РЕФЕРАТ
На тему:
Котирування та види цін на біржі.
Одним з найважливіших завдань брокерської діяльності є участь у
визначенні довідкової біржової ціни – котирування. Підходи до цієї
операції існують різні. Так, у Німеччині в складанні котирувальних
бюлетенів беруть участь виключно офіційні маклери (курс-маклери). В
інших країнах цим займаються спеціальні котирувальні комісії, що
призначаються Біржовим комітетом з членів біржі і постійних
відвідувачів. На українських біржах до 1917 року і в період непу
основним показником котирування були так звані типові або довідкові
ціни. Встановлені котирувальною комісією, вони були цінами переважаючої
реалізації. Це було пов’язано з великою розкиданістю цін протягом навіть
одного торгового дня. При великій кількості укладених з певним товаром
угод типову ціну визначити не так уже й складно, оскільки згідно із
законом великих чисел відхилення взаємно компенсуються, і за основу з
великою впевненістю можна брати середню ціну. Однак при малій кількості
угод типову ціну визначити значно важче. Тут необхідною була висока
компетентність членів котирувальної комісії. Ціна виводилася з
урахуванням всіх ціноутворюючих чинників: співвідношення попиту і
пропозиції, кількості учасників торгів, умов розрахунку, поставки,
транспортування. При цьому необхідно забезпечувати відповідність (але не
збіг) раніше виведеної типової ціни і тієї, що виводиться (нинішньої).
Таким чином, типова ціна відображає вартість одиниці товару при типових
обсягах продажу й умовах реалізації. Крім неї в біржовий бюлетень
заносяться на кожний вид товару межі відхилень, встановлені продавцями і
покупцями цін укладених угод: найбільша і найменша. Важливу роль у
котируванні відіграло правильне визначення кон’юнктури ринку, тобто того
середовища (співвідношення попиту і пропозиції, кількість операцій, руху
цін), в якому сформувалися відображені в котируванні ціни.
У біржовому зведенні вказується мінімальна і максимальна ціни, визначені
в ході кожного з біржових торгів, а також останні (при закритті торгів)
ціни продавців і покупців, тобто ціни, за якими продавці виявили бажання
продати, а покупці купити товар. Офіційною котирувальною або
розрахунковою ціною для кожної позиції на даний день є ціна при закритті
біржі. Брокери і клієнти, аналізуючи ситуацію з цінами на біржі за
попередній період, а також кон’юнктуру (співвідношення попиту і
пропозиції в попередній і майбутній періоди) можуть прогнозувати
котирування на сьогодні і завтра.
Сучасні біржові бюлетені і методи котирування дещо відрізняються від
тих, які були в дореволюційний період і в період непу. За останні
десятиріччя у світі відбулася значна уніфікація біржової справи.
Серед методів котирування найбільше поширення отримали:
* метод єдиного біржового курсу, тобто встановлення такої ціни, за якою
може бути виконана більшість доручень, що отримали брокери;
* метод простого опублікування цін, за якими на біржі укладаються угоди,
з вказівкою “від – до”.
У біржові бюлетені заноситься як довідкова ціна, яка відображала
вартість одиниці товару при типових обсягах і умовах продажу, так і
коливання цін на кожний вид товарів.
Нині біржові котирування є офіційними цінами угод, які укладаються на
товар передбаченої біржовими правилами стандартної якості безпосередньо
на біржі в години її офіційної роботи. Ціни на всі позиції, що
котируються, можуть публікуватися один або декілька разів на день у
встановлений час. Таким чином, розрізняють котирування за результатами
біржового дня і проміжне, або поточне котирування, що виникає в
результаті торгів. Частота публікації котирування залежить від
інтенсивності біржової торгівлі та величини обороту товарів (контрактів)
на біржі. При незначній кількості операцій проводиться тільки підсумкове
котирування, а при великій біржовій торгівлі виникає необхідність
визначення рівня цін протягом біржового дня (або хоча б за першу його
половину).
На найбільших біржах поточне котирування цін являє собою, як правило,
просту демонстрацію фактичних цін укладених в цей день угод. Підсумкове
котирування здійснюється різними способами, але у будь-якому разі її
здійснює ЕОМ шляхом фіксування дійсних цін укладених угод.
Способи відображення котирування цін на біржах поступово змінюються й
удосконалюються з часом. Можна виділити основні види котирування:
1. Як котирування, вказуються відхилення цін, тобто даються найбільша
(максимальна) і найменша (мінімальна) ціни укладених на біржі угод з
кожного товару (контракту).
2. Фіксуються ціни першої й останньої угоди дня. Причому фіксується
тільки ціна останньої укладеної на біржі угоди, яка вважається ціною
ринкового співвідношення попиту і пропозиції на даний товар (контракт).в
умовах кон’юнктури даного дня.
