.

Наднаціональні та суспільні інститути у забезпеченні глобальної та європейської безпеки (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3965
Скачать документ

Реферат на тему

Наднаціональні та суспільні інститути у забезпеченні глобальної та
європейської безпеки

План

1. Основні концепції забезпечення фінансової безпеки регіону

2. Принципи забезпечення фінансової безпеки регіону

3. Критерії оцінки фінансової безпеки регіону

Література

1. Основні концепції забезпечення фінансової безпеки регіону

Стан фінансової безпеки України в цілому знаходиться в тісній
залежності з забезпеченням стійкого розвитку всіх її регіонів.
Популярний сьогодні політичний лозунг „Сильні регіони – сильна держава”
в повній мірі характеризує економічну стратегію України, реалізацією
якої передбачається забезпечення фінансової безпеки регіонів. В
економічній науці на даний момент не існує чітко визначеного поняття
„фінансова безпека держави”, а „фінансова безпека регіону” тільки
починає подекуди згадуватись. З одного боку, забезпечення фінансової
безпеки регіону передбачає інтеграцію регіональної економіки з
економікою держави, з іншого – збереження регіональної незалежності.

Значним досягненням державного управління в Україні є прийнята 25
травня 2001 року Концепція державної регіональної політики. В результаті
її прийняття більш чітко визначились обов’язки держави по відношенню до
розвитку регіонів і в той же час конкретизувалась відповідальність самих
регіонів за їх соціально-економічний розвиток. В Концепції були
визначені такі складові економічної безпеки регіону:

– економічна самостійність, яка в першу чергу повинна проявлятися в
здійсненні контролю над регіональними ресурсами і можливості найбільш
повного використання конкурентних переваг регіону;

– стабільності регіональної економіки, яка передбачає надійність всіх
елементів економічної системи, захисту всіх форм власності, надання
гарантій для ефективної підприємницької діяльності, недопущення впливу
дестабілізаційних факторів;

– можливість самостійно реалізовувати і захищати регіональні економічні
інтереси, здійснювати постійну модернізацію виробництва, ефективну
інвестиційну і інноваційну політику, розвивати інтелектуальний і
трудовий потенціал регіону.

Досягненню соціально-економічної безпеки на регіональному рівні
перешкоджає ряд невирішених проблем, які класифікуються як загрози
фінансової безпеки. Проблема в тому, що фінансовій безпеці регіонів
сьогодні загрожує не тільки правова невирішеність багатьох питань,
неврегульованість взаємовідносин регіонів з центральними органами
виконавчої влади, розруха науково-технічного потенціалу, відсутність
чіткої системи охорони навколишнього середовища, тонізація економіки,
ріст фінансових зловживань, низька професійна компетенція управлінських
кадрів регіональних органів управління, але основна причина –
відсутність пріоритетів в їх соціально-економічному розвитку. Основним
пріоритетом в даному повинно бути фінансове забезпечення
соціально-економічного розвитку регіонів.

Перш ніж перейти до розгляду всіх перерахованих загроз, зупинимось на
соціальному аспекті. Так, серед загального числа загроз, виділених
вченими Національного інституту стратегічних досліджень України, більш
за все мішають збереженню суверенітету і територіальній цілісності нашої
держави активізація сепаратиського руху в окремих регіонах,
міжконфесійні і міжетнічні конфлікти, а також міжрегіональні
диспропорції в економічному розвитку і життєвому рівні, посилення
неконтрольованих міграційних процесів, які сприяють збільшенню числа
інфекційних захворювань.

До причин кризового стану в регіонах, які через масштаби розповсюдження
і ступінь негативності соціальних наслідків загрожують національній
безпеці, також відносяться:

– збільшення числа депресивних регіонів;

– критичний стан невеликих міст і сіл, шахтарських поселень в регіонах
закриття вугільних шахт і відсутність ефективних дій по їх підтримці і
відродженню;

– високий конфліктний потенціал в регіонах, де розташовані підприємства
вугільної промисловості;

– посилення в регіонах негативних соціальних наслідків структурної
перебудови економіки.

