.

Моє бачення моєї майбутньої професії фінансиста (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
7 13193
Скачать документ

РЕФЕРАТ

з дисципліни

Вступ до фаху “Фінанси”

на тему:

“Моє бачення моєї майбутньої професії фінансиста”ПЛАН

Вступ

1. Чому я хочу здобути професію фінансиста

2. Що я знаю про фінанси та професію фінансиста

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Працівники фінансової системи країни забезпечують збір достатніх засобів
для покриття витрат, які передбачені в бюджетах всіх рівнів. Завдяки
професіоналізму фінансових працівників створюються сприятливі умови для
подальшого вдосконалення бюджетно-податкового законодавства, втілення
нових методів бюджетного планування і податкового управління для
підвищення степеня ефективності системи казначейства.

Співпрацюючи з публічними органами влади, сьогодні стали нормою сучасні
заробітні плати, пенсії, інші соціальні та економічні виплати, які
передбачені бюджетом, а також виконання зовнішніх зобовязань держави. А
ще фінансисти виконують найбільш вагому функцію – забезпечують фінансову
безпеку країни.

Хто знає все про гроші? Звичайно, фінансисти, адже саме вони мають
справу з грошима кожний день – і на роботі, і вдома.

“Хороший фінансист – не спрінтер, а марафонець” – кажуть досвідчені
фінансисти, маючи на увазі те, що розрахунки та підходи далекоглядного
фінансиста мають стосуватися не тільки короткочасного планування, але й
особливостей розвитку подій в далекому майбутньому.

1. Чому я хочу здобути професію фінансиста

Мені подобається думка про те, що я зможу навчитися розпоряджатися
фінансами не тільки в межах конкретного підприємства чи фірми, але й
зможу знати, що робити з власними фінансами, які сподіваюся заробляти,
будучи на посаді фінансиста.

Планування, розподіл фінансів, формування капіталу і тому подібне – ось
далеко не весь перелік того, що робить фінансист практично будь-якого
рівня.

Підходи фінансистів до грошей суттєво відрізняються від поглядів і
підходів людей інших спеціальностей. Так, наприклад,

По-перше, фінансисти чітко усвідомлюють необхідність планування.
По-друге, вони відносяться до грошей набагато спокійніше. Є чимала
фінансових директорів, які роблять для своєї родини те ж, що і для своєї
компанії. Для фінансистів гроші – скоріше, засіб досягнення чогось, але
не самоціль.

У фінансистів інший стиль мислення. У фінансистів більш скрупульозний
підхід до грошей, тому що вони з грошима мають справу постійно, і
підходи по управління корпоративними фінансами відбиваються на фінанси
особисті.

Гроші на кожну людину діють по-різному. Тобто, у тих, хто сприймає їхній
як звичайний інструмент, особливих проблем не виникає. Але ті, для кого
превалює бажання заробити багато грошей, згодом починають псуватися, у
них починають виявлятися негативні риси характеру. Фінансисти звикли до
великих обсягів грошей, тому до грошей вони відносяться набагато
спокійніше.

Ось тому я й хочу стати фінансистом.

2. Що я знаю про фінанси та професію фінансиста

Фінанси – економічний інструмент розподілу та перерозподілу валового
внутрішнього продукту (ВВП) та національного доходу, засіб контролю за
утворенням та використанням фондів грошових коштів. Головне призначення
фінансів – через утворення грошових доходів та фондів забезпечити не
лише потреби держави та підприємств в грошових коштах, але і контроль за
використанням фінансових ресурсів.

Фінансист – людина, яка займається залученням, розміщенням і
використанням грошових ресурсів (у різних видах), що має своєю метою
одержання запланованого обсягу прибутку, і враховує всі можливі види
ризику при здійсненні цих операцій.