3. Визначаються ціни першої і останньої угоди на даний товар (контракт),
але одночасно вказуються і проміжні “переломи” в динаміці цін, що
відбуваються протягом біржового торгу.
4. Котирування цін визначається у вигляді комбінованого поєднання певних
відхилень цін: максимальна і мінімальна ціни угоди або ціни першої і
останньої угоди дня.
Здійснення самого котирування цін підпорядковується певним правилам,
більшість з яких на сучасних біржах дотримується як результат уніфікації
вимог до угод, що здійснюються наявністю типового обсягу партії,
типового порядку розрахунків і поставки тощо.
Все це відноситься головним чином до угод з реальними товарами і цінними
паперами. На сучасних ф’ючерсних ринках роль котирування цін дещо інша.
У договорах, що укладаються на строк (з виконанням контракту у
майбутньому), ціни, угод не завжди вказуються. У такому випадку ці
контракти укладаються за цінами, що склалися в той день, коли за умовами
договору угода повинна бути виконана. Таким чином, мова йде про ціни
котирування цього дня, вони стають не просто орієнтиром для брокерів, а
встановленою для такої угоди ціною.
Обороти ф’ючерсних операцій на біржі, як правило, рівні року (особливо
це стосується сільськогосподарських товарів), і в біржових бюлетенях
котирування товарів вказується відповідно по місяцях.
Стандартні котирувальні таблиці складаються з шести граф, у яких
вказуються рік і місяць поставки даного виду товару, відповідні ціни на
товари по місяцях і величина підвищення або падіння цін.
За своєю природою біржові котирування універсальні. Вони являють собою
ряд цін на однорідний товар із стандартними, протягом тривалого періоду
незмінними умовами контракту. Це й дозволяє використати їх як світові
ціни.
Угоди з біржовим товаром можуть укладатися:
1) за ціною, що склалася на ринку в момент укладення угоди;
2) за ціною, що склалася на ринку на момент поставки товару;
3) коли ціна досягне певної (граничної) величини;
4) за довідковою котирувальною ціною даних біржових зборів, яка
опублікована у встановленому порядку.
Якщо в обумовлений день довідкова котирувальна ціна відсутня, то
розрахунок проводиться за ціною, яка опублікована в останній, попередній
дню ліквідації день, в який проводилося котирування. Якщо котирування на
цей товар не проводилося більше трьох біржових днів до дня ліквідації,
то розрахунок проводиться за угодою сторін, а якщо такого не буде
досягнуто, – за ціною, що встановлена арбітражною комісією і
котирувальним комітетом.
При укладенні угод на товар, що не котирується на даній біржі, довідкова
котирувальна ціна встановлюється на основі довідкових котирувальних цін
основних товарів і операцій.
Список використаної літератури.
1. Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа.- М.:
Финансы и статистика, 1981.- 210 с.
2. Баскакова М. А. Толковый юридический словарь бизнесмена
(русско-английский, английско-русский).-6-е изд., перераб. и доп.- М.:
Финансы и статистика, 1994.- 640 с.
3. Биржевая деятельность. Учебник/Под ред. проф. А. Г. Грязновой, проф.
Р. В. Корнеевой, проф. В. А. Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995.-
240 с.
4. Биржи в СССР: первый год работы.- М., 1991.- 240 с.
5. Бланк И. А. Торгово-посредническое предпринимательство. Экономические
основы биржевой торговли.- К., 1992.- 230 с.
6. Бородулин В. Рынки ценных бумаг США.- М.: Московская центральная
фондовая биржа, 1992.- 320 с.
7. Брокер и дилер – биржевые дельцы. Руководство по биржевой
деятельности.- Частное право, 1991.- 92 с.
8. Буренин А. Н. Фьючерсные, форвардные и опционные рынки.- М.: Тривола,
1995.- 240с.
9. Быков А.В. и др. Биржевая торговля. Что это такое? – Красноярск:
1991.- 463с.
10. Васильев Г. А., Каменева Н. Г. Организация и техника биржевой
торговли / ВЗФЭИ. – М.: Экономическое образование, 1995.- 324 с.
11. Васильев Г. А., Каменева Н. Г. Товарные биржи. – М.: Высшая школа,
1991.-112с.
12. Герчикова И. Н. Маркетинг и международное коммерческое дело.- М.:
Внешторгиздат, 1990.- 263 с.
13. ГолубовичА. Д., Миримская О. М. Биржевая торговля и инвестирование в
США.- М.: МЕНАТЕП-ИНФОРМ, 1991.-184 с.
14. Гольцберг М. А. Акционерные товарищества. Фондовая биржа. Операции с
ценными бумагами. – К.: Текст, 1992.- 94 с.
15. Гудков Ф. В. Инвестиции и ценные бумаги. Руководство по работе с
долговыми обязательствами.- М.: ИНФРА-М, 1996.- 160 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter