.

Міжбюджетні відносини та трансферти (контрольна)

Язык: украинский
Формат: контрольна
Тип документа: Word Doc
0 8911
Скачать документ

Контрольна робота

з дисципліни “Теорія фінансів”

на тему:

“Міжбюджетні відносини

та трансферти”

План.

Вступ. 3

Міжбюджетні відносини. Види видатків. 4

Розмежування видатків між бюджетами. 5

Міжбюджетні трансферти. 9

Список використаної літератури. 13

Наукове визначення місцевих фінансів як сукупності теоретичних положень
і певної суми знань та вмінь остаточно сформувалось наприкінці ХІХ ст.
Це явище об’єктивне й зумовлене розвитком демократичних засад у
суспільстві. Так, у цей період завершилось становлення в більшості країн
світу, насамперед в Західній Європі, місцевого самоврядування, яке
одержало законодавче заколення в конституціях. Місцевими органами влади
визначались комуни, общини, муніципалітети, штати тощо. Вони наділялись
правами й відповідальністю в загальній системі державного управління та
відповідною фінансовою базою.

У ХХ ст. відбулися значні зміни та певна уніфікація органів місцевого
самоврядування більшості Європейських країн. У 1985 р. було підписано
Європейську Хартію про місцеве самоврядування, яка заклала
загальноєвропейські принципи організації місцевого самоврядування. У
листопаді 1996 р. до Європейської Хартії про місцеве самоврядування
приєдналась Україна.

Місцеві бюджети – визначальна ланка місцевих фінансів. У них зосереджено
понад 80% від усіх фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні
місцевого самоврядування. Водночас місцеві бюджети – важливий і складний
елемент бюджетної системи кожної держави.

Економічна сутність місцевих бюджетів виявляється у формуванні грошових
фондів, які є фінансовим забезпеченням місцевих рад народних депутатів і
місцевих державних адміністрацій, розподілі та використанні цих фондів
на фінансування, утримання й розвиток соціальної інфраструктури,
місцевого господарства.

Разом із впровадженням інституту місцевого самоврядування в Україні
розпочався процес становлення системи міжурядових фінансових відносин.
Розвиток місцевих фінансів супроводжується розмежуванням функцій та
завдань центральних і місцевих органів влади у сфері надання державних і
громадських послуг, що веде до становлення нової системи фінансових
взаємовідносин між рівнями влади – до міжурядових фінансових відносин.

Основним елементом міжурядових фінансових відносин є міжбюджетні
взаємовідносини й інструменти їх організації. Нинішня система
інструментів організації міжбюджетних взаємовідносин суперечливо поєднує
в собі як ті, що склалися в радянські часи, так і ті, що виникли в 90-х
роках, й підлягає

реформуванню.

Міжбюджетні відносини. Види видатків.

Згідно Бюджетному кодексу України міжбюджетні відносини – це відносини
між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням
щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідних
для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами
України. Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення
відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених
законодавчими актами України за бюджетами, та бюджетними ресурсами, які
повинні забезпечувати

виконання цих повноважень.

Види видатків.

Видатки на здійснення повноважень, що виконуються за рахунок коштів
державного бюджету та місцевих бюджетів, поділяються на:

видатки на забезпечення конституційного ладу держави, державної
цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші,
передбачені Бюджетним кодексом, видатки, які не можуть бути передані на
виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню;

видатки, які визначаються функціями держави та можуть бути передані на
виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою
забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу
субсидіарності;

видатки на реалізацію прав та обов’язків Автономної Республіки Крим та
місцевого самоврядування, які мають місцевий характер та визначені
законами України.

Видатки, визначені пунктами 2) і 3) попередньої класифікації
розмежовуються між місцевими бюджетами на основі принципу субсидіарності
з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближенні її до
безпосереднього споживача і відповідно до цих критеріїв поділяються на
такі групи:

перша група – видатки на фінансування бюджетних установ, які
забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг,
гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів;

друга група – видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які
забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою
для всіх громадян України;

третя група – видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які
забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих
категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в
усіх регіонах України.

Видатки першої групи здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх
об’єднань. Видатки другої групи здійснюються з бюджетів міст
республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, а
також районних бюджетів. Видатки третьої групи здійснюються з бюджету
Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів. З бюджетів міст Києва
та Севастополя

здійснюються видатки всіх трьох груп.

Розмежування видатків між бюджетами.

