.

Оборотні кошти і їх організація на підприємстві. Сутність і основи організації обігових коштів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
493 3239
Скачать документ

Реферат на тему

Оборотні кошти і їх організація на підприємстві. Сутність і основи
організації обігових коштів

План

Нормування обігових коштів по допоміжних матеріалам, паливу, тарі і
малоцінним швидкозношуваним предметам.

Нормування обігових коштів для утворення запасів готової продукції

1. Нормування обігових коштів по допоміжних матеріалам, паливу, тарі і
малоцінним швидкозношуваним предметам.

Норматив обігових коштів по допоміжних матеріалах обчислюється шляхом
множення норми на величину одноденної їх витрати по кошторису витрат на
виробництво IV кварталу планового року. Норми по видах і групах
допоміжних матеріалів і розраховуються в такому ж порядку які по
основних матеріалах.

Норматив обігових кошів на паливо встановлюється по всіх видах палива
(крім газу) використовуваного як для технологічних так і для
господарських потреб підприємства. Величина нормативу обігових коштів по
цій статті визначається за методом, що аналогічний методу розрахунку
нормативу обігових коштів на сировину, основні матеріали і покупні
напівфабрикати.

При визначенні одноденної витрати по статті “Паливо” із кошторису витрат
на виробництво необхідно виключити вартість газового палива і додати
витрати палива по непромислових господарствах в тих випадках, коли ця
витрата не була врахована у кошторисі витрат на основне виробництво.

Норматив обігових коштів по тарі визначається шляхом множення норми
вираженої в гривнях на обсяг товарної продукції в оптових цінах
підприємства в IV кварталі планового року.

Норматив обчислюється по видах тари: покупна, власного виробництва,
разова тара, що надходить із матеріалами і не підлягає поверненню
постачальникам поворотна, тарні матеріали, що враховуються по статті
“Тара”.

Норматив обчислюється по видах тари: покупна; власного виробництва;
разова тара, що надходить із матеріалами, і не підлягає поверненню
постачальникам; поворотна; тарні матеріали, що враховуються по статті
“Тара”.

Норма обігових коштів на тару визначається в гривнях на 1000 грн.
товарної продукції шляхом розподіли потреби в обігових коштах на тару в
планованому році на товарну продукцію в цінах реалізації.

Наприклад, потреба в обігових коштах на тару обчислена в сумі’ 50 тис.
грн., а товарна продукція в цінах підприємства за планом 1У кв., на який
розраховувалася потреба в обігових коштах, склала 14000 тис. грн.
Звідси, норма обігових коштів на тару буде дорівнює 2 грн. 80 коп. на
1000 грн. товарної продукції (50 тис. грн.: 14000).

Норматив на запасні частини для ремонтів машин. устаткування і
транспортних коштів визначається з урахуванням їх вартості по початковій
оцінці і норми обігових коштів.

На тих підприємствах, де вкладення обігових коштів у запасні частини
незначні, а прямий підрахунок перехідних залишків їх скрутний, норматив
обігових коштів на запасні частини може бути розрахований укрупненим
методом, виходячи з даних про залишки запасних частин для ремонтів і
вартості діючого виробничого, силового устаткування і транспортних
коштів. Для цього необхідно визначити середньорічні рештки запасних
частин за відрахуванням зайвих, непотрібних і тих, що відносяться до
бездіяльного устаткування за звітний рік. розрахувати середню вартість
діючого виробничого, силового устаткування і транспортних коштів,
виходячи з даних про вартість їх на початок і кінець звітного року, а
потім визначити розмір запасних частин на 1000 гривень діючого
устаткування шляхом розподіли середньорічних фактичних залишків запасних
частин на середню вартість виробничого. силового устаткування і
транспортних коштів.

Розрахована норма обігових коштів приймається за основу розрахунку
нормативу обігових коштів на запасні частини на плановий рік. Норматив
обігових коштів на запасні частини в планованому році визначається
шляхом множення середньорічної вартості виробничого, силового
устаткування і транспортних коштів, передбачених за планом на норму
обігових коштів на запасні частини.

Норматив по малоцінним і швидкозношуваним предметах, залежить від складу
цієї статті. МШП служать, як правило, менше одного року і відмітна їхня
особливість полягає в тому. що вони беруть участь у процесі виробництва,
не є предметами праці і переносять свою вартість на вартість готової
продукції не цілком, а частинами.

Норматив обігових коштів по МШП визначається окремо по кожній групі в
залежності від характеру їх використання у виробництві: малоцінний і
господарчий інвентар, що швидко зношується: спеціальний одяг і
спеціальне взуття; спеціальний інструмент і спеціальні пристосування.

Потреба в обігових коштах за даними групам обчислюється для створення
запасів на складі й в експлуатації. У зв’язку з тим, що вартість МШП, що
знаходяться в експлуатації, відбивається в обліку за мінусом зносу, то
при визначенні нормативу приймається в розрахунок їхня вартість, що
залишилася після списання частини їх вартості на собівартість продукції
при передачі зі складу в експлуатацію. При визначенні нормативу обігових
коштів на МШП, приймаються по їх повній вартості.

Нормування обігових коштів у незавершеному виробництві і витратах
майбутніх періодів

Незавершене виробництво один із найважливіших елементів обігових коштів,
питома вага якого в промисловості, перевищує 20% загальної їх вартості.
Незавершеним виробництвом вважається незакінчене виготовлення продукції
на всіх стадіях виробничого процесу з моменту першої операції і до здачі
готової продукції на склад. Його обсяг залежить від типу виробництва,
тривалості виробничого циклу, спільного обсягу витрат, характеру
розподілу витрат протягом виробничого циклу (чим більше витрат на
початку виробничого циклу, тим більше обсяг незавершеного виробництва).

Норматив обігових коштів по незавершеному виробництву визначається по
такій формулі:

Н = З * Д * К, де

З – одноденні витрати за планом IV кварталу (тис. грн);

Д – тривалість виробничого циклу (дні);

К- коефіцієнт наростання витрат.

Норма обігових коштів по незавершеному виробництву визначається
множенням тривалості виробничого циклу на коефіцієнт наростання витрат.

Одноденні витрати визначаються шляхом ділення витрат на випуск валової
продукції (по виробничій собівартості) 1V кварталу планованого року на
90.

Тривалість виробничого циклу визначається на основі даних технологічних
карт і інших планових нормативів виробництва. Вона складається з часу,
затраченого на обробку деталі (технологічний запас), транспортування
деталей від одного робочого місця до другого і передачу готової
продукції на склад (транспортний запас), перебування оброблюваних
виробів між окремими операціями (оборотний запас), перебування
оброблюваних деталей у страховому запасі. Якщо кількість виробів,
оброблюваних у незавершеному виробництві, дуже значна і тривалість
виробничого циклу в днях по різних виробах має суттєве розходження,
варто об’єднувати продукцію в групи, а потім на їхній основі
визначається середньозважений показник. Його величина розраховується
виходячи з частки окремих видів або. груп виробів у загальному обсязі
випускаємо”! продукції по плановій собівартості (табл. З).

Розрахунок середньої тривалості виробничого циклу

Найменування виробів або груп виробів Виробничий цикл (в днях)
Виробнича собівартість товарної продукції в 4 кварталі планового року
(тис. грн.) Підсумкове число (гр.2*гр.З)

1 2 3 4

Виріб А 25 500 12 500

Виріб Б 18 870 15 650

Виріб В 37 480 17760

Виріб Г 14 1 300 18 200

Всього  

  3 150 64 110

Середньозважена тривалість виробничого циклу дорівнює 20 днів (64110 :
3150).

Цей розрахунок можна зробити по виробам, що складають 70-80%
собівартості усього випуску продукції, розповсюдивши потім отриманий
середньозважений час на всі вироби, що випускаються.

6

8

~

?

8

?

????????????D

????(?, тобто відношення витрат у незавершеному виробництві до всієї
собівартості готової продукції. Послідовність і темпи наростання витрат
у різних виробництвах різноманітні. Вони залежать від характеру
продукції, що виробляється, технології й організації виробництва. Чим
більше витрат припадає на перші дні циклу, тим вище коефіцієнт
наростання витрат і більше норматив обігових коштів.

Розрахунок коефіцієнта наростання витрат залежить від розподілу витрат
протягом виробничого циклу. При рівномірному розподілі витрат протягом
виробничого циклу коефіцієнт наростання витрат (К.) визначається по
такій формулі:

, де

А – витрати, вироблені одноразово на початку виробничого циклу;

Б – наступні витрати, що включаються в собівартість продукції.

До одноразових витрат відносяться витрати сировини, матеріалів, що
надходять у виробництво на самому початку виробничого циклу.

До наступних витрат відносяться всі інші витрати – заробітна плата,
амортизація, електроенергія й інші.

Наприклад, виробнича собівартість виробу дорівнює 250 грн. Витрати в
перший день складають 150 гривень, а в інші дні витрати розподіляються
рівномірно. Звідси коефіцієнт наростання витрат буде дорівнювати:

Якщо витрати на виготовлення продукції по днях виробничого циклу
розподіляються нерівномірно, коефіцієнт наростання витрат (К),
визначається як середньозважений показник.

Витрати майбутніх періодів включають виробничі витрати, що проводяться в
даному плановому періоді і будуть віднесені на собівартість продукції,
що випускається в наступні періоди. До них відносяться витрати,
пов’язані з підготовкою нових виробництв і нових видів продукції, якщо
вони не фінансуються з фонду розвитку виробництва, науки і техніки;
витрати, пов’язані з проведенням гірських виробіток,
гірсько-підготовчих, та інших робіт.

Норматив обігових коштів на витрати майбутніх періодів визначається по
формулі:

Н = Со + РП – РВ – де

Н – норматив обігових коштів на витрати майбутніх періодів;

Со – сума коштів, вкладених у ці витрати на початок планованого періоду,
за відрахуванням кредиту банку;

Рп – витрати, вироблені в планованому році, передбачені по відповідних
кошторисах;

Рв – витрати, що включаються в собівартість продукції планованого року,
передбачені по кошторисі виробництва.

