпня 1996р.

Бутинець Ф.Ф., Жиглей І.В. Облік і аналіз зовнішньоекономічної
діяльності. – Житомир: ПП “Рута”, 2001.- 544с.

Гарантии и акредитивы в современной банковской практике – М., 1995.

Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія). – К.: КНЕУ, 1999.

PAGE

PAGE 2

Постачальник (Отримувач коштів)

Покупець

(Платник коштів)

Банк покупця

Банк

постачальника

6

5

1

2

3

4

7

8

9

10

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019