Необхідність забезпечення соціально-економічної безпеки на
регіональному рівні обумовлені цілим рядом факторів, найважливішими з
яких є регіональні особливості характеру і результатів праці,
соціально-демографічні і інші умови. Важливою особливістю забезпечення
безпеки регіону є взаємодія розвитку соціальної сфери за рахунок власних
регіональних коштів з державним регулюванням і субсидуванням соціального
розвитку регіону. Джерелом власних регіональних коштів є місцеві податки
і збори, доходи від державної регіональної власності, добровільні
пожертви і внески юридичних і фізичних осіб. Джерелами централізованого
економічного регулювання соціального розвитку регіонів виступають
регулюючі податки, фінансові ресурси державних програм, загальні
субсидії і цільові субвенції, кошти фондів регіонального розвитку.

Найбільш значні загрози регіональної соціально-економічної безпеки
носять фінансовий, законодавчо-правовий і соціальний характер. Кожний
вид загроз розкривається в поєднанні факторів, які мають різну природу.
Природа факторів може бути об’єктивною і суб’єктивною, інерційною і
антропогенною, різною за часовими параметрами. При цьому кожен фактор
може бути наділений різними природними рисами. На приклад,
законодавчо-правове поле, маючи ряд суб’єктивних рис на державному рівні
по відношенню до регіону наділене об’єктивною природою. Фінансові
загрози, навпаки, залежно від місця їх локалізації можуть мати як
об’єктивну так і суб’єктивну природу.

Інерційний характер мають ті загрози, які склались історично і
впливають на соціально-економічну безпеку регіону з року в рік і
практично не змінюються. Прикладом такої загрози може бути стан
ресурсного потенціалу регіону. Рівень регулювання загроз економічної
безпеки інерційного характеру практично рівний нулю, на відміну від
загроз антропогенного характеру, регулювання яких досить високе. Різні
по природі загрози соціально-економічної безпеки регіону можуть мати
різний часовий інтервал – від короткострокової до довгострокової
постійної дії.

2. Принципи забезпечення фінансової безпеки регіону

Для того щоб забезпечити соціально-економічну безпеку регіону,
необхідно дотримуватися наступних принципів:

1. Історичний принцип має універсальне методологічне значення, оскільки
дозволяє об’єктивно оцінити відносну цілісність і завершеність того чи
іншого етапу економічного і соціального розвитку регіону.

2. Принцип єдності. Реалізація цього принципу передбачає розробку такої
регіональної політики, яка б враховувала вплив всіх особливостей
природно-господарського розвитку регіону, а також сукупність
економічних, соціальних, екологічних, організаційних і технічних
факторів на соціально-економічну безпеку регіону.

3. Принцип комплексності відображає об’єктивні процеси поділу праці і
регіональної інтеграції виробництва. Його реалізація направлена на
забезпечення повної збалансованості виробничих ресурсів з потребами
господарського комплексу регіону.

4. Принцип природно-господарської збалансованості і оптимальності
передбачає дотримання відповідного співвідношення між нарощуванням
виробничого потенціалу галузей і реалізацією програм охорони
навколишнього середовища, орієнтує на раціоналізацію регіонального
розвитку. Основною перешкодою реалізації даного принципу є відсутність
школи моделювання макроекономічних показників, в той час коли Росія,
Польща, Чехія вже досягли певних результатів в цій галузі.

5. Принцип пріоритетності сприяє ранжуванню цілей і задач забезпечення
соціально-економічної безпеки регіону у відповідності до стратегії його
розвитку, орієнтує на дотримання соціальної спрямованості в використанні
матеріальних, фінансових, рекреаційних та інших видів ресурсів.