До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать
видатки на:

державне управління:

а) законодавчу владу;

б) виконавчу владу;

в) Президента України;

судову владу;

міжнародну діяльність;

фундаментальні та прикладні дослідження і сприяння науково-технічному
прогресу державного значення, міжнародні наукові та інформаційні зв’язки
державного значення;

національну оборону;

правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави;

освіту:

а) загальну середню освіту:

– спеціалізовані школи (в т. ч. школи-інтернати),

засновані на державній власності;

– загальноосвітні школи соціальної реабілітації;

б) професійно-технічну освіту (навчальні та інші заклади освіти,
засновані на державній власності);

в) вищі навчальні заклади, засновані на державній формі власності;

г) післядипломну освіту;

ґ) позашкільні навчальні заклади та заходи з позашкільної роботи з
дітьми згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

охорону здоров’я:

а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну
допомогу (багато профільні лікарні і поліклініки);

б) спеціалізовану, високо спеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та
стаціонарну допомогу;

в) санаторно-реабілітаційну допомогу;

г) санітарно-епідеміологічний нагляд;

ґ) інші програми в галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання
загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом
Міністрів України;

соціальний захист та соціальне забезпечення:

а) державні спеціальні пенсійні програми;

б) державні програми соціальної допомоги;

в) державну підтримку громадських організацій інвалідів і ветеранів, які
мають статус всеукраїнських;

г) державні програми і заходи стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї;

ґ) державну підтримку молодіжних громадських організацій на виконання
загальнодержавних програм і заходів стосовно дітей, молоді, жінок,
сім’ї;

д) державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для
окремих категорій громадян;

культуру і мистецтво:

а) державні культурно-освітні програми;

б) державні театрально-видовищні програми;

в) державну підтримку громадських організацій культури і мистецтва, що
мають статус національних;

г) державні програми розвитку кінематографії;

ґ) державну архівну справу;

державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси,
книговидання, інформаційних агентств;

фізичну культуру і спорт;

державні програми підтримки регіонального розвитку та приоритетних
галузей економіки;

програми реставрації пам’яток архітектури державного значення;

державні програми розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв’язку,
телекомунікацій та інформатики;

державні інвестиційні проекти;

державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи,
охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки,
попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного
лиха;

створення та поповнення державних запасів та резервів;

обслуговування державного боргу;

проведення виборів та референдумів;

інші програми, які мають виключно державне значення.

До видатків, які здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного
значення та їх об’єднань та враховуються при визначенні обсягу
міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення;

освіту:

а) дошкільну освіту;

б) загальну середню освіту;

первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну
допомогу;

сільські, селищні та міські палаци культури, клуби та

бібліотеки.

До видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст
республіканського значення Автономної Республіки Крим і міст обласного
значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів,
належать видатки на:

державне управління;

а) органи місцевого самоврядування міст республіканського Автономної
Республіки Крим і міст обласного значення;

б) органи місцевого самоврядування районного значення;

освіту:

а) дошкільну освіту;

б) загальну середню освіту;

в) заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги;

г) інші державні освітні програми;

охорону здоров’я:

а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну
допомогу;

б) програми медико-санітарної освіти;

соціальний захист та соціальне забезпечення:

а) державні програми соціального забезпечення;

б) державні програми соціального захисту;

в) державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для
окремих категорій громадян;

г) районні та міські програми і заходи щодо реалізації державної
політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї;

державні культурно-освітні та театрально-видовищні програми;

державні програми розвитку фізичної культури і спорту.

До видатків, які здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і
обласних бюджетів та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних
трансфертів, належать видатки на:

державне управління:

а) представницьку і виконавчу владу Автономної Республіки Крим;

б) обласні ради;

освіту;

охорону здоров’я;

соціальний захист та соціальне забезпечення;

культуру і мистецтво;

фізичну культуру і спорт;

До видатків місцевих бюджетів, які не враховуються при визначенні
обсягів міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

місцеву пожежну охорону;

позашкільну освіту;

соціальний захист та соціальне забезпечення;

а) програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї;

б) місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення;

місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та
благоустрою населених пунктів;

культурно-мистецькі програми місцевого значення;

програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації
місцевого значення;

місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту;

типове проектування, реставрацію та охорону пам’яток архітектури
місцевого значення;

транспорт, дорожнє господарство:

а) регулювання цін на послуги метрополітену за рішенням органів
місцевого самоврядування;

б) експлуатацію дорожньої системи місцевого значення;

в) будівництво, реконструкцію та ремонт доріг місцевого значення;

заходи з організації рятування на воді;

обслуговування боргу органів місцевого самоврядування;

програми природоохоронних заходів місцевого значення;

управління комунальним майном;

регулювання земельних відносин;

інші програми, затверджені відповідною радою згідно з

законом.

Міжбюджетні трансферти.

Головною ознакою міжурядових фінансових відносин у будь-якій країні є
організація та способи переміщення фінансових ресурсів від одного рівня
влади до іншого. Основним інструментом такого переміщення є система
бюджетних трансфертів. Трансферти – головний інструмент міжбюджетних
взаємовідносин.

Термін трансферти в українському законодавстві почав використовуватися в
1998 р. Трансфертами в Україні є дотації, субсидії, субвенції, а також
між бюджетні взаєморозрахунки. Проблема їх використання неодноразово
порушувалась в українській літературі. Цій проблемі присвячено ряд
спеціальних видань за Програмою сприяння парламентові України.

Міжбюджетні трансферти поділяються на:

дотацію вирівнювання;

субвенцію;

кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів
з інших місцевих бюджетів;

інші дотації.

У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі міжбюджетні
трансферти місцевим бюджетам:

дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним
бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районними бюджетами,
бюджетами міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст
обласного значення;

субвенція на здійснення програм соціального захисту;

субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування
на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених
державою;

субвенція на виконання інвестиційних проектів;

інші субвенції.

Дотація вирівнювання бюджетам міст Києва та Севастополя, міст
республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного значення і
районним бюджетам визначається як перевищення обсягу видатків, який
обраховано із застосуванням фінансових нормативів бюджетної
забезпеченості та коригуючи коефіцієнтів.

Розподіл обсягу міжбюджетних трансфертів здійснюється на основі формули.
Формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів повинна враховувати
такі параметри:

фінансові нормативи бюджетної забезпеченості та коригуючи коефіцієнти до
них;

кількість мешканців та кількість споживачів соціальних послуг;

індекс відносної платоспроможності відповідного міста чи району;

прогнозний показник кошику доходів бюджетів місцевого самоврядування;

коефіцієнт вирівнювання.

Обсяг кошика доходів відповідного бюджету визначається із урахуванням
платоспроможності бюджету міста чи району на основі даних про фактичне
виконання відповідного бюджету за три останні бюджетні періоди.

Індекс відносної платоспроможності є коефіцієнтом, що визначає рівень
платоспроможності адміністративно-територіальної одиниці у порівнянні з
середнім показником по Україні у розрахунку на одного мешканця.

Дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим та обласним
бюджетам визначається як перевищення обсягу видатків цих бюджетів, який
обраховано із застосуванням фінансових нормативів бюджетної
забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів над прогнозованими показниками
доходів бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

Обсяг доходів бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів
обчислюється на основі прогнозних показників доходів із застосуванням
індексу відносної платоспроможності з дотриманням умов його обчислення.

Міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами.

Міські (міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної
Республіки Крим та міст обласного значення) та районні ради можуть
передбачати у відповідних бюджетах дотації вирівнювання бюджетам районів
у містах, бюджетам сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань,
а також кошти, що передаються з цих бюджетів.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні ради можуть
передбачати у відповідних бюджетах такі види міжбюджетних трансфертів:

субвенції на утримання об’єктів спільного користування чи ліквідацію
негативних наслідків діяльності об’єктів спільного користування;

субвенції на виконання власних повноважень територіальних громад, сіл,
селищ, міст та їх об’єднань;

субвенції на виконання інвестиційних проектів;

інші субвенції.

Порядок надання міжбюджетних трансфертів.

Дотація вирівнювання та субвенції з Державного бюджету України місцевим
бюджетам перераховуються з рахунків Державного бюджету України органами
Державного казначейства України бюджету Автономної Республіки Крим,
обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, міст
республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення
і районним бюджетам. Перерахування коштів, що передаються до Державного
бюджету України з бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів міст
Києва та Севастополя, бюджетів міст республіканського Автономної
Республіки Крим та міст обласного значення, районних і обласних
бюджетів, забезпечується відповідними органами Державного казначейства
України.

Порядок перерахування дотації вирівнювання та субвенцій з Державного
бюджету України місцевим бюджетам, коштів, що передаються до Державного
бюджету України з місцевих бюджетів, а також порядок перерахування
міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами визначаються Кабінетом
Міністрів України і повинні забезпечувати своєчасність, рівномірність,
гарантованість та повноту перерахування трансфертів.

Список використаної літератури.

Бюджетний кодекс України /станом на 1 вересня 2002 року/ – Київ: АТІКА,
2002 р.

Василик Остап Дмитрович Теорія фінансів – Київ: НІОС, 2001 р.

Кириленко Ольга Павлівна Місцеві бюджети України – Київ: НІОС, 2000 р.

Кравченко Василь Іванович Місцеві фінанси України – Київ: Знання, 1999
р.

PAGE

PAGE 13

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019