Реферат на тему:
Реальний обмінний курс. Бюджетний дефіцит та управління державним боргом
План
Реальний обмінний курс.
Бюджетний дефіцит та управління державним боргом
1. Реальний обмінний курс
Реальний обмінний курс (RER) — співвідношення цін на внутрішньому і
зовнішньому ринках, яким визначається експортна або імпортна орієнтація
економіки у міжнародній торгівлі.
Двосторонній реальний обмінний курс: ринок одного товару
Реальний обмінний курс внутрішньої валюти є відношенням внутрішніх цін
до зовнішніх за курсом внутрішньої валюти:
де: RERd – реальний обмінний курс – відношення ціни товару на
внутрішньому ринку до ціни па зовнішньому ринку;
еd – номінальний обмінний курс національної валюти;
Рd – ціна товару на внутрішньому ринку в національній валюті;
Рf – зовнішня ціна товару в іноземній валюті, за якою закуповуються
імпортні та продаються експортовані товари вітчизняного виробництва.
Якщо реальний обмінний курс менший від одиниці (RER1), продаж товару
вітчизняного виробництва на внутрішньому ринку є вигіднішим за його
експорт, а імпорт — вигіднішим за продаж аналогічних товарів
вітчизняного виробництва на внутрішньому ринку. За умовами торгівлі
країна стає імпортером даного виду товару. Зростання реального обмінного
курсу зменшує зовнішній попит на товари вітчизняного виробництва і
збільшує внутріїшній попит на імпортні товари. Імпорт зростає, експорт
скорочується, торговельний баланс країни за інших рівних умов
погіршується, чистий експорт і національний доход зменшуються.
Реальний обмінний курс національної валюти вимірює ефективність імпорту
і таким чином визначає умови торгівлі на внутрішньому ринку.
Реальний обмінний курс іноземної валюти є відношенням зовнішніх цін до
внутрішніх за курсом іноземної валюти:
де: RERf – реальний обмінний курс іноземної валюти: відношення ціни
товару на зовнішньому ринку до ціни на внутрішньому ринку;
ef — номінальний обмінний курс іноземної валюти до національної (доларів
США до гривні);
Рf — зовнішня ціна товару в іноземній валюті, за якою закуповуються
імпортні й продаються експортовані вітчизняні товари;
Рd — ціна товару на внутрішньому ринку в національній валюті.
Реальний обмінний курс іноземної валюти вимірює ефективність експорту й
тим самим визначає умови торгівлі на зовнішніх ринках
2. Бюджетний дефіцит та управління державним боргом
Бюджетний дефіцит і джерела його фінансування
p
T?x
a
’”– ¦??®x
z
|
‚
a
a
ae
e
?Љ?Љ?a
.визначається як бюджетний дефіцит при діючих податкових ставках і
потенційному рівні випуску. Перевищення фактичного дефіциту над
структурним дає циклічний дефіцит, а перевищення структурного дефіциту
над фактичним, навпаки, — циклічний надлишок. Зміна абсолютного розміру
циклічного дефіциту визначається змінами в структурі податків і
державних витрат, автоматична зміна яких відповідає змінам рівня
реального обсягу виробництва, інфляції та безробіття залежно від фази
економічного циклу.
Важливим елементом стратегії макроекономічного управління є зменшення
розміру бюджетного дефіциту. Сучасна економічна думка пропонує багато
концепцій бюджетного дефіциту, за допомогою яких визначається
ефективність фіскальної політики та її вплив на економічну систему.
Найважливішими з них є такі:
• загальний дефіцит бюджету, який називають також “фактичним” чи
“касовим”, утворюється державними витратами, які перевищують державні
доходи та субсидії;
• зовнішній дефіцит дорівнює зовнішнім видаткам держави за винятком
державних надходжень від зовнішніх джерел;
• внутрішній дефіцит – це загальний дефіцит “мінус” зовнішній дефіцит;
• операційний дефіцит визначається як загальний дефіцит за винятком
інфляційної частки процентних платежів;
• первинний дефіцит є різницею між величиною загального дефіциту і
сумою всіх процентних платежів;
• поточний бюджетний дефіцит /надлишок/ утворюється поточними
державними доходами за винятком поточних видатків.
Для фінансування дефіциту бюджету використовуються як інфляційні, так і
неінфляційні джерела.
Неінфляційні джерела містять в собі:
• внутрішні та зовнішні позики на фінансових ринках: кредити
комерційних банків, іноземних урядів та міжнародних організацій; продаж
державних цінних паперів комерційним банкам, фірмам та
домогосподарствам;
• трансферти — фінансування у вигляді безоплатної допомоги.
Зменшити дефіцит бюджету уряд може і шляхом накопичення заборгованості —
прострочування платежів по боргах або за куплені товари, а також за
рахунок підвищення податків. Ці заходи теж мають неінфляційний характер.
Інфляційним джерелом фінансування бюджетного дефіциту є монетизація
дефіциту, яка відбувається в результаті позик центрального банку урядові
та купівлі центральним банком державних цінних паперів.
В аналітичному вигляді фінансування дефіциту державного бюджету можна
показати таким чином:
BD-MB+D+e.D*.
де: BD – показник дефіциту бюджету;
MB — грошова база;
D — внутрішній борг;
D* — зовнішній борг в іноземній валюті;
є — валютний курс.
Характер фінансування державного сектора і бюджетного дефіциту має різні
макроекономічні наслідки. Найбільший негативний вплив справляє
монетизація дефіциту. Фінансування дефіциту через центральний банк
безпосередньо впливає на грошову базу та розмір грошової маси. При
моне-тизації дефіциту держава отримує сеньйораж — доход від друкування
грошей. Сеньйораж виникає в умовах перевищення приросту грошової маси
над приростом реального ВВП, наслідком чого є зростання середнього рівня
цін. З огляду на це всі економічні агенти змушені сплачувати так званий
інфляційний податок, який через вищі ціни перерозподіляє частину їхніх
доходів на користь держави: ІТ= ?(М/Р), де IT — інфляційний податок, ? –
темп приросту інфляції за рік (%), М/Р — рівень запасів грошових коштів
економічних агентів у реальному вираженні.
Боргове фінансування дефіциту бюджету веде до накопичення державного
боргу, який потрібно обслуговувати. Обслуговування боргу пов’язане з
виплатою відсотків по ньому й поступовою сплатою основної суми боргу.
Ефекти, пов’язані з впливом бюджетного дефіциту і боргу на економіку, ми
розглянемо пізніше.
Використана література
Бюджетний і Податковий Огляд.- К.: , 2006.- 76с.
Бюджетний і Податковий Огляд.- К.: , 2007.- 79с.
Чугунов Ігор Якович Бюджетний механізм регулювання економічного
розвитку.- К.: НІОС, 2003.- 488С.
Бобро Андрій Юрійович, Жовтяк Євген Дмитрович. Бюджетний процес в
Україні в 2003 – 2006 роках: спроба реформ..- К.: Просвіта, 2007.- 320с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter