.

Поняття аналізу фінансової стійкості (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
357 2975
Скачать документ

Реферат на тему:

Поняття аналізу фінансової стійкості

Загальні методи аналізу

Сукупність способів і прийомів представляють собою інструментарій
економічного аналізу окремі елементи якого запозичені і можуть бути
використані в інших економічних науках та специфічні, що
використовуються лише в економічному аналізі.

Розглянемо класифікацію основних методів економічного аналізу. Основними
з них є: логічні, статистичні, прийоми факторного впливу, абстрактні,
економіко-математичні.

Логічні: аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, групування.

Аналіз – розчленування, розбір, розмежування, окремих явищ, що
досліджуються на складові частини та окремі елементи за певними ознаками
та можливостями і на цій основі розробка логічних висновків.

Синтез – зворотній спосіб, що представляє узагальнення окремих
однорідних явищ у загальні групи за характерними ознаками та признаками
з метою розробки узагальнених висновків, щодо діяльності суб’єкта
господарювання.

Індукція — це спосіб вивчення явищ від часткового до загального, від
окремих факторів до узагальнень, від причин до наслідків

Дедукція — це зворотній спосіб вивчення явищ від загального до
часткового, від наслідків до причин.

Порівняння — це метод, що представляє собою характеристику економічного
явища, або предмета через співвідношення, вимірювання, зіставлення з
іншими предметами або явищами, які мають певні якісні ознаки (нормативи,
норми, середні показники та ін).

Групування – метод визначення та виділення із досліджуваної сукупності
предметів та явищ однорідних груп за визначеними ознаками та
характеристиками.

Статистичні: середні та відносні величини, ряди динаміки, структурні
групування, табличний метод, графічний спосіб.

Середні величини – прийом використовується з метою виявлення загальних
закономірностей та ознак досліджуваної кількості загальних показників,
процесів та явищ. (прості арифметичні, зважені арифметичні, середні
хронологічні, середні гармонійні та ін).

Відносні величини – прийом кількісного відношення між окремими
абсолютними показниками, соціально-економічними явищами і процесами
(індекси, проценти, коефіцієнти).

Ряди динаміки – прийом дослідження однорідних показників, предметів та
явищ за ряд періодів.

Структурні групування – прийом дослідження внутрішньої будови предметів,
явищ, показників шляхом співвідношення їх складових до загальної суми
сукупності.

Графічний спосіб – наглядне, масштабне зображення зміни певних
економічних показників (графіки, діаграми).

Табличний метод накопичення, опрацювання і зберігання цифрової
інформації як основної і порівняльної так і проміжні підсумкові
розрахунки (відхилення відсотки).

Прийоми факторного аналізу елімінування (абсолютні різниці, ланцюгові
підстановки, відносні різниці), балансовий.

Ланцюгові підстановки – послідовна заміна базової величини кожного
чинника на фактичні данні звітного періоду така процедура заміщення
вихідних планових показників на фактичну величину здійснюється доти,
доки в останньому рядку не будуть усі фактичні значення факторів, вплив
яких вивчається.

Абстрактні способи: експертні оцінки, економічна діагностика,
моделювання, еврістичні.

Експертні оцінки – застосовують у випадках, коли немає достатньо
інформації для вивчення того чи іншого явища , або процес її отримання
ускладнений.

Економічна діагностика – спосіб з’ясування виду та характеру порушень
від нормального загальноприйнятого стану процесу або явища за основними
типовими ознаками.

Моделювання – використовується при дослідженні складних процесів, явищ,
предметів і представляє собою їх масштабне зменшення, що сприяє
оперативному накопиченню необхідних знань, розробці висновків та певних
рішень.

Еврістичні – способи активізації творчості, нестандартного мислення, що
базуються на інтуїції та досвіді дослідників.

Економіко-математмчні способи: кореляційний прийом, дисперсійний прийом,
регресійний аналіз та ін.

Кореляційний прийом – застосовується у випадках, коли між значенням
факторів (показників) є кореляційний зв’язок.

Дисперсійний прийом – використовується у випадках, коли ускладнений
процес визначення кількісного впливу факторів.

Регресійний аналіз – дослідження чинників зв’язок яких з результативним
показником є неповним.

Для вирішення конкретних завдань фінансового аналізу застосовується
цілий ряд спеціальних методів, які дозволяють одержати кількісну оцінку
окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Фінансовий аналіз
використовує цілий ряд методів як загальнонаукових і
загальноекономічних, так і специфічних методів фінансового аналізу.

Можна виділити серед них шість основних методів фінансового аналізу:

горизонтальний аналіз;

вертикальний аналіз;

трендовий аналіз;

метод фінансових коефіцієнтів;

порівняльний аналіз;

факторний аналіз (у тому числі аналіз за схемою Дюпон-каскад).

Горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожної позиції звітності з
попереднім періодом.

Вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури підсумкових
фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на
результат у цілому.

