.

Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 7130
Скачать документ

Реферат на тему:

Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства

Ліквідність підприємства – це його здатність швидко продати активи й
одержати гроші для оплати своїх зобов’язань.

Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його
високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні
папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми
ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що
потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.

Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його
зобов’язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження
коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після
погашення зобов’язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, а також
виплати дивідендів.

Аналіз ліквідності потребує також ретельного аналізу структури
кредиторської заборгованості підприємства. Необхідно визначити, чи є
вона “стійкою” (наприклад, борг постачальнику, з яким існують
довгострокові зв’язки), чи є простроченою, тобто такою, термін погашення
якої минув.

Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних
зобов’язань із наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як
коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової
звітності.

Як практичний приклад спробуємо, використовуючи основні показники табл.
9.3, оцінити ліквідність певного умовного підприємства (табл. 9.4).

Із таблиці можна зробити висновок, що в ліквідності підприємства сталися
істотні зміни.

Так, наприкінці поточного року проти його початку становище з абсолютною
ліквідністю відносно нормалізувалось. Однак фактичне значення
коефіцієнта абсолютної ліквідності 0,16 усе ще залишається нижчим за
норму (0,2-0,35).

Нормативний коефіцієнт покриття, розрахований за даними підприємства,
діяльність якого аналізується, суттєво збільшився за рахунок збільшення
дебіторської заборгованості та матеріальних запасів у межах необхідної
потреби.

Порядок розрахунку нормативного коефіцієнта покриття подано у табл. 9.5.

Таким чином, при зростанні за рік суми матеріальних запасів у межах
необхідної потреби, безнадійної (довгострокової) заборгованості на 138,2
тис. грн. та при зниженні короткострокової кредиторської заборгованості
на 140 тис. грн. нормативний коефіцієнт покриття збільшився на 0,52
пункта. Водночас фактичний коефіцієнт покриття збільшився на 1,3 пункта,
тобто більше ніж удвічі.

Загальний коефіцієнт покриття по підприємству на початок минулого
періоду був нижчим за нормативний на 0,41 відсоткового пункта. За
період, що аналізується, він значно зріс і став вищим за нормативний
коефіцієнт покриття на 0,37 відсоткового пункта, що слід оцінити
позитивно.

Проміжний коефіцієнт покриття за поточний рік порівняно з минулим зріс
на 0,77 відсоткового пункта і перевищив мінімально допустиме значення
(0,7-0,8). Коефіцієнт поточної ліквідності за цей період зріс із 2,8 до
3,0 і за обидва роки перевищив максимально допустиме нормативне значення
(2).

Як негативну можна оцінити ситуацію з періодом інкасації дебіторської
заборгованості, що є досить тривалим (65 днів). Слід відзначити як
позитивний фактор те, що за рік сталося певне (хоч і незначне) зменшення
його тривалості.

Показник обертання матеріальних запасів за аналізований період також
знизився на 0,6 дня, що слід оцінити позитивно.

Проте в нашого підприємства співвідношення довгострокових зобов’язань
перед кредиторами та довгострокових джерел фінансування нижче за
середньогалузеве (1,0). До того ж це співвідношення є порівняно високим
і має тенденцію до збільшення (на 0,45 відсоткового пункта).

Коефіцієнт поточної заборгованості поступово зростає, що слід оцінити
позитивно.

Коефіцієнт співвідношення вхідних грошових потоків та заборгованості
збільшився, що сприятиме підвищенню ліквідності підприємства.

Такого самого висновку можна дійти, аналізуючи співвідношення вхідних
грошових потоків та довгострокових зобов’язань перед кредиторами.

Аналіз ліквідності доповнюється аналізом платоспроможності, яка
характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати
свої платіжні зобов’язання, які випливають із кредитних та інших
операцій грошового характеру, що мають певні терміни сплати.

Аналіз платоспроможності підприємства доцільно здійснювати як за
поточний, так і на прогнозований період.

Поточну платоспроможність доцільно оцінювати на підставі звітного
балансу, порівнюючи платіжні засоби з терміновими зобов’язаннями з
використанням платіжного календаря.

Розглянемо платоспроможність підприємства, користуючись даними табл.
9.6.

