Реферат
на тему:
Призначення загального та спеціального фондів бюджету
Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.
Загальний фонд бюджету включає:
1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для
зарахування до спеціального фонду;
2) всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду
бюджету;
3) фінансування загального фонду бюджету.
Спеціальний фонд бюджету включає:
1) бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених
джерел надходжень;
2) гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані
розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;
3) різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.
Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається
законом про Державний бюджет України. Джерела формування
спеціального фонду визначаються виключно законами України.
Підставою для рішення відповідної ради про створення спеціального
фонду у складі місцевого бюджету може бути виключно закон про Державний
бюджет України.
Передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету
дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін
до закону про Державний бюджет України чи рішення відповідної ради.
Платежі за рахунок спеціального фонду здійснюються в межах коштів, що
надійшли до цього фонду на відповідну мету.
Створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами
влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування
та іншими бюджетними установами не допускається.
Спеціальний фонд бюджету – складова бюджету, яка включає надходження до
бюджету, призначені для спрямування на конкретні заходи, та витрати з
бюджету на реалізацію цих заходів, які провадяться за рахунок
відповідних надходжень.
Як відомо, бюджетні установи, крім основної діяльності, яка фінансується
за рахунок коштів загального фонду бюджету (себто платників податків),
можуть провадити господарську діяльність, надавати платні послуги тощо.
Такі доходи спрямовуються до спеціального фонду бюджету.
Спеціальний фонд бюджету. Бюджетний кодекс (п. 4 ст. 13) передбачає, що
розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законами
про Державний бюджет України.
Згідно з п. 3. ст. 13 Бюджетного кодексу, спеціальний фонд 1 бюджету
включає:
1) бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених
джерел надходжень;
2) гранти або подарунки (у вартісному обчисленні), одержані
розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;
3) різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.
Джерела формування спеціального фонду визначаються законами України про
Державний бюджет України.
Тобто до спеціального фонду кошторису відносяться кошти, що надійшли на
відповідну (п. 7 ст. 13 Кодексу) мету та розподіляються за повною
економічною класифікацією на здійснення відповідних видатків згідно із
законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з
виконанням установою основних функцій.
Кошторис доходів і видатків спеціального фонду. Для забезпечення своєї
діяльності будь-яка бюджетна установа складає індивідуальні кошториси й
плани асигнувань за кожною бюджетною програмою (функцією), яку вона буде
виконувати, наприклад, для надання послуг населенню тощо.
Згідно з п. 1 Порядку №228, кошторис бюджетних установ (далі – кошторис)
є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній
установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і
спрямування.
Загальний фонд бюджету – складова бюджету, яка включає надходження до
бюджету, визначені законом про бюджет для забезпечення фінансовими
ресурсами загальних витрат з бюджету, здійснення яких передбачається за
рахунок надходжень до загального фонду бюджету.
Державні цільові фонди – це форма перерозподілу і використання
фінансових ресурсів, залучених державою для фінансування суспільних
потреб з визначених джерел, які мають цільові призначення.
Державні цільові фонди поділяють на: соціальні та економічні.
До найважливіших соціальних фондів в Україні належать:
Пенсійний фонд;
Фонд Чорнобиля;
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на
випадок безробіття;
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань.
До економічних фондів належать:
Державний дорожній фонд України (у складі Державного бюджету України);
Державний фонд охорони навколишнього природного середовища та
інші;
Державні цільові фонди – це сукупність фондів грошових коштів, які
знаходяться в розпорядженні центральних і місцевих органів влади.
Шляхи утворення державних цільових фондів:
відокремлення видатків Державного бюджету на певні цілі, що мають
першорядне значення для країни в даний момент;
формування спеціальних фондів, які мають самостійні джерела доходів.
Цільові фонди бюджету включають бюджетні призначення виключно на
конкретні цілі у таких випадках:
якщо законом передбачене покриття видатків із конкретно визначеного
джерела надходжень;
у випадку одержання центральними, місцевими органами влади або
безпосередньо розпорядником бюджетних коштів дотації, гранту чи дарунка
у вартісному розрахунку на конкретну мету.
Рахунки цільових фондів Державного бюджету створюють у відповідності до
законів.
Передача коштів з рахунка загального фонду на рахунки цільових фондів
бюджету дозволяється тільки у відповідності до бюджетних призначень.
Управління коштами державних цільових фондів є автономним відносно
бюджетів. Керівництво цих фондів самостійно визначає напрями витрачання
коштів відповідно до законодавства.
Цільові фонди певною мірою доповнюють Державний бюджет, мають строго
цільове призначення і на інші цілі не використовуються.
