.

Оцінка фінансової стійкості підприємства, комплексна оцінка фінансового стану підприємства (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 3407
Скачать документ

ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Фінансову стійкість підприємства тісно пов’язано із перспективною його
платоспроможністю. Її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості
підприємства на відповідну перспективу.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз
величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій
основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також
відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його
статутної діяльності.

Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та
позиченими коштами можна назвати такі Типи фінансової стійкості
підприємства:

1) абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) —
коли власні оборотні кошти забезпечують запаси й витрати;

2) нормально стійкий фінансовий стан — коли запаси й витрати
забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими
позиковими джерелами;

3) нестійкий фінансовий стан — коли запаси й витрати забезпечуються за
рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та
короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел
формування запасів і витрат;

4) кризовий фінансовий стан — коли запаси й витрати не забезпечуються
джерелами їх формування і підприємство стає на межі банкрутства.

Фінансове стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок
власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити
невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за
своїми зобов’язаннями.

Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснюв і поетапно,
на підставі комплексу показників.

Розглянемо на умовному прикладі порядок розрахунку норма і вних значень
коефіцієнта співвідношення позикових та власних і штів, тобто
коефіцієнта структури коштів підприємства (табл. 1) Нормативні показники
розраховують фінансові аналітики підприї м ства.

Таблиця 1

РОЗРАХУНОК НОРМАТИВНОГО ЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА СПІВВІДНОШЕННЯ ПОЗИКОВИХ ТА
ВЛАСНИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА

№ п/п Показник Значення показників Відхилення (+,-)

почаюк періоду кінець періоду

1 Основні засоби та позаоборотні активи, які фінансуються за рахунок
власних джерел (в % до всього майна) 7,97 13,05 + 5,08

2 Необхідні матеріальні запаси (в % до усього майна) 47.56 37,57 -9,99

3 Необхідний обсяг власних коштів (Р.1)+(Р.2) 55,53 50.62 -4,91

4 Граничний обсяг позикових коштів (100-р.З) 44,47 49,38 +4,91

5 Нормативний коефіцієнт співвідношення позикових та власних кошгів (р.4
: р.З) 0.8 0,98 +0,18

В узагальненому вигляді показники фінансової стійкості підприємства
подано в табл. 2.

Таблиця 2.

ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

№ п/п Показники Посаток періоду Кінець періоду Відхилення

1 Коефіцієнт автономії (незалежності) 0,1 0,7 +0,6

2 Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів:

2.1. Фактичний

2.2. Нормативний

9,63

0,8

0,59

0,96

–9,04

+0,19

3 Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу – – –

4 Коефіцієнт маневреності власних коштів 0,27 0,87 +0,6

5 Коефіцієнт реальної вартості основних засобів та майна підприємтсва
0,07 0,13 +0,06

6 Рівень довгострокової платоспроможності 0,1 2,0 +1,9

Із таблиці видно, що за відповідний період фінансова стійкість
підприємства поліпшилась. Так, якщо на початок періоду, що аналізується,
значення коефіцієнта автономії (відношення власних коштів до вартості
майна) становило 0,1 (10 %), то на кінець цього періоду воно збільшилось
до 0,7 (70 %).

Збільшився коефіцієнт маневреності власних коштів. Це слід розглядати як
позитивну тенденцію, оскільки таке збільшення супроводжувалось
випереджаючим зростанням власних коштів щодо позичених.

Особливу увагу слід приділити коефіцієнту співвідношення позикових і
власних коштів як одному із основних показників оцінки фінансової
стійкості. Як видно з табл. 9.6, на початок цього періоду обсяг
позикових коштів у 9,6 раза перевищував обсяг власних коштів, тоді як
згідно із розрахованим раніше нормативним рівнем названого коефіцієнта
позикові кошти не повинні були перевищувати 80 % власних коштів.

На кінець періоду фактичний коефіцієнт співвідношення позикових та
власних коштів дорівнював 0,59, що на 0,41 відсоткового пункта (майже
вдвічі) нижче за нормативний (максимально допустимий) (0,98).

Отже, підприємство за рік, що аналізується, трансформувалось із
фінансове нестійкого, залежного підприємства у підприємство з певним
запасом фінансової стійкості. Перетворення підприємства на фінансове
стійке дає підстави вважати його надійним та перспективним діловим
партнером.

