.

Модель прогнозування дохідно-видаткового розподілу в регіоні (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
302 2952
Скачать документ

Реферат на тему:

Модель прогнозування дохідно-видаткового розподілу в регіоні

Розроблення ефективних методів прогнозування є надзвичайно важливим у
контексті стратегічних завдань забезпечення сталого економічного
розвитку України. Особливо це є актуальним, коли йдеться про побудову
сучасної бюджетної системи і місцевих бюджетів зокрема. Прийняття
значної кількості законодавчих актів не визначило остаточно методологію
системи передбачення бюджетних показників органів місцевого
самоврядування у швидкоплинних і суперечливих процесах, що відбуваються
в економіці нашої держави. Практика доводить, що значні коливання
фактичних даних виконання місцевих бюджетів навколо їх планових
показників показують хибність методик, які використовуються для
прогнозування бюджетних надходжень і витрат. Застосування
екстраполятивних методів у визначенні орієнтовних величин доходів і
видатків органів місцевої влади без урахування багатьох економічних
факторів переконує в необхідності пошуку нових більш досконалих підходів
у вирішенні локальних проблем.

Нині прогнозування повинно бути одним із вирішальних наукових факторів
формування бюджетної стратегії. На жаль, неналежна увага приділяється
складанню прогнозів доходів і видатків бюджетів місцевого
самоврядування. Стратегією економічного і соціального розвитку України
(2004–2015 роки) „Шляхом європейської інтеграції” та Програмою
діяльності Кабінету Міністрів України серед стратегічних завдань
визначені тільки перехід до середньо- і довгострокового планування.
Досить обмеженою є нормативна база щодо проведення прогнозування
регіонального розвитку в Україні, хоча вимоги до забезпечення точності
планових показників бюджетів, які висуваються їх споживачами,
залишаються високими. Доводиться підкреслювати, що фіскальна політика
окремих територій повинна забезпечувати втілення тільки оптимальних
рішень, оскільки потенційні втрати територіальних громад від
необґрунтованих розпорядчих заходів мають кумулятивний ефект і можуть
мати вагомі наслідки. Отже, сьогодення потребує розширення фронту
прогнозування, подальшого вдосконалення методології і методики
розроблення прогнозів показників місцевих бюджетів. Чим прогресивніший
рівень бюджетного прогнозування, тим вища й ефективність
цілеспрямованого впливу державних і місцевих органів влади на перебіг
соціально-економічних процесів у територіальних формуваннях.

Останнім часом у періодичній та науковій літературі досить часто
розглядаються проблеми місцевих бюджетів, особливо в частині формування
доходів і видатків. Зокрема, цим питанням присвячені праці таких вчених,
як В.І. Кравченко, О.П. Кириленко, І.О. Луніна, В.М. Опарін,
О.Д. Василик, Ю.В. Петренко, О.Д. Рожко, І.В. Сало, І.І. Д’яконова,
Д.В. Полозенко, В.Я. Швець, К.В. Павлюк, С.А. Буковинський,
А.Б. Ісмаїлов, Й.М. Бескид, С.В. Слухай, В.М. Федосов, С.І. Юрій. Проте
прогнозуванню показників місцевих бюджетів відводиться надто мало уваги.
Серед праць, які були присвячені цій тематиці, слід відзначити роботи
В.М. Падалки, Н.І. Красноступа, В.І. Кропивки, І.Я. Чугунова,
Д.Г. Кудінова, М.Л. Плахотника, Н.І. Костіної, В.В. Кулика, В.В. Рибака,
Л.О. Терещенка, Г.О. Кузнєцова. В їх роботах запропоновано розгляд
окремих аспектів прогнозування доходів і видатків місцевих бюджетів.
Зокрема, економетричному передбаченню бюджетних надходжень присвячені
праці В.М. Падалки, Н.І. Красноступа, В.І  Кропивки. Об’єктом їх
прогнозного дослідження виступає сума річного доходу, яка надійде у
майбутньому бюджетному році, наступному за поточним. У публікаціях
І.Я. Чугунова центральне місце займають економетричний аналіз
запланованих і фактичних показників дохідної і видаткової частин
місцевих бюджетів і моделювання міжбюджетного регулювання шляхом
визначення оптимуму видатків на одного мешканця порівняно з аналогічним
середнім показником по країні, виходячи з відповідного показника
надходжень податків і зборів у дохідну частину зведеного бюджету України
на території відповідного регіону. Він пропонує використовувати
методологію прогнозування дохідної частини місцевих бюджетів, що
ґрунтується на прогнозуванні співвідношення питомої ваги дохідної
частини бюджету у валовому внутрішньому продукті за кожний місяць
наростаючим підсумком до відповідного річного показника. Щодо
прогнозування дохідної і видаткової частин бюджетів місцевих органів
самоврядування Д.Г. Кудінов зосереджує увагу на моделюванні механізмів
управління державними фінансовими коштами у регіоні. Зокрема, ним
пропонується застосування у практиці регіональних УДК багатофакторних
моделей механізмів системи управління їх функціональною діяльністю.
Окремий аспект прогнозування бюджетних показників досліджується М.Л.
Плахотником – використання в процесі передбачення взаємозв’язків між
основними бюджетними і макроекономічними показниками. У роботах
пропонується запровадження ряду методів прогнозного узгодження
найвагоміших для наповнення бюджету податків з основними показниками
економічного розвитку. Роботи інших авторів стосуються моделювання
бюджетно-фінансової політики на основі консолідованих рахунків
інституційних секторів, економіко-математичного моделювання механізму
фінансового забезпечення місцевого самоврядування, прогнозування
податкових надходжень на регіональному рівні. Водночас ці роботи не
носять більш комплексного характеру, охоплюючи одночасно як доходи, так
і видатки місцевих бюджетів. Більшість моделей і пропонованих методик не
враховують вплив інфляції на формування головних фінансових програмних
документів на місцях. Крім того, більшість пропонованих моделей носять
суто макроекономічний підхід, не враховуючи місцевих особливостей
розвитку регіонів.

Метою статті є визначення основних особливостей прогнозування дохідних і
видаткових показників місцевих бюджетів в Україні на сучасному етапі,
аналіз їх виконання та оцінка точності застосовуваних прогнозних
методик, пропонування автоматної моделі для розрахунку майбутніх
показників бюджетних фондів місцевих органів самоврядування.

Прогнозування доходів і витрат місцевих бюджетів – це процес
розроблення основних показників дохідної і витратної частин бюджетів
органів місцевого самоврядування на перспективу, що ґрунтується на
науковому пізнанні фінансових явищ і використанні всієї сукупності
методів, засобів і можливостей прогностики. Призначення такого виду
прогнозування полягає в оцінці різних і найвірогідніших варіантів
ресурсів локальних бюджетів і напрямів використання цих ресурсів. Аналіз
таких варіантів створює основу для вибору цілей, які є орієнтиром при
розробленні бюджетів. Законом України „Про державне прогнозування та
розроблення програм економічного і соціального розвитку України” від 23
березня 2000 р. № 1602-ІІІ (далі – Закон) визначено основні принципи, на
яких базується будь-які прогнозні документи
адміністративно-територіальних утворень, зокрема: цілісності,
об’єктивності, науковості, гласності, самостійності, рівності,
дотримання загальнодержавних інтересів. У науковій сфері виділяють також
принципи єдності політики та економіки, системності, адекватності
прогнозу об’єктивним закономірностям і альтернативності.

Наведений вище закон передбачає в концептуальній частині розробку
коротко- і середньострокових прогнозів економічного і соціального
розвитку територій, хоча і дозволяє формування їх на більш далеку
перспективу. Аналізуючи розділ ІІІ Закону „Розробка прогнозних та
програмних документів економічного і соціального розвитку Автономної
Республіки Крим, областей, районів та міст”, доводиться констатувати, що
нормативно визначається тільки структура середньострокового прогнозу
територіальних утворень. На короткостроковий термін згідно з
законодавством на місцевому рівні має формуватися програма (для
порівняння – Законом регламентується склад середньострокового і
короткострокового прогнозів, а також Програми економічного і
соціального розвитку України (загальнодержавний рівень).

Звертає на себе увагу Порядок розроблення прогнозних і програмних
документів економічного і соціального розвитку та складання проекту
державного бюджету, затверджений постановою Кабінету Міністрів України
від 26 квітня 2003 р. № 621. Відповідно до цього документа розробка
прогнозів АРК, областей, районів і міст на середньостроковий період
здійснюється у двомісячний строк після схвалення Кабінетом Міністрів
України проекту прогнозу соціально-економічного розвитку України на
5-річний термін. Подання цього проекту вищому органу виконавчої влади
здійснюється 1 грудня року розроблення, а прийняти рішення щодо нього
керівництво уряду має до 1 січня першого прогнозного року. Отже, в разі
ухвалення прогнозу Кабінетом Міністрів України незадовго до початку
нового року місцеві органи влади матимуть у своєму розпорядженні лічені
дні для прийняття рішення про прогноз економічного і соціального
розвитку території на середньостроковий період.

Прийняття Закону України „Про державне прогнозування та розроблення
програм економічного і соціального розвитку України” обумовило
формування місцевими органами влади в першу чергу короткострокових
програм розвитку, де не завжди знаходили відображення прогнозні
показники їх бюджетів. Середньострокова перспектива, як прогнозний
період, для більшості з них стала занадто важким завданням за
відсутності детальної методики прогнозування. Вступ України до ЄС
вимагатиме запровадження реального, а не номінального введення
трирічного прогнозування доходів і видатків місцевих бюджетів. З кінця
90-х років у країнах-членах ЄС згідно зі спеціальним законодавчим актом
Союзу (“The Stability and Grows Pact”) введено обов’язкове трирічне
прогнозування у сфері фіскальної політики. Усе більше урядів розробляють
середньострокові, а в деяких випадках і довгострокові оцінки і прогнози
бюджетного стану держави і регіонів. Така практика була названа
експертами МВФ основою бюджету на середньострокову перспективу. Так, у
ФРН закон про бюджетні принципи на всіх рівнях державного управління
передбачає обов’язкове фінансове планування на п’ять років наперед.
Одразу зазначимо, що у науковому плані практика багаторічних бюджетів
поставила питання про розмежування понять планування і прогнозування.
Нагадаємо, що під планом, наприклад в англомовних країнах, розуміють
обов’язкове визначення „розподілу ресурсів і обсягів виробництва зверху
донизу ієрархічною адміністративною структурою”, а під прогнозуванням –
„систематичний метод отримання оцінок майбутніх значень економічних
показників, що заснований на аналізі спостережень за їхньою минулою
поведінкою”. Отже, планування передбачає організаційно централізовану
систему визначення показників, а прогнозування має характер
передбачення, одержаного науково-аналітичними методами. Не маючи
директивного статусу, прогнозування виконує індикативну роль, має
значення орієнтовної установки.

Довгостроковий фінансовий план органів місцевої влади у країнах-членах
ЄС носить характер прогнозу, у якому передбачаються можливі джерела й
обсяги надходжень фінансових ресурсів, а також довгострокової цільової
програми, за якою здійснюються витрати. Такі фінансові плани мають назву
змінних п’ятирічних планів.

У Нідерландах, наприклад, крім щорічного бюджету, органи місцевого
самоврядування зобов’язані розробляти фінансовий план на чотири роки.
Місцеві органи влади зарубіжних країн здійснюють довгострокове
планування відповідно до основних напрямів їхньої діяльності.

Так, шестирічні програми комунальних послуг, капіталовкладень і
фінансової політики розробляють місцеві органи США. Відповідно до закону
першим плановим роком фінансового планування є поточний бюджетний рік.
Фінансовий план може подаватися в законодавчі органи найпізніше – разом
із проектом закону про бюджет на наступний фінансовий рік. Причому
законодавчі органи можуть вимагати подання альтернативних розрахунків.
Встановлено законодавчі вимоги до фінансового плану. У ньому повинні
бути розтлумачені й обґрунтовані основні напрями капіталовкладень.
Законодавчим органам необхідно подавати перероблені на основі
фінансового плану багаторічні програми капіталовкладень.