6. Принцип варіантності передбачає необхідність вибору шляхів
досягнення цілей і вирішення задач, спрямованих на забезпечення
соціально-економічної безпеки регіону. Варіанти такого забезпечення
формуються на основі проектування темпів і пропорцій розвитку галузей,
гіпотез інвестиційної політики регіону, технічних і технологічних рішень
в організації виробничих процесів.

7. Принцип узгодженості інтересів місцевих органів управління і
напрямків забезпечення соціально-економічної безпеки регіону на основі
єдиної системи стимулювання і відповідальності. Реалізація даного
принципу передбачає взаємну економічну відповідальність і виконання
взаємних зобов’язань по забезпеченню соціально-економічної безпеки
регіону.

8. Принцип пропорційності забезпечення фінансовими ресурсами рівнів
адміністративно-територіальної ієрархії і розширення
фінансово-економічної самостійності територіальних одиниць нижчого
рівня. Особливо треба відмітити значимість реалізації цього принципу,
який базується на узгодженні інтересів державного і регіонального
бюджетів.

Забезпечення соціально-економічної безпеки регіону в основному залежить
від реальності прогнозування дохідних джерел регіонального бюджету, від
відповідності показників дохідної частини мінімальних потреб регіону,
рівня залежності бюджету від нормативів відрахувань від
загальнодержавних податків і зборів, які встановлюються Верховною Радою
України при затвердженні державного бюджету на відповідний рік.

В цілому роль регіональних бюджетів в забезпеченні
соціально-економічної безпеки регіону може бути охарактеризована
наступним чином.

V$?%N&’r-?2ue6d7>8O9FAAthCoF?I^L?O?Pl\U]†^P_N`?a cpeoooooocoooooooooo
ooooooooo

итку, і в першу чергу соціального розвитку регіону.

Узагальнення такого висновку витікає з того, що серед достатньо великої
сукупності факторів, під впливом яких формується процес регіонального
розвитку, пріоритетне значення мають:

– виникнення нових суспільних потреб і необхідність пошуку способів їх
задоволення;

– зростання обмеженості всіх видів ресурсів, серед яких першочергове
значення мають трудові ресурси;

– поява соціальних обмежень в результаті негативного впливу наслідків
науково-технічного прогресу на екологію і суспільство.

Крім цього в рамках теорії управління регіональним розвитком основними
серед джерел регіонального економічного росту перш за все є різні види
трудової діяльності населення.

По-друге, формування регіональних і місцевих бюджетів дає можливість
регіонам в повній мірі проявити фінансово-господарську самостійність в
витратах коштів на соціально-економічний розвиток регіону, і як
наслідок, і на соціально-економічну безпеку.

По-третє, за допомогою регіональних бюджетів здійснюється вирівнювання
економічного і соціального розвитку територій. З цією метою формуються і
реалізуються регіональні програми економічного і соціального розвитку
регіонів.

Без сумніву, роль регіональних і місцевих бюджетів в процесі за
безпечення соціально-економічної безпеки регіону буде зростати поряд з
наданням більшого числа прав і свобод органам виконавчої влади на
місцях.

Виходячи з перекислених принципів, можна виділити основні напрямки
соціально-економічної безпеки регіону:

– удосконалення правової бази. Регламентація прав і обов’язків
територіальних суб’єктів господарювання і керівників регіонів.
Забезпечення прийняття однозначних рішень при виникненні конфліктних
ситуацій між центром і регіонами;

– розробка і реалізація довгострокових програм розвитку регіональної
економіки;

– збереження ресурсного потенціалу, відновлення і розвиток виробничого
потенціалу регіону. Розробка соціально-економічних орієнтирів
регіонального розвитку;

– розвиток самостійної бюджетно-фінансової політики регіонів;

– підготовка кваліфікованих кадрів адміністративного менеджменту.

