Реферат на тему:
Ризики, що беруться до страхування
У різних сферах господарської діяльності (промислове виробництво,
інвестування, фінансова діяльність) можуть виникнути найхарактерніші для
них види ризиків, пропонованих до страхування на страховому ринку. Разом
з тим на практиці окремому виду діяльності властивий набір взаємно
пересічних ризиків, що називається комплексом ризиків. Об’єднання
ризиків за родом діяльності дає змогу проаналізувати ситуацію з ризиками
загалом, а також щодо конкретної галузі господарства.
Під промисловими ризиками розуміють загрозу завдання збитку підприємству
і третім особам унаслідок порушення нормального ходу виробничого
процесу, а також загрозу ушкодження або втрати виробничого устаткування
і транспорту, руйнування будинків і споруд у результаті впливу таких
зовнішніх чинників, як сили природи чи злочинні дії.
Для промислового виробництва найсерйознішим і таким, що часто
зустрічається, є ризик виникнення відмов у роботі машин і устаткування,
що може спричинити аварійну ситуацію.
Це може статися на промислових об’єктах у результаті подій такого
характеру:
• природного — землетрус, повінь, зсуви, ураган, смерч, удар блискавки,
шторм (на морі), виверження вулкана тощо;
• техногенного — знос будинків, споруд, машин і устаткування, помилки
при його проектуванні або монтажі, злочинні дії, помилки персоналу,
ушкодження устаткування при будівельних і ремонтних роботах, падіння
літальних апаратів або їхніх частин та ін.;
• змішаного — порушення природної рівноваги в результаті техногенної
діяльності людини.
До страхування приймаються ризики зазнати збитків від такого:
• вибуху в результаті витоку газу й утворення гарячої газоповітряної
суміші;
• пожежі;
• поломки машин і устаткування;
• завдання шкоди навколишньому середовищу у процесі виробництва при
витоках і викидах в атмосферу отруйних речовин, при пожежах, вибухах,
забрудненні акваторії Світового океану і т. ін.;
• завдання шкоди персоналу внаслідок виникнення аварійної ситуації на
підприємстві, від вимушеного безробіття в результаті зупинки
виробництва;
• завдання майнової і фізичної шкоди третім особам у результаті вибуху
або поширення отруйних речовин за межі підприємства;
• зменшення обсягів виробництва продукції, зупинки виробництва, прямих
втрат прибутку і непрямих фінансових наслідків для підприємства
внаслідок аварії або поломки устаткування.
Під екологічним ризиком розуміють імовірність настання цивільної
відповідальності за завдання шкоди навколишньому середовищу, а також
життю і здоров’ю третіх осіб. Він є складовою промислового ризику і може
виникнути у процесі будівництва й експлуатації виробничих об’єктів.
Під шкодою навколишньому середовищу розуміють забруднення або знищення
лісових, водних, повітряних і земельних ресурсів (наприклад, у
результаті пожежі або будівельних робіт), забруднення біосфери і
сільськогосподарських угідь.
Шкода здоров’ю населення виражається у вигляді збільшення захворюваності
і смертності.
Цивільна відповідальність за завдання в процесі виробництва шкоди третім
особам (юридичним і фізичним) виникає при аваріях, які справили
шкідливий вплив на навколишню територію.
Наслідки аварії в цьому разі можна розподілити на найближчі
(безпосередня шкода у вигляді руйнування будинків і споруд, забруднення
території, травмування і загибель людей та ін.) і віддалені
(довгострокове забруднення ґрунту, водних та інших природних ресурсів і
подальший вплив такого забруднення на здоров’я людей).
Інвестиційні ризики пов’язані з можливістю недоодержання або втрати
прибутку під час реалізації інвестиційних проектів. Об’єктом ризику є
майнові інтереси інвестора, який вкладає свої кошти.
Інвестиційні ризики включають різні за природою ризики і класифікуються
залежно від особливостей реалізації проекту і способу залучення коштів.
У загальному випадку виокремлюють:
• кредитні ризики;
• ризики, що виникають на першій стадії інвестиційного проекту і
пов’язані з можливим незавершенням проектувальної або
будівельно-монтажної частини проекту, а також виявленням дефектів після
приймання об’єктів в експлуатацію. Серед них виділяють технічні ризики,
що включають сукупність будівельно-монтажних й експлуатаційних ризиків;
• ризик виявлення технічних помилок у проекті;
– ризики, що виникають внаслідок неправильного оформлення юридичних прав
власності (або оренди) на земельну ділянку й об’єкти нерухомості, а
також дозволу на будівництво;
– ризик перевищення кошторису внаслідок збільшення вартості будівництва;
• підприємницькі ризики, пов’язані з другою стадією інвестиційного
проекту;
• міждержавні ризики.