Ці висновки можуть бути підтверджені і детальнішим аналізом обертання
матеріальних оборотних коштів та коштів у розрахунках (табл. 3).

Як видно із таблиці, термін обертання матеріальних оборотних коштів по
підприємству набагато повільніший за термін обертання коштів у
розрахунках. Відтак можна зробити висновок, що у звітному періоді
обертання як матеріальних оборотних коштів, так і обертання коштів у
розрахунках зросли. Дебіторська заборгованість перетворювалась на кошти
частіше, ніж закінчувався виробничий цикл.

Таблиця 3

ДИНАМІКА ОБЕРТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ТА КОШТІВ У РОЗРАХУНКАХ
ПІДПРИЄМСТВА ЗА МИНУЛИЙ ТА ЗВІТНИЙ ПЕРІОДИ, разів

№ п/п Показники Минулий період Звітний період

1 Обертання матеріальних обротних коштів 3,4 6,2

2 Обертання коштів у розрахунках 11,3 18,0

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Для комплексного аналізу фінансового стану підприємства необхідно
оцінити тенденції найбільш загальних показників, які з різних сторін
характеризують фінансовий стан підприємства.

Показниками та факторами доброго фінансового стану підприємства можуть
бути: стійка платоспроможність, ефективне використання капіталу,
своєчасна організація розрахунків, наявність стабільних фінансових
ресурсів.

Показники та фактори незадовільного фінансового стану: неефективне
розміщення коштів, брак власних оборотних коштів, наявність стійкої
заборгованості за платежами, негативні тенденції у виробництві.

До найзагальніших показників комплексної оцінки фінансового стану
належать показники дохідності й рентабельності.

Велике значення має аналіз структури доходів підприємства та оцінка
взаємозв’язку прибутку з показниками рентабельності. Важливо
проаналізувати зв’язок прибутку підприємства з формуючими прибуток
факторами, що полегшує практичну орієнтацію в цих питаннях.

Дохідність підприємства характеризується абсолютними й відносними
показниками. Абсолютний показник дохідності — це сума прибутку або
доходів. Відносний показник — рівень рентабельності. Рівень
рентабельності підприємств, пов’язаних із виробництвом продукції
(товарів, послуг), визначається як відсоткове відношення прибутку від
реалізації продукції до її собівартості:

Р=(П/С)100,

де Р — рівень рентабельності, %;

П — прибуток від реалізації продукції, грн.;

С — собівартість продукції, грн.

Рівень рентабельності підприємств торгівлі та громадського харчування
визначається як відсоткове відношення прибутку від реалізації товарів
(продукції громадського харчування) до товарообороту.

Під час аналізу вивчають динаміку змін обсягу чистого прибутку, рівня
рентабельності та фактори, які впливають на них. Основними факторами, що
впливають на чистий прибуток, є обсяг виручки від реалізації продукції,
рівень собівартості, рівень рентабельності продукції, доходи від
позареалізаційних операцій, витрати за позареалізаційними операціями,
величина податку на прибуток та інших податків, що виплачуються з
прибутку.

Аналіз дохідності підприємства проводиться в порівнянні з планом та
попереднім періодом. За умов інфляції важливо забезпечити об’єктивність
показників та запобігти їх викривленню через постійне підвищення цін.
Аналіз проводиться за даними роботи за рік. Торішні показники треба
привести у відповідність із показниками звітного року за допомогою
індексації цін.

За ринкових відносин існує персоніфікований інтерес керівництва та
колективів підприємств до фактично досягнутого рівня рентабельності, що
суттєво впливає на результативність господарської діяльності.

На підприємствах недержавних форм власності для акціонерів та
засновників найважливіше значення має рентабельність їхніх пайових і
статутних внесків у складі загальних інвестицій. Тому цьому аспекту
оцінки фінансового стану підприємства треба приділити серйозну увагу.

Практика рекомендує для оцінки рентабельності підприємства
використовувати систему взаємозв’язаних показників рентабельності. З
цією метою необхідно використовувати дві основні групи показників
рентабельності:

а) показники, розраховані на підставі поточних витрат (вартості
продажу);

б) показники, розраховані у зв’язку з використанням виробничого капіталу
(виробничих активів).

