Реферат на тему:
Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємства.
Формування прибутку підприємства
Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це
передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які
складаються в процесі суспільного виробництва.
Поява прибутку безпосередньо пов’язана з появою категорії «витрати
виробництва». Прибуток — це та частина додаткової вартості продукту, що
реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат
виробництва. Відособлення частини вартості продукції у вигляді витрат
виступає в грошовому виразі як собівартість продукції.
Додатковий продукт — це вартість, створювана виробниками понад вартість
необхідного продукту. Додатковий продукт властивий усім
суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їхнього
успішного розвитку.
Прибуток — це частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої,
готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як
втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере
грошової форми.
Отже, об’єктивна основа існування прибутку пов’язана з необхідністю
первинного розподілу додаткового продукту. Прибуток — це форма прояву
вартості додаткового продукту.
Таким чином, прибуток є об’єктивною економічною категорією. Тому на його
формування впливають об’єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві,
у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.
Водночас прибуток — це підсумковий показник, результат
фінансово-господарської діяльності підприємств як суб’єктів
господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу
багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств
залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми
власності, розвитку ринкових відносин.
На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що
відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб’єктів
господарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових
результатів діяльності; обчислення собівартості продукції (робіт,
послуг); загальногосподарських витрат; визначення прибутків (збитків)
від фінансових операцій, іншої діяльності.
Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають:
результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності;
сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови
обліку фінансових результатів.
Прибуток — це показник, що формується на мікрорівні. Прибуток народного
господарства — це результат діяльності окремих підприємств, галузей
економіки, розвитку окремих сфер, структурних зрушень в економіці, змін
у порядку обліку фінансових результатів.
У таблиці 4.1 наведено дані щодо абсолютної суми отриманого прибутку
(збитку) в різних галузях економіки. Аналіз даних таблиці дає змогу
зробити кілька висновків. Відбувається загальне зниження абсолютної суми
прибутку. Починаючи з 1996 р. збитковим стало сільське господарство, і
ці збитки постійно зростають. У 1998 році збитковими стали торгівля і
громадське харчування. У такій сфері діяльності, як фінанси, кредит і
страхування, протягом 1996—1997 рр. відбувалося зростання абсолютної
суми прибутку, проте в 1998 році його обсяг різко скоротився. Єдиною
галуззю економіки, де стабільно спостерігається зростання прибутку, є
транспорт і зв’язок.
Таблиця 4.1
ПРИБУТОК ЗА ГАЛУЗЯМИ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ, млн грн.
Показники Роки
1995 1996 1997 1998
Прибуток, збиток (–) 18806 14418 13868 3419
Промисловість 9343 7376 7916 2548
Сільське господарство 832 – 1328 – 3362 – 4424
Будівництво 1258 1002 1092 830
Транспорт і зв’язок 3791 3690 3747 5095
Торгівля і громадське харчування 951 877 1459 – 1879
Постачання і збут 426 324 226 108
Фінанси, кредит, страхування 1300 1460 1709 853
Інші галузі 905 1017 1081 288
Зміни в обсягах прибутку підприємств різних галузей економіки за
1995–1998 роки свідчать про складні процеси, що відбуваються в окремих
галузях економіки і пов’язані зі зміною обсягів виробництва й реалізації
продукції (робіт, послуг); зміною ефективності господарювання; розвитком
ринкових відносин; ціноутворенням.
Формування прибутку підприємства
Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його
прибуток. Протягом тривалого часу загальна сума отриманого підприємством
прибутку визначалась як балансовий прибуток. Найбільш повне, на нашу
думку, визначення балансового прибутку було дано в статистичному
щорічнику України за 1996 рік. «Балансовий прибуток — загальна сума
прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період,
отримана як на території України, так і за її межами, що відображена в
його балансі і включає прибуток від реалізації продукції (робіт,
послуг), в тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв,
що не мають окремого балансу, основних фондів, нематеріальних активів,
цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та
матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових)
операцій, роялті, а також позареалізаційних операцій»1.
Отримання балансового прибутку було пов’язане з кількома напрямками
діяльності підприємства (рис. 4.1).
По-перше, це основна діяльність. Її результатом є прибуток від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Як правило, цей прибуток
займав основну питому вагу в складі балансового прибутку. Прибуток від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначався відніманням з
виручки від реалізації суми податку на додану вартість, акцизного збору,
ввізного мита, митних зборів, а також витрат, що включалися в
собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг). Залежно від сфери,
виду діяльності підприємства мали місце деякі особливості формування
цього прибутку, методики його розрахунку.
По-друге, це діяльність, що не є основною для даного підприємства, але
пов’язана з реалізацією матеріальних і нематеріальних цінностей, деяких
послуг. Її визначали як прибуток від іншої реалізації.
Прибуток від іншої реалізації міг бути отриманий за реалізації на
сторону продукції підсобних, допоміжних і обслуговуючих виробництв. У
цьому разі прибуток розраховувався так само, як і від реалізації
продукції основної діяльності. Прибуток від реалізації основних фондів
(групи 1), нематеріальних активів розраховувався відніманням від ціни їх
реалізації ПДВ, витрат з реалізації і залишкової їх вартості. Прибуток
від реалізації цінних паперів обчислювався як різниця між ціною їх
реалізації і ціною придбання. При цьому з ціни реалізації виключали
витрати, пов’язані з реалізацією (комісійний збір).
Рис. 4.1. Структурно-логічна схема формування прибутку підприємства до
реформування бухгалтерського обліку і фінансової звітності та введення
національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку
Склад і обсяг прибутку від іншої реалізації міг значно коливатись на
окремих підприємствах і в окремі періоди.