Кредитні ризики пов’язані з можливим неповерненням суми кредиту і
відсотків за його обслуговування. Виникають з різних причин:
незавершення будівництва, зміна ринкової і загальноекономічної ситуації,
недостатня маркетингова підготовка інвестиційного проекту, надзвичайні
події.
Для кредитора має значення не тільки сам факт повернення суми кредиту і
відсотків, а й терміни повернення. Затримка призводить до фактичного
зменшення прибутковості виданого кредиту, а з урахуванням інфляції й
упущеної вигоди — і до збитків. Тому кредитори розрізняють ризик прямих
збитків у разі неповернення суми кредиту або його частини, і ризик
непрямих збитків, пов’язаний з економічними наслідками для кредитора
затримки з погашенням боргу. Фінансовими заходами зниження кредитного
ризику є одержання фінансових гарантій і страхування.
Різновидом кредитного ризику є відсотковий ризик, що виникає в тому
разі, якщо кредит отриманий під плаваючу процентну ставку, яка
прив’язується до міждержавних фінансових кредитних інструментів, що
змінюють свою вартість у часі.
Відсотковий ризик виникає і тоді, коли відсоткова ставка за кредитом
визначається залежно від зміни світових економічних показників на дату
одержання кредиту.
Технічні ризики супроводжують будівництво нових об’єктів і їх подальшу
експлуатацію. Вони можуть бути складовою промислових, підприємницьких і
інвестиційних ризиків.
Серед технічних вирізняють будівельно-монтажні й експлуатаційні ризики:
• втрати або ушкодження будівельних матеріалів і устаткування внаслідок
несприятливих подій — стихійного лиха, вибуху, пожежі, злочинних дій
тощо;
• недоліки функціонування об’єкта внаслідок помилок при проектуванні і
монтажу;
• заподіяння фізичної шкоди персоналу, зайнятому на будівництві об’єкта.
Ризик невиконання післяпускових гарантійних зобов’язань пов’язаний з
можливими збитками підрядчика, що приймає на себе гарантійні
зобов’язання із забезпечення його безперебійної експлуатації протягом
гарантійного терміну.
Розрізняють внутрішні й зовнішні підприємницькі ризики. Зовнішні ризики
пов’язані із завданням збитків і неотриманням підприємцем очікуваного
прибутку внаслідок порушення своїх зобов’язань контрагентами підприємця
або з інших незалежних від нього причин.
Внутрішні ризики залежать від здатності підприємця організувати
виробництво і збут продукції. На них впливають такі чинники: рівень
менеджменту, собівартість, якість і надійність продукції, умови збуту,
реклама, організація післяпродажного сервісу, наявність оборотних
засобів, клієнтура й ін.
Збиток від підприємницьких ризиків буває прямим і непрямим. Прямий
збиток — це втрати основних і оборотних фондів, фізична шкода, заподіяна
персоналу, фізична шкода і майновий збиток третім особам (населенню й
організаціям).
Непрямий збиток — це неотримання доходу (упущена вигода) внаслідок
перерви в господарській діяльності з різних причин.
Підприємницькі ризики можуть бути викликані такими причинами:
• природні (стихійні лиха);
• катастрофи (падіння літальних апаратів і їхніх частин, аварії, вибухи
палива, хімічних речовин тощо);
• знос будинків і споруджень, поломки машин і устаткування;
• помилки персоналу;
• злочинні дії;
• порушення контрагентами підприємця своїх зобов’язань за угодами;
• непередбачені витрати — судові й інші.
До страхування приймаються також фінансові і комерційні ризики.
Фінансові ризики виникають у процесі управління фінансами підприємства.
Найчастіше зустрічаються валютні, процентні і портфельні ризики.
Під валютними ризиками розуміють імовірність виникнення збитків від
зміни обмінних курсів у процесі зовнішньоекономічної діяльності,
інвестиційної діяльності в інших країнах, а також при одержанні
експортних кредитів. До валютних ризиків належать операційний ризик
(можливі втрати через зміну курсу валют), економічний ризик погіршення
економічних показників роботи підприємства в національній валюті і ризик
при консолідації балансів компаній однієї промислової групи, що
розміщуються в різних країнах.