В Україні одним з перших прийнятих прогнозних документів була постанова
Кабінету Міністрів України „Про прогноз показників зведеного бюджету
України за основними видами доходів, видатків та фінансування на
2005–2007 роки” від 9 вересня 2003 р. № 1427. Цим нормативним актом
визначалася мета прогнозу, економічні і соціальні цілі Кабінету
Міністрів України, середньострокові бюджетні індикатори, стратегічні
пріоритети політики видатків, а також було подано аналіз економічної
ситуації в Україні 2002 р., результати, що очікувалися до кінця 2003 р.,
прогноз економічного і соціального розвитку України, доходів і видатків
зведеного бюджету на 2005–2007 рр. За основу розрахунків прогнозних
показників зведеного бюджету були взяті можливості економічного
зростання, закладені у консервативному прогнозі макропоказників на
зазначений період. Консервативний варіант макроекономічного прогнозу на
2005-2007 роки був продовженням консервативного варіанта прогнозу на
2004 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6
серпня 2003 р. № 1231, який використовувався для обчислення показників
бюджету на відповідний рік.

Аналізуючи дані 2005 року, можемо оцінити, наскільки були точно
визначені основні показники економічного і соціального розвитку України
на 2003 і 2004 рр. (табл. 1).

Таблиця 1

Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку
України за “консервативним” сценарієм і фактичний стан їх досягнення

Показники 2003 рік Відхи-лення,

% 2004 рік Відхи-лення,

%

Відхи-лення,

%

прог-ноз факт

прог-ноз факт

прог-ноз факт

ВВП номі-

нальний

(млрд. грн.) 247 264,2 7 274 346 26,3 304 436 43,4

ВВП реальний,

темп зростання (відсотків) 6 9,3 55 4,8 12,1 152 5 …

Індекс споживчих цін (відсотків)

у середньому

до попереднього року 105,3 105,2 – 106 109,0 3 107,3 109,8 2,3

грудень до грудня попереднього року 107,2 108,2 1 106,3 112,3 5,7 107,5

Таблиця 1 відображає неточність у розрахунках основних макроекономічних
показників. Найбільша похибка характерна для показника темпу зростання
реального ВВП. Якщо в 2003 році відносне відхилення за цим показником
складало 55 %, то уже наступного року – 152 %. Варіювання фактичного
значення номінального ВВП навколо прогнозного значно менше, проте для
нього, як і для темпу зростання реального ВВП, характерна негативна
тенденція – зростання відносного відхилення (у 2003 році – 7 %;, у 2004
р. – 26,3, у 2005 – 43,4 %). Більш точні розрахунки проводять в частині
обчислення темпів індексу споживчих цін. Їх коливання навколо прогнозних
показників становить не більше 6 %, що дозволяє врахувати цей показник
при обчисленні доходів і видатків місцевих бюджетів найбільш точно.

Постановка завдання. Кошти місцевого бюджету складаються з дохідних та
видаткових статей. На величину цих статей впливають інфляційні потоки,
що описуються випадковою величиною q. Статті доходів та витрат подаються
випадковими величинами h1 та h2. Завдання полягає в прогнозуванні
доходів і витрат місцевого бюджету, періодів дефіциту та профіциту
бюджету.

Опис внутрішніх станів моделі

а1(t) – випадкова величина h1: значення фактичних доходів місцевого
бюджету на момент часу t;

а2(t) – випадкова величина h2: значення фактичних витрат місцевого
бюджету на момент часу t;

а3(t) – випадкова величина q: значення інфляційних впливів на момент
часу t;

а4(t) – значення витрат місцевого бюджету на момент часу t–1;

а5(t) – значення витрат місцевого бюджету на момент часу t–2;

а6(t) – значення доходів місцевого бюджету на момент часу t–1;

а7(t) – значення доходів місцевого бюджету на момент часу t–2;

а8(t) – планові витрати місцевого бюджету на момент часу t, отриманий
шляхом усереднення попередніх і поточних даних з урахуванням інфляційних
впливів;

а9(t) – плановий дохід місцевого бюджету на момент часу t, отриманий
шляхом усереднення попередніх та поточних даних з урахуванням
інфляційних впливів;

а10(t) – прогнозне значення дефіциту бюджету на момент часу t;

а11(t) – прогнозне значення профіциту бюджету на момент часу t.