Більш загальне визначення фінансиста – людина, яка займається
операціями на ринках капіталу (акціонерних, боргового, похідних
інструментів) або на ринку фінансових послуг, обслуговуючи юридичних та
фізичних осіб (кредитування, рентне збереження грошей, конверсійні
операції).

Фінанси є життєво важливою системою в економіці та суспільстві в цілому.
Налагоджені фінансові відносини виступають запорукою нормальної
життєдіяльності Фінанси відіграють важливу роль, тому що фінанси
пронизують усе наше життя, з фінансовими категоріями ми зустрічаємось
повсюди, адже до них належать податки, доходи, прибуток, бюджет, пенсії,
дотації, штрафи, фінансові санкції. Тому мій вибір професії – це
фінансист.

На фоні фінансової безграмотності населення діяльність фахівців втрачає
міцну опору, без якої дуже важко досягти належної організації у
функціонуванні фінансів. Без достатньої ж кількості висококваліфікованих
професіоналів неможливо забезпечити відповідну результативність
фінансової діяльності, надійність і стабільність фінансової системи.

Фінансист — це:підприємець, що для провадження своєї підприємницької
діяльності став засновником або (спів)власником підприємства, на якому
здійснюється діяльність у галузі фінансів (банк, страхувальна фірма
тощо) і тим підприємець-фінансист відрізняється від промисловця та/або
підприємця, що займається торгівельною діяльністю (таких раніше називали
купцями).

Фінанси є історично сформованою, складною та багатогранною економічною
категорією. Термін “фінанси” походить від латинського “грошовий
платіж”. Вперше він був застосований на практиці в Італії у XIII ст.
Зокрема, у Флоренції, Венеції, Генуї, де були добре розвинені торгівля,
грошові розрахунки та банківська справа. Цим словом позначалися платежі
та внески, які здійснювалися на користь держави. Фактично під фінансами
розуміли державне публічне господарство або господарство будь-якого
утворення нижчого рівня: земство, міська община тощо.

У цей період у деяких країнах, наприклад, Німеччині, термін “фінанси”
мав негативне значення. Цей термін використовували у контексті із
здирництвом, хабарництвом, вимаганням тощо. Вперше у сучасному
трактування категорія “фінанси” почала застосовуватися у Франції, а ввів
у науковий обіг це поняття французький професор Ж. Боден у праці “Шість
книг про республіку” (1577 р.). У ті часи фінансами вважали сукупність
грошових коштів необхідних для задоволення держави та різних суспільних
груп. Пізніше дана економічна категорія набула міжнародного
розповсюдження і почала відтворювати відносини між населенням та
державою з приводу створення й використання державних фондів грошових
коштів.

У ХVІІІ столітті трактування поняття фінансів як державного господарства
мало подальший розвиток. Державні утворення різного рівня стали називати
союзами публічного змісту, а фінанси формами та методами добування
коштів і їх витрачення цими союзами при виконанні покладених на них
функцій.

Найвищого розвитку фінанси досягли у ХХ столітті, коли функції держави
набагато розширилися і удосконалилися, а товарно-грошові відносини
посіли головне місце в економічних системах.

Фінанси – це економічна категорія, що має вартісний характер і пов’язана
з товарно-грошовими відносинами. Тому однією з основних причин
виникнення фінансів можна вважати саме товарне виробництво.

Товарне виробництво передбачає наявність ринку, обмін товарів шляхом
купівлі-продажу із застосуванням грошей. Просування товару від виробника
до споживача зумовлене рухом грошової форми вартості, грошовими
відносинами. В умовах госпрозрахункової діяльності підприємств вони
забезпечують формування грошових доходів та нагромаджень розподіл та
використання їх на потреби виробництва, потреби працівників, на
загальнодержавні потреби.