Із даних табл. 9.6 можна зробити висновок, що платоспроможність
підприємства є небезпечно низькою. Про це свідчать незадовільний рівень
показника співвідношення довгострокової заборгованості до акціонерного
капіталу та тенденція до його дальшого зниження.

Відношення надходження коштів до довгострокової заборгованості за рік,
що аналізується, зросло на 2,7 пункта, що слід оцінити позитивно:
підприємство має досить коштів, щоб задовольнити не тільки поточні, а й
довгострокові потреби.

Наступний показник – відношення суми прибутку (до сплати податків) і
постійних витрат до постійних витрат – у періоді, що аналізується, є
нижчим за три попередні показники. Це свідчить про те, що підприємство
має можливість здійснювати постійні витрати.

Індикатором платоспроможності підприємства є відношення суми надходжень
коштів і постійних витрат. У підприємства цей показник становить 4,8 за
минулий рік і 5,2 за поточний рік, тобто він збільшився на 0,4
відсоткового пункта. Це свідчить про те, що стан платоспроможності
підприємства відносно нормальний. Однак цей показник майже не
збільшився. Доцільно оцінювати його в динаміці за триваліший період.

Показник відношення активів до довго- та середньострокової
заборгованості в підприємства зріс на 0,4 відсоткового пункта за рік.

Це свідчить про те, що вся довгострокова заборгованість підприємства
може бути оплаченою за рахунок його активів. Відтак захищеність
одержаних підприємством кредитів можна визнати достатньою.

Відношення чистого прибутку до всієї суми активів має в підприємства
тенденцію до зростання, що свідчить про збільшення (хоч і невелике) його
прибутковості.

Оцінка фінансової стійкості підприємства

Фінансову стійкість підприємства тісно пов’язано із перспективною його
платоспроможністю, її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості
підприємства на відповідну перспективу.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз
величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій
основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також
відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його
статутної діяльності.

Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та
позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості
підприємства:

1) абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) –
коли власні оборотні кошти забезпечують запаси й витрати;

2) нормально стійкий фінансовий стан – коли запаси й витрати
забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими
позиковими джерелами;

3) нестійкий фінансовий стан – коли запаси й витрати забезпечуються за
рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та
короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел
формування запасів і витрат;

4) кризовий фінансовий стан – коли запаси й витрати не забезпечуються
джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства.

Фінансове стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок
власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити
невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за
своїми зобов’язаннями.

Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно,
на підставі комплексу показників.

Розглянемо на умовному прикладі порядок розрахунку нормативних значень
коефіцієнта співвідношення позикових та власних коштів, тобто
коефіцієнта структури коштів підприємства (табл. 9.7). Нормативні
показники розраховують фінансові аналітики підприємства.

В узагальненому вигляді показники фінансової стійкості підприємства
подано в табл. 9.8.

Із таблиці видно, що за відповідний період фінансова стійкість
підприємства поліпшилась. Так, якщо на початок періоду, що аналізується,
значення коефіцієнта автономії (відношення власних коштів до вартості
майна) становило 0,1 (10 %), то на кінець цього періоду воно збільшилось
до 0,7 (70 %).

Збільшився коефіцієнт маневреності власних коштів. Це слід розглядати як
позитивну тенденцію, оскільки таке збільшення супроводжувалось
випереджаючим зростанням власних коштів щодо позичених.

Особливу увагу слід приділити коефіцієнту співвідношення позикових і
власних коштів як одному із основних показників оцінки фінансової
стійкості. Як видно з табл. 9.6, на початок цього періоду обсяг
позикових коштів у 9,6 раза перевищував обсяг власних коштів, тоді як
згідно із розрахованим раніше нормативним рівнем названого коефіцієнта
позикові кошти не повинні були перевищувати 80 % власних коштів.

На кінець періоду фактичний коефіцієнт співвідношення позикових та
власних коштів дорівнював 0,59, що на 0,41 відсоткового пункта (майже
вдвічі) нижче за нормативний (максимально допустимий) (0,98).