Коментар до моделі. Автомати А1–А7 не потребують пояснення.

Автомат А8. Внутрішній стан автомату формується на основі усереднення
трьох попередніх значень витрат місцевого бюджету з поправкою на
інфляційні процеси. Аналогічно для автомату А9.

Автомат А10

Внутрішній стан автомата обчислюється як різниця між доходами та
витратами місцевого бюджету для поточного моменту автоматного часу.

Аналогічно автомат А11.

Час A1 A2 A3 A4 A5 A6 A7 A8 A9 A10 A11

0 5,00 3,00 0,3 4,00 3,00 3,00 1,00 5,00 5,00 0,00 0,00

1 9,86 11,47 0,3 5,00 4,00 3,00 3,00 5,20 3,03 0,00 2,17

2 10,59 13,56 0,1 9,86 5,00 11,47 3,00 8,17 7,57 0,00 0,60

3 9,22 11,97 0,1 10,59 9,86 13,56 11,47 9,33 10,28 0,95 0,00

4 9,24 18,02 0,3 9,22 10,59 11,97 13,56 10,88 13,57 2,69 0,00

5 9,33 13,42 0,1 9,24 9,22 18,02 11,97 12,59 18,87 6,28 0,00

6 9,52 17,18 0,2 9,33 9,24 13,42 18,02 10,19 15,92 5,73 0,00

7 9,67 13,73 0,1 9,52 9,33 17,18 13,42 11,24 19,45 8,21 0,00

8 10,28 16,53 0,2 9,67 9,52 13,73 17,18 10,46 16,25 5,80 0,00

9 11,41 15,18 0,3 10,28 9,67 16,53 13,73 11,79 18,97 7,19 0,00

10 10,53 15,49 0,1 11,41 10,28 15,18 16,53 13,59 19,69 6,10 0,00

11 11,14 16,76 0,1 10,53 11,41 15,49 15,18 11,82 17,30 5,49 0,00

12 10,30 18,03 0,3 11,14 10,53 16,76 15,49 12,13 17,39 5,26 0,00

13 9,65 14,04 0,2 10,30 11,14 18,03 16,76 13,86 21,79 7,93 0,00

14 10,23 10,40 0,1 9,65 10,30 14,04 18,03 12,44 19,53 7,09 0,00

15 11,63 14,42 0,3 10,23 9,65 10,40 14,04 11,07 15,57 4,50 0,00

16 9,70 14,46 0,1 11,63 10,23 14,42 10,40 13,66 16,84 3,18 0,00

17 7,74 15,03 0,3 9,70 11,63 14,46 14,42 11,57 14,40 2,83 0,00

18 9,74 17,03 0,4 7,74 9,70 15,03 14,46 12,59 19,03 6,43 0,00

19 10,78 16,29 0,1 9,74 7,74 17,03 15,03 12,68 21,71 9,03 0,00

20 8,80 15,66 0,4 10,78 9,74 16,29 17,03 10,36 17,73 7,37 0,00

21 10,20 17,46 0,2 8,80 10,78 15,66 16,29 13,68 22,86 9,17 0,00

22 10,44 16,34 0,2 10,20 8,80 17,46 15,66 11,91 19,76 7,85 0,00

23 8,77 14,95 0,2 10,44 10,20 16,34 17,46 11,78 19,78 8,01 0,00

24 9,43 16,02 0,2 8,77 10,44 14,95 16,34 11,77 19,50 7,73 0,00

25 8,76 15,41 0,2 9,43 8,77 16,02 14,95 11,46 18,93 7,47 0,00

26 10,49 21,09 0,2 8,76 9,43 15,41 16,02 10,78 18,55 7,77 0,00

27 9,68 14,35 0,1 10,49 8,76 21,09 15,41 11,47 21,01 9,54 0,00

28 8,76 15,54 0,3 9,68 10,49 14,35 21,09 10,61 18,64 8,04 0,00

29 9,45 14,65 0,2 8,76 9,68 15,54 14,35 12,54 22,09 9,55 0,00

30 9,68 12,25 0,2 9,45 8,76 14,65 15,54 11,16 17,81 6,66 0,00

Як бачимо, автоматна модель дозволяє отримати прогнозні значення для
доходів, витрат, дефіциту та профіциту місцевого бюджету і дозволяє
зменшувати вплив випадкових коливань вихідних даних при визначенні
прогнозних показників.

Література:

Бюджетний кодекс України: Закон України від 21 червня 2001 року № 2542-1
[І //www.rada.gov.ua.

Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика). –