Трендовий аналіз – порівняння кожної позиції звітності з рядом
попередніх періодів і визначення тренда, тобто основної тенденції
динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних
особливостей окремих періодів. За допомогою тренда формуються можливі
значення показників у майбутньому, а, отже, ведеться перспективний,
прогнозний аналіз.

Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) – розрахунок відносин даних
звітності, визначення взаємозв’язків показників.

Порівняльний (просторовий) аналіз – це як внутрішньогосподарський
аналізі порівняння зведених показників звітності за окремими показниками
фірми, дочірніх фірм, підрозділів, цехів, так і міжгосподарський аналіз
і порівняння показників даної фірми з показниками конкурентів, з
середньогалузевими і середніми загальноекономічними даними.

Факторний аналіз – це аналіз впливу окремих факторів (причин) на
результативний показник за допомогою детермінованихчи
стохастичнихприйомів дослідження. Причому факторний аналіз може бути як
прямим (власне аналіз), тобто роздроблення результативного показника на
складові частини, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи
з’єднують у загальний результативний показник.

Метод Дюпон-каскад – система фінансового аналізу, яка передбачає
розкладання показника «коефіцієнт рентабельності активів» на ряд інших
фінансових коефіцієнтів його формування, взаємозалежність у єдиній
системі.

2. Сутність фінансової стійкості підприємства

та фактори впливу на її рівень

Однією з ключових задач аналізу фінансового стану підприємства є
вивчення показників, що характеризують його фінансову стійкість, яка
являється головною умовою життєздатності підприємства. Визначення межі
фінансової стійкості підприємств має істотне практичне значення і
належить до найважливіших економічних проблем в умовах переходу до
ринку, тому що, недостатня стійкість суб’єктів господарювання в Україні
багато в чому є причиною неплатежів, обсяг яких постійно зростає.

Фінансова стійкість підприємства – це більш узагальнена характеристика
фінансового стану підприємства, яка в певній мірі включає показники
ліквідності та платоспроможності. Разом із тим, існує своя система
критеріїв оцінки фінансової стійкості, яку підприємства використовують
для оцінки надійності партнерів в господарських стосунках.

Під фінансовою стійкістю розуміється такий стан фінансових ресурсів
підприємства і такий ступінь їх використання, за яких підприємство,
вільно маневруючи грошовими коштами, здатне через ефективне їх
використання забезпечити безперебійний процес виробництва та реалізації
продукції, робіт, послуг, а також здійснювати витрати для його
розширення й оновлення.

Фінансова стійкість характеризується стабільним перевищенням доходів над
витратами, вільним маневруванням грошовими коштами та ефективним їх
використанням в процесі поточної діяльності.

Аналіз фінансової стійкості на певну дату дозволяє встановити, на
скільки раціонально підприємство керує власними та запозиченими коштами
на протязі періоду, який передував цій даті. Важливо, щоб стан джерел
власних та запозичених засобів відповідав стратегічним цілям розвитку
підприємства, так як недостатня фінансова стійкість може призвести до
його неплатоспроможності, тобто відсутності грошових коштів, що
необхідні для розрахунків з внутрішніми та зовнішніми партнерами, а
також державою. Одночасно наявність значних залишків вільних грошових
коштів ускладнює діяльність підприємства за рахунок іммобілізації в
надлишкові матеріально-виробничі запаси та витрати.

Відповідно, зміст фінансової стійкості характеризується ефективним
формуванням та використанням грошових ресурсів, необхідних для
нормальної господарської діяльності.

Практична робота щодо аналізу фінансової стійкості підприємства
здійснюється саме на основі даних фінансової звітності – головним чином
за даними бухгалтерського балансу.

Усі показники, що характеризують фінансову стійкість можна розділити на
абсолютні та відносні (рис. 1)

Рис. 1. Показники, що характеризують фінансову стійкість підприємства

Список використаної літератури

Бахмут О.І. Аналіз платоспроможності підприємства // Економіка. Фінанси.
Право. –2000. – №12. – С.21-26.

Гринів Б.В. Аналіз бухгалтерської звітності підприємства. – К.: НМЦ
“Укоопосвіта”, 2000.- 131с.

Дем’яненко І.В. Фінансова стійкість підприємства та її регулювання. //
Фінанси України.- 2001.- №5.- С.127-129.

Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібн. -К.: МАУП, 2000.-152с.

Жежера М. Порівняльна характеристика методики проведення аналізу
фінансового стану підприємств в Україні та за кордоном. // Економіка.
Фінанси. Право.- 1995.- №5.- С.6-9

Ковалев А.И. Анализ финансового состояния предприятия. – М.: Центр
экономики и маркетинга, 2002. – 192 с.

Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент: Навчальний
посібник. – Чернігів: ЧДІЕУ, 2001. – 456 с.

Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства: Навч.
посібн. – К.: КОО “Знання”,2000. – 378с.

Павловська О.В. Удосконалення методів аналізу фінансового стану. //
Фінанси України.- 2001.- №11.- С.54-62.

Руденко Л.В. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства.:
Навч. посібн.- К.:НМЦ “Укоопосвіта”, 2000.- 421с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020