Під процентними ризиками розуміють імовірність виникнення збитків у разі
зміни процентних ставок за фінансовими ресурсами. Серед них
виокремлюють:
• позиційний ризик, що виникає, якщо відсотки за користування кредитними
ресурсами виплачуються за плаваючою відсотковою ставкою;
• портфельний ризик, що відображає вплив зміни відсоткових ставок на
вартість фінансових активів, таких, як акції й облігації. При цьому
вплив здійснюється не на окремі види цінних паперів, а на інвестиційний
портфель загалом;
• економічний (структурний) відсотковий ризик, пов’язаний із впливом
зміни відсоткових ставок на економічне становище компанії в цілому.
Комерційні ризики пов’язані з можливістю недоодержання прибутку або
виникнення збитків у процесі здійснення торговельних операцій внаслідок
неплатоспроможності покупця в момент оплати товару; відмови замовника
від оплати продукції; зміни цін на продукцію після укладення контракту;
зниження попиту на продукцію.
Міждержавні ризики виникають при здійсненні підприємцями й інвесторами
своєї діяльності на території іноземних держав. Дохід від бізнесу може
зменшитися у разі несприятливої зміни політичної або економічної
ситуації у країні. Втрата або зменшення доходу від бізнесу відбувається
з різних причин, серед яких можна виокремити такі:
• зміна політичного ладу країни;
• експропріація або націоналізація об’єктів іноземної власності;
• знищення або ушкодження об’єктів власності в результаті воєнних дій і
політичних заворушень;
• зміна загальногромадянського і спеціального видів законодавства
(митного, податкового й ін.).
Для інвестора міждержавні ризики в цілому означають імовірність того, що
об’єкти інвестицій будуть знищені або експропрійовані в результаті
суспільно-політичних потрясінь або якщо різко погіршаться умови для
інвестиційної або економічної діяльності в результаті зміни законодавчої
бази.
Для підприємця міждержавні ризики означають можливість невиконання
укладених міжнародних контрактів, пошкодження або втрату майна,
інвестованих у бізнес коштів.
Політичні ризики є найважливішою складовою міждержавних ризиків. Вони
полягають у можливості недоодержання доходу або втрати власності
іноземного підприємця або інвестора внаслідок зміни соціально-політичної
ситуації у країні. Ці ризики виявляються у вигляді таких подій:
• зміни у валютному законодавстві, що перешкоджають виконанню
міжнародних контрактів або репатріації валютного виторгу;
• зміни юридичної бази, що ускладнюють здійснення підприємницької
діяльності;
• націоналізація або експропріація підприємств, створених за участю
іноземних інвесторів;
• внесення змін в арбітражне право;
• воєнні дії, цивільні заворушення, що призвели до заподіяння шкоди
майновим інтересам підприємців.
Список використаної літератури:
Романів М. В. Роль Міністерства фінансів у забезпеченні контролю за
рухом фінансових ресурсів держави // Фінанси України. —1998. —№9. — С.
46.
Рубцов Б. Б. Зарубежные фондовые рынки. — М.: ИНФРА-М, 1996.
Самуельсон П., Нордхауз Б. Економіка. —К.: Основи, 1992.
Селигман Э. Основы политической экономии. — СПб., 1908.
Слухай С. В. Становлення системи фінансового вирівнювання // Фінанси
України. —1998. —№11.
Стігліц Дж. Економіка державного сектора: Пер. з англ. — К.: Основи,
1998.
Страховий ринок України / За ред. Н. Захоревича. — К.: Альманах, 2003. —
352 с.
ФедякинаЛ. Н. Мировая внешняя задолженность. — М.: ЮНИТИ, 1998.
Финансы І Под ред. В. М. Родионовой. —М.: Финансы и статистика, 1995.
Финансы: Учебник для вузов / Под ред. Л. А. Дробозиной. —М.: Финансы,
1999.
Финансы: Учеб. пособие / Под ред. А. М. Ковалевой. — М.: Финансы и
статистика, 1999.
Фінансове право: Підруч. / За ред. Л. К. Воронової. — X.: Консул, 1998.
Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. /1. А. Чепурнов, Л. Т. Мостенська,
М. А. Міненко, Я. П. Квач. —К., 1997.
Фридман М. И. Конспект лекций по науке о финансах. — СПб., 1910.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