Отже, підприємство за рік, що аналізується, трансформувалось із
фінансове нестійкого, залежного підприємства у підприємство з певним
запасом фінансової стійкості. Перетворення підприємства на фінансово
стійке дає підстави вважати його надійним та перспективним діловим
партнером.

Ці висновки можуть бути підтверджені і детальнішим аналізом обертання
матеріальних оборотних коштів та коштів у розрахунках (табл. 9.9).

Як видно із таблиці, термін обертання матеріальних оборотних коштів по
підприємству набагато повільніший за термін обертання коштів у
розрахунках. Відтак можна зробити висновок, що у звітному періоді
терміни обертання як матеріальних оборотних коштів, так і обертання
коштів у розрахунках зросли. Дебіторська заборгованість перетворювалась
на кошти частіше, ніж закінчувався виробничий цикл.

Комплексна оцінка фінансового стану підприємства

Для комплексного аналізу фінансового стану підприємства необхідно
оцінити тенденції найбільш загальних показників, які з різних сторін
характеризують фінансовий стан підприємства.

Показниками та факторами доброго фінансового стану підприємства можуть
бути: стійка платоспроможність, ефективне використання капіталу,
своєчасна організація розрахунків, наявність стабільних фінансових
ресурсів.

? ? 8

:

- .

0

? :

0

/////////////iiaaaaaaaaaaa

¦i!?#?$?&V’\(l)r+F,?-,.,0ue1o3″7$8¤9TH:‚;oooooooooooooooooooooooooc

U6WHXX[ue[th[`\E]oooooooooooooooooooooooooooo

oooooooooooooooooooooooooooo

MX348ry3WC2EZvAAciH056QOgsUp8jdafeWGO4*D3d0D68AO3x7BGdnzYvf6567cWSMgm8Ux
rYyER2CC15DRv44lruDAZapxvhjTucN3F7uNqanMLcEksjjSwXXWRuBgvm-oYO9VLDt5cJuF
UvCcTeFi9HPXCLMMY7qcQrJzDFcHCF8-2qbgQr4-o*Aq7*c-UN0V9w4uwI43IL7oLMt0A5UH
t5bm3g9KfPhaIZ6F8JfeUO9dhO924*MxRXlO12wGwOYKxo6Ma3cG8pyWBAmCzJy4KfL6YEBa
DoHCP3ZXQ3x4ImRj7l*eCLzP4uU7GD1mAbBW7sU-B-rFBbOMQNLNB0STFDFBJ2C8fspep7mP
M0lRmp9hLglVIKqxcR5IfsaFhiDkHMfwhJyzYMtc” \t “_blank” платежами ,
негативні тенденції у виробництві.

До найзагальніших показників комплексної оцінки фінансового стану
належать показники дохідності й рентабельності.

Велике значення має аналіз структури доходів підприємства та оцінка
взаємозв’язку прибутку з показниками рентабельності. Важливо
проаналізувати зв’язок прибутку підприємства з формуючими прибуток
факторами, що полегшує практичну орієнтацію в цих питаннях.

Дохідність підприємства характеризується абсолютними й відносними
показниками. Абсолютний показник дохідності – це сума прибутку або
доходів. Відносний показник – рівень рентабельності. Рівень
рентабельності підприємств, пов’язаних із виробництвом продукції
(товарів, послуг), визначається як відсоткове відношення прибутку від
реалізації продукції до її собівартості:

Р = (П/С) 100,

де Р – рівень рентабельності, %;

П – прибуток від реалізації продукції, грн.;

С – собівартість продукції, грн.

Рівень рентабельності підприємств торгівлі та громадського харчування
визначається як відсоткове відношення прибутку від реалізації товарів
(продукції громадського харчування) до товарообороту.

Під час аналізу вивчають динаміку змін обсягу чистого прибутку, рівня
рентабельності та фактори, які впливають на них. Основними факторами, що
впливають на чистий прибуток, є обсяг виручки від реалізації продукції,
рівень собівартості, рівень рентабельності продукції, фінансові
результати та витрати від операційної звичайної діяльності, величина
податку на прибуток та інших податків, що виплачуються з прибутку.