По суті перелічені фонди є новою складовою частиною фінансів України,
яка перебуває на стадії становлення.
Для забезпечення виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення» у
1992 р. було створено Пенсійний фонд України як самостійну фінансову
структуру.
Кошти фонду не входять до Державного бюджету і не можуть бути
використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснює
управління загальнодержавним соціальним страхуванням у зв’язку з
тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням
та похованням.
Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок
безробіття створений для управління страхуванням на випадок безробіття,
провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за
використанням коштів для надання соціальних послуг.
Страхування від нещасного випадку та професійного захворювання є
самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального
страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист з охорони
життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Фонд для здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської
катастрофи та соціального захисту населення (Фонд Чорнобиля) було
створено відповідно до постанови Верховної Ради України № 2006-ХП від 20
грудня 1991 р.
Для концентрації коштів з метою цільового фінансування природоохоронних
і ресурсозберігаючих заходів, а також для зменшення впливу забруднення
навколишнього природного середовища на здоров’я населення у 1991 році
було створено Державний фонд охорони навколишнього природного
середовища.
Головним розпорядником коштів Фонду є Міністерство екології і природних
ресурсів в особі його Міністра.
Державний фонд охорони навколишнього природного середовища є складовою
Державного бюджету України.
Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:
1) податкові надходження;
2) неподаткові надходження;
3) доходи від операцій з капіталом;
4) трансферти.
Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами
України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов’язкові
платежі.
Неподатковими надходженнями визнаються:
1) доходи від власності та підприємницької діяльності;
2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та
побічного продажу;
3) надходження від штрафів та фінансових санкцій;
4) інші неподаткові надходження.
Трансферти – це кошти, одержані від інших органів державної влади,
органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого
самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній
та безповоротній основі.
I. Класифікація доходів бюджету (витримка)
Код Назва
10000000 Податкові надходження
11000000 Податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення
ринкової вартості
12000000 Податки на власність
13000000 Збори на спеціальне використання природних ресурсів
14000000 Внутрішні податки на товари та послуги
15000000 Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції
15050000 Надходження від реалізації квот на ввезення цукру-сирцю
тростинного
16000000 Інші податки
20000000 Неподаткові надходження
21000000 Доходи від власності та підприємницької діяльності
22000000 Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та
побічного продажу
22020000 Плата за утримання дітей у школах-інтернатах
22040000 Плата за утримання вихованців шкіл та профтехучилищ соціальної
реабілітації
22060000 Плата за надання послуг службою дозвільної системи органів
внутрішніх справ
22070000 Виконавчий збір
22090000 Державне мито
23000000 Надходження від штрафів та фінансових санкцій
23030200
Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної
діяльності, за невиконання зобов’язань та штрафні санкції за порушення
вимог валютного законодавства
24000000 Інші неподаткові надходження
24040000 Надходження коштів від реалізації матеріальної частини виробів
військового призначення, що належать Національному космічному агентству
України
25000000 Власні надходження бюджетних установ
30000000 Доходи від операцій з капіталом
31000000 Надходження від продажу основного капіталу
32000000 Надходження від реалізації державних запасів товарів
33000000 Надходження від продажу землі і нематеріальних активів
34000000 Податки на фінансові операції та операції з капіталом
40000000 Офіційні трансферти
41000000 Від органів державного управління
42000000 Від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій
43000000 З іншої частини бюджету
50000000 Цільові фонди
Видатки бюджету класифікуються за:
1) функціями, з виконанням яких пов’язані видатки (функціональна
класифікація видатків);
2) економічною характеристикою операцій, при проведенні яких
здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);
3) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація
видатків);
4) за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).
Функціональна класифікація видатків має такі рівні деталізації:
1) розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення
відповідно загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим чи
місцевого самоврядування;
2) підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування
бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, Автономної
Республіки Крим чи місцевого самоврядування.
За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні
видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення,
склад яких визначається Міністром фінансів України.
Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних
розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство
України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників
бюджетних коштів.
Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні
бюджету за програмно-цільовим методом.
