.

Проблеми протидії легалізації „тіньових” капіталів на ринку цінних паперів України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1566
Скачать документ

Реферат на тему:

Проблеми протидії легалізації „тіньових” капіталів на ринку цінних
паперів України

У нормально функціонуючій економіці будь-якої країни ресурси вільно
переміщаються з однієї галузі в іншу та повертаються знову. Це залежить
від інвестиційної привабливості даної галузі, що, у свою чергу,
визначається рівнем її ризикованості, прибутковістю, а також
ліквідністю, тобто можливістю без втрат повернути інвестиції в грошову
форму.

Вітчизняний ринок цінних паперів (далі – РЦП) був започаткований у
досить специфічних макроекономічних обставинах. Його основними рисами,
на період заснування, були – розпад неринкових зв’язків в економіці
країни та висока інфляція, що продовжувалася протягом кількох років.

Розвиток ефективно діючого РЦП, здатного мобілізувати та перерозподіляти
інвестиційні ресурси, є найважливішим завданням регулювання національної
економіки. Тому його подальший розвиток і становлення набуває
першочергового значення [1, с. 53].

Одним із головних завдань, виконання яких покладено на державну
податкову службу, є боротьба з легалізацією (відмиванням) доходів,
одержаних злочинним шляхом. Зумовлюється це існуванням в Україні двох
сфер економіки – офіційної (легальної) та неофіційної (тіньової).
Остання становить реальну загрозу національній безпеці країни і сприяє
формуванню податкових злочинів, таких як: ухилення від сплати податків,
зборів, інших обов’язкових платежів.

Зменшення масштабів ухилень від оподаткування, а відповідно – відмивання
доходів можливі лише за умови усунення факторів виникнення та існування
цих взаємопов’язаних явищ. Такими факторами є – недосконалість
вітчизняного законодавства про податки, перебільшення значимості та
впливу правового примусу з боку держави на регулювання податкових
відносин, неефективність державного контролю за сферою оподаткування,
нестабільний фінансовий стан суб’єктів господарювання тощо.

Експерти виділяють основні галузі та сфери господарювання, де можливі
такі протиправні прояви. Така загроза, перш за все, існує у найбільш
криміналізованих галузях економіки. До них належать:
паливно-енергетичний, ринок електроенергії, зовнішньоекономічна сфера,
фінансово-кредитна система, агропромисловий комплекс, РЦП, і, особливо,
тіньова сфера економіки як така, що має універсальний характер і може
проявляти себе у будь-якій галузі або сфері господарювання [2, с. 14].

В Україні державне регулювання ринків, які найбільш привабливі для
злочинців з метою відмивання тіньових капіталів, здійснюється:

щодо ринку банківських послуг – Національним банком України (далі –
НБУ);

щодо ринків цінних паперів і похідних цінних паперів – Державною
комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі – ДКЦПФР);

щодо інших ринків фінансових послуг – Державною комісією з регулювання
ринків фінансових послуг України (далі – Держфінпослуг).

На сьогодні, в Україні досить активною стала боротьба з легалізацією
(відмиванням) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом. Цей процес
набрав наукового розвитку після прийняття Верховною Радою України кілька
років назад ряду законодавчих актів, спрямованих на боротьбу з
легалізацією грошових коштів, одержаних протиправним шляхом та контролю
діяльності учасників даних ринків*.

Не є таємницею те, що не обминула дана тенденція боротьби і український
РЦП.

Як стверджують експерти, РЦП є чи не найкращою сферою відмивання
грошових коштів. Саме через РЦП активно відмиваються „тіньові” кошти.
Підприємства, які контролюються організованими групами та злочинними
організаціями, за безцінь скуповують державну власність, намагаються
заволодіти контрольними пакетами акцій стратегічних підприємств, що
приватизуються. З метою зниження продажної ціни об’єктів, що
виставляються на аукціони, для попередження можливої конкуренції
злочинні структури використовують корумповані зв’язки або усувають
конкурентів шляхом насильницького примусу до відмови від участі в
торгах.

У результаті створюється широка мережа кримінально-орієнтованих
підприємств, які серйозно деформують вітчизняний РЦП у своїх
вузько-корисливих цілях, використовуючи арсенал засобів злочинного
бізнесу. Серед них: „силові методи” конкурентної боротьби, підтримання
максимально-високих цін, або – навпаки знецінення майна, ухилення від
оподаткування, підкуп посадових осіб органів влади та управління, грубе
нехтування правами і законними інтересами споживачів. Усе це є основою
для широкомасштабного використання фондового ринку України на шляху
легалізації „брудних” коштів.