Характеризуючи напрямки забезпечення економічної безпеки регіону,
необхідно підкреслити, що на фоні загальної значимості всіх напрямків
особливе місце займає розробка соціально-економічних орієнтирів, які
потрібно розглядати як систему, функціонування якої спрямоване на
узгодження інтересів всіх учасників процесу регіонального розвитку.
Виділяють наступні соціально-економічні орієнтири збалансованого
розвитку регіону:

– дотримання виробничих, функціональних, соціально-економічних і
економіко-екологічних пропорцій;

– вирішення регіональних і міжрегіональних проблем;

– забезпечення соціального розвитку, підвищення рівня і якості життя;

– забезпечення оптимальної інфраструктури розвитку регіону по
соціальному, економічному і інвестиційному параметрах;

– створення соціально-економічного середовища життєдіяльності населення
і функціонування виробництва регіону;

– використання економічних важелів в управління регіональним розвитком.

3. Критерії оцінки фінансової безпеки регіону

Реалізації робіт по основних напрямках забезпечення
соціально-економічної безпеки регіону повинен передувати комплекс
заходів по оцінці досягнутого рівня безпеки, забезпечувати який можна за
допомогою моніторингу.

Моніторинг – це інформаційно-аналітична постійно діюча система
спостережень за динамікою показників, які характеризують
соціально-економічну безпеку регіону. В сучасних умовах роль
регулярного, всеохоплюючого, об’єктивного моніторингу дуже велика,
оскільки має місце висока динамічність соціально-економічних
показників-індикаторів, наявність багато чисельних диспропорцій, які
потребують постійної уваги. Якщо моніторинг не вирізняється високою
якістю, то динаміка негативних економічних соціальних тенденцій, їх
виникнення і розвиток, можуть вийти з-під контролю, стати некерованими
і, в деякій мірі безповоротними.

Попередження виникнення загроз соціально-економічної безпеки регіону не
менш важливо, ніж реалізація заходів по ліквідації їх наслідків. Для
розробки превентивних заходів необхідно чітко визначити індикатори
соціально-економічної безпеки регіону. Вони повинні бути відмінними від
традиційних індикаторів, які використовуються для визначення
соціально-економічної безпеки держави. Для цього можуть бути використані
наступні показники:

– питома вага регіону в ВВП держави;

– рівень доходів населення;

– рівень продовольчої безпеки;

– рівень змін роздрібних цін;

– забезпеченість населення житлом;

– кількість біженців і емігрантів;

– стан платіжного балансу регіону;

– сальдо експорту і імпорту.

Такі показники дозволяють завчасно сигналізувати про загрози і приймати
міри по їх попередженню. Для адекватної оцінки соціально-економічної
безпеки регіону важливе значення мають не стільки самі показники,
скільки їх граничне значення. Найвища степінь безпеки досягається при
умові, що весь комплекс показників знаходиться в межах допустимих
граничних значень.

З метою прийняття регіональними органами управління найбільш
обґрунтованих рішень необхідна організація моніторингу, який передбачає
перш за все аналіз і прогнозування важливих груп економічних
показників-індикаторів. Основні напрямки і найбільш важливі показники
оцінки соціально-економічної безпеки регіону наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Основні напрямки оцінки фінансової безпеки регіону

п/п Напрямки Показники оцінки соціально-економічної безпеки регіону

1 Рівень бідності і безробіття в регіоні Чисельність населення з
доходами нижчими від прожиткового мінімуму, % до загальної кількості
населення.

Співвідношення грошових доходів 10 % найбільш забезпеченого населення і
10 % найменш забезпеченого населення.

Безробітні, що мають офіційний статус в службі зайнятості на кінець
періоду, % від економічно активного населення.

Середньомісячний розмір пенсій.

Вартість споживчого кошика.

2 Якість життя Витрати на охорону здоров’я на душу населення, % до ВВП.

Кількість психічних патологій на 1000 досліджуваних одиниць, витрати на
культуру на душу населення, % до ВВП.

