Реферат
На тему:
Міжнародний кредит як економічна категорія
ПЛАН
1. МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ
2. ФОРМИ І ВИДИ МІЖНАРОДНИХ КРЕДИТІВ
3. МЕХАНІЗМ ЗДІЙСНЕННЯ МІЖНАРОДНИХ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ
1 МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ
Міжнародний кредит — це економічні відносини, які виникають між
державами, іноземними комерційними банками та фірмами з метою
передавання валютних, кредитних або товарних ресурсів на умовах
повернення їх у визначені строки з винагородою (відсотками).
Отже, суб’єктами міжнародного кредиту виступають приватні фірми,
акціонерні комерційні банки, інколи брокери, посередники, уряди,
регіональні міжнародні банки розвитку, міжнародні фінансові інститути.
Залежно від суб’єктів кредитних відносин розрізняють такі види
міжнародного кредиту: міжнародний кредит між фірмами різних країн як
різновид комерційного кредиту, банківський кредит у міжнародній
торгівлі, брокерський кредит як проміжна форма між фірмовими та
банківськими кредитами, міждержавні (міжурядові) кредити, включаючи
змішані (надання допомоги у вигляді урядових субсидій), кредити
регіональних банків розвитку, кредити міжнародних кредитних та
валютно-фінансових організацій.
Основною сутнісною ознакою міжнародного кредиту є те, що він являє собою
форму руху позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних
відносин. Рух цієї форми капіталу пов’язаний з наданням суб’єктам
світового ринку валютних та кредитних ресурсів на умовах повернення,
визначення строків, на які кредити надані, та виплати відповідної
винагороди за позичку у формі відсотка.
На основі міжнародного кредиту сформувалися місткі міжнародні ринки
позичкових ресурсів. Крім великих національних, міжнародних за своїм
характером (наприклад, нью-йоркський, лондонський та ін.), виникли й
досягли на сучасному етапі колосальних розмірів світовий ринок
капіталів, ринок євровалют та єврокапіталів. Ключову роль на цьому ринку
як суб’єкти міжнародних кредитних відносин відіграють міжнародні
банківські консорціуми.
Операції на світовому ринку капіталів за своїм характером поділяються на
комерційні — ті, що пов’язані із зовнішньою торгівлею, та фінансові
(вивіз капіталу, погашення заборгованості та ін.).
За строками операцій розрізняють міжнародний грошовий ринок та
міжнародний ринок капіталу, на якому здійснюються середньо-строкові та
довгострокові операції.
Виникнення міжнародного ринку капіталів зумовлене тим, що бурхливий
процес інтернаціоналізації та інтеграції господарських відносин,
розвиток світогосподарських зв’язків в умовах науково-технічної
революції, зростання числа та економічної ролі транснаціональних
корпорацій (ТНК) викликали потребу формування адекватних грошових та
кредитних ринків, якими й виявилися ринок євровалют та євроринок.
Оскільки найпоширенішими інструментами розрахунків та платежів на ринку
євровалют є активи в доларах США, що депоновані в банках поза межами
цієї країни, то й міжнародні фінансові ринки дістали назву «ринки
євродоларів».
2. ФОРМИ І ВИДИ МІЖНАРОДНИХ КРЕДИТІВ
Різноманітність форм та видів міжнародного кредиту в найбільш загальних
рисах можна класифікувати за кількома головними ознаками, які
характеризують окремі сторони кредитних відносин.
За джерелами розрізняють внутрішнє та зовнішнє кредитування та
фінансування зовнішньої торгівлі. Ці види кредиту тісно пов’язані між
собою та обслуговують усі стадії руху товарів від експортера до
імпортера: заготівлю або виробництво експортного товару, перебування
його в дорозі та на складі, в тому числі й за кордоном, а також
використання товару імпортером у процесі виробництва та споживання, Чим
ближчий товар до реалізації, тим сприятливіші для боржника умови
кредитування.
За призначенням кредит поділяється на:
комерційний — безпосередньо пов’язаний з зовнішньою торгівлею та
послугами;
фінансовий, який використовується на будь-які інші цілі (прямі
капіталовкладення, будівництво інвестиційних об’єктів, придбання цінних
паперів, погашення зовнішньої заборгованості, валютну інтервенцію тощо);
«проміжний» — призначений для обслуговування змішаних форм вивозу
капіталу, товарів та послуг, наприклад у вигляді підрядних робіт
(інжиніринг).
За видами кредит поділяється на:
товарний, котрий основні експортери надають своїм покупцям;
валютний, який банки надають у грошовій формі (У деяких випадках
валютний кредит виступає однією з умов коопераційної угоди з постачання
устаткування та використовується для кредитування місцевих витрат на
будівництво об’єкта на базі імпортного устаткування.)
За валютою позики розрізняють міжнародні кредити, які надаються:
у валюті країни-позичальника;
у валюті країни-кредитора;
у валюті третьої країни або в міжнародній розрахунковій одиниці
(наприклад СДР та ЕКЮ).
Останнім часом можна спостерігати зростання обсягів активних операцій за
довгостроковим та середньостроковим еврокредитуванням з використанням
міжнародних розрахункових одиниць. Необхідно підкреслити, що надання
кредиту у будь-якій розрахунковій одиниці є, по суті, прихованим
страхуванням наданого кредиту від можливих втрат капіталу та доходу у
випадку різких коливань валютних курсів. За термінами міжнародні
кредити поділяються на:
короткострокові — до 1 року (та найкороткостроковіші — до З місяців,
тижневі, одноденні);
середньострокові — від 1 року до 5 років;
довгострокові — більше ніж 5 років.
Довгостроковий міжнародний кредит, призначений, як правило, для
інвестування в основні засоби виробництва, обслуговує близько 80%
експорту машин та комплектного устаткування, нові форми міжнародного
торгово-економічного співробітництва (масштабні проекти,
науково-дослідні роботи, впровадження нових технологій). Цей тип
кредитування застосовується також у практиці надання позик міжнародними
фінансовими інститутами, урядами країн.
З точки зору кредитного забезпечення розрізняють забезпечені та бланкові
кредити. Забезпеченням цих кредитів можуть слугувати товари,
товаросупровідні та інші комерційні документи, цінні папери, векселі,
нерухомість та інші цінності.
Застава товару для одержання кредиту здійснюється у трьох формах:
тверда застава (певна товарна маса закладається на користь банку);
застава товару в обігу (враховується залишок товару відповідного
асортименту на певну суму);
застава товару в переробці (із заставного товару можна виробляти вироби,
не передаючи їх до застави в банк).
Застава є засобом забезпечення зобов’язань за кредитною угодою,
тому кредитор має право у разі невиконання боржником зобов’язань
отримати компенсацію, розмір якої дорівнює вартості застави.
Бланковий кредит видається боржнику під його зобов’язання погасити
кредит у відповідний строк. Як правило, документом при цьому слугує
соло-вексель з одним підписом боржника. Різновидами бланкових кредитів є
контокорент та овердрафт. Контокорент — одна з найстаріших форм
банківських операцій. Вона є особливою формою кредитної угоди, згідно з
якою кредитна операція передбачає відстрочку платежу, який мав би бути
здійсненим за відсутності контокорентної угоди. Це здійснюється з метою
збереження у клієнтів певних коштів, які вони повинні сплачувати для
вирішення інших проблем, що дає змогу прискорити обіг коштів, розширити
операції.
3. МЕХАНІЗМ ЗДІЙСНЕННЯ МІЖНАРОДНИХ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ
Одним з важливих інструментів кредитування та засобом мінімізації ризику
при здійсненні зовнішньоторговельних операцій виступає товарний
акредитив. Товарний акредитив — це зобов’язання банку за дорученням та
за рахунок клієнта впродовж встановленого терміну видати певному
одержувачу обумовлену суму в певній валюті за умови подання ним
необхідних документів. Надання акредитиву може бути пов’язаним з
виставленням клієнтом векселя.
В основі акредитива лежить бажання постачальника мати більшу впевненість
у тому, що покупець оплатить поставки. Згідно з укладеним договором
покупець повинен до поставки товарів здійснити переказ певної суми до
вказаного експортером банку. Після своєчасного та документально
підтвердженого відправлення товарів продавець може одержати кошти, які
перебувають у банку згідно з акредитивом.
Відповідно до вимог, які були прийняті Міжнародною торговельною палатою
до товарного акредитива, існують дві основні форми акредитива: відзивний
та безвідзивний. Форма акредитива встановлюється при укладенні договору.
Будь-який акредитив, якщо його не визначено як безвідзивний, є відзивним
акредитивом. Відзивний акредитив не створює ніяких правових зобов’язань
між банком, який його відкриває, та бенефіціаром (тим, хто отримує
платіж), тому в останнього немає повної впевненості щодо одержання
коштів. Насамперед це зумовлюється тим, що такий акредитив може в
будь-який час бути відізваний чи замінений банком або тим, хто його
виставив. Згідно з правилами відзив акредитива дозволяється без
повідомлення бенефіціара. Внаслідок того, що інтереси експортера при
цьому можуть бути ущемлені, більшого поширення набув безвідзивний
акредитив. Цей акредитив є твердим зобов’язанням банку перед
бенефіціаром.
У практиці набуває дедалі більшого поширення також використання
підтвердженого акредитива, особливо якщо не відома платоспроможність
імпортера та його банку. Він забезпечує експортеру безвідзивне
зобов’язання платежу з боку його банку, тому що банк на підставі цього
підтвердження зобов’язаний здійснити оплату з наданням відповідних
документів у будь-якому випадку. Платіж здійснюється навіть тоді, коли
імпортер або його банк не можуть або не бажають платити. Це означає, що
ризик такого неплатежу переходить до банку експортера, а експортер
отримує повну гарантію платежу. Але це вимагає збільшення витрат — угода
про виставлення підтвердженого безвідзивного акредитива передбачає
сплату відповідної комісії (плати) за підтвердження. Комісійні витрати у
кінцевому підсумку сплачує імпортер.
Джерелом коштів для банків, які беруть участь в операціях, слугує ринок
євровалют. Внаслідок цього облікова ставка тісно пов’язана з рівнем
процента за середньостроковими кредитами на цьому ринку.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