Злочинність, яка активно діє на РЦП України, суттєво гальмує розвиток
виробництва, відволікає інвестиційні кошти, позбавляє державний бюджет
досить значної частини доходів, загострюючи всі існуючі економічні
проблеми.

У сучасних умовах перелік правопорушень, що скоюються на українському
РЦП, сьогодні починає розширюватися за рахунок різного роду шахрайств з
фінансовими ресурсами, пов’язаних із привласненням і неповерненням
кредитів, що завдають значних збитків державі, і, як наслідок,
підривають імідж держави в очах потенційних західних інвесторів, а також
сприяють відтоку коштів у „тінь” [3, с. 52].

Не залишилася осторонь цих процесів, що активно пропагандуються в усьому
світі, і ДКЦПФР. Так, до повноважень ДКЦПФР у системі протидії
легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належить
здійснення контролю та нагляд за суб’єктами первинного фінансового
моніторингу, що здійснюють діяльність на РЦП (торговці цінними паперами,
фондові біржі, інститути спільного інвестування та інші професійні
учасники РЦП).

ДКЦПФР надаються важливі повноваження щодо організації роботи та
координації заходів у сфері фінансового моніторингу. Зокрема, ДКЦПФР
виконує такі функції:

готує рекомендації та роз’яснення учасникам РЦП з цього питання;

організовує та бере участь у проведенні перевірок учасників РЦП, які
підозрюються у відмиванні „брудних” коштів;

інформує Державний департамент фінансового моніторингу про виявлені
порушення;

здійснює аналіз тенденцій у відмиванні „брудних” коштів на РЦП.

У зв’язку з необхідністю створення належної нормативної бази ДКЦПФР були
розроблені:

рішення ДКЦПФР від 13.08.2003 року № 359 „Про затвердження Положення про
здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних
паперів, інститутами спільного інвестування та фондовими біржами”;

рішення ДКЦПФР від 13.08.2003 року № 361 „Про затвердження Правил
розгляду справ про порушення вимог законодавства щодо запобігання та
протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом та
застосування санкцій”;

рішення ДКЦПФР від 10.12.2003 року № 562 „Про затвердження Порядку
організації професійної підготовки фахівців з питань фінансового
моніторингу професійних учасників ринку цінних паперів”.

Одним із дієвих заходів щодо запобігання відмиванню „брудних” коштів є
контроль і нагляд за професійними учасниками РЦП та застосування
санкцій, у разі виявлення порушень. Для забезпечення контролю за
виконанням вимог законодавства щодо запобіганні та протидії легалізації
(відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, ДКЦПФР має
повноваження проводити перевірки суб’єктів первинного фінансового
моніторингу.

Питання, що підлягають перевірці, охоплюють усі важливі сфери діяльності
суб’єктів і дозволяють зробити висновок щодо дотримання ними вимог
законодавства про запобігання та протидію відмиванню „брудних” коштів і
фінансуванню тероризму.

Так, станом на 01.01.2004 року ДКЦПФР здійснено:

2133 анкетувань суб’єктів первинного фінансового моніторингу (враховуючи
філії);

28 позапланових перевірок;

75 планових перевірок.

Структура перевірених суб’єктів:

53 торговців цінними паперами (у тому числі 2 зберігачі);

47 реєстраторів;

1 інститут спільного інвестування.

Виявлені порушення:

несвоєчасне призначення відповідального працівника та затвердження
правил фінансового моніторингу (183);

нездійснення ідентифікації клієнта (1);

не виявлення підозрілої операції (2);

порушення в оформленні реєстру підозрілих операцій (1) [1, с. 27–28].

Підозрілі та сумнівні фінансові операції є дієвими інструментами у
процесі відмивання злочинних доходів й ухилень від оподаткування. У
зв’язку з цим можна виділити та згрупувати основні операції за ознакою
найбільшого обсягу та рівня ризику обігу коштів, що легалізуються
(відмиваються) за сферами господарювання. Це фінансові операції:
псевдоекспортного характеру; з цінними паперами; фінансові операції
інвестиційного спрямування; з конвертації безготівкових коштів у
готівку; з реквізитами компаній і банків-нерезидентів; з введення у
виробництво умисно створених не облікованих запасів товарно-матеріальних
цінностей; з реалізації високоліквідної продукції через підконтрольні
підприємства; пов’язані з використанням особливостей функціонування
приватизованих об’єктів.