К.: НІОС, 2000.

Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч. посіб. – К.: Знання, КОО,
1999.

Опарін В.М., Малька В., Кондратюк С.Я., Коломієць Г.Б. Бюджетна система:
Навч.-метод. посібник – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2002.

Пилипів В.В. Регіональні особливості формування міжбюджетних відносин в
Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – №3. – С. 39–43.

Костіна Н., Сучок С. Імовірнісно-автоматне моделювання податкової
системи // Міжнародна конференція „Прогнозування та прийняття рішень в
умовах невизначеності”. – К., 2001.

Костіна Н., Сучок С. Імовірнісно-автоматне моделювання як інструмент
валютного прогнозування // Міжнародна науково-практична конференція
„Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного
зростання”: Науковий вісник Волинського державного університету ім. Л.
Українки. – Луцьк, 2002. – № 2. – С. 223–228.

Костіна Н., Сучок С. Автоматизація моделювання за допомогою транслятора
автоматних моделей // Науково-практична конференція „Проблеми
впровадження інформаційних технологій в економіці”.– Ірпінь, 2002.

Костіна Н. Гроші та грошова політики. – К.: НІОС, 2001.

Костіна Н., Антонов В., Ганах Н. Банки: сучасні інформаційні технології.
– Ірпінь, Академія ДПС України, 2001. – С. 358.

Костина Н., Алексеев А. Финансовое прогнозирование в экономических
системах. – М., ЮНИТИ, 2002.

Костина Н., Сучок С. Нейроавтоматное моделирование – новая технология
валютного прогнозирования // Банковские технологии. – М., 2002. – №
11–12.

Костина Н., Сучок С. Автоматное прогнозирование: путь от модели до
компьютера // Банковские технологии. – М., 2002. – № 9. – С. 43–49.

Костина Н., Сучок С. Методология вероятностно-автоматного моделирования
// Банковские технологии. – М., 2001. – № 11. – С. 39–42.

Костина Н., Сучок С. Прогноз динамики продажи и покупки валюты в
коммерческом банке // Банковские технологии. – М., 2002. – № 3. – С.
14–17.

Костіна Н., Алексеев А., Василик О. Фінанси: система моделей та
прогнозів. – К.: Четверта хвиля, 1998.

Костіна Н., Кононець О., Сучок С. Моделювання прибуткового податку з
громадян за допомогою системи імовірнісних автоматів // Економіст. – К.,
2002. – № 9. – С. 56–59.

Костіна Н., Сучок С. Моделювання діяльності комерційного банку в умовах
нерівномірності платіжних строків та існуванні валютного обміну коштів
// Вісник НБУ. –К., 2002. – № 3. – С. 26–31.

Костіна Н., Сучок С. Деякі аспекти прогнозування валютного курсу за
допомогою технології нейро-автоматного моделювання // Вісник НБУ. – К,
2003. – № 1.– С. 38–45.

Костина Н., Сучок С. Прогнозирование работы банкоматов // Мир карточек.
– М., 2003. – № 1. – С. 40–44.

Костина Н., Сучок С. Автоматные модели кредитного риска банка //
Банковские технологии. – М., 2003. – № 7–8. – С. 35–39.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020