Аналіз дохідності підприємства проводиться в порівнянні з планом та
попереднім періодом. За умов інфляції важливо забезпечити об’єктивність
показників та запобігти їх викривленню через постійне підвищення цін.
Аналіз проводиться за даними роботи за рік. Торішні показники треба
привести у відповідність із показниками звітного року за допомогою
індексації цін.

За ринкових відносин існує персоніфікований інтерес керівництва та
колективів підприємств до фактично досягнутого рівня рентабельності, що
суттєво впливає на результативність господарської діяльності.

На підприємствах недержавних форм власності для акціонерів та
засновників найважливіше значення має рентабельність їхніх пайових і
статутних внесків у складі загальних інвестицій. Тому цьому аспекту
оцінки фінансового стану підприємства треба приділити серйозну увагу.

Практика рекомендує для оцінки рентабельності підприємства
використовувати систему взаємозв’язаних показників рентабельності. З
цією метою необхідно використовувати дві основні групи показників
рентабельності:

а) показники, розраховані на підставі поточних витрат (вартості
продажу);

б) показники, розраховані у зв’язку з використанням виробничого капіталу
(виробничих активів).

Для всебічної комплексної оцінки різних показників рентабельності можна
використати зарубіжний досвід оцінки цих показників.

Показники рентабельності групи “а” розраховуються на базі даних
бухгалтерського обліку прибутків та збитків і становлять систему таких
коефіцієнтів:

1) коефіцієнт граничного рівня валового прибутку (К1)

К1 = Вп/Чоп = 1 – Впр/Чоп,

де Вп – сума валового прибутку;

Впр – вартість продажу (реалізації продукції, робіт, послуг);

Чоп – чистий обсяг продажу (реалізації);

2) коефіцієнт граничного рівня прибутку від основної операційної
діяльності (К2)

К2 = Под/Чоп,

де Под – сума прибутку, отриманого від основної операційної діяльності;

3) коефіцієнт граничного рівня прибутку від усієї діяльності
підприємства – операційної, фінансової, інвестиційної (К3)

К3 = П/Чоп,

де П – сума прибутку до виплат за довгостроковими зобов’язаннями і
податкових виплат;

4) коефіцієнт граничного рівня чистого прибутку (K4)

К4 = Чп/Чоп,

де Чп – сума чистого прибутку після виплати відсоткових сум за
довгостроковими зобов’язаннями та сплати податків; 5) критичний
коефіцієнт рентабельності (K5)

К5 = (Чоп – Зв) / Чоп,

де Зв – це сума змінних витрат у складі вартості продажу.

У міжнародній практиці вся підприємницька діяльність корпорацій, фірм та
інших підприємств чітко поділяється на три види: операційна (основна);
інвестиційна – вкладання грошей в акції, інші цінні папери, капітальні
вкладення; фінансова – облік отриманих (сплачених) дивідендів, відсотків
тощо. Такий поділ видів діяльності знаходить відображення у відповідних
формах звітності.

Із наведених формул зрозуміло, що всі коефіцієнти мають ту саму базу
обрахунку – чистий обсяг продажу (валові надходження за вирахуванням
суми повернення і дисконтних знижок).

Ці, а також наведені нижче показники рентабельності взаємодоповнюють
один одного і дають змогу здійснити комплексну оцінку фінансового стану
підприємства.

Показники рентабельності групи “б” розраховуються як відношення прибутку
і коштів, вкладених у підприємство засновниками, акціонерами та
інвесторами. Зарубіжний досвід свідчить, що за даними звіту щодо
прибутків (збитків) і балансового звіту доцільно розрахувати такі
коефіцієнти:

1) коефіцієнт віддачі на всю суму виробничих активів (К6)

К6 = Чп/ВА,

де ВА – середньорічна величина всіх виробничих активів підприємства;

2) коефіцієнт віддачі від інвестованого капіталу (К7)

К7 = П/СА,

де СА – середньорічна сума всіх активів підприємства за мінусом
короткострокових зобов’язань, або середньорічна сума капіталізованих
коштів (акціонерний капітал + довгострокові зобов’язання);

3) коефіцієнт віддачі на акціонерний капітал (Kg)

К8 = Чп/СК,

де СК – середньорічна сума власного капіталу, представлена акціонерним
капіталом.

Коефіцієнт віддачі активів характеризує величину дохідності всього
потенціалу, яким володіє підприємство (його називають показником
майстерності використання капіталу менеджерами підприємства). Цей
показник для детальнішої оцінки може обчислюватись у різних
модифікаціях: в чисельнику формули можуть використовуватись різні
показники прибутку: валового, операційного, до вирахування податків і т.
д.

Коефіцієнт віддачі інвестицій характеризує ефективність віддачі тільки
частини всього капіталу – довгострокових інвестицій і капіталізованого
прибутку підприємства. Цей коефіцієнт характеризує фінансовий стан
підприємства в цілому. Наприклад, фінансова стійкість знижується, коли
відсоткова ставка на позикові кошти перевищує величину цього
коефіцієнта.

Важливу роль у комплексній оцінці фінансового стану підприємства,
особливо в акціонованих підприємствах, відіграє третій із розглянутих
показників – коефіцієнт віддачі акціонерного капіталу.

Література:

Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991 р.

Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 р.

Закон України “Про підприємництво” від 7 лютого 1992 р.

Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18 липня 1991 р.

Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 20 березня 1991 р.

Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 р.

Закон України “Про систему оподаткування” від 18 лютого 1997 р.

Закон України “Про банкрутство” // Відомості Верховної Ради України. –
1992. – №31.

Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” від 22 травня 1997 р.

Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 р.

Закон України “Про заставу” від 2 жовтня 1992 р.

Закон України “Про приватизаційні папери” від 6 березня 1992 р.

Закон України “Про лізинг” від 16 грудня 1997 р.

Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної
конкуренції у підприємницькій діяльності” // Відомості Верховної Ради
України. – 1992. – №2.

Закон України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”
від 26 червня 1997 р.

Закон України “Про збір на обов’язкове соціальне страхування” від 26
червня 1997р.

Закон України “Про державний бюджет України на 1999 р.” від 31 грудня
1998 р.

Закон України “Про фіксований сільськогосподарський податок” від 17
грудня 1999р.

Закон України від 13 лютого 1998 р. “Про внесення змін до Декрету
Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”.

Закон України від 22 лютого 2000 р. “Про внесення змін до Закону України
“Про підприємництво”.

Закон України від 30 червня 1999 р. “Про внесення змін до Закону України
“Про банкрутство”.

Закон України від 20 травня 1999 р. “Про Національний банк України”.

Закон України від 4 листопада 1999 р. “Про запровадження єдиного збору,
який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України”.

Закон України від 20 травня 1999 р. “Про внесення змін до Закону України
“Про оренду державного та комунального майна”.

Закон України від 18 листопада 1999 р. “Про внесення змін до Декрету
Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”.

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні” від 16 липня 1999 p. №996-XIV.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з
питань оподаткування” від 2 березня 2000 р.

Закон України “Про Державний бюджет України на 2000 р.” від 17 лютого
2000 р. №1458.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про створення Державного
інноваційного фонду” від 18 лютого 1992 р.

Постанова Кабінету Міністрів України та НБУ від 19.04.94 р. № 279 “Про
нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств
та організацій та джерела їх покриття”.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про
порядок санації державних підприємств” // Зібрання постанов Уряду
України. – 1994. – № 5.

Типове положення по плануванню обліку і калькулюванню собівартості
продукції (робіт, послуг) в промисловості. Затверджено постановою КМУ
26.04.96 p., №473.

Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості
продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств. Затверджено
постановою КМУ 23.04.96 р. № 452.

Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості
продукції будівельно-монтажних робіт. Затверджено постановою КМУ
9.02.96р. №186.

Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню науково-дослідних
і дослідно-конструкторських робіт. Затверджено постановою КМУ 20.06.96
р. № 830.

Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств. Методика
проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану
неплатоспроможних підприємств та організацій // Галицькі контракти. –
1997. – №40.

Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств. Методика
інтегральної інвестиційної привабливості підприємств та організацій //
Українська інвестиційна газета. – 1998. -№3.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. №419 “Про
складання фінансової звітності”.

Постанова Правління Пенсійного фонду України “Про затвердження змін та
доповнень до Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами,
установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове Державне
пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до
Пенсійного фонду України” від 9 січня 2000 р. №1-3.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020