Фінанси являють собою досить складне багатопланове суспільне явище, яке
характеризується різними сутнісними ознаками та формами прояву. Вони
формують життєздатність суспільства, його потенціал, забезпечуючи при
цьому реалізацію поставлених кожною людиною, кожним підприємством та
державою в цілому завдань та цілей. Лише на основі всебічних та
ґрунтовних знань фінансової теорії можливе в подальшому успішне вивчення
окремих сфер та ланок фінансової системи та форм і методів фінансової
діяльності.

Добре, щоб майбутній фінансист за часи навчання сформував цілісну
систему знань про сутність та форми прояву фінансів, оптимізацію
фінансових відносин у суспільстві, механізми функціонування та впливу
фінансів, склад та структуру фінансової системи, сукупність фінансових
органів та інститутів, засади формування та функціонування окремих сфер
та ланок фінансової системи та вмів користуватися знаннями і
орієнтуватися на фінансовому та страховому ринках країни.

На сучасному етапі фінанси перетворилися на універсальний і надзвичайний
активний елемент економічного життя, розвинулися методи і форми
мобілізації коштів та їх розподіл у державі з метою задоволення потреб
населення, вдосконалення виробничих та соціальних процесів. Фінансам
належить провідна роль в економічній системі. Це зумовлене тим, що їх
функціонування визначає кількісні та якісні параметри будь-якого
економічного явища чи процесу, а також кінцеві результати діяльності.

Фінанси призначені – забезпечити необхідні умови ля здійснення процесу
створення, розподілу й використання валового внутрішнього продукту. У
практичному плані фінанси – це складова економічної системи будь-якої
держави, використання такої системи дає можливість успішно реалізувати
кінцеву мету економічного та соціального розвитку. Свого найвищого
розвитку й досконалості фінанси досягають в умовах ринкової економіки,
фундаментальною основою якої є різні форми власності. Фінанси слід
розглядати як економічну категорію, що відображає створення, розподіл і
використання фондів фінансових ресурсів для задоволення потреб
господарської діяльності надання різноманітних послуг населенню з боку
держави, забезпечення виконання державної її функції у кінцевому
результат мета функціонування фінансів – це досягнення високого рівня
добробуту як самої держави, так і окремого громадянина.

Висновок

Отже, в підсумку хочеться сказати, що фінанси являють собою досить
складне багатопланове суспільне явище, яке характеризується різними
сутнісними ознаками та формами прояву. Вони формують життєздатність
суспільства, його потенціал, забезпечуючи при цьому реалізацію
поставлених кожною людиною, кожним підприємством та державою в цілому
завдань та цілей. Вміти керувати грошовими потоками є вкрай важливим
умінням, яке має бути в наявності практично у всіх фінансистів.

В умовах ринкової економіки особливого значення набувають питання
фінансового менеджменту, тобто найбільш ефективного управління
фінансовими ресурсами підприємств, корпорацій тощо.

Основне завдання фінансового менеджменту з мобілізації та використання
грошових фондів корпорацій полягає в максимізації їх реальних доходів
(активів та пасивів).

Розв’язання цього завдання здійснюється за умов виконання основних
функцій фінансового менеджменту:

1) планування та прогнозування фінансової діяльності корпорацій.
Головними показниками в процесі фінансового планування виступають обсяг
реалізації продукції, прибуток, капітальні вкладення;

2) прийняття найбільш доцільних рішень в процесі інвестування значних
коштів;

3) координація фінансової діяльності корпорації зі всіма службами.
Наприклад, рішення в області маркетингу впливають на обсяг реалізації,
що в свою чергу впливає на розмір прибутку та інвестицій;

4) проведення значних операцій на фінансовому ринку з мобілізації
додаткових капіталовкладень, реалізації власних акцій тощо.

Список використаної літератури

Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС. – 2000.– 416с.

Кириленко О.П. Фінанси. (Теорія та вітчизняна практика). – К., 2000.

Опарін В.М. Фінанси. – К., 1999.

Фещкенко Л.В., Проноза П.В. Фінанси. – Харків, 2003.

PAGE

PAGE 9

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020