Економічна класифікація видатків бюджету
Поточні видатки 1000
Видатки на товари і послуги 1100
Оплата праці працівників бюджетних установ
Заробітна плата
Грошове утримання військовослужбовців 1110
1111
1112
Нарахування на заробітну плату
Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування
Збір на обов’язкове соціальне страхування 1120
1121
1122
Придбання предметів постачання і матеріалів, утримання бюджетних
установ
Предмети, матеріали, обладнання та інвентар
Медикаменти та перев’язувальні матеріали
Продукти харчування
М’який інвентар та обмундирування
Оплата транспортних послуг та утримання транспортних
засобів
Оренда
Поточний ремонт обладнання, інвентаря та будівель
Послуги зв”язку
Оплата інших послуг та інші видатки 1130
1131
1132
1133
1134
1135
1136
1137
1138
1139
Видатки на відрядження 1140
Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи
спеціального призначення
1150
Оплата комунальних послуг та енергоносіїв
Оплата теплопостачання
Оплата водопостачання і водовідведення
Оплата електроенергії
Оплата природного газу
Оплата інших комунальних послуг та енергоносіїв 1160
1161
1162
1163
1164
1165
Дослідження і розробки, державні програми 1170
Виплата процентів (доходу) за зобов”язаннями
1200
Субсидії і поточні трансферти 1300
Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
1310
Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів 1320
Поточні трансферти населенню
Виплата пенсій і допомоги
Стипендії
Оплата безплатно наданих квартир і комунальних послуг
Інші поточні трансферти населенню 1340
1341
1342
1343
1344
Поточні трансферти за кордон 1350
ІV. Капітальні видатки 2000
Придбання основного капіталу 2100
Придбання обладнання і предметів довгострокового користування
Придбання виробничого обладнання і предметів довгострокового
користування для підприємств (установ) і для реалізації багатоцільових
проектів (програм)
Придбання невиробничого обладнання і предметів довгострокового
користування для підприємств (установ) і для реалізації багатоцільових
проектів (програм) 2110
2111
2112
Капітальне будівництво (прибдання)
Будівництво житла
Будівництво виробничих об’єктів
Будівництво об’єктів соціально-культурного та побутового
призначення
Будівництво адміністративних об’єктів
Інше будівництво 2120
2121
2122
2123
2124
2125
Капітальний ремонт, реконструкція та реставрація
Капітальний ремонт та реконструкція житлового фонду
Капітальний ремонт та реконструкція виробничих об’єктів,
обладнання
Капітальний ремонт та реконструкція об’єктів
соціально-культурного та побутового призначення
Капітальний ремонт та реконструкція адміністративних об’єктів
Реставрація пам’яток архітектури
Інший капітальний ремонт 2130
2131
2132
2133
2134
2135
2136
Створення державних запасів і резервів 2200
Придбання землі і нематеріальних активів 2300
Капітальні трансферти
Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів
Капітальні трансферти населенню
Капітальні трансферти за кордон
2400
2410
2420
2430
2440
V. Нерозподілені видатки 3000
VІ.Кредитування з вирахуванням погашення 4000
VІІ. Платежі до бюджету * 7000
Податки та обов’язкові платежі (крім податку на прибуток та податку на
додану вартість 7100
Податок на прибуток 7200
Податок на додану вартість 7300
* – застосовуються в частині здійснення видатків бюджетних установ
за рахунок власних надходжень, (одержаних від надання платних послуг).
Особливістю нової бюджетної класифікації є чітке розмежування видатків
за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними
ознаками (заробітна плата, нарахування, всі види господарської
діяльності, виплати населенню, що іменуються як трансферти населенню, та
інші категорії). Такий розподіл дає можливість виділити захищені статті
бюджету та забезпечує єдиний підхід до всіх отримувачів з точки зору
виконання бюджету.
Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню.
Видатки поділяються на поточні та капітальні. Вони бувають відплатними,
тобто здійсненими в обмін на товар чи послугу, або невідплатними
(односторонніми). Категорія видатків не включає платежів в рахунок
погашення державного боргу, які класифікуються як фінансування. Список
використаної літератури
Бровкова Е. Г., Прондус Й. П. Финансово-кредитная система государства.-
К.: Сирин.- 1997.
Василик О. Д., Павлюк К. В. Державні фінанси України: Підручник.- К.:
НІОС.- 2002.- С. 608.
Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник.- К.: Вища школа,
1997.- С. 383.
Держава, податки, бізнес / В. М. Суторміна, В. М. Федосов, В. Л.
Андрущенко: За ред. В. М. Федосова.- К.: Либідь, 1992.- С. 328.
Деркач М., Гордєєва Л. Бюджет і бюджетний процес в Україні: Навч.
посібник.- Дніпропетровськ, Пороги, 1995.- С. 256.
Економічна теорія: Політекономія. Підручник / За ред. В. Д. Базилевича.-
К.: Знання, 2001.- С. 581.
Єпіфанов А. О., Сало І. В., Д’яконова І. І. Бюджет і фінансова політика
України: Навч. посібник. – К.: Наукова думка, 1997.- С. 303.
60. Загальна теорія фінансів. Б. М. Діденко, В. Д.
Попова, В. В. Прядко.- Чернівці: Ратуша, 2000.-С. 638.
PAGE
PAGE 2
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter