.

Особливості використання систем електронних платежів державним казначейством України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
298 2223
Скачать документ

Реферат на тему:

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТЕЖІВ ДЕРЖАВНИМ
КАЗНАЧЕЙСТВОМ УКРАЇНИ

Стабілізація, а потім і прискорене піднесення економіки в Україні
сприяли зростанню обсягу платіжних операцій, що здійснюються суб’єктами
господарювання – як резидентами, так і нерезидентами. Основний обсяг
взаєморозрахунків між суб’єктами підприємництва здійснюється через
банківські установи у формі безготівкових платежів. Для цих цілей
банками України використовується система електронних платежів (СЕП),
утворена Національним банком України (НБУ) ще в 1996 році.

За період з 1996 по 2004 рік обсяг платежів зріс багаторазово. Практично
всі платіжні операції, що відбуваються не тільки між банками, але й
усередині будь-якої банківської мережі, здійснюються з використанням
СЕП.

Протягом розглянутого періоду Національним банком України вносилися
зміни і доповнення до порядку роботи СЕП, але сама схема роботи СЕП з
початку своєї появи принципово не змінювалася. Беручи до уваги те, що
збільшення обсягу платежів, які проходять через СЕП, буде спостерігатися
й надалі, найближчим часом може виникнути ситуація, коли існуюча СЕП не
зможе забезпечити їхнє здійснення у встановлених параметрах.
Використання ж останніх досягнень у галузі комп’ютерної техніки і
програмного забезпечення без зміни структури СЕП також не забезпечить
істотної зміни ситуації на краще.

Отже, для забезпечення подальшого розвитку системи НБУ приймає рішення
про введення з 25 травня 2004 року до експлуатації системи термінових
платежів (СТП) [1, 2, 3] і намагається підключити до неї максимальну
кількість банківських установ – учасників СЕП [4, 5, 6]. Ця система не є
замінником діючої системи електронних переказів (СЕП), а діє паралельно
з нею. Декларується, що вона дасть змогу значно скоротити час
проходження електронних платежів шляхом істотного спрощення процедури на
ділянці їх обробки розрахунковими палатами НБУ (РП НБУ) різних рівнів.
Очікуваний час проходження платежу в межах України – 15 хвилин. Вартість
обробки НБУ одного платежу в СТП дорівнює вартості для СЕП і складає 20
копійок за 1 електронний документ. Тариф за використання в СТП каналів
електронного зв’язку НБУ аналогічний тому, що встановлений для СЕП,
більш докладно відбитий у постанові Національного банку України №120
[7].

Метою статті є розгляд принципів роботи СЕП і СТП, виявлення їхніх
переваг і недоліків, розробка пропозицій щодо вдосконалення системи
здійснення електронних платежів у межах України, що враховує інтереси
всіх зацікавлених осіб.

Як об’єкт дослідження обране Державне казначейство України, що
обумовлено важливою роллю, яку відіграє казначейство у фінансовій
системі України, – обслуговування державного і місцевого бюджетів, що
вимагає першочергового забезпечення його високоефективної і стабільної
роботи в СЕП. Однак це не значить, що внесені пропозиції не можуть бути
застосовані в повному обсязі до інших учасників СЕП.

Державне казначейство України є учасником СЕП поряд з іншими
банківськими структурами у СТП одержало статус спостерігача – одержує
платежі СТП, але не може їх відправляти. Причину того, що
Держказначейство, яке застосовує високоефективні ідеї у своїй роботі, не
звернуло належної уваги на дану інновацію, спробуємо зрозуміти,
розглянувши роботу цих платіжних систем більш докладно.

Шлях проходження електронного платежу в системі СЕП у межах регіону (АР
Крим, області) на прикладі Держказначейства аналогічне тому, що
використовують інші банківські структури – учасники СЕП (рис. 1).

Рис. 1. Принципова схема роботи систем електронних платежів у регіоні
для структур Держказначейства.

Операціоністом відділення заповнюється платіжне доручення і підписується
його унікальним електронним підписом (ЕП). На цю операцію витрачається
певний період часу t(1). Потім це платіжне доручення потрапляє до
бухгалтера, який перевіряє точність його заповнення і саму здійснену
операцію. У випадку коректності здійсненої операції бухгалтер підписує
своїм ЕП і відправляє на перевірку другій особі – директору, який теж
підписує платіжне доручення своєю ЕП. Час, витрачений на перераховані
вище операції, позначимо t(2) і t(3). Далі підписані трьома ЕП платіжні
доручення надходять до технолога, що формує їх у пакети. Платіжні
доручення, зібрані у пакети (від однієї до декількох десятків),
криптуються, а потім підписуються черговим ЕП і відправляються у
розрахункову палату управління Держказначейства в регіоні (РРП УДКУ),
витрачаючи на це час t(4). Загальний період часу, витрачений на ділянці
відділення, позначимо Т1.

Період проходження пакета платежів від відділення в РРП УДКУ по
електронних каналах зв’язку позначимо Т2. Потім пакети надходять до
технолога РРП УДКУ, розшифровуються, перевіряються, якщо платежі
“внутрішні” (рахунки учасників платіжної операції обслуговуються в
даному РРП УДКУ), то гроші списуються з рахунка платника і зараховуються
на рахунок одержувача, формується і відправляється у відділення
підтвердження про здійснення даного платежу.

Якщо платіж “зовнішній” (в іншу банківську структуру), то знову
формуються пакети з “зовнішніх” платежів, криптуються, підписуються ЕП і
через спеціальний комплекс зв’язку АРМ-3 НБУ направляються у філію НБУ.
Ця операція забирає час Т3.

Період часу Т4 необхідний для надходження пакета з АРМ-3 на АРМ-2,
встановлений у місцевій РП НБУ. У цій філії НБУ пакети розшифровуються,
обробляються, кошти списуються з кореспондентського рахунка в НБУ
управління Держказначейства України в регіоні і зараховуються на
коррахунок банку-одержувача, знову формується пакет для даної
банківської структури, криптується і відправляється у філію даного банку
через АРМ-2 (рис. 2). Ця процедура забирає час Т5.

Період часу Т6 необхідний, щоб пакет надійшов у філію банку-одержувача
на АРМ-3. Після того як пакет буде оброблений технологом філії і сума
надійде на рахунок одержувача, тобто трансакція буде довершена, а платіж
фактично здійснений (період Т7), автоматично формується структурою
одержувача остаточне підтвердження – квитанція (на різних стадіях
процесу трансакції формуються і відправляються клієнту проміжні
квитанції, що дає змогу відстежити стадії проходження платежу) і
відправляється описаним маршрутом у зворотному порядку відділенню УДКУ,
яке отримало платіж. Після її обробки платіж буде вважатися здійсненим
юридично. Дана операція займає період часу Т8. Схема є реверсивною й
однаково діє як в одному, так і в іншому напрямках.

На практиці при дотриманні цих умов час, необхідний для проходження
платежу в межах регіону, – 15-20 хвилин, і за його межі – 40 хвилин.

Рис. 2. Ділянка РРП НБУ при роботі в СЕП.

Розглянемо порядок проходження електронного платежу по системі СТП.
Структурно процес складається з тих самих операцій (Т1), здійснених
відділенням відправника, за винятком затрачуваного на це часу. Можна
сподіватися, що після набору платежу операціоністом він обробляється
бухгалтером, директором і технологом позачергово і негайно формується
пакет з ним і відправляється у філії. Хоча це і не прописано в постанові
№110, але мається на увазі за замовчуванням і регламентується
внутрішніми нормативними документами, і побічно – листами і постановами
НБУ, що регламентують більш чітке виконання учасниками СЕП своїх
обов’язків.

Операції на ділянках Т2, Т3, Т4 ідентичні операціям для стандартних
платежів, за винятком використання замість стандартного АРМ-3
спеціалізованого АРМ СТП, що формує й обробляє спеціальні файли різного
призначення, використовувані в системі СТП. Основне ноу-хау НБУ
зосереджене на ділянці Т5. Воно основано на тому, що пакет відразу
направляється з АРМ-2 на АРМ СТП або АРМ-3 (у залежності від статусу в
СТП) банку одержувача, з паралельним наступним списуванням коштів з
коррахунку банку відправника і зарахуванням на коррахунок
банку-одержувача (рис 3).

Створюється враження, що запропоноване НБУ нововведення дає змогу значно
заощаджувати час. Однак це не зовсім так.

Для роботи з усіма видами платежів НБУ застосовує наймогутніший сучасний
і високоефективний (визнаний одним із кращих у Європі) програмний
комплекс “Барс” вітчизняного виробництва, аналогічний використовуваному
Держказначейством України.

Рис. 3. Ділянка РРП НБУ при роботі в СТП.

Дані операції здійснюються автоматично, майже одночасно. Максимум що
заощаджує СТП на даній ділянці – 2-5 хвилин. Далі шлях платежу в СТП
повторює шлях звичайного електронного платежу, займаючи той же час на
здійснення, що і звичайний платіж.

Таким чином, заявлений для СТП час проходження платежу по Україні в 15
хвилин, при стабільній роботі каналів зв’язку і ділянок СЕП, СТП,
технічно досяжний, якщо не брати до уваги час витрачений час, на
ділянках Т1 і Т7.

Об’єктивно таке нововведення малоцікаве як клієнтам, так і
Держказначейству, що виступає в ролі банківської структури. Їх цілком
влаштовує існуюча швидкість проходження платежів. Зацікавленою особою в
поширенні СТП є НБУ. Дана система дає змогу знизити навантаження, що
досягають останнім часом максимуму, на існуючі канали зв’язку і сервера
РП НБУ, що обробляють дані потоки.

Якщо в стандартному СЕП після прийому АРМ-2 платежів потрібно в
максимально короткий термін здійснити операцію списання коштів з
коррахунку УДКУ і зарахування їх на коррахунок банку-одержувача, і лише
потім відправити даний платіж на АРМ-3 банку-одержувача через АРМ-2, то
в СТП відразу здійснюється транзит платежу через АРМ-2, а на операцію
зарахування – списання в РРП НБУ ліміт часу збільшується на кілька
годин.

Таким чином, у НБУ з’являється можливість відстрочити досить значні
витрати на введення в лад нових більш могутніх серверів на якийсь час.
Однак, крім проблем, з неможливістю відстеження оперативного стану
коррахунків, і внаслідок цього різних порушень встановлених правил,
виникають труднощі з проведенням багатоступінчастих бухгалтерських
операцій, коли неможливо без закінчення однієї проводки почати наступну.
Типовим прикладом може служити видача казначейством наявних коштів
бюджетним установам через рахунки в уповноважених комерційних банках.

На основі аналізу двох систем електронних платежів вважаємо більш
раціональним створення і введення в експлуатацію системи електронних
платежів змішаного типу (СЕПЗТ), яка поєднує в собі переваги двох
описаних вище систем.

Технічно це буде виглядати таким чином: на ділянці РП НБУ (Т5) усі
вхідні платежі після їхньої обробки на ділянці АРМ-2 підрозділяються на
термінові і стандартні платежі. Платежі, що не потрапляють у категорію
термінових (стандартні – складають основну масу навантаження), –
обробляються РП НБУ за схемою СТП – протягом декількох годин, але не
довше ніж до кінця даного банківського дня СЕП, платежі, що потрапляють
до категорії термінових, – обробляються в першочерговому порядку – чим
швидше – тим краще (рис 4).

Рис. 4. Ділянка РРП НБУ при роботі в СЕПЗТ.

Запропонована система дає змогу максимально знизити навантаження на
ділянках РП НБУ, не порушуючи інтереси інших учасників СЕП. Технічно
дану схему можливо ввести з мінімальними витратами, використовуючи
існуючі схеми й устаткування СЕП, здійснюючи відповідні зміни в чергові
відновлення спеціалізованого банківського програмного забезпечення, що
розсилається періодично всім учасникам СЕП. Бажано, щоб дана система
функціонувала паралельно вже існуючим СЕП і СТП, і підключення до неї
здійснювалося на добровільних принципах. Природно, введення
запропонованої системи вимагає внесення відповідних змін у нормативні
документи з метою пом’якшення деяких параметрів для учасників системи
СЕПЗТ. Бажаним є замість імперативних методів застосування з боку НБУ
більш гнучкої політики пільгових розцінок для учасників запропонованої
системи, а також поява перспективи для них в інших галузях банківського
бізнесу.

На вищеописаних умовах є велика імовірність того, що учасниками СЕПЗТ з
великим бажанням стануть і численні комерційні банки. Тому що їхня
сумарна частка в навантаженні на РП НБУ, за рахунок здійснюваних
платежів, значно вища, ніж у казначейства.

Першим прикладом для інших учасників СЕП щодо впровадження
запропонованої системи може стати Державне казначейство України.
Будучи, як і НБУ, державною структурою, воно покликане піклуватися в
першу чергу про інтереси держави, у даному випадку – про його фінансові
інтереси. Як учасник СЕП, – зацікавлене в стабільному функціонуванні
запропонованої системи, що дає змогу йому і надалі ефективно виконувати
свої обов’язки щодо обслуговування довіреного йому сегмента державних
фінансів України.

Ще однією причиною можна назвати необхідність налагодження більш тісних
– партнерських відносин для рішення завдань, що викликають інтерес
безпосередньо для самого казначейства. Наприклад, розробка і
впровадження механізму розміщення вільних бюджетних коштів на ринку
короткострокових банківських кредитів при участі НБУ – з метою
створення нового додаткового джерела наповнення дохідної частини
державного і місцевого бюджетів, і лише потім, як інструменту підтримки
ліквідності комерційних банків на необхідному рівні. При цьому доцільно
розробити нові або використовувати старі ідеї і методи, наприклад,
методику кредитних аукціонів, що застосовується Центробанком Росії.

Отже, викладений матеріал свідчить про необхідність удосконалення
системи електронних платежів казначейства України. В умовах зростання
обсягів оброблюваної інформації необхідно створити і ввести у
експлуатацію систему електронних платежів змішаного типу – СЕПЗТ, яка
поєднує у собі переваги існуючих сьогодні систем

Література:

1. “Система строкових платежів” Електронний лист НБУ № 24-112/798 від
03.06.2004 р.

2. “Про зміни в інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні”.
Електронний лист НБУ №25-211/74 від 21.01.2004 р.

3. “Описання пакетного інтерфейсу між системою автоматизації банку (САБ)
і системою електронних платежів НБУ (СЕП) та системою термінових
переказів НБУ (СТП)” Електронний лист НБУ № 24-112/256 від 26.02.2004 р.

4. “Про перехід до промислової експлуатації СТП” Електронний лист НБУ №
24-112/598-4041 від 23.04.2004 р.

5. “Система електронних міжбанківських переказів” Електронний лист НБУ №
24-112/736 від 21.05.2004 р.

6. “Про затвердження інструкції про міжбанківський переказ грошів в
Україні в національній валюті” Постанова НБУ №110 від 17.03.2004 р.

7. “Про затвердження змін до деяких переліків і тарифів операцій
(послуг), що здійснюються Національним банком України, його
територіальними управліннями й установами щодо операцій (послуг),
пов’язаних з діяльністю клієнтів і банків-кореспондентів Національного
банку України”. Постанова НБУ № 120 від 2004 р.

РРП УДКУ (Т3)

Т4

Т2

РРП НБУ (Т5)

Т8 Т6

Відділення

відправника (Т1)

Філія одержувача (Т7)

Операціоніст (t1)

Бухгалтер (t2)

Директор (t3)

Технолог (t4)

Технолог РП

АРМ- 3(СТП)

АРМ-2

АРМ-3(ССП)

Технолог філії

РРП УДКУ (Т3)

Т4

Т2

РРП НБУ (Т5)

Т8 Т6

Відділення

відправника (Т1)

Філія одержувача (Т7)

Операціоніст (t1)

Бухгалтер (t2)

Директор (t3)

Технолог (t4)

Технолог РП

АРМ- 3(СТП)

АРМ-2

АРМ-3(ССП)

Технолог філії

АРМ-2

Коррахунок А

Коррахунок Б

АРМ -2

АРМ-2

Коррахунок А

Коррахунок Б

Відправник

Одержувач

АРМ-2

Термінові

Коррахунки А

Стандартні

Коррахунки Б

Коррахунки А

Коррахунки Б

Відправник

Одержувач

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020