Статистика свідчить, що найбільше таких видів злочинів зареєстровано
саме у тих регіонах, де сконцентровано промисловий і банківський
потенціал і найактивніше відбуваються приватизаційні процеси. Більше 50
% від їх загальної кількості виявляється в м. Києві, Донецькій,
Дніпропетровській, Луганській, Харківській, Одеській, Львівській,
Запорізькій областях. Переважна більшість кримінальних ухилень від
сплати податків – понад 90 % порушених кримінальних справ – пов’язується
з несплатою трьох видів податків: ПДВ, на прибуток і акцизного збору.
Надзвичайно актуальною залишається проблема боротьби з легалізацією
(відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом [2, с. 13–17].

Легалізація „брудних” коштів становить серйозну небезпеку для розвитку
РЦП, вітчизняної економіки, у тому числі її кредитно-фінансової системи,
ставить під загрозу національну безпеку та послаблює міжнародний
авторитет України на світовій арені.

Враховуючи вищевикладене, а також з метою посилення боротьби з
відмиванням грошових коштів на РЦП України, можна запропонувати такі
загальні підходи:

підготувати проекти законодавчих і нормативно-правових актів з питань
запровадження контролю за фінансовими операціями, проведення перевірки
сумнівних фінансових операцій, а також ретельного розслідування всіх
фактів використання доходів, одержаних протиправним шляхом і подальшої
їх легалізації;

провести аналіз сумнівних фінансових операцій вітчизняних учасників РЦП
через банківські установи країн, які віднесені Групою з розробки
фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FАТF) до списку країн
і територій, що не співпрацюють у сфері боротьби з відмиванням коштів;

на підставі результатів аналізу оперативної практики провести ретельне
дослідження умов поширення в Україні протиправного використання даних
ринків у частині, що стосується легалізації відмивання „брудних” коштів,
розробити методичні рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності
правоохоронних органів у сфері протидії цій злочинності;

здійснити заходи щодо припинення зловживань під час приватизації
підприємств, що мають стратегічне значення для держави, з метою
заволодіння контрольними пакетами акцій цих підприємств з використанням
доходів, одержаних злочинним шляхом;

підвищити ефективність оперативно-розшукової роботи з метою виявлення
організованих груп і злочинних організацій, що мають корумповані зв’язки
в органах влади та управління і ведуть заздалегідь сплановану злочинну
діяльність у фінансово-кредитній та банківській сферах, а також на РЦП;

здійснити в межах повноважень, передбачених чинним законодавством,
заходи, спрямовані на виявлення механізмів легалізації доходів,
одержаних протиправним шляхом, з використанням банківських та інших
фінансових технологій;

посилити контроль за наданням звітної інформації емітентами та особами,
які провадять професійну діяльність на РЦП, організувати разом з іншими
державними органами проведення перевірки фінансово-господарської
діяльності цих емітентів та осіб, а також фондових бірж і саморегулівних
організацій;

вжити заходів щодо посилення контролю за діяльністю банківських та інших
фінансових установ, що здійснюють первинний фінансовий контроль, у
частині повного та безумовного забезпечення ідентифікації їх клієнтів,
які проводять сумнівні операції, своєчасного надання Державному
департаменту фінансового моніторингу інформації про такі операції;

налагодити на взаємній основі та в межах, установлених чинним
законодавством, регулярний обмін інформацією з метою виявлення фактів
застосування нових механізмів легалізації доходів, одержаних
протиправним шляхом.

Література:

Звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2003 рік.
– К., 2004 – 113 с.

Долгий О.А. Мінімізація професійних ризиків у діяльності державної
податкової служби України: теорія і практика організаційно-правового
забезпечення: Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня д-ра юр. наук:
12.00.07 / Нац. ун-т. вн. справ. – Харків., 2005. – 33 с.

Доля Л.М. Організаційно-правові засади протидії легалізації доходів,
здобутих протиправних шляхом: Дис. на здобуття наукового ступеня канд.
юр. наук. – К., 2003. – 186 с.

Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від
15.05.2002 року № 676 „Про затвердження Програми протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”.

* Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом: Закон України від 28 листопада 2002 року №
249-ІV // ВВР. – 2003. – № 1. – Ст. 2; останні зміни від 11.06.2003 //
ВВР. – 2003. – № 14. – ст. 104.

Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг:
Закон України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ // ВВР. – 2002. – № 1. –
Ст. 1, останні зміни від 11.06.2003 // ВВР. – 2003. – № 14. – Ст. 104.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019