Розрахунок нормативу обігових коштів на витрати майбутніх періодів
проводиться щорічно.

2.Нормування обігових коштів для утворення запасів готової продукції

До готової продукції відносяться вироби, з закінченим циклом
виробництва, прийняті технічним контролем підприємства і здані на склад
або прийняті замовником відповідно до затвердженого для визначених видів
продукції порядком її приймання. Розмір готової продукції на складі
повинний бути оптимальним в залежності від тривалості виробничого циклу,
умов реалізації продукції і порядку її оплати.

Норматив обігових коштів по готовій продукції (Н) визначається по такій
формулі:

Н = 3 * Р, де

З – одноденний випуск продукції в IV кварталі планового року по
виробничій собівартості (грн.):

Р – норма запасу обігових коштів по готовій продукції (дні).

Норма запасу обігових коштів по готовій продукції обчислюється в днях і
включає такі елементи: час на комплектування виробів у партії,
упаковування продукції, час на оформлення і здачу платіжних документів у
банк.

При великій номенклатурі випускаємої продукції норма обігових коштів по
готовій продукції на складі може бути визначена як середньозважена з
норм по групах продукції, що включає не менше 70-80% планованого випуску
готової продукції. Розрахована по цим даним середня норма обігових
коштів поширюється на всю готову продукцію па складі.

Середня норма по всім групах готової продукції на складі склала 5,1 дня
(510:100) (табл. 4).

Сукупний норматив обігових коштів підприємства на плановий рік
визначається шляхом підсумовування усіх раніше встановлених нормативів
по кожній статті нормованих обігових коштів у грошовому вираженні.
Виходячи зі загальної потреби підприємства в обігових коштах
розраховується приріст (зменшення) нормативу обігових коштів у
планованому році в порівнянні зі звітним роком у вигляді різниці між
нормативами на кінець і на початок планованого року. Ці дані
використовуються при складанні фінансового плану. У фінансовому плані
для приросту нормативу обігових коштів повинні бути забезпечені
відповідні джерела коштів.

Розрахунок середньозваженої норми обігових коштів по готовій продукції
на складі.

Групи виробів Питома вага в загальному об’ємі випуску, % Витрати часу
на окремі операції, днів Підсумкове число (гр.2*гр7)

Накопичення партій Підбір відсортування заказами Упаковка і
маркуван-ня Транспорту-вання і завантажен-ня Всього

1 2 3 4 5 6 7 8

Виріб А

Виріб Б

Виріб В

Виріб Г 50

20

20

10 3

2

3

1 1

2 1 1

1

1

2 6

5

4

3 300

100

80

30

Всього 100           510

Розрахунок нормативу обігових коштів економічним методом

Розрахунок потреби в обігових коштах методом прямого розрахунку па
підприємстві проводиться на тривалий період, якщо в наступні роки не
змінюється різко асортимент випускаємої продукції, технологія
виробництва, умови постачання і збуту продукції. У таких умовах
розрахований норматив обігових коштів методом прямого розрахунку щорічно
коректується підприємством з урахуванням росту виробничої програми і
зміни оборотності обігових коштів, тобто норматив обігових коштів
розраховується укрупненим (економічним) методом.

При економічному методі визначення загальної потреби підприємства в
обігових коштах, норматив обігових коштів, розрахований методом прямого
розрахунку ділиться на дві частини. До першого відносяться нормативи,
розмір яких прямо залежить від обсягу витрат на виробництво: сировина,
основні матеріали, покупні напівфабрикати, допоміжні матеріали, тара,
незавершена виробництво і готова продукція (виробничий норматив). В
другу частину включаються ті статті нормованих активів, по котрим
потреба в коштах прямо не залежить від зміни витрат на виробництво:
нормативи по запасним частинах для ремонтів устаткування, МШП, витратам
майбутніх періодів (невиробничий норматив).

Для визначення нормативу обігових коштів на плановий рік виробничий
норматив збільшується відповідно до росту виробничої програми в
планованому році. Невиробничий норматив обігових коштів збільшується в
половинному розмірі від росту виробничої програми.

Отримана загальна сума нормативу зменшується на суму коштів, ідо
визволяються в результаті планованого (прогнозованого) прискорення
оборотності обігових коштів.

Наприклад, норматив обігових коштів по підприємству на початок
планованого року склав 2,5 млн. грн., у тому числі виробничий -2,0 млн.
грн., невиробничий – 0.5 млн. грн. Ріст виробничої програми на плановий
рік передбачений у розмірі 10% у порівнянні з минулим роком. У
планованому році в результаті реалізації заходів щодо поліпшення
використання обігових коштів передбачається прискорення їх оборотності
2%. По приведеним даним провадиться такий розрахунок. Визначаємо
виробничий норматив обігових коштів на плановий рік:

Визначаємо невиробничий норматив обігових коштів на плановий рік по
другій групі:

Загальний норматив на плановий рік складе 2,725 млн. грн. (2,2+0,525)

У зв’язку з прискоренням оборотності обігових коштів у плановому році на
2% визначаємо очікувану суму звільнення з обороту обігових коштів:

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020