Для всебічної комплексної оцінки різних показників рентабельності можна
використати зарубіжний досвід оцінки цих показників.

Показники рентабельності групи «а» розраховуються на базі даних
бухгалтерського обліку прибутків та збитків і становлять систему таких
коефіцієнтів:

1) коефіцієнт граничного рівня валового прибутку (К1)

К1 = Вп/Чоп = 1 – ВПр/Чоп,

де Вп — сума валового прибутку;

ВПр — вартість продажу (реалізації продукції, робіт, послуг);

Чоп — чистий обсяг продажу (реалізації”);

2) коефіцієнт граничного рівня прибутку від основної операційної
діяльності (К2)

К2 = Под/Чоп,

де Под — сума прибутку, отриманого від основної діяльності;

3) коефіцієнт граничного рівня прибутку від усієї діяльності
підприємства — операційної, фінансової, інвестиційної (К3)

К3=П/Чоп,

де П — сума прибутку до виплат за довгостроковими зобов’язаннями і
податкових виплат;

4) коефіцієнт граничного рівня чистого прибутку (К4)

К4 = Чп/Чоп.

де Чп — сума чистого прибутку після виплати відсоткових сум за
довгостроковими зобов’язаннями та сплати податків;

5) критичний коефіцієнт рентабельності (К5)

К5-(Чоп—Зв)/Чоп,

де Зв — це сума змінних витрат у складі вартості продажу.

У міжнародній практиці вся підприємницька діяльність корпорацій, фірм та
інших підприємств чітко поділяється на три види: операційна (основна);
інвестиційна — вкладання грошей в акції, інші цінні папери, капітальні
вкладення; фінансова — облік отриманих (сплачених) дивідендів, відсотків
тощо. Такий поділ видів діяльності знаходить відображення у відповідних
формах звітності.

Із наведених формул зрозуміло, що всі коефіцієнти мають ту саму базу
обрахунку — чистий обсяг продажу (валові надходження за вирахуванням
суми повернення і дисконтних знижок).

Ці, а також наведені нижче показники рентабельності взаємодоповнюють
один одного і дають змогу здійснити комплексну оцінку фінансового стану
підприємства.

Показники рентабельності групи «б» розраховуються як відношення прибутку
і коштів, вкладених у підприємство засновниками, ^ акціонерами та
інвесторами. Зарубіжний досвід свідчить, що за да- і ними звіту щодо
прибутків (збитків) і балансового звіту доцільно розрахувати такі
коефіцієнти:

1) коефіцієнт віддачі на всю суму виробничих активів (К6)

Кб = Чп/ВА,

де ВА — середньорічна величина всіх виробничих активів підприємства;

2) коефіцієнт віддачі від інвестованого капіталу (К7)

К7 = П/СА,

де СА — середньорічна сума всіх активів підприємства за мінусом
короткострокових зобов’язань, або середньорічна сума капіталізованих
коштів (акціонерний капітал + довгострокові зобов’язання);

3) коефіцієнт віддачі на акціонерний капітал (K8)

K8 – Чп/СК,

де СК — середньорічна сума власного капіталу, представлена акціонерним
капіталом.

Коефіцієнт віддачі активів характеризує величину дохідності всього
потенціалу, яким володіє підприємство (його називають показником
майстерності використання капіталу менеджерами підприємства). Цей
показник для детальнішої оцінки може обчислюватись у різних
модифікаціях: в чисельнику формули можуть використовуватись різні
показники прибутку: валового, операційного, до вирахування податків і т.
д.

Коефіцієнт віддачі інвестицій характеризує ефективність віддачі тільки
частини всього капіталу — довгострокових інвестицій і капіталізованого
прибутку підприємства. Цей коефіцієнт характеризує фінансовий стан
підприємства в цілому. Наприклад, фінансова стійкість знижується, коли
відсоткова ставка на позикові кошти перевищує величину цього
коефіцієнта.

Важливу роль у комплексній оцінці фінансового стану підприємства,
особливо в акціонованих підприємствах, відіграє третій із розглянутих
показників — коефіцієнт віддачі акціонерного капіталу.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020