По-третє, це діяльність, пов’язана зі здійсненням фінансових інвестицій.
У результаті підприємства одержують прибуток у вигляді дивідендів на
акції, від вкладання коштів у статутні фонди інших підприємств (прибутки
від володіння корпоративними правами); у вигляді відсотків за державними
цінними паперами, облігаціями підприємств, за депозитними рахунками в
банках. Обсяг цього прибутку і його питома вага в балансовому прибутку
мали тенденцію до зростання, що було обумовлено розвитком ринкової
економіки, фондового ринку.
На обсяг названого прибутку справляв вплив обсяг фінансових інвестицій,
їхнє спрямування і структура, умови оподаткування. Слід зазначити, що з
другого півріччя 1997 р. прибуток, отриманий від володіння
корпоративними правами та державними цінними паперами суб’єктами
господарювання, оподатковується.
По-четверте, це діяльність, пов’язана з отриманням позареалізаційних
прибутків і виникненням позареалізаційних витрат (збитків) підприємств.
До них включали:
прибутки і збитки минулих років, що були виявлені у звітному періоді;
невідшкодовані збитки від надзвичайних ситуацій (стихійних лих, пожеж,
аварій);
надходження боргів, списаних раніше як безнадійні;
штрафи, пені, неустойки, що надходили за порушення господарських
договорів суб’єктами господарювання у зв’язку із застосуванням
фінансових санкцій;
штрафи, отримані за несвоєчасне погашення податкового кредиту з
державного бюджету;
кредиторська заборгованість між підприємствами недержавної форми
власності, щодо якої минув термін позовної давності;
дебіторська заборгованість, щодо якої минув термін позовної давності;
прибуток від завищення цін і тарифів;
курсова різниця від операцій в іноземній валюті;
прибуток (збиток) від ліквідації основних засобів;
вартісна різниця відвантаженої та отриманої частини виконаного повністю
бартерного контракту;
прибуток (збиток) від спільної діяльності.
Слід звернути увагу, що отримання прибутку суб’єктами господарювання
було пов’язане з діяльністю не тільки на території України, а й за її
межами.
Засоби або майно, отримані підприємством безкоштовно, до складу прибутку
не включалися.
З прийняттям Закону «Про внесення змін і доповнень в Закон України “Про
оподаткування прибутку підприємств”» від 22 травня 1997 року податкові
адміністрації здійснюють контроль за правильністю визначення
оподаткованого прибутку. Установлена методика визначення оподаткованого
прибутку безпосередньо не зв’язана з формуванням прибутку підприємств,
як фінансового результату їхньої діяльності.
Однак послаблення контролю за формуванням прибутку з боку податкових
органів не зменшує значення цього показника для підприємства. Прибуток
залишається джерелом сплати податків, формування фінансових ресурсів
підприємств. Тому формування загального прибутку, його збільшення мають
важливе значення для кожного підприємства — суб’єкта господарської
діяльності. Управління цими процесами займає важливе місце у фінансовому
менеджменті.
З проведенням реформування бухгалтерського обліку і фінансової звітності
в Україні з 2000 р. відповідно до міжнародних стандартів відбуваються
зміни в методиці визначення прибутку підприємств. На рис. 4.2 показано
схему формування прибутку підприємства з урахуванням змін у
бухгалтерському обліку та звітності.
Облік і визначення фінансових результатів — прибутку (збитку)
здійснюється за такими видами діяльності підприємства: звичайна
діяльність, у тому числі операційна, та інша звичайна діяльність;
діяльність, пов’язана з виникненням надзвичайних подій. У свою чергу,
операційна діяльність поділяється на основну та іншу операційну
діяльність.
Література
Бородина О. И. Финансы предприятий. — М.: ЮНИТИ, 1995.
Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы. — М., 1998.
Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. — К., 1996.
Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. — К.: Ника–Центр, Эльга,
1999.
Бланк И. А. Управление прибылью. — К.: Ника–Центр, Эльга, 1999.
Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту. — К., 1997.
Беркар Коласс. Управление финансовой деятельностью предприятия. — М.:
Финансы, 1997.
Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. — К.: Вища шк.,
1997.
Джеймс Ван Хорн. Основы управления финансами. — М.: Финансы и
статистика, 1996.
Ефимова О. В. Финансовый анализ. — М., 1996.
Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. — М.: Финансы и
статистика, 1995.
Статистичний щорічник України за 1996 рік. — К.: УРЕ, 1997. — С. 42.
PAGE 70
Розділ 4. Формування і розподіл прибутку
Прибуток від фінансових інвестицій:
від володіння корпоративними правами:
дивіденди на акції;
прибуток на вкладені кошти у статутні фонди інших підприємств;
від державних цінних паперів:
відсотки за облігаціями державних і місцевих позик, казначейські
зобов’язання Мінфіну;
відсотки за облігаціями, випущені підприємствами;
відсотки за коштами, розміщеними на депозитних рахунках банків
ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА — БАЛАНСОВИЙ ПРИБУТОК
Прибуток (збиток) від позареалізаційних операцій:
прибуток (збиток) минулих років, виявлений у звітному році;
надходження боргів, що були раніше списані як безнадійні;
отримані штрафи, пені, неустойки від застосування санкцій;
кредиторська заборгованість між підприємствами недержавної форми
власності, щодо якої минув термін позовної давності;
ліквідації основних фондів;
інших операцій
Прибуток (збиток) від іншої реалізації (інші операційні доходи й
витрати):
продукції підсобних, допоміжних і обслуговуючих виробництв;
основних фондів;
нематеріальних активів;
матеріальних цінностей;
цінних паперів і деривативів;
купівлі-продажу іноземної валюти;
орендних (лізингових) операцій
Прибуток (збиток) від основної діяльності: реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг)
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