Забезпеченість населення житлом.

Кількість відходів токсичних речовин в атмосферу.

Споживання основних продуктів харчування на душу населення.

Кількість злочинів на 1000 чоловік населення.

Середній вік життя.

3 Демографічна ситуація регіону Приріст населення, народжуваність,
смертність, смертність немовлят.

4 Здатність економіки регіону до стабільного приросту Обсяг ВВП в
поточних цінах на душу населення.

Темпи приросту ВВП до відповідного періоду минулого року, %.

Індекс-дефлятор ВВП до відповідного періоду минулого року, раз.

Індекс фізичного обсягу промисловості до відповідного періоду минулого
року.

Індекс фізичного обсягу продукції с/г, % до відповідного періоду
минулого року.

Доля регіонального бюджету в держаному.

Інвестиційний капітал, % до ВВП.

Доля нових видів продукції в загальному обсязі випуску.

5 Стійкість фінансової системи регіону Дефіцит регіонального бюджету, %
до ВВП.

Дохідна частина регіонального бюджету (фактичне виконання), % до ВВП.

Витратна частина регіонального бюджету, % до ВВП.

Індекс споживчих цін, %.

Грошова маса, % до ВВП.

Обсяг внутрішнього боргу, % до ВВП.

Обсяг зовнішнього боргу, % до ВВП.

Обсяг готівкової валюти, % до обсягу готівкових гривень.

6 Підтримка наукового потенціалу регіону Асигнування на розвиток науки,
% до ВВП на душу населення.

Частка населення з вищою освітою на 1000 чол.

Кількість студентів на 1000 чол.

Чисельність працівників науки від всього зайнятого населення, %.

Видатки на освіту.

7 Залежність економіки регіону від імпорту найважливіших видів продукції
Відношення імпорту до експорту, %.

Частка імпорту у внутрішньому споживанні населення, %, в тому числі
харчування.

8 Взаємовідносини регіону з країнами СНД і далекого зарубіжжя Експорт в
СНД, % до загального обсягу експорту.

Імпорт з СНД, % до загального обсягу імпорту.

Обсяг іноземних інвестицій в країни СНД.

Обсяг іноземних інвестицій в економіку регіону, 5 до відповідного
періоду.

Запропонована система показників може бути використана для одержання
формалізованої оцінки по основних напрямках забезпечення
соціально-економічної безпеки регіону.

Література

Барановський О.І. Фінансова безпека: монографія. Інститут економічного
прогнозування. – К.: Фенікс, 1999. – 338с.

Экономическая безопасность: Производство – финансы – банки. / Под ред.
В.К. Сенчагова. – М.: Финстатинформ, 1998. – 616с.

Мунтіян В.І. Економічна безпека України: монографія. – К.: КВІЦ, 1999. –
461с.

Козаченко Г.В., Пономарьов В.П., Ляшенко О.М. Економічна безпека
підприємства: сутність та механізми забезпечення: монографія. – К.:
Лібра, 2003. – 280с.

Глобалізація і безпека розвитку: монографія / За ред. О.Г. Білоруса. –
К.: КНЕУ, 2001. – 733с.

Міжнародне оподаткування: навчальний посібник. – К.: Центр навчальної
літератури, 2003. – 550с.

Ведута Е.Н. Государственные экономические стратегии. – М., 1998. – 440с.

Качка Т. Боротьба з відмиванням грошей: Комплексний порівняльно-правовий
аналіз відповідності законодавства України acquis Європейського Союзу в
сфері боротьби та запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним
шляхом. – К.: Реферат, 2004. – 288с.

Жаліло Я.А. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика:
Монографія. – К.: НІСД, 2003. – 368с.

Хасбулатов Р.И. Мировая экономика: В 2-х т. Т.1. – М.: Экономика, 2001.
– Т.1 – 598с.; Т